Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №490/5718/25 — Миколаївський апеляційний суд

07.04.26

22-ц/812/820/26

Справа №490/5718/25

Провадження № 22-ц/812/806/26

Провадження № 22-ц/812/820/26

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 квітня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.

із секретарем судового засідання - Повертайленко Ю.В.,

за участі позивачки - ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Іноземцева Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційні скарги

ОСОБА_1 та

Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2026 року, дата складання повного рішення суду не зазначена, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Шолох Л.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

17 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначала, що 12 серпня 2005 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №NKH3GD04440145, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 14250 доларів США із сплатою 0,96% щомісячно на суму залишку по кредиту для придбання квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно договору іпотеки від 30 серпня 2005 року ОСОБА_3 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві власності на підставі Договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Матвєєвою І.М. від 12 серпня 2005 року за реєстраційним №647.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 жовтня 2011 року звернуто стягнення на предмет договору іпотеки від 30 серпня 2005 року: однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , шляхом продажу вказаного майна ПАТ КБ "Приватбанк" з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, за ринковою вартістю, встановленою на час продажу, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень необхідних для здійснення продажу нерухомого майна, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № NKH3GD04440145 від 11 серпня 2005 року в розмірі 15 223,75 дол. США. ПАТ КБ «ПриватБанк» в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки 27 жовтня 2016 року отримав у власність вказану квартиру.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2015 справа №490/15048/14ц виселені ОСОБА_3 , дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 із спірної квартири.

Згідно листа департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 03 березня 2025 №19.01-17/О-431/25 зазначені особи з 03 червня 2016 року зняті з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .

З 03 червня 2016року за цією адресою ніхто не мешкав, а отже й не було відповідного споживання природного газу.

За результатами прилюдних електронних торгів, які відбулися 05 листопада 2024 року, позивачка 15 листопада 2024року набула права власності на вказану квартиру.

Після придбання квартири, вона намагалася потрапити до квартири, але через відсутність ключів у представників АТ КБ «Приватбанк» нею вирішено виконати заміну вхідної двері. При заміні 24 листопада 2024 року вхідних дверей квартири та подальшого огляду квартири було виявлено, що всі прилади обліку, в тому числі, прилади обліку споживання природного газу та електричної енергії знаходяться у розбитому стані.

У зв`язку із вищенаведеним позивачкою 27 листопада 2024 року було повідомлено ТОВ «Газорозподільні мережі України», що прилад обліку споживання природного газу знаходиться у розбитому стані.

На підставі її заяви представниками відповідача 09 грудня 2024 року здійснено заміну пошкодженого лічильника та складено акти про порушення №01429 від 09 грудня 2024 року та №01256 від 10 грудня 2024 року, акт демонтажу лічильника газу для проведення експертизи.

Під час демонтажу лічильника газу в актах про порушення та демонтажу лічильника газу представником відповідача зазначено покази лічильника 07883,77 м3, з якими позивачка не згодна, у зв`язку із ушкодженням лічильного механізму. Обсяг споживання природного газу за грудень 2024 року визначений відповідачем в об`ємі 6045,77 м3, що в принципі для однокімнатної квартири загальною площею 27,3 м2, за наявності лише газової плити, не можливо.

10 грудня 2024 року відповідачем проведено експертизу вищевказаного лічильника газу, про що складено Акт експертизи ЗВТ та/або пломб від 10 грудня 2024 № МФ63, якою зафіксовано, що порушено цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ, підтверджено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Того ж дня під час повірки ЗВТ на стенді відповідачем зафіксовано, що лічильний механізм не працює та Миколаївською філією ДП «ОДЕСАСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» вищевказаний лічильник газу визнано непридатним для подальшого використання.

10 січня 2025 року на засіданні комісії відповідача з розгляду актів про порушення розглянуто Акти про порушення № 01429 від 09 грудня 2024року та № 01256 від 10 грудня 2024 року прийнято рішення про їх скасування, та позивачці було повідомлено, що будуть проведені відповідні коригування споживання обсягу газу в програмному комплексі відповідача.

03 квітня 2025 ОСОБА_1 направлена заява до відповідача щодо переоформлення особового рахунку № НОМЕР_1 та 16 квітня 2025року відповідач повідомив про переоформлення особового рахунку на її ім`я. Але, після переоформлення відповідачем особового рахунку, останній так і не виконав перерахунок обсягів спожитого газу, що призвело до виникнення заборгованості за спожитий газ перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

ТОВ «ГК «Нафтогаз України» направлено 06.03.2025 року вимогу про сплату заборгованості за спожитий газ №119/4.21-17253-2025/240189819, яка позивачем отримана 14.03.2025 та 21.04.2025 року ТОВ «ГК «Нафтогаз України» подав позовну заяву про стягнення з позивача заборгованості за спожитий природний газ.

ОСОБА_1 звернулася з відповідними заявами від 31.12.2024 року, 29.01.2025 року, 06.02.2025 року та 02.04.2025 року до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП).

На її думку, саме допущені ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» порушення вимог Кодексу газорозподільних систем призвели до виникнення судового спору з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про стягнення з неї заборгованості за спожитий природний газ.

У жовтні 2025 року позивачка звернулася до суду із заявою про уточнення позовних вимог. В обґрунтування вимог зазначала, що 04.12.2024 року відповідачем здійснено обстеження за вказаною адресою та складено акт обстеження від 04.12.2024, в якому контролером підтверджено, що газовий лічильник знаходиться у пошкодженому стані, рахунковий механізм пошкоджений.

Під час обстеження, контролером відповідача повідомлено, що у зв`язку із пошкодження газового лічильника необхідно здійснити опломбування вільного крану опуску та після заміни пошкодженого газового лічильника буде здійснено його розпломбування. Враховуючи зазначене представником відповідача, позивач погодилася та відповідачем здійснено опломбування вільного крану опуску та складено Акт про припинення газопостачання природного газу від 04.12.2024 року, який складено з порушеннями вимог КГС, зокрема не зазначена причина припинення газопостачання та незаповнені інші дані.

На підставі цієї заяви позивача представниками відповідача 09.12.2024 року виконано заміну пошкодженого лічильника.

Враховуючи заміну пошкодженого лічильника ОСОБА_1 15.01.2025 подала заяву щодо розпломбування крану опуску.

На це звернення відповідач листом від 23.01.2025 №МФ/104/4-ВИХ-818-25 повідомив нову причину, що кран опуску опломбувано на підставі п.5.7 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міненерго від 15.05.2015 № 285, через відсутність газового приладу.

Але, п.5.7 Правил безпеки систем газопостачання має виключний перелік підстав, згідно яких підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки.

При цьому позивачу, як споживачу не відомо про які саме порушення було виявлено працівниками газової служби, зокрема у акті від 04.12.2024, не зазначено чи було наявності витоків газу; несправної автоматики безпеки; несправностей оголовків димових і вентиляційних каналів; відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах; самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання; не забезпечення власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 5.4 цієї глави; не відповідності системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчотехнічній документації.

Згідно наданого акту не можливо встановити, які саме порушення ними було виявлено та надавали їм підстави для припинення газопостачання, отже дії працівників Миколаївської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо припинення газопостачання є протиправними.

Відповідно до глави 7 розділу VІ КГС оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у визначених випадках.

Тож, як зазначає позивач у позові, якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1-5 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надіслати рекомендованим поштовим відправленням або надати з позначкою про вручення повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу) Оператором ГРМ.

Отже, відповідач, на думку ОСОБА_1 , повинен був надіслати позивачу повідомлення із зазначенням підстав та дати припинення газопостачання (розподілу природного газу), але останнім цього не було зроблено, що також вказує на припинення газопостачання з порушенням вимог КГС.

Крім того, вказувала, що вказаними діями працівників Миколаївської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» позивачу завдано матеріальної та моральної шкоди, був порушений звичайний устрій його життя, остання була обмежена в отриманні відповідних послуг, що призводило до незручностей, неможливості користуватись газовими приладами для підтримання життєдіяльності, необхідності докладання додаткових зусиль для організації елементарних побутових умов проживання. Через необхідність вирішення питань, пов`язаних з усуненням наслідків відключення, вона відчувала душевні страждання, оскільки була позбавлена можливості проживання в нормальних умовах. Згодом, вона змушена була обмежити себе у користуванні своєю квартирою через відсутність життєве необхідних зручностей та вийняти інше житло для проживання.

У зв`язку з чим, вважала, що розмір завданої їй моральної шкоди в сумі 30000,00 грн. є обґрунтованим.

Посилаючись на викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач остаточно просила: зобов`язати ТОВ «Газорозподільні мережі України» по о/р № НОМЕР_1 внести зміни до обсягу передачі через інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи ТОВ «Оператор ГТС України» - IPlatforma шляхом коригування та вилучення показів 07883,77 м3; визнати протиправними дії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо припинення газопостачання квартири АДРЕСА_2 на підставі акту від 04.12.2024 року та зобов`язати ТОВ «Газорозподільні мережі України» виконати розпломбування крану опуску; стягнути з ТОВ «Газорозподільні мережі України» на її користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000 гривень.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2026 року позов задоволено частково.

Зобов`язано ТОВ «Газорозподільні мережі України» по о/р № НОМЕР_1 , який відкрито на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , внести зміни до обсягу передачі через інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи ТОВ «Оператор ГТС України» - IPlatforma шляхом коригування та вилучення показів 07883,77 м3.

Стягнуто з ТОВ «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Газорозподільні мережі України» на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що із матеріалів справи та підтверджується доданими до неї доказами вбачається, що Оператором ГРМ (Миколаївською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України») через інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи ТОВ «Оператор ГТС України» - IPlatforma (далі - інформаційна платформа Оператора ГТС – Іplatforma) нараховано обсяг спожитого об`єму природного газу визначеного на показник лічильника 07883,77 куб. м. за яким вираховувана заборгованість у розмірі 48 731,12 грн

Ця заборгованість нарахована позивачу (48 734,12 грн) за даними оператора ГРМ, здійснене не з урахування фактичного постачання та споживання природного газу споживачем, а з урахуванням даних несправного (пошкодженого) лічильника «САМГАЗ» №3632052, які були зафіксовані при його демонтажі – «07883,77».

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.10.2025 року у справі №490/2988/2 зобов`язано ТОВ «ГК «Нафтогаз України» виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_2 по квартирі АДРЕСА_1 заборгованість у сумі 48105,53 грн.

ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у своєму листі від 17.12.2025 №119/7.1.1-94567-2025 зазначило, що виконати рішення буде за можливе лише після проведеного Оператором ГРМ коригування обсягу природного газу визначеного на показник лічильника 07883,77 куб. м. з подальшим його відображенням на інформаційній платформі Оператора ГТС – Іplatforma, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та матиме можливість здійснити перерахунок вартості спожитого газу та виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_2 (ЕІС-код 56XM24A53406548Y) за об`єктом: АДРЕСА_1 , заборгованість в сумі 48 105,53 грн, як того вимагає рішення суду у справі № 490/2988/25.

Зважаючи на таке суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язати ТОВ «Газорозподільні мережі України» по о/р № НОМЕР_1 внести зміни до обсягу передачі через інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи ТОВ «Оператор ГТС України» - IPlatforma шляхом коригування та вилучення показів 07883,77 м3 - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог в частині визнання протиправними дій ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо припинення газопостачання кВ. АДРЕСА_2 на підставі акту від 04.12.2024 року та зобов`язання ТОВ «Газорозподільні мережі України» виконати розпломбування крану опуску, суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем докази (листи, відповіді на звернення, акти, тощо) не дають можливості дійти висновку про те, що відповідачем здійснено протиправні дії щодо припинення газопостачання кв. АДРЕСА_2 на підставі акту від 04.12.2024 року шляхом за пломбування крану опуску до водонагрівача, оскільки такий прилад відсутній.

Більш того, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, які саме його права порушені та які підлягають захисту.

Щодо часткового задоволення вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість цих вимог, але вважав, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 5 000 грн 00 коп. компенсації на відшкодування моральної шкоди. Така сума моральної шкоди на думку суду є достатньою для відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Не погодивши з рішенням суду ОСОБА_1 , оскаржила його в апеляційному порядку та посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, просила рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове, визнати протиправними дії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо припинення газопостачання квартири АДРЕСА_2 ; зобов`язати ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснити розпломбування крана опуску та відновити газопостачання; змінити розмір відшкодування моральної шкоди, стягнувши з ТОВ «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_1 20 000 грн.

Так, апелянт зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що пломбування крана опуску відповідає вимогам пункту 5.7 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міненерговугілля України № 285 від 15.05.2015 року, з підстави відсутності газового приладу та свідчить про недоведеність порушення.

Водночас пункт 5.7 цих Правил містить вичерпний перелік підстав для припинення газопостачання, зокрема:- наявності витоків газу;- несправної автоматики безпеки;- несправностей оголовків димових і вентиляційних каналів;- відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах; - самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання;- не забезпечення власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 5.4 цієї глави;- не відповідності системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації.

Відсутність газового приладу не віднесена ПБСГ до аварійних підстав і сама по собі не створює загрози життю чи безпеці. Таким чином, суд першої інстанції неправомірно ототожнив відсутність газового приладу з аварійною ситуацією, чого закон не передбачає.

Акт про припинення постачання природного газу від 04.12.2024 не є належним та допустимим доказом. Крім того, цей Акт не містить зазначення конкретної підстави, передбаченої пунктом 5.7 ПБСГ; не фіксує жодних фактичних ознак аварійної ситуації; не містить відомостей про витік газу, несправність автоматики або відсутність У графі «Причина припинення» не обрано жодного варіанту та не наведено опису порушень.

Зазначає, що відповідно до пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ має право припинити газопостачання (розподілу природного газу ) лише у визначених законом випадках та з дотриманням процедури. У разі планового або неаварійного припинення Оператор ГРМ зобов`язаний не пізніше ніж за три доби письмово повідомити побутового споживача із зазначенням підстав та дати припинення.

Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення її про припинення газопостачання. Порушення встановленої Кодексом ГРМ процедури припинення газопостачання (розподілу) є самостійною підставою для визнання дій відповідача протиправними, незалежно від наявності чи відсутності технічних порушень.

Всупереч вимогам статті 89 ЦПК України суд першої інстанції: не надав оцінки відсутності доказів аварійної ситуації; не врахував суперечливі пояснення відповідача щодо підстав пломбування; проігнорував лист відповідача від 16.04.2025 про відсутність проектної документації. Крім того, суд не застосував презумпцію протиправності дій заподіювача шкоди та неправильно розподілив обов`язок доказування, що суперечить статтям 12, 81, 1166, 1167 ЦК України. Позивачем доведено факт відсутності газу та наявність пломби. Обов`язок доведення законності своїх дій покладався на відповідача, який не зміг довести їх законність. Зазначені порушення, на думку апелянта, відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду в оскаржуваній частині.

Позивачка вказує, що унаслідок протиправних дій відповідача вона була фактично позбавлена доступу до життєво необхідної комунальної послуги – газопостачання, яке використовується для задоволення базових побутових потреб. Відсутність газопостачання: тривала значний період часу; спричинила постійний побутовий дискомфорт; змусила мене змінити звичний спосіб життя, витрачати додаткові кошти та час; викликала емоційне напруження, почуття безпорадності та приниження у відносинах із суб`єктом-монополістом.

Такі наслідки виходять за межі звичайних незручностей та становлять істотне втручання у приватне життя ТОВ «Газорозподільні мережі України» є суб`єктом природної монополії, на який покладено підвищений стандарт добросовісності та відповідальності у відносинах зі споживачами. Натомість відповідач: безпідставно припинив газопостачання; не зафіксував жодної аварійної ситуації; порушив процедуру припинення послуги; тривалий час (понад 1 рік) відмовлявся відновити газопостачання, змушуючи мене звертатися до суду. Така поведінка носила системний та формальний характер, що посилило мої моральні страждання та відчуття правової незахищеності.

Апелянт зазначала, що за вказаних обставин, розмір моральної шкоди визначений судом першої інстанції є непрапорційним співвідношенням статусу сторін, не відповідає завданням цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушеного права.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулись до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заява про уточнення позовних вимог від 04.10.2025 року у справі №490/5718/25, подана позивачем та прийнята судом І інстанції, суперечить вищенаведеним правовим позиціям Верховного Суду та виходить за межі спірних правовідносин, адже сторона позивача змінила і предмет позову, додавши вимогу щодо стягнення моральної шкоди.

За таких обставин, позивач фактично заявив ще одну нову позовну вимогу, яка ним не заявлялася при пред`явленні позову, заявлена ним вимога про стягнення моральної шкоди є новою майновою вимогою, а не збільшенням розміру позовних вимог, що є підставою для відмови в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, але суд першої інстанції в порушення наведеної правової позиції Верховного Суду, прийняв заяву позивача.

Також, суд першої інстанції всупереч правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 16 листопада 2023 року у провадженні № 11-228сап21 обмежився посиланням на інше рішення суду першої інстанції без відповідного мотивування та обґрунтування, що порушує вимоги ст. 263 ЦПК України.

Позивачем не надано до суду будь яких доказів, які б підтверджували те, що діями відповідача позивачеві було заподіяно моральну шкоду, зокрема, не надано виписок з лікарень, довідок від лікарів про те, що у позивача погіршилося самопочуття та стан здоров`я, не додано пояснень свідків, тощо.

Адже відповідачем не було вчинено протиправних дій (бездіяльності), які б могли вплинути на стан здоров`я позивача, завдати йому моральних страждань або приниження. Стягнення моральної шкоди є похідним поняттям від визнання неправомірними дій чи порушення прав позивача, то така шкода може бути стягнута, лише якщо судом буде встановлена протиправність дій відповідача.

У відзиві ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу ТОВ «Газорозподільні мережі України» залишити без задоволення.

ТОВ «Газорозподільні мережі України» правом на подачу відзиву не скористалося.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник Оксамитний С.М. подану нею апеляційну скаргу підтримали та просили про її задоволення, а апеляційну скаргу ТОВ «Газорозподільчі мережі» просили залишити без задоволення.

Представник відповідача ТОВ «Газорозподільчі мережі» подану ним апеляційну скаргу підтримав та просив про її задоволення, а апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 просив залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб, які з`явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволення.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції повній мірі відповідає.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 15 листопада 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В.15 листопада 2024 року є власником квартири АДРЕСА_2 , яка придбана нею на електронних торгах 05 листопада 2024 року( а.с.13-16,17-19).

Пунктом 8.5. цього договору передбачено, що покупець зобов`язаний самостійно сплатити будь-яку заборгованість з утримання майна за період володіння ним продавцем ( в тому числі, але не виключно: за електроенергію, водопостачання, теплопостачання, комунальні, експлуатаційні та будь-які інші послуги з утримання майна), яка існувала на момент укладення цього договору або виявиться в майбутньому.

15 листопада 2024 року право власності позивачки зареєстровано у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, що підтверджується інформацією із цього реєстру №421058035 від 03 квітня 2025 року( а.с.22).

27 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся із заявою до Миколаївської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», в якій посилаючись на те, що після набуття позивачем права власності на зазначену квартиру та її огляду було виявлено, що всі прилад облікуспоживання природного газу знаходиться у розбитому стані, просив замінити пошкоджений лічильник природного газу ( а.с.27).

Відповідно до акту інвентаризації по особовому рахунку за № НОМЕР_3 ( а.с.42) зафіксовано наявність: газового обладнання: плила газова ( ПГ-4 ) - 1 шт, колонка (ВПГ)-1 шт, лічильник газу Самгаз №3632052,2012 року виготовлення, дата встановлення 30.09.2021 року.

04 грудня 2024 року представника відповідача було складено акт обстеження приладу обліку - лічильник Самгаз 3632052, 2012 року виготовлення, з показниками 07894.88куб.м та зафіксовано пошкодження його розрахункового механізму, перевірено ГСО – ПГ-4- 1 шт та вільний кран опуску опломбовано №R36505127( а.с.106-107).

Відповідно до акту про припинення газопостачання природного газу від 04 грудня 2024 року - проведено припинення ( вільний кран опуску) на підставі вимог глави 7 розділу УІ Кодексу ГРМ, у зв`язку з порушенням вимог ПБСГ( ( а.с.108).

09 грудня 2024 року працівниками Миколаївської філії «Газорозподільні мережі України» складено акт №01429 про виявлені порушення, в якому зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , лічильник газу типу Самгаз №3632052 з показниками 07883,77 куб.м., дата повірки 22 серпня 2012 року, викликає сумнів у правильній роботі з причин: ознак порушення конструкції лічильника, у тому числі, справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника; зриву або пошкодження пломб газопостачальної організації на лічильнику газу або на патрубках лічильника (пошкодження ЗВТ внаслідок механічного впливу)( а.с.28, 29-30).

Цього ж дня, 09 грудня 2024 року працівниками Миколаївської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» складено акт про порушення №01429, в якому зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 виявлено пошкодження ЗВТ внаслідок механічного впливу лічильнику газу RS/2001-21 Самгаз G2,5, заводський номер 3632052, дата повірки 22 серпня 2012, опломбування (-), показник фактичний 07883,77. Також в акті зазначено, що в цій квартирі встановлено газоспоживаюче обладнання ПГ-4, 1 шт, потужність 9,3, норд, опуск опломбований №R36505127. Крім цього в акті зазначено, що порушення усунено шляхом припинення газопостачання шляхом встановлення інвентарної заглушки.

09 грудня 2024 року за адресою АДРЕСА_1 демонтовано лічильник газу для проведення експертизи та замість нього встановлено інший заводський номер №4935418 з показами 02637,39, опуск опломбовано (акт №01429 та №1000170928)( а.с.33).

10 грудня 2024 року представниками Миколаївської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» також складено акт про порушення №01256, в якому зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 виявлено втручання в роботу ЗВТ. Лічильник газу RS/2001-21 Самгаз G2,5, заводський номер 3632052, дата повірки 22.08.12, опломбування (-), показник фактичний 07883,77. Також в акті зазначено, що в цій квартирі встановлено газоспоживаюче обладнання ПГ-4, 1 шт, потужність 9,3, норд, опуск опломбований №R36505127. В цих актах міститься допис позивача про категоричну не згоду з цим показником лічильника у зв`язку із ушкодженням його механізму.

Актом № МФ 63 експертизи ЗВТ та/або пломб від 10.12.2024 року лічильнику газу типу Самгаз RS/2001-21 G2,5, заводський номер 3632052, 2012, покази 07883,77 куб.м. визначено – порушено цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ. Підтверджено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Цілісність пломб-заглушок заводу виробника не порушено. На корпусі лічильного механізму відсутні фрагмент скла. На інформаційній табличці лічильного механізму наявні отвори від сторонніх предметів. Дане пошкодження дає змогу вільного доступу до цифрових роликів.

В цьому акті також мається допис представника позивача про те що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ не підтверджено, а лише зазначено, що пошкодження скло лічильника та отвори на інформаційній табличці лічильного механізму утворилися в наслідок механічного пошкодження скла лічильного механізму, який у свою чергу пошкодив інформаційну табличку Лічильний механізм пошкоджено та при перевірці на стенді не працював. З показами лічильника не згоден.

МФ ДП «Одесастандартметрологія» 10.12.2024 року складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №8/270 в якій зазначено, що лічильник газу побутовий RS/2001-21 G2,5, заводський номер 3632052 Самгаз не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020.

10.01.2025 року постійно діючою комісією з розгляду актів про порушення побутовими споживачами природного газу МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» прийнято рішення - о/р № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та вирішено скасувати акт про порушення №01429 від 09.12.2024 року - несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, що підтверджується наявним в справі витягом з протоколу №19.

Відповідно до витягу з протоколу №20 від 10.01.2025 року постійно діючою комісією з розгляду актів про порушення побутовими споживачами природного газу також прийнято рішення по о/р № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 про скасування акту про порушення №01256 від 09.12.2024 року - несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу.

14.01.2025 року представником ОСОБА_1 на адресу позивача скеровано заяву, у якій зазначено, що під час демонтажу лічильника газу в акті про порушення та акті експертизи ЗВТ оператором ГРС зазначено покази лічильника 07883,77 м3, з якими представник не згоден у зв`язку із пошкодженням лічильного механізму. На комісії з розгляду акту про порушення, яка відбулася 10.01.2025 року, відповідні акти про порушення та акт експертизи ЗВТ було скасовано та повідомлено, що в програму будуть внесені відповідні зміни. Однак станом на 13.01.2025 року покази нового лічильника становлять 2637,39 м3. Станом на 14.01.2025 року за особовим рахунком значиться заборгованість в розмірі 48 829,60 грн за показниками лічильника 07883,77 м3. На підставі цього заявник просить відкоригувати нараховане споживання газу.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) представнику позивача на його звернення надано відповідь, у якій зазначено, що у період з 26.03.2025 року по 05.05.2025 року була проведена планова перевірка ТОВ «Газорозподільні мережі України», в тому числі Миколаївської філії під час якої встановлено порушення Миколаївською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» п.4 гл. 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, у частині контрольного зняття показань лічильника газу не рідше одного разу на шість місяців та визначення об`єму розподілу та споживання природного газу на рівні планового місячного об`єму споживання у разі неотримання Оператором ГРМ від споживача показань лічильника газу.

06.03.2025 року на адресу позивача від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» надійшла вимога щодо оплати заборгованості за спожити й природний газ у розмірі 48 829,60 грн.

03.10.2025 року Центральним районним судом м. Миколаєва у справі №490/2988/25 за позовом ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожитий природний газ та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про зобов`язання вчинити дії, ухвалено рішення, яким позов ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України» заборгованість за поставлений природний газ за об`єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 628,59 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про зобов`язання вчинити дії, задоволено та зобов`язано ТОВ «ГК «Нафтогаз України» виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_2 (ЕІС-код 56ХМ24А53406548Y) по квартирі АДРЕСА_2 заборгованість у сумі 48 105,53 грн. Також вирішено питання, щодо розподілу судових витрат.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовано Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, який затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2494, умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно постанови НКРЕКП №2500 від 30.09.2015 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов`язальними, позивач повинен надавати відповідачу послуги з постачання природного газу, а відповідач повинен за них сплачувати в силу приписів статті 11 ЦК України.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Матеріали справи підтверджено і не заперечується сторонами, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_2 .

Після набуття нею право права власності було виявлено пошкодження приладу обліку природного газу, який за її заявою було демонтовано та встановлено новий прилад обліку.

Рішеннями постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення побутовими споживачами природного газу МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» по о/р № НОМЕР_1 , вирішено скасувати акт про порушення №01429 від 09.12.2024 року та акт про порушення №01256 від 09.12.2024 року - несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП 30.09.2015 № 2494, правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБМ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення) визначено у главі 4 цього розділу.

За приписами пунктів 1,2 розділу 4 визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

Періодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць. При цьому відповідно до вимог Кодексу ГТС Оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу Оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів/споживання природного газу по побутовому споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнози), а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу.

У абзацах 1- 3 пункту 5 глави 4 розділу передбачено, що після визначення за підсумками розрахункового періоду (газового місяця) об`єму розподіленого та спожитого природного газу по об`єкту побутового споживача Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру: у кВт·год, Гкал, МДж.

Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу.

Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи, затвердженого НКРЕКП 30.09.2015 № 2493 алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

Відповідно до абзацу 5 пункту 6 глави 7 ХІІ цього Кодексу коригування обсягів добового відбору/споживання забезпечується оператором газорозподільної системи на інформаційній платформі.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи відповідачем, після скасування актів про порушення не було здійснено коригування обсягів природного газу визначеного на показник лічильника 07883,77 куб.м з подальшим його відображенням на інформаційній платформі Оператора ГТС – Іplatforma, що позбавляє можливості постачальника природного газу здійснити перерахунок вартості спожитого природного газу та виключити із обліку по особовому рахунку № НОМЕР_2 (ЕІС-код 56ХМ24А53406548Y) за спірним об`єктом заборгованості, яка нарахована ТОВ « ГК «Нафтогаз України» ОСОБА_1 .

За такого колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог в частині зобов`язання відповідача по о/р № НОМЕР_1 , який відкрито на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , внести зміни до обсягу передачі через інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи ТОВ «Оператор ГТС України» - IPlatforma шляхом коригування та вилучення показів 07883,77 м3.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Газорозподільчі мережі України» його правильності не спростовують.

Щодо вимог про визнання протиправними дії по припиненню газопостачання.

Відповідно до положень ч.1 ст. 37 Закону України Про ринок природного газу від 09.04.2015 № 329-VIII оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

При цьому положеннями ч. 2 ст. 38 Про ринок природного газу встановлено, що метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний, зокрема: вживати заходів для підвищення раціонального використання енергоресурсів та охорони довкілля під час здійснення своєї господарської діяльності; вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.

Згідно з пунктом 2 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

Відповідно до п.4 та п. 5 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГРМ Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів.

У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.

При організації експлуатації газорозподільних систем та проведення робіт з технічного їх обслуговування і ремонту Оператор ГРМ повинен дотримуватися інструкцій і правил технічної експлуатації газорозподільних систем, правил безпеки систем газопостачання, державних стандартів, передбачених чинними нормативно-правовими актами України.

Пунктом 1 Глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ (визначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) отримання від оператора ГТС повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках: відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим); 11) відмова представникам оператора ГРМ в доступі на об`єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проєктній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання; 12) в інших випадках, передбачених законодавством.

Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування (пункт 5 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ).

Пунктом 5.7 Правил безпеки системи газопостачання ( далі - ПБСГ) передбачено, шо підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови: наявності витоків газу; несправної автоматики безпеки; несправностей оголовків димових і вентиляційних каналів; відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах; самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання; не забезпечення власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 5.4 цієї глави; не відповідності системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації.

Відповідно до п.5.4 ПБГС технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будівель, комунально-побутових об`єктів невиробничого характеру здійснюється відповідно до вимог документації з експлуатації заводів-виробників газового обладнання на договірних засадах.

Умови для технічного обслуговування забезпечуються власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) відповідно до вимог чинного законодавства України.

У пункті п. 5.5 ПБГС вказано, що заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб`єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації.

Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації.

Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.

Відповідно до пункту 7.17 розділу VІІ ПБСГ всі об`єкти систем газопостачання і газове обладнання перед їх підключенням до діючих газопроводів, а також після ремонту підлягають зовнішньому огляду і опресовуванню повітрям. Пуск газу в газопровід без його зовнішнього огляду та контрольного опресовування не допускається.

Для відновлення розподілу природного газу власникам (балансоутримувачам, орендарям) будинків необхідно: безумовно дотримуватись вищевказаних Правил безпеки систем газопостачання, усунути аварійну ситуацію (провести ремонтні роботи) та надати доступ до приміщень (квартир), де знаходяться газові мережі та прилади.

Згідно з пунктом 6 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів (у містах) за письмовим зверненням споживача про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до акту інвентаризації по особовому рахунку за № НОМЕР_3 ( а.с.42) зафіксовано наявність: газового обладнання: плита газова ( ПГ- 4 ) - 1 шт, колонка (ВПГ) -1 шт, лічильник газу Самгаз №3632052,2012 року виготовлення, дата встановлення 30.09.2021 року.

04 грудня 2024 року представника відповідача було складено акт обстеження приладу обліку - лічильник Самгаз 3632052, 2012 року виготовлення, з показниками 07894.88куб.м та зафіксовано пошкодження його розрахункового механізму, встановлено наявність ГСО: ПГ- 4- 1 шт та вільний кран опуску, який опломбовано №R36505127.

Отже під час перевірки наявності газового обладнання у квартирі позивача представниками відповідача зафіксовано відсутні газового обладнання - водонагрівача.

У зв`язку з чим, складено акт про припинення газопостачання, відповідно до якого здійснено припинення газопостачання на вільний кран опуску.

Відповідно до цього акту такі дії вчинено згідно до вимог глави 7 розділу УІ Кодексу ГРМ, у зв`язку з порушенням вимог ПБСТ.

Отже, газопостачання 04.12.2024 було припинено на вільному опуску через відсутність газового приладу водонагрівача, а не до всієї квартири.

Оскільки така причина припинення газопостачання, в цілях безпеки не вимагає попереднього попередження про такі дії споживача, то припинення газопостачання було проведено відповідно до вимог нормативно-правових актів.

Відповідно до П.П.6.1.- 6.11 Правил БСГ для можливості відновлення газопостачання на об`єкті позивача, останній необхідно звернутися з письмовою заявою про це та надати Акт на періодичну перевірку димових та вентиляційних каналів.

Суд звертає увагу, що газопроводи та споруди на них є об`єктом підвищеного ризику, а тому ігнорування вимог Правил безпеки є неприпустимим, а виконання Правил безпеки є певною гарантією надійності функціонування системи газопостачання, безпеки життя та здоров`я населення.

Отже, наразі відсутні підстави для виконання розблокування крану опуску.

В апеляційній скарзі позивач не спростовує висновків суду першої інстанції. Сама апеляційна скарга викладена у формі ймовірної бажаної поведінки відповідача, висновки про протиправність останнього подані у власному суб`єктивному розумінні обставин, без урахування вимог чинного законодавства України та прямої залежності дій Оператора ГРМ від дій позивача, як споживача послуги з розподілу природного газу. Діям ТОВ «Газорозподільні мережі України» в напрямку відновлення газопостачання мають передувати дії та надання документів від позивача на встановлення газового приладу- водонагрівача.

Що стосується зобов`язання ТОВ «Газорозподільні мережі України» вчинити дії для відновлення постачання природного газу до квартири АДРЕСА_2 , то правові підстави для задоволення такої вимоги відсутні з тих самих міркувань, що відповідачем не було припинено газопостачання до квартири позивача.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується й суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, мотивовано виходив з того, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки позивачкою не довели які саме права її порушено зі сторони відповідача, який надає послуги з розподілу природного газу, адже газопостачання до належної їй квартири припинено не було, а оплобмування крану опуску водонагрівача здійснено на законних підставах.

Більш того, слід зазначити, що позивачка не позбавлена можливості вчинити дії, відповідно до вищенаведених вимог законодавства, з метою відновлення газопостачання ( розблокування) вільного крану опуску.

Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто, суд повинен з`ясувати всі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Практика Європейського Суду з прав людини щодо питання відшкодування моральної шкоди свідчить про те, що оцінка такої шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності. При цьому, судова практика має забезпечувати правову визначеність у питанні щодо компенсацій за вчинення аналогічних правопорушень.

Обґрунтовуючи заподіяну моральну шкоду, позивач ОСОБА_1 вказувала, що внаслідок дій оператора у неї був порушений звичайний устрій його життя, остання була обмежена в отриманні відповідних послуг, що призводило до незручностей, неможливості користуватись газовими приладами для підтримання життєдіяльності, необхідності докладання додаткових зусиль для організації елементарних побутових умов проживання. Через необхідність вирішення питань, пов`язаних з усуненням наслідків відключення, вона відчувала душевні страждання, оскільки була позбавлена можливості проживання в нормальних умовах. Згодом, вона змушена була обмежити себе у користуванні своєю квартирою через відсутність життєве необхідних зручностей та вийняти інше житло для проживання.

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19, провадження № 14-24цс21).

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Суд першої інстанції, правильно визначившись із характером спірних правовідносин, підставами для відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача, надавши належну правову оцінку обставинам завдання шкоди, а також глибині моральних страждань, завданих позивачам у зв`язку з тривалістю неправомірних дій відповідача, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача відшкодування моральної шкоди, яку визначили у розмірі 5000 грн.

Колегія вважає, що визначений судом до стягнення розмір моральної шкоди відповідає критеріям співмірності та розумності.

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивачка не зазнала страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано. Психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

У справі, що розглядається, відповідач не довів, що його тривала протиправна бездіяльність не викликала у позивача психічне напруження у зв`язку з очікуванням вирішення відповідачем проблеми, яка склалася у позивача, відповідно до вимог діючого законодавства та у розумні строки.

Відтак, у суду першої інстанції не було підстав для висновку про те, що моральну шкоду не заподіяно.

За такого доводи апеляційної скарги відповідача про безпідставність стягнення судом моральної шкоди у розмірі 5000 грн, оскільки не надано суду будь-яких доказів заподіяння такої, спростовуються обставинами справи та вимогами чинного законодавства.

Суд першої інстанції встановив факт заподіяння моральної шкоди та визначив її розмір з урахуванням вимог частини 3 статті 23 ЦК України. Колегія суддів з врахуванням обставин справи не бачить підстав для визначення її у більшому розмірі, ніж визначив суд першої інстанції. За такого доводи апеляційної ОСОБА_1 слід відхилити.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи було призначено на 22.10. 2025 року.

З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 22 жовтня 2025 року позивачка просила прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та здійснення подальшого розгляду справи з врахуванням у ній позовних вимог.

Ухвалою цього ж суду від 22 жовтня 2025 року вказану заяву прийнято до розгляду, оскільки така надійшла до суду 06 жовтня 2025 року, тобто до першого судового засідання і до початку розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що позивачем було доповнено позов новими позовними вимогами, вказана заява подана з дотримання вимог процесуального законодавства, наведене свідчить, що суд першої інстанції мав підстави для прийняття до розгляду та відповідно розглядати указану вище заяву про збільшення позовних вимог.

За такого доводи апеляційної скарги представника відповідача про порушенням судом норм процесуального права не заслуговують на увагу.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 таТовариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» залишити без задоволення, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2026 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 09 квітня 2026 року.