Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №650/6952/25 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/6952/25

Номер провадження 2-а/650/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді – Ковальчук О.В.

за участі секретаря – Чечун В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа: Високопільський відділ державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа: Високопільський відділ державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 385 від 01 вересня 2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що порушив ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», а саме зобов`язаний був з`явитися до 05 червня 2025 року для проходження повторної ВЛК, однак на визначений строк не з`явився, чим порушив чинне законодавство.

28 серпня 2025 року передивляючись мобільний застосунок «Резерв +» позивачу стало відомо, що він знаходиться у розшуку. Він не міг збагнути чому, адже з грудня 2024 року йому було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації яку позивач ОСОБА_1 поновляв відповідно до чинного законодавства. Про те, що у нього є відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації підтверджено довідкою від 08 серпня 2025 року № 3511, яка дійсна до 05 листопада 2025 року.

З метою розібратися у ситуації, шо виникла позивач 01 вересня 2025 року о 09.00 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце знаходження АДРЕСА_1 ) для вирішення нагального питання. Працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було прояснено, що розшук було оголошено так як є якісь зміни у законодавстві і що йому необхідно пройти ВЛК. Що позивачем і було зроблено. В цей же день йому було видано довідку військово-лікарської комісії № 2025-0901-1114-0984-7 від 01.09.2025.

Знаходячись у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно нього жодних протоколів не складалося і він не підписував жодних документів. Позивачу ОСОБА_1 лише видали відповідні документи та він пішов проходити ВЛК. Після проходження військово-лікарської комісії йому видали довідку військово-лікарської комісії та відпустили додому.

Точної дати позивач не пам`ятає, але в жовтні місяці при спробі зняти кошти з банківської карти «ПриватБанк» виявилося, що його рахунок заблоковано виконавчою службою. В подальшому 27 жовтня 2025 року він звернувся до Високопільського ВДВС Бериславського району Херсонської області, де йому пояснили, що картку заблоковано відповідно до заяви, яка надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_2 та відкрито виконавче провадження реєстраційний № 79252924 від 13 жовтня 2025 року і що з нього примусово мають стягнути кошти в сумі 34000 грн. та накладено арешт на кошти боржника.

Позивач не погоджується з вищевказаною постановою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, в зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 11.11.2025 року у справі за даним позовом було відкрито провадження у справі з повідомленням сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Просить вимоги позову задовольнити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду даної справи.

Представник заінтересованої особи: Високопільського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду даної справи.

Дослідивши всі обставини справи, суд вважає їх достатніми для прийняття рішення та приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом встановлено, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 385 від 01 вересня 2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що порушив ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», а саме зобов`язаний був з`явитися до 05 червня 2025 року для проходження повторної ВЛК, однак на визначений строк не з`явився, чим порушив чинне законодавство.

Як вбачається із змісту постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він зобов`язаний був з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 до 05.06.2025 року для проходження повторного ВЛК, однак у визначений строк не з`явився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, тобто порушив законодавство про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Однак, 28 серпня 2025 року передивляючись мобільний застосунок «Резерв +» позивачу стало відомо, що він знаходиться у розшуку. Він не міг збагнути чому, адже з грудня 2024 року йому було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації яку позивач ОСОБА_1 поновляв відповідно до чинного законодавства. Про те, що у нього є відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації підтверджено довідкою від 08 серпня 2025 року № 3511, яка дійсна до 05 листопада 2025 року.

З метою розібратися у ситуації, шо виникла позивач 01 вересня 2025 року о 09.00 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце знаходження АДРЕСА_1 ) для вирішення нагального питання. Працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було прояснено, що розшук було оголошено так як є якісь зміни у законодавстві і що йому необхідно пройти ВЛК. Що позивачем і було зроблено. В цей же день йому було видано довідку військово-лікарської комісії № 2025-0901-1114-0984-7 від 01.09.2025.

Знаходячись у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно нього жодних протоколів не складалося і він не підписував жодних документів. Позивачу ОСОБА_1 лише видали відповідні документи та він пішов проходити ВЛК. Після проходження військово-лікарської комісії йому видали довідку військово-лікарської комісії та відпустили додому.

Точної дати позивач не пам`ятає, але в жовтні місяці при спробі зняти кошти з банківської карти «ПриватБанк» виявилося, що його рахунок заблоковано виконавчою службою. В подальшому 27 жовтня 2025 року він звернувся до Високопільського ВДВС Бериславського району Херсонської області, де йому пояснили, що картку заблоковано відповідно до заяви, яка надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_2 та відкрито виконавче провадження реєстраційний № 79252924 від 13 жовтня 2025 року і що з нього примусово мають стягнути кошти в сумі 34000 грн. та накладено арешт на кошти боржника.

Згідно з вимогами ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію»:

1. Громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

З огляду на вказане, обов`язок з приводу постановки на військовий облік, який визначений ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» позивач ОСОБА_1 не порушив.

Оскільки у вітчизняному процесуальному законі відсутнє визначення розумного сумніву чи доведеності вини поза розумним сумнівом, то для належного розуміння сутності поняття поза розумним сумнівом в Україні насамперед слід керуватися практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), в якій Суд ілюструє європейський стандарт розуміння аналізованого принципу.

Правова позиція ЄСПЛ щодо цього, відображена, зокрема, у п. 43 Рішення від 14 лютого 2008р. у справі Кобець проти України. Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Позивач заперечує свою провину у вчиненні правопорушення, натомість відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

З огляду на вище викладене та зважаючи на те, що позивач у позовній заяві заперечив свою провину у вчиненні правопорушення, а суб`єкт владних повноважень належними, допустимими та достатніми доказами не довів протилежного, хоча обов`язок доказування покладається саме на нього, оцінюючи в сукупності наявні докази, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів суду, що при винесені оскаржуваної постанови щодо позивача діяв у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тобто при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, провина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, а тому постанову по справі про адміністративне правопорушення № 385 від 01.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн, слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст.ст. 251, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа: Високопільський відділ державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за захистом своїх прав.

Скасувати постанову № 358 по справі про адміністративне правопорушення від 01 вересня 2025 року, винесеної т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою мене ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. за с. 3 ст. 210 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ковальчук