Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №484/683/26 — Миколаївський апеляційний суд

09.04.26

33/812/155/26

Єдиний унікальний номер судової справи: 484/683/26

Номер провадження: 33/812/155/26 Головуючий суддя апеляційного суду Крамаренко Т.В.

Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Колосовою О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №585899 від 08 лютого 2026 року, ОСОБА_1 08 лютого 2026 року о 00 год 52 хв керував транспортним засобом Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1 в м. Первомайськ по вул. Сидора Білого, 6 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер та в медичному закладі (Первомайська ЦМБЛ) відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

He погоджуючись із зазначеною постановою суду, 23 березня 2026 року ОСОБА_1 подав до Миколаївського апеляційного суду через суд першої апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначав, що постанова винесена за недостатністю доказів його вини у вказаному правопорушенні. Суд першої інстанції, приймаючи рішення у справі, посилався на такі докази: протокол про адміністративне правопорушення, направлення, письмові пояснення, відеоматеріали.

Разом з цим, ОСОБА_1 зазначає, що письмові пояснення не можуть бути доказом, оскільки він їх особисто не писав.

Також, зауважує, що надані відеоматеріали не містять доказів його керування транспортним засобом, у зв?язку з чим протокол про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено безпідставно.

За такого, вважає, що його вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення не доведена належним чином.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Постанова суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (з послідуючими змінами і доповненнями) водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За такого, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним 08 лютого 2026 року правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема даними, які містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 585899 від 08 лютого 2026 року; на відеозаписах, що містяться на DVD - R диску та який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення; у письмових поясненнях ОСОБА_1 ; в Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; у направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.

Так, судом встановлено, що 08 лютого 2026 року о 00 год 52 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1 в м. Первомайськ по вул. Сидора Білого, 6 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер та в медичному закладі (Первомайська ЦМБЛ) відмовився.

З долученого до протоколу про адміністративне правопорушення DVD - R диску, а саме з відеозаписів, що на ньому містятьсявстановлено, що працівники поліції на службовому автомобілі під`їхали до транспортного засобу Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався в комендантську годину та здійснював незрозумілий маневр заднім ходом із заїздом на тротуар. Працівником поліції під час перевірки документів було встановлено особу водія - ОСОБА_1 . Водій пояснив працівнику поліції напрямок та причини поїздки. Після чого, працівник поліції повідомив водію, що у нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини та нестійка хода. У зв`язку з чим, водію було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер або проїхати до медичного закладу з метою проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Водій спочатку не заперечував проти проходження огляду на місці зупинки, однак в подальшому категорично відмовився пройти такий огляд як на місці зупинки так і в медичному закладі. При цьому, ОСОБА_1 не тільки заперечував вживання алкогольних напоїв, а й підтвердив що був на підпитку. Водієві були роз`яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та повідомлено, що будуть складатись адміністративні матеріали. Після їх складання, працівник поліції ознайомив водія з їх змістом, ОСОБА_1 без заперечень та зауважень підписав складені відносно нього документи. Також, працівник поліції повідомив водія про те, що його відсторонено від подальшого керування транспортним засобом та запропонував знайти тверезого водія (а.с.7).

Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у ОСОБА_1 були встановлені такі ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, також в Акті зафіксовано, що водій відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.4).

Крім того, відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння зафіксована у направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403779 від 27 липня 2026 року та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпеченнябезпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року.

На вимогу працівників поліції, водій транспортного засобу Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав беззастережно виконати законну вимогу працівників поліції щодо огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або в медичному заклад. Таке прямо передбачено п.2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі, про проходження огляду на стан сп`яніння.

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови повно, об`єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність наявності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і такий висновок ґрунтується на наявних у справі доказах.

Доводи апеляційної скарги про те, що відеоматеріали не містять доказів його керування транспортним засобом, на увагу суду не заслуговують, оскільки на диску, що долучений до матеріалів справи наявні відеозаписи як з відео реєстратора так із боді камери працівника поліції, на яких чітко зафіксовано рух транспортного засобу Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1 та його водія - ОСОБА_1 .

Також, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані твердження ОСОБА_1 про те, що його письмові пояснення не можуть бути доказом у справі, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що вказані пояснення складені з порушенням вимог чинного законодавства. Більш того, пояснення містять особистий підпис ОСОБА_1 , а відеозаписом зафіксовано момент їх складання.

До того ж, слід зауважити, що факт вчинення ОСОБА_1 , правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, крім особистих поясненнях, підтверджується й іншими наявними у справі доказами.

За такого, доводи апеляційної скарги з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи.

При цьому апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на її користь, оскільки докази винуватості водія одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові та були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Не встановлено і істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було прийнято законну і обґрунтовану постанову відносно ОСОБА_1 з наведенням обґрунтованих мотивів.

За таких обставин, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував усі обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Т. В. Крамаренко