Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №127/358/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/358/26

Провадження № 22-ц/801/912/2026

Категорія: 69

Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 рокуСправа № 127/358/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя – доповідач),

суддів Рибчинського В.П., Оніщука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Литвин Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 127/358/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11.02.2026, постановлену у складі судді Антонюк В.В. в приміщенні суду в м. Вінниця, -

в с т а н о в и в :

6.01.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просила розірвати шлюбу зареєстрований 17.06.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 1150.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.02.2026, з урахуванням ухвали від 11.02.2026 про виправлення описки, клопотання ОСОБА_2 задоволено. Надано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на примирення п`ять місяців, починаючи з 11.02.2026 по 11.08.2026, включно. До закінчення строку для примирення, провадження по справі зупинено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач бажає зберегти сім`ю, суд вважає, що сім`я може бути збережена, а подружжя примирене, тому необхідно надати подружжю строк для примирення. Заперечення позивачки проти примирення не може бути перешкодою для його встановлення, оскільки судом з`ясовано, що відповідач бажає примиритися і він має право прийняти міри для примирення, а суд зобов`язаний встановити строк для цього незалежно від бажання позивачки, оскільки таке примирення не суперечить моральним засадам суспільства. При визначенні строку для примирення, суд виходить з того, що тривалість його має сприяти примиренню подружжя і не може призводити до необґрунтованого затримання розгляду справи.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу (вх № 2660/26-вх від 2.03.2026), в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Основними доводами апеляційної скарги є те, що надання судом строку на примирення між позивачем та відповідачем не принесе жодних результатів, призведе до погіршення відносин між сторонами, суперечить інтересам позивача та малолітніх дійте; межі зупинення не повинні призводити до порушення розумного строку розгляду справи.

23.03.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 3494) ОСОБА_2 , в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369цього Кодексу.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

За змістом статей 111, 112 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. З`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців (частина сьома статті 240 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Необхідність надання строку на примирення подружжя відповідач обґрунтував тим, що він бажає зберегти подружні відносини із позивачем, вони спільно проживають за однією адресою разом з дітьми.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду.

У даній справі суд першої інстанції визнав можливим примирення сторін, оскільки відповідач звернувся до суду з усним клопотанням про надання строку на примирення, та зупинив провадження у справі на строк, який не перевищує встановлений частиною сьомою статті 240 ЦПК України.

Завданням апеляційного провадження є перегляд за апеляційною скаргою справи і судового рішення ( ухвали) на предмет правильності встановлення судом першої інстанції обставин у справі та застосування норм права. Таким чином, суд апеляційної інстанції покликаний забезпечити виправлення помилок суду першої інстанції як у питаннях факту, так і в питаннях права ( правильність застосування матеріального і процесуального права).

При розгляді даної апеляційної скарги, позивачкою не було доведено будь-яких порушень норм права, які б допустив суд першої інстанції при вирішенні клопотання про надання строку на примирення. Обставин, які б суперечили моральним засадам суспільства та які не врахував суд першої інстанції апелянтом не зазначено.

Відповідно до пункту 2, 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про надання сторонам у справі строку для примирення та збереження сім`ї.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11.02.2026 у даній справі залишити без змін.

Поновити дію ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 11.02.2026.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 9.04.2026.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: В. П. Рибчинський

В. В. Оніщук