Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №520/516/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 р. № 520/516/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку за відсутності факту його притягнення до адміністративної відповідальності;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 , як орган ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виключити з Реєстру відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 відкликати (скасувати) направлене до органів Національної поліції звернення щодо доставлення ОСОБА_1 як особи, яка нібито вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В адміністративному позові позивач посилається на те, що 11 серпня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 було ініційовано звернення до органів Національної поліції щодо доставлення ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», у яких зазначено причину звернення до поліції «не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК» та дату такого звернення – 11.08.2025. При цьому жодного протоколу про адміністративне правопорушення за статтями 210 або 210-1 КУпАП станом на зазначену дату складено не було, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутня.

31 серпня 2025 року, позивач через електронний військово-обліковий документ у мобільному застосунку «Резерв+» виявив наявність статусу «Порушення правил військового обліку» в Єдиному державному реєстрі «Оберіг».

01 вересня 2025 року представником позивача було подано до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву №0109/25-004 від 01.09.2025 про внесення достовірної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та виключення запису про порушення правил військового обліку.

01 вересня 2025 року було подано скаргу №0109/25-002 до Міністерства оборони України на протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо безпідставного внесення до Реєстру «Оберіг» відомостей про порушення правил військового обліку та ініціювання звернення до органів Національної поліції без дотримання процедури, визначеної законом.

10 вересня 2025 року представником позивача було направлено адвокатський запит №1009/25-002 від 10.09.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_6 і Міністерства оборони України з вимогою надати інформацію про наявність протоколів та постанов у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а також правові підстави звернення до поліції.

19 вересня 2025 року також було подано адвокатський запит №1912/25-005 від 19.09.2025 з аналогічними вимогами.

У відповідях ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема у листі від 05.09.2025 та у відповіді на адвокатський запит №1912/25-005, відповідач фактично підтвердив, що повістки ОСОБА_1 не направлялися, протоколи та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не складалися, а звернення до органів Національної поліції було здійснене виключно з мотивів непроходження повторного медичного огляду, що саме по собі не є встановленим фактом адміністративного правопорушення.

19 грудня 2025 року позивач повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою №1912/25-006 від 19.12.2025 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 38 КУпАП у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, навіть за умови відсутності самого провадження.

19.12.2025, було сформовано електронний військово-обліковий документ, з якого убачається, що у Реєстрі «Оберіг» надалі містяться відомості про «порушення правил військового обліку» щодо ОСОБА_1 , із зазначенням дати звернення до поліції 11.08.2025 та без зазначення будь-якого рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позивач вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку за відсутності факту його притягнення до адміністративної відповідальності, є протиправними, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п`ятою статті 33 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону № 2232-ХІІ).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону № 2232-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 30.12.2022 №1487 затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (далі - Порядок №1487).

Згідно з пунктом 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1951-VII основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних, при цьому до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Водночас, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Водночас, аналіз наведених норм права свідчить про те, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про притягнення особи до адміністративної відповідальності або про вчинення нею правопорушення можливе лише за наявності належним чином встановленого факту такого правопорушення, що підтверджується відповідними процесуальними документами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення та/або постановою про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону України №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, із зазначенням дати, номера та короткого змісту протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, закон прямо пов`язує можливість внесення відповідних відомостей до Реєстру саме з фактом притягнення особи до адміністративної відповідальності, що має бути оформлено у встановленому законом порядку.

Відповідно до статей 254, 256, 283 КУпАП, факт вчинення адміністративного правопорушення підлягає фіксації шляхом складання протоколу, після чого справа підлягає розгляду уповноваженим органом з прийняттям постанови, яка може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Отже, до моменту винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відсутні правові підстави вважати особу такою, що вчинила адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що позивач з 08.03.2023 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Листом від 03.01.2026 №48/ВОБ ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомив позивача, що повістки на адресу громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 не направлялись. Протоколів та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності відносно громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 не складалось. 10.04.2000 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 громадянина ОСОБА_1 було визнано непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Відповідач також повідомив, що непройшовши повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби у визначений законодавством термін до 05.06.2025 року громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене частиною ст. 210-1 КУпАП.

У зв`язку з цим 11.08.2025 року було подано звернення до органів Національної поліції України щодо доставлення громадянина ОСОБА_1 як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУПАП.

Аналогічні відомості містяться й у листі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.09.2025 №127/ВВОБ, згідно з яким у відповідь на заяву адвоката повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, 10.04.2000 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 був визнаний непридатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, а у зв`язку з непроходженням повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, 11.08.2025 подано звернення до Відділення поліції №2 Люботинського РУП №1 ГУНП в Харківській області щодо доставлення ОСОБА_1 як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП.

Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що відповідачем не було складено протоколу про адміністративне правопорушення, а також постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, попри відсутність протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, до органів Національної поліції відповідачем було направлено звернення щодо доставлення позивача як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а у Реєстрі «Оберіг» відображено статус про порушення правил військового обліку.

Суд зазначає, що сформований 19.12.2025 електронний військово-обліковий документ підтверджує, що станом на вказану дату у Реєстрі «Оберіг» продовжували міститися відомості про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 , із зазначенням дати звернення до поліції 11.08.2025, однак без зазначення будь-якого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд звертає увагу, що за змістом пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII до Реєстру підлягають внесенню саме відомості про притягнення до адміністративної відповідальності, тобто відомості, підтверджені встановленими законом процесуальними документами, із зазначенням дати, номера та короткого змісту протоколу та/або постанови.

Водночас відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що стосовно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 чи 210-1 КУпАП, або винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що відсутність таких документів підтверджена листами відповідача від 17.09.2025 №127/ВВОб та ІНФОРМАЦІЯ_12 від 03.01.2026 №48/ВОВ.

За приписами статей 254, 256, 283 КУпАП встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення та притягнення особи до адміністративної відповідальності відбувається у визначеній законом процедурі, яка включає складання протоколу, розгляд справи уповноваженим органом та винесення постанови. Саме постанова у справі про адміністративне правопорушення є індивідуальним актом, яким фіксується висновок органу про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення та застосування до неї заходів адміністративного впливу.

Отже, до моменту належного процесуального оформлення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності відсутні правові підстави вважати її такою, що вчинила адміністративне правопорушення, а відтак і відображати у державному реєстрі відповідні відомості як встановлений факт.

Суд зауважує, що посилання відповідача на непроходження позивачем повторного медичного огляду не змінює наведеного висновку суду, оскільки така обставина може бути лише підставою для ініціювання передбаченого законом порядку притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.

Суд також бере до уваги, що за змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку за відсутності факту притягнення до адміністративної відповідальності, а також ініціювання звернення до органів Національної поліції щодо доставлення особи як такої, що вчинила адміністративне правопорушення, без наявності протоколу чи постанови, не відповідає вказаним конституційним вимогам.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку за відсутності факту його притягнення до адміністративної відповідальності, є протиправними.

З огляду на те, що відповідач як орган ведення Реєстру забезпечує його ведення та актуалізацію бази даних, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, оскільки такі відомості внесено без належної правової підстави.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 відкликати (скасувати) направлене до органів Національної поліції звернення щодо доставлення ОСОБА_1 як особи, яка нібито вчинила адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.01.2026 №48/ВОБ, а також листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.09.2025 №127/ВВОБ, підставою для направлення відповідачем звернення до органів Національної поліції щодо доставлення позивача було внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку та відповідне визначення його як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Водночас судом у цій справі встановлено, що такі відомості були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів без наявності факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, тобто без складення протоколу та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, що підтверджено наведеними вище доказами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що направлення відповідачем звернення до органів Національної поліції щодо доставлення позивача є похідною дією, яка безпосередньо пов`язана із протиправним внесенням відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у даному випадку є визнання протиправними дій відповідача щодо внесення відповідних відомостей до Реєстру та зобов`язання їх виключити, що, у свою чергу, усуває правові підстави для подальшого інформування органів Національної поліції про необхідність доставлення позивача.

Суд також враховує, що обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність порушеного права на момент звернення до суду, а обраний спосіб захисту має бути належним та таким, що забезпечує його ефективне поновлення.

Разом з тим, суд не вбачає підстав вважати, що після виконання рішення суду в частині виключення відомостей з Реєстру відповідач не вчинить дій щодо відкликання направленого раніше звернення до органів Національної поліції.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаних позовних вимог, як передчасно заявлених.

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку за відсутності факту його притягнення до адміністративної відповідальності.

Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1331.20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 квітня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях