Вирок від 08 квітня 2026 р. у справі №592/3620/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/3620/26

Провадження № 1-кп/592/725/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження №12026200480000354, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2026,

щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого в порядку ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2263-IX від 22.05.2022, на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, та наразі діє на території України.

Установлено, що ОСОБА_4 в умовах воєнного стану вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення за таких обставин:

07.02.2026 близько 10 год. 20 хв. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інші особи перебували в церкві «Добра новина» за адресою: м. Суми, вул. Берестовська, буд. 11/1, та, знаходячись в залі ОСОБА_4 помітив за своєю спиною на стільці мобільний телефон чорного кольору марки Ірhопе ХR 64 GB, ІMEI1: НОМЕР_1 , який ОСОБА_5 залишила в цей час без уваги. Після чого в останнього виник злочинний умисел на таємне викрадення мобільного телефону, належного ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків потерпілій стороні та, бажаючи настання таких наслідків, вважаючи, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає та вони ніким не будуть помічені, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщені церкви, 07.02.2026 в період часу з 10:20 год. по 10:40 год. взяв зі стільця, який знаходився за його спиною: мобільний телефон чорного кольору марки Ірhопе ХR 64 GB, ІMEI1: НОМЕР_1 .

Загальна вартість відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-26/2430-ТВ від 18.02.2026 становить 5445 гривень. У подальшому, ОСОБА_4 вийшов із приміщення церкви «Добра новина» та попрямував у невідомому напрямку, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд.

Отже, ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 5445 гривень.

На підставі викладеного, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що своїми умисними, протиправними, в умовах воєнного стану діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна, яке належить ОСОБА_5 , а саме мобільного телефону марки Ірhопе ХR 64 GB чорного кольору, ІMEI1: НОМЕР_1 , вартістю 5445 гривень, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якої є «вчинена в умовах воєнного стану».

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за фактичних обставин, установлених під час досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі та пояснив, що згоден з пред`явленим обвинуваченням, дійсно 07.02.2026 десь о 10 годні ранку він прийшов до церкви «Добра новина», точну адресу він не пам`ятає. Ходить до цієї церкви близько трьох років. Він зайшов до церкви та сидів на стільці, поруч на стільці лежав мобільний телефон, він не знав, кому він належить, до телефону ніхто не підходив, тому він його забрав та пішов з церкви. У подальшому, через декілька днів йому зателефонували працівники поліції, яким він віддав цей телефон. Чому взяв телефон ОСОБА_4 пояснити не зміг, зазначив, що в той день йому було погано, оскільки напередодні він вживав спиртні напої. Щиро розкаюється у вчиненому, вину свою усвідомлює, запевняв, що зробив висновки, та більше не збирається так вчиняти.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Ураховуючи, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони викладені вище, підтвердивши свою позицію в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу вважав, що дослідження доказів на підтвердження вини обвинуваченого, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні не є доцільним.

Отже, суд вважав за можливе з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого, письмові докази щодо розміру судових витрат та речових доказів.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд вважає доведеною.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до положень статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, ставлення ОСОБА_4 до скоєного, що полягає у визнанні ним вини, осуді своєї поведінки та шкодуванні про вчинене, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він на диспансерному обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, є особою працездатного віку, виключений з військового обліку за рішенням військово-лікарської комісії, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, повне визнання обвинуваченим своєї вини.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не встановив.

Ураховуючи сукупність зазначених обставин, наявність низки обставин, які пом`якшують покарання, а також те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, і другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України – звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлено.

Ухвалою від 11.02.2026 слідча суддя Ковпаківського районного суду м. Суми застосувала до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії покладених обов`язків – до 10.04.2026 включно.

Водночас, прокурор під час судового розгляду справи клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків чи обрання іншого запобіжного заходу не заявляв, суд, з урахуванням обставин справи, також не вбачає підстав для продовження ОСОБА_4 строку дії покладених на нього обов`язків чи застосування до нього іншого запобіжного заходу.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2026 (справа №592/2223/26), слід скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 122 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 2228 грн. 50 коп.

Керуючись статтями 100, 122, 174, 349, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 50 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2026 (справа №592/2223/26) на мобільний телефон чорного кольору марки Iphone, модель XR 64 GB, ІМЕІ1: НОМЕР_1 в пластиковому чохлі чорного кольору із зображенням на задній стороні, а саме чоловіка і дитини у білому вбранні, без сім-карти.

Речові докази:

-мобільний телефон чорного кольору марки Iphone, модель XR 64 GB, ІМЕІ1: НОМЕР_1 в пластиковому чохлі чорного кольору із зображенням на задній стороні, а саме чоловіка і дитини у білому вбранні, без сім-карти – вважати переданим потерпілій ОСОБА_5 ;

-оптичний диск ZE5788-DVR-J47F4 з матеріалами відеозапису з камер відеоспостереження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_6