Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №505/4347/21 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4267/26

Справа № 505/4347/21

Головуючий у першій інстанції Дзюбинський А.О.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом – ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на додаткове рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 21 липня 2025 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Позивач ОСОБА_4 просила суд визнати чотирьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль «ВАЗ 21122», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , рік випуску 2004, спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , визнати за позивачем ОСОБА_4 права власності на 1/2 ідеальну частку квартири, здійснити поділ транспортного засобу шляхом залишення права власності на нього за відповідачем ОСОБА_2 із стягненням половини вартості автомобіля 40297 грн з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 .

У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя. Просив визнати за ОСОБА_5 право особистої власності на 58,8% квартири. Визнати спільною сумісною власністю 41,2% квартири за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль, два телевізори, два кронштейни, електричну духову шафу, дві варильні електричні панелі. Зазначає про необхідність поділу спільного сумісного майна з врахуванням того, що ОСОБА_5 відчужено автомобіль, а ОСОБА_4 відчужено два телевізори, два кронштейни, електричну духову шафу, дві варильні електричні панелі, визнавши за ОСОБА_2 право власності на 23,6% квартири, на 17,6% квартири визнати право власності ОСОБА_4 , залишивши у власності ОСОБА_4 два телевізори, два кронштейни, електричну духову шафу, дві варильні електричні панелі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Подільський міськрайонний суд Одеської області рішенням від 01 липня 2025 року задовольнив частково позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Задовольнив частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя. Задовольнив повністю позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання частки нерухомого майна особистою приватною власністю. Визнав особистою приватною власністю ОСОБА_2 частку в розмірі 58,84 відсотка квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,7 кв. м, житлова площа 45,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 137333451112, номер запису про право власності 2182683 від 20.08.2013. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнав за ОСОБА_4 право власності на 28,215 відсотка квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,7 кв. м, житлова площа 45,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 137333451112, номер запису про право власності 2182683 від 20.08.2013.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнав за ОСОБА_2 право власності на 12,945 відсотка квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,7 кв. м, житлова площа 45,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 137333451112, номер запису про право власності 2182683 від 20.08.2013. Відмовив у решті позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 . Для вирішення питання про судові витрати понесені сторонами, призначив судове засідання о 16 год. 30 хв. 21 липня 2025 року.

Подільський міськрайонний суд Одеської області додатковим рішенням від 21 липня 2025 року стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати понесені на сплату судового збору у сумі 2281 гривню 89 копійок.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2025 року та додаткове рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 21.07.2025 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить додаткове рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 21.07.2025 року про розподіл судових витрат, у цивільній справі №505/4347/21 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та поділ майна подружжя скасувати та здійснити новий їх розподіл із урахуванням результатів розгляду даної апеляційної скарги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням Подільського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2025 року та просить здійснити новий розподіл судових витрат із урахуванням результатів розгляду апеляційної скарги на рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2025 року.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.10.2025 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено ОСОБА_2 йогоправо на подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження ОСОБА_1 отримала 30.10.2025 року о 7:30:02 в електронному кабінеті Електронного Суду, що підтверджується довідкою.

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги представник ОСОБА_2 – адвокат Швець В.А. отримав 16.03.2026 року в електронному кабінеті Електронного Суду, що підтверджується довідками.

Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_1 судову повістку-повідомлення отримала 11.12.2025 року о 22:37:12 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Представник ОСОБА_2 – адвокат Швець В.А. повістку-повідомлення отримав 16.03.2026 року о 21:05:52 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

02.04.2026 року ОСОБА_1 подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 02.04.2026 року на 14:40 годину, на іншу дату, зазначивши, що вона бажає особисто прийняти участь у судовому розгляді апеляційної скарги, але через хворобу не може прибути до суду та реалізувати це своє право, просила перенести судове засіданні по справі на іншу дату.

Апеляційний суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (абзац другий статті 366 ЦПК України).

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів для встановлення фактичних обставин справи, скаржник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у апеляційній скарзі, у межах апеляційного провадження не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, у клопотанні не наведено обставин, які б перешкоджали розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , а також не мотивовано необхідність її безпосередньої явки до суду.

З огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності учасників справи.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 при звернені до суду сплачено судовий збір у розмірі 908 грн, квитанція про сплату судового збору № 59996179 від 20.12.2021. ОСОБА_2 при зверненні із позовом до суду сплачено судовий збір в розмірі 2977,20 грн (судовий збір за кожні з двох вимог про встановлення факту, що має юридичне значення в сумі 992,40 грн, та судовий збір за вимогу щодо визнання права власності на 23,6% квартири).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом повністю задоволено позовну вимогу ОСОБА_2 , про визнання 58,8% спірної квартири особистою власністю. Відтак, за цією вимогою з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суд вважав, що стягненню підлягає 992,4 грн.

Вартість усього майна, яке підлягало поділу, відповідно до позовної вимоги становила 212196 грн, в тому числі 41,159 % вартості квартири 108619 грн (263901 грн х 0,4159), вартість автомобіля 80594 грн, вартість побутової техніки 22983 грн. Судом визнано спільною сумісною власністю майно вартістю 189213 грн.

Відтак, ця вимога задоволена на 89,169 % ( 189 213 грн / 212 196 грн х 100 %). Отже, за цією вимогою з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суд вважав, що стягненню підлягає 884,91 грн. (992,4 грн х 0,89169).

В порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_2 просив визнати за ним право власності (врахувати вартість відчуженого ним майна) на майно загальною вартістю 142874,64 грн, в тому числі 23,6 % квартири вартістю 62280,64 грн, автомобіль вартістю 80594 грн.

Судом задоволено зазначену вимогу на 80,319 % (114 755,98 грн / 142 874,64 грн х 100%) на суму 114755,98 грн, в тому числі 12,945% квартири вартістю 34161,98 грн та вартість автомобіля 80594 грн.

Отже, за вимогою про поділ майна подружжя з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 797,09 грн. (992,4 грн х 0,80319).

За трьома вимогами з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 2674,4 грн (992,4 грн + 884,91 грн + 797,09 грн).

ОСОБА_4 при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 908 грн, що підтверджується квитанцією № 59996179 від 20.12.2021.

Сума позовних вимог ОСОБА_4 становила 172 247,50 грн, половина від вартості квартири та автомобіля ( (263 901 грн + 80 594 грн)/2 ).

Судом задоволено вимогу ОСОБА_4 на 43,228% на суму 74459,67 грн, в тому числі вартість 28,215% квартири – 74459,67 грн, половину вартості автомобіля компенсовано за рахунок частки відповідної вартості квартири.

Отже, за вимогою про поділ майна подружжя з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 слід стягнути 392,51 грн. (908 грн х 0,43228).

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 має сплатити ОСОБА_2 2281,89 грн як компенсацію судового збору відповідно до пропорційно задоволених позовних вимог, враховуючи залік 392,51 грн, що підлягає сплаті з боку ОСОБА_2 на її користь.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до матеріалів справи в серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2025 року та додаткове рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 21.07.2025 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.10.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду Одеської області від 01 липня 2025 року по цивільній справі № 505/4347/21 (номер провадження: 22-ц/813/7091/25) залишено без руху з підстав не сплати судового збору, роз`яснено скаржнику необхідність усунути недоліки апеляційної скарги, визначені даною ухвалою протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.12.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду Одеської області від 01 липня 2025 рокупо цивільній справі № 505/4347/21 (номер провадження: 22-ц/813/7091/25) – визнано неподаною та повернуто скаржнику, оскільки скаржник будучи обізнаним щодо обов`язку усунення недоліків та відповідно повідомлений щодо наслідків не виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 22.10.2025 року, у встановлений судом строк та станом на момент постановлення відповідної ухвали про повернення апеляційної скарги, зазначені у вказаній ухвалі суду недоліки не усунув, а саме скаржником не долучено платіжної квитанції про сплату судового збору у визначеному ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху розмірі.

Враховуючи, що Одеський апеляційний суд ухвалою від 08.12.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду Одеської області від 01 липня 2025 року по цивільній справі № 505/4347/21 (номер провадження: 22-ц/813/7091/25) визнав неподаною та повернув скаржнику, то підстави для зміни розподілу судових витрат у відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України відсутні. Крім того, в апеляційній скарзі скаржником не наведено доводів щодо не згоди з визначеним судом першої інстанції розміром судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 21 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

Ю.П. Лозко