Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №585/1144/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1144/26

Номер провадження 2/585/898/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання- Зубко К.В.,

Справа № 585/1144/26, провадження № 2/585/898/26

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянув у залі судових засідань у м. Ромни у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про зміну розміру аліментів,

Представник позивача: Косєй Катерина Віталіївна, яка діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серії ВЕ №1189052 від 21.03.2026.

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду звернулась представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.

Позовні вимоги мотивує тим, що судовим наказом Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2024 року (справа № 591/2347/24, провадження № 2-н/591/1054/24, виданий 25.03.2024 р.) з Позивача на користь Відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) Позивача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 06 березня 2024 року. На підставі вказаного судового наказу Зарічним відділом державної виконавчої служби у м. Суми 23 квітня 2024 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_7 (ВП № НОМЕР_7). Шлюб між Позивачем та Відповідачем розірвано рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18 квітня 2024 року у справі № 591/2350/24, яке набрало законної сили 21 травня 2024 року. З моменту постановлення судового наказу матеріальне становище та стан здоров`я Позивача суттєво і кардинально змінилися, що відповідно до частини 1 статті 192 Сімейного кодексу України є самостійними та достатніми підставами для зменшення розміру аліментів. Починаючи з 12 лютого 2026 року Позивач не має постійного місця роботи та регулярного заробітку, що об`єктивно унеможливлює виконання аліментних зобов`язань у попередньому розмірі (1/4 доходу). Фактична база для нарахування аліментів у відсотках від заробітку відсутня. Позивач не отримує жодного доходу від трудової діяльності. Крім цього, стан здоров`я Позивача впродовж 2025-2026 років суттєво погіршився, що підтверджується низкою медичних документів. Позивач переніс ішемічний інсульт лівої середньої мозкової артерії, страждає на гіпертонічну хворобу III стадії та дисциркуляторну енцефалопатію 2-го ступеня. Ці захворювання є тяжкими, хронічними та суттєво знижують працездатність Позивача, вимагають постійного лікування, прийому та значних фінансових витрат на охорону здоров`я. Крім цього, Позивач здійснює постійний догляд за своєю матір`ю, що є додатковим фінансовим навантаженням на Позивача та суттєво обмежує його можливість отримувати доходи від трудової діяльності, через неможливість трудовлаштування через потребу здійснювати постійний догляд за хворою матір`ю. Посилаючись на норми чинного законодавства, просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з Позивача ОСОБА_1 , на користь Відповідача ОСОБА_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених судовим наказом Зарічного районного суду м. Суми від 19.03.2024 р. (справа № 591/2347/24) у розмірі 1/4 частини заробітку, - до 1/6 частини заробітку, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, з дня набрання рішенням законної сили.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

24.03.2026 судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.23).

Сторонам ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до їх електронних кабінетів 25.03.2026 (а.с.28, 29, 30).

Крім цього, відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі направлена на адресу місця реєстрації, де отримана (а.с.25).

У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Клопотання будь-якої зі сторін про інший порядок розгляду справи, суду не надходило.

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Сторони мають сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8 зворот).

Судовим наказом Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2024 року (справа № 591/2347/24, провадження № 2-н/591/1054/24, виданий 25.03.2024 р.) з Позивача на користь Відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) Позивача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 06 березня 2024 року (а.с.9).

На підставі вказаного судового наказу Зарічним відділом державної виконавчої служби у м. Суми 23 квітня 2024 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_7 (ВП № НОМЕР_7) (а.с.10).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18 квітня 2024 року у справі № 591/2350/24, яке набрало законної сили 21 травня 2024 рок, розірвано шлюб між сторонами (а.с.11).

12 лютого 2026 року ОСОБА_1 звільнено з ТОВ «Нова Пошта» за угодою сторін згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується Витягом з наказу ТОВ «Нова Пошта» від 12.02.2026 р. № 31-К про припинення трудового договору (а.с.12).

25.08.2025 Позивача госпіталізовано у Хірургічне відділення № 4 КНП «Клінічна лікарня № 5» м. Суми (виписка з медичної карти № 13069). Основний діагноз: Остеохондроз хребта з ураженням шийного та попереково-крижового відділів. Ретролістез С3. Артроз унковертебральних суглобів. Спондилоартроз. Незначне обмеження стато-динамічної функції хребта. ПФХ I (один) ступінь. Позивач скаржився на болі у поперековому відділі хребта, обмеження рухів, порушення ходи та зниження працездатності. На час госпіталізації зазначено «місце роботи: не працює» (а.с.13 зворот).

20.01.2026 Позивача госпіталізовано у кардіологічне відділення КНП «Клінічна лікарня № 5» м. Суми (Виписка № 849). Основний діагноз: Гіпертонічна хвороба III стадії, ступінь 1, KBP 3. Стан після ішемічного мозкового інфаркту (ІМ) в басейні лівої середньої мозкової артерії (CМА) (за даними МРТ ГМ № 151 від 14.01.2026). Поодинока шлуночкова екстрасистолія. СН стадія С зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ 70%). ФК І по NYHA. ХСН І. Виписаний з лікарні 27.01.2026 р. з листком непрацездатності, до праці з 28.01.2026 р. (а.с.12 зворот-13).

14.01.2026 позивачу проведено МРТ головного мозку ( дослідження № 151, КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» СМР). Висновок: МР-ознаки наслідків ІМ СМА зліва, дисциркуляторної енцефалопатії (мікроангіопатії 1 ст. за Fazekas) (а.с.14).

До матеріалів справи долучений консультативний висновок невролога (18.01.2026, Медичний центр «Мед Союз», лікар ОСОБА_5 , медична картка № 98308). Основний діагноз: I67.4 Гіпертонічна енцефалопатія. Стан після гіпертонічного кризу ускладненого синкопальним станом (від 09.01.2026). ДЕ 2 ст. Наслідки перенесеного ІГМ в басейні лівої СМА (згідно МРТ головного мозку від 14.01.2026). Нестенозуючий атеросклероз БЦА (а.с.14 зворот).

Відповідно до Акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 06 серпня 2025 року, складеного Комісією відповідно до протоколу від 04.08.2025 р. № 22, ОСОБА_1 - здійснює постійний догляд за своєю матір`ю - ОСОБА_6 (перший ступінь споріднення - мати/родич), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка внаслідок порушення функцій організму не здатна самостійно пересуватися та самообслуговуватися. Це підтверджено висновком лікарсько-консультативної комісії від 28.07.2025 р. № 149 (а.с.15).

Станом на 19.03.2026 позивач має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 14110,67 грн. (а.с.16).

Між сторонами склалися правовідносини з приводу зміни розміру аліментів на неповнолітню дитину, які регулюються Сімейним кодексом України.

Норми права, застосовані судом:

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

За змістом ст. 18 Конвенції про права дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч. 2 цієї статті розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідно ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

За правилами ст.191 СК України лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами - з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Мотиви суду.

Суд оцінив докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі №727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі №682/2454/22 (провадження №61-10748св23), а також від 19.06.2024 року № 686/22677/23 (провадження 61-5022св24).

З аналізу правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Позивач у своїй позовній заяві просить про зменшення розміру аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посилаючись на погіршення свого стану здоров`я, необхідність здійснення догляду за хворою матір`ю та відсутність у зв`язку з цим можливості працевлаштування, на підтвердження чого надає суду відповідні докази.

Суд бере до уваги доводи, представлені стороною позивача та відсутність заперечень з боку відповідача, яка не скористалась своїм правом на подання відзиву.

Ураховуючи зазначене, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи у справі докази в цілому, так і кожний доказ, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, враховуючи прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а також зміну матеріального стану та стану здоров`я позивача, суд приходить до висновку, що слід зменшити розмір аліментів, що утримуються із ОСОБА_1 на користь відповідача на утримання їхнього малолітнього сина з 1/4 частині заробітку до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням про зменшення аліментів законної сили і до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття.

Сторона позивача не ставить вимог щодо відшкодування судових витрат, тому питання щодо них судом не вирішується.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5,12,13,76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених судовим наказом Зарічного районного суду м. Суми від 19.03.2024 р. (справа № 591/2347/24) у розмірі 1/4 частини заробітку, - до 1/6 частини заробітку, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, з дня набрання рішенням законної сили.

Судовий наказ № 591/2347/24 відкликати, після набрання рішенням про зменшення розміру аліментів законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_4 , тел. НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_3 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_5 , тел. НОМЕР_4 , адреса для листування: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , тел. НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова