Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №175/10634/25 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 175/10634/25

Провадження № 2/576/301/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

за участі:

секретаря Самойленко О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18.12.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4225998 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Кредитний договір укладений в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором «16584». На умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 15000,00 грн.; згідно п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів: з 18.12.2023 по 12.12.2024; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.; відповідно до п. 1.4.1 договору стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Також зазначає, що 26.07.2024 ТОВ «Лінеура Україна», на підставі договору факторингу № 26/07/2024, за плату відступило ТОВ «Українські фінансові операції» право грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло грошової вимоги до відповідача за договором № 4225998 від 18.12.2023 у загальній сумі 98250,00 грн., з яких: 15000,00 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 83250,00 грн. - заборгованість за процентами. Станом на дату укладення договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024, строк дії договору № 4225998 від 18.12.2023 не закінчився. Відповідач має перед позивачем заборгованість у загальному розмірі 150375,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 83250,00 грн. - заборгованість за процентами, нарахованих первісним кредитором, 52125,00 грн. - заборгованість за процентами, нарахованих ТОВ «Українські фінансові операції» за 139 календарних днів. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості, а також понесені судові витрати.

Позивач та його представник не з`явилися.

Відповідач, будучи повідомленою про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, у наданий судом строк та станом на 09.04.2026 відзиву на позовну заяву не подала, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку, будь-яких клопотань чи заяв не надала.

У відповідності до частини восьмої статті 178 та частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно правил п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, а також зважаючи на те, що даний спір є типовим та не становить значної складності, суд визнає справу малозначною, а тому, відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 18.12.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4225998 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого сума кредиту становить 15000,00 грн., строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка - 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту. Вказаний договір підписаний відповідачем електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) - 16584 (а.с. 16-25).

Згідно п.2.1 договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Сторонами погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4225998 від 18.12.2023, яка також підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором 16584 (а.с. 25 зворот).

Позивачем до позовної заяви долучено паспорт споживчого кредиту від 18.12.2023 підписаний відповідачкою, з використанням електронного підпису, одноразовим ідентифікатором «96799», в якому міститься інформація про основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інша інформація (а.с. 13-14).

За змістом листа ТОВ «Пейтек Україна» від 26.07.2024 № 20240726-5019 ТОВ «Пейтек Україна» є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (раніше 29.05.2023 № 21/990-РК). Товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між товариством та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 210222-1 від 21.02.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна» 18.12.2023 о 13:14:11 год. на суму 15000,00 грн., призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с. 36).

Із наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації та виписки по рахунку за період з 18.12.2023 по 27.12.2023 вбачається, що на ім`я - ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ; номер телефона, на який відправляється інформація про підтвердження операцій у період з 18.12.2023 по 27.12.2023: фінансовий номер телефону НОМЕР_4 ; 18.12.2023 на карту № НОМЕР_3 здійснено переказ кредитних коштів у сумі 15000,00 грн. (а.с.110-111).

Таким чином, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредитних коштів є доведений.

Відповідачка умов договору не виконувала, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, встановлених кредитним договором.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором, заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на 26.07.2024 складає 98250,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 83250,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 76-79).

Судом також встановлено, що 26.07.2024 між ТОВ «Українські фінансові операції» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір факторингу № 26/07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Українські фінансові операції» право вимоги до позичальників, в тому числі, за кредитним договором № 4225998 від 18.12.2023, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 (а.с. 42-46, 46 зворот-52).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024, ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 4225998 в сумі 98250,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 15000,00 грн., 83250,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 32).

ТОВ «Лінеура Україна» повідомило відповідачку про відступлення права вимоги, шляхом направлення відповідного повідомлення (а.с. 67).

Оскільки станом на дату укладення договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024, строк дії договору № 4225998 від 18.12.2023 не закінчився, тому позивачем у період з 26.07.2024 по 12.12.2024, тобто за 139 календарних днів, нараховані відсотки за стандартною процентною ставкою у розмірі 52125,00 грн.

Таким чином, позивач наділений правом вимоги до відповідача за договором № 4225998 від 18.12.2023.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1055 ЦК України, передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вказаний кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Таким чином, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачкою кредитних коштів є доведений. Відтак, з відповідача слід стягнути неповернутий борг за тілом кредиту в сумі 15000,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими первісним кредитором у сумі 83250,00 грн. та нарахованих позивачем у сумі 52125,00 грн., суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %, з 20 серпня 2024 року - денна ставка не більше 1%.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - денна ставка не більше 1,5%, з 20 серпня 2024 року - денна ставка не більше 1%.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що договір № 4225998 укладено 18.12.2023, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому до договору слід застосувати положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням перехідних та прикінцевих положень.

З розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором вбачається, що відповідачка не здійснено жодного платежу в рахунок погашення заборгованості за кредитом, а отже у первісного кредитора були всі підстави для нарахування відсотків за стандартною процентною ставкою 2,5 % до 21.04.2024 (включно).

Однак первісний кредитор з 22.04.2024 по 26.07.2024 (включно) продовжував нараховувати відсотки за процентною ставкою 2,5%, а не за ставкою 1,5%, як це передбачено пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що в частині визначення розміру процентів за користування кредитними коштами за ставкою 2,5% у період з 22.04.2024 по 26.07.2024 (включно) з моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», суперечать діючому законодавству, тому в силу вимог частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемним.

Суд розраховує заборгованість по процентам за укладеним між первісним кредитором та відповідачем за кредитним договором у період з 22.04.2024 по 26.07.2024, виходячи з встановленої пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1,5%.

Оскільки з 22.04.2024 по 22.07.2024 пройшло 96 днів та у вказаний період проценти мали бути нараховані за ставкою 1,5% від суми заборгованості, що становить 225,00 грн. на день (15000,00 грн. (заборгованість за тілом кредиту) х 1,5%), то за цей час сума нарахованих процентів становить 21600,00 грн. (96 днів х 225 грн).

З урахуванням того, що до 22.04.2024 проценти нараховувались у відповідності до норм чинного законодавства та станом на 21.04.2024 включно заборгованість за ними становила 47250,00 грн., а за період з 22.04.2024 по 26.07.2026 підлягає стягненню 21600,00 грн., то за період з 18.12.2024 по 26.07.2024 (включно) користування кредитом розмір заборгованості за процентами складає 68850,00 грн. (47250,00 грн. + 21600,00 грн.).

Також суд не погоджується із нарахованими позивачем за стандартною процентною ставкою (2,5%) відсотками у розмірі 52125,00 грн. за період з 26.07.2024 по 12.12.2024 (139 днів).

Суд розраховує заборгованість по процентам за кредитним договором у період з 26.07.2024 по 19.08.2024 (включно), виходячи з встановленої пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1,5%, з 20.08.2024 по 12.12.2024 (строк дії кредитного договору), виходячи з встановленої пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не більше 1,0%.

Оскільки з 27.07.2024 по 19.08.2024 пройшло 24 дні та у вказаний період проценти мали бути нараховані за ставкою 1,5% від суми заборгованості, що становить 225,00 грн. на день (15000,00 грн. (заборгованість за тілом кредиту) х 1,5%), то за цей час сума нарахованих процентів становить 600,00 грн. (24 днів х 225 грн.), а з 20.08.2024 по 12.12.2024 (включно) пройшло 115 днів, то у цей період проценти мали бути нараховані за ставкою 1,0% від суми заборгованості, що становить 150,00 грн. на день (15000,00 грн. (заборгованість за тілом кредиту) х 1,0%), то за цей час сума нарахованих процентів становить 17250,00 грн. (115 днів х 150,00 грн.). Загальний розмір відсотків за період з 27.07.2024 по 12.12.2024 (включно) складає 17850,00 грн.

Отже за весь строк користування кредитом розмір заборгованості за процентами складає 86700,00 грн. (68850,00 грн.+17850,00 грн.), які підлягають стягненню з відповідачки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 101700,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 86700,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на 67,63% (101700,00х100:150375,00=67,63), то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог з відповідача необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, а саме, судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1638,27 грн. (2422,40х67,63:100=1638,27) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6763,00 грн. (10000,00х67,63:100=6763).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 141, 178, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , фактично проживаючої, як внутрішньо перемішена особа - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», розташованого по вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2 вм. Києві, код ЄДРПОУ 40966896, заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 101700,00? грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , фактично проживаючої, як внутрішньо перемішена особа - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», розташованого по вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, в м. Києві, код ЄДРПОУ 40966896, судовий збір в сумі 1638,27 грн. та 6763,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон