Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №490/5267/25 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 07 квітня 2026 р.

Справа: №490/5267/25

Суддя: Саламатін О. В.

Справа № 490/5267/25

н\п 2-а/490/23/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сектору контролю за стоянкою і зупинкою відділу безпеки дорожнього руху та паркування управління транспортного комплексу зв`язку та телекомунікацій Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії MYK №2501561 від 07.03.2025 року, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч.1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що постановою інспектора з паркування головного спеціаліста сектору контролю за стоянкою і зупинкою відділу безпеки дорожнього руху та паркування управління транспортного комплексу зв`язку та телекомунікацій Миколаївської міської ради Костенка Д.М. від 07.03.2025 року серія М?К №2501561, його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що я, нібито, 06 березня 2025 року, о 11 годин 20 хвилин керував транспортним засобом Toyota Camrу д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку, а саме: здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив п. 3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, позивач зазначає, що 06.03.2025 року він, працюючи водієм таксі, зупинився біля зупинки громадського транспорту з метою висадки пасажира, при цьому не заважав руху іншому громадському транспорту. В подальшому до нього підійшов інспектор з паркування та повідомив, що він не повинен зупинятись на зупинках громадського транспорту. Позивач повідомив останньому, що оскільки він є водієм таксі то має право здійснювати висадку пасажира. Після чого розмова була закінчена. Разом із тим, все одно було винесено постанову, але без його участі. Інспектором не проводився розгляд справи, як це передбачено КУпАП, його права йому роз`яснено не було, як і не було прийнято до уваги його пояснення.

Позивач вважає, що будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували факт скоєння правопорушення, це в першу чергу фото-, відео- фіксація, показання свідків та його безпосередні пояснення або акт складений в присутності понятих про відмову в дачі ним пояснень відсутні. Матеріали справи, які мають містити докази вчинення адміністративного правопорушення відсутні.

Прим цьому, ОСОБА_1 вказує, що в оскаржуваній постанові є посилання, після переходу по якому наявні фото, які здійснено на мобільний телефон та жодним чином не підтверджують вчинення ним адміністративного правопорушення. Так, на деяких фото зафіксовано його транспортний засіб Тoyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 та зазначено дату та час: 06.03.2025, 11:18:15; 06.03.2025, 11:18:02; 06.03.2025, 11:18:53 - тобто час його знаходження в тому місті, зафіксовано інспектором 51 секунда та на цих фото відсутній дорожній знак 3.34 "Зупинку заборонено". Разом із тим, на інших фото взагалі відсутній його транспортний засіб та відображено інший час 11:16:13.

Таким чином, позивач вважає, що із вказаних фото неможливо встановити, що він здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено". Разом із тим, вважає, що має таке право з метою висадки пасажира, як було 06.03.2025.

Також, позивач вказує, що всі викладені в постанові про накладання адміністративного стягнення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Підсумовуючи викладене, ОСОБА_1 вважає, що обставини, які викладені оскаржуваній постанові не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, докази вчинення адміністративного правопорушення відсутні, а тому вважає, що суду необхідно задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Отже, позивач не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, бо вважає себе невинним, постанову серія М?К №2501561 від 07.03.2025 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025 року дану адміністративну справу передано на розгляд судді Черенковій Н.П.

Ухвалою судді від 03.07.2025 року вказаний адміністративний позов залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

31.07.2025 року, на виконання вимог ухвали суду від 03.07.2025 року, від позивача надійшла позовна заява в новій редакції.

Ухвалою судді від 12.08.2025 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

02.09.2025 року від представника Виконавчого комітету Миколаївської міської ради – Бублич Н.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представниця зазначає. що вважає вимоги позивача безпідставними, виходячи з наступного.

Постановою MYK 2501561 від 07.03.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 340,00 грн у зв`язку з тим, що інспектором з паркування - головним спеціалістом сектору контролю за стоянкою і зупинкою відділу безпеки дорожнього руху та паркування управління транспортного комплексу, зв`язку та телекомунікацій Миколаївської міської ради Костенком Д.М. в режимі фотозйомки (відеозапису) було зафіксовано, що 06.03.2025 о 11:20:14 год. за адресою: просп. Центральний, 27-Б, м. Миколаїв, особа, яка керувала автомобілем (водій) Toyota Camry, д.н.з НОМЕР_2 , порушила вимогу дорожнього знаку, а саме: здійснила зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушила п.3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що передбачено штраф. Під час фіксації вищевказаного порушення ПДР України інспектором з паркування Костенком Д.М. було зроблено 4 фотографії, які підтверджують порушення позивачем п.3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що передбачено штраф. Фотозйомка проводилася службовим спецзасобом марки Samsung Galaxy A24 SMA245FZKVSEK, який знаходиться на балансі виконавчого комітету Миколаївської ради. Повідомлення вищевказаного правопорушення було створено автоматично через ліцензований застосунок ТUМS MK від ТОВ "СКІФСОФТ" з допомогою Google локації (GPS-координат). На кожному фотодоказі щодо місця розташування автомобіля Toyota Camry, д.н.з НОМЕР_2 , на підставі яких було винесено Постанову MYK 2501561 від 07.03.2025, автоматично вказані координатні дані, синхронізовані з Google-локацією. Так, на фото 1: місце встановлення знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Фото 2: загальний вид постановки ТЗ Toyota Camry, д.н.з НОМЕР_2 . Фото 3: вид з задньої частини ТЗ Toyota Camry, д.н.з НОМЕР_2 . Фото 4: Вид спереду ТЗ Toyota Camry, д.н.з НОМЕР_2 .

Таким чином, сторона відповідача вказує, що наявний фотодоказ вказаного правопорушення підтверджує, що водієм не здійснювалась зупинка для посадки або висадки пасажирів та розвантаження або завантаження їх вантажу. Також, в момент проведення фотофіксації водій знаходився у транспортному засобі без пасажира та мав змогу усунути порушення правил дорожнього руху без застосування штрафних санкцій. Крім того, інспектор з паркування Костенко Д.М., який створив повідомлення від 06.03.2025 MYK 2501561 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки стверджує, що попереджував водія ТЗ Toyota Camry, д.н.з НОМЕР_2 про можливе притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України у разі, якщо він не переїде. Також створене роздруковане повідомлення водій отримати відмовився. Відеозаписом з нагрудної камери інспектора з паркування Куриченко Ю.Д., яка працювала разом з ОСОБА_2 під час фіксації даного правопорушення підтверджується, що водій ТЗ Toyota Camry, д.н.з НОМЕР_2 знав, що йому виписано штраф та був не згоден з ним.

Сторона відповідача вважає, що постанова серії MYK 2501561 від 07.03.2025 року у справі про адміністративне правопорушення є обгрунтованою та законною. На підставі вищевказаного представниця відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.10.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 25.02.2026 року було призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з поданням суддею Черенковою Н.П. заяви про відставку та відрахування її зі штату суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

25.02.2026 року матеріали справи передано судді Саламатіну О.В.

Ухвалою судді від 02.03.2026 року прийнято до свого провадження дану адміністративну справу, призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2026 року на 15:30 год.

Сторони до судового засідання не з`явилися.

В матеріалах справи міститься заява позивача від 29.10.2025 року про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, а постанову скасувати.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом встановлено, що відповідно до ліцензії серії АГ №591884, виданої 18.11.2011 року, ОСОБА_1 займається наданням послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом та йому дозволені внутрішні перевезення пасажирів на таксі.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2025 року відносно ОСОБА_1 інспектором з паркування - головним спеціалістом сектору контролю за стоянкою і зупинкою відділу безпеки дорожнього руху та паркування управління транспортного коплексу, зв`язку та телекомунікацій Миколаївської міської ради - Костенко Д.М. було винесено Постанову про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та із визначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340,00 грн.

При цьому, змістом даної постанови визначено, що 06.03.2025 о 11:20:14 год. за адресою: проспект Центральний, 27-Б, Миколаїв, Миколаївська область, Україна, особа, яка керувала автомобілем (водій) «Toyota Camry», д.н.з НОМЕР_2 , порушила вимогу дорожнього знаку, а саме: здійснила зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушила п.3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що передбачено штраф.

Фотозйомка проводилася службовим спецзасобом, а саме: смартфоном марки Samsung Galaxy A24 SMA245FZKVSEK, який знаходиться на балансі виконавчого комітету Миколаївської ради.

Крім того, проводилася відеозйомка з нагрудної камери інспектора з паркування Куриченко Ю.Д. №B8A44F7535BB.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 288 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно - владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 286 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 213 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом; 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, Верховним Судом; 5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 219 КУпАП, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою і третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою - п`ятою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 197, 198 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 219 КУпАП передбачено, що від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування. Рішенням Миколаївської міської ради від 23.02.2017 № 16/32 (із змінами) затверджено Положення про управління транспортного комплексу, зв`язку та телекомунікацій Миколаївської міської ради (далі - Положення).

Відповідно до п. 3.42 Положення до повноважень управління, зокрема, віднесено здійснення фото/відеофіксації порушень правил зупинки, стоянки та/або паркування транспортних засобів на території міста.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28 червня 2023 року № 442 «Про уповноваження посадових осіб управління транспортного зв`язку та телекомунікацій Миколаївської міської ради на виконання функцій інспекторів з паркування» повноваження інспекторів з паркування надані, зокрема, посадовим особам (працівникам) — головним спеціалістам сектору контролю за стоянкою та зупинкою відділу безпеки дорожнього руху та паркування управління транспортного комплексу, зв`язку та телекомунікацій Миколаївської міської ради.

У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а, від 26 червня 2019 року у справі № 303/3795/17, від 25 вересня 2019 року у справі № 813/5425/15, від 30 вересня 2019 року у справі № 140/72/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачем, після залишення судом позову без руху для уточнення належного відповідача, подано позовну заяву в новій редакції, в якій ним визначено відповідача – Сектор контролю за стоянкою і зупинкою відділу безпеки дорожнього руху та паркування управління транспортного копмлексу зв`язку та телекомунікацій Миколаївської міської ради.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, відноситься до компетенції виконавчих комітетів. При цьому, інспектор з паркування діяв не самостійно та не від імені сектору контролю за стоянкою і зупинкою відділу безпеки дорожнього руху та паркування управління транспортного комплексу, зв`язку та телекомунікацій Миколаївської міської ради, а в силу положень статті 219 КУпАП, саме від імені Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, як його уповноважена посадова особа.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем заявлено позов до неналежного відповідача - сектору контролю за стоянкою і зупинкою відділу безпеки дорожнього руху та паркування управління транспортного комплексу, зв`язку та телекомунікацій Миколаївської міської ради. Натомість належним відповідачем у цій справі є Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, тобто відповідний суб`єкт владних повноважень, від імені якого прийнята оскаржувана постанова.

Згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

За правилами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що заміна первинного відповідача належним відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.

Позивачем, протягом всього часу розгляду справи судом, не заявлялося клопотань про заміну первісного відповідача - Сектору контролю за стоянкою і зупинкою відділу безпеки дорожнього руху та паркування управління транспортного комплексу, зв`язку та телекомунікацій Миколаївської міської ради належним відповідачем - Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради. Також позивач не надавав згоду на таку заміну суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.12.2019 по справі №724/716/16-а зауважив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Варто вказати на те, що інші доводи позивача не підлягають оцінці судом у цьому провадженні, оскільки, позов пред`явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред`явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що адміністративний позов було заявлено до неналежного відповідача, позивачем у ході розгляду справи не було заявлено про заміну відповідача на належного та/або залучення в якості співвідповідача належного відповідача у даному спорі, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на їх пред`явлення до неналежного відповідача, оскільки, в силу вимог процесуального закону, суд із власної ініціативи за відсутності відповідного клопотання сторони позивача позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що він не позбавлений права звернутися із позовом до суду про скасування оскаржуваної постанови до належного відповідача та клопотати про поновлення строку звернення до суду як такого, що пропущений з поважних причин.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 6 ,8, 9, 72, 77, 242, 243-246, 262, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сектору контролю за стоянкою і зупинкою відділу безпеки дорожнього руху та паркування управління транспортного комплексу зв`язку та телекомунікацій Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Саламатін О.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua