Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Дата: 07 квітня 2026 р.
Справа: №580/14148/25
Суддя: Лук'яненко М.О.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2026 р. справа № 580/14148/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє Левченко Ярослава Сергіївна, до Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» про визнання протиправними та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє Левченко Ярослава Сергіївна, звернулися до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в якому просять суд визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» оформлене протоколом № 6 від 02.10.2025 про відмову ОСОБА_1 та Левченко Ярославі Сергіївні в інтересах ОСОБА_2 у встановленні факту безпосередньої участі у заходах ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю документів, що містять підтвердження факту безпосередньої участі у заходах, відповідно до підпункту 1 пункту 9 Порядку встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, затвердженого постановою КМУ № 685 від 07.07.2023, а саме довідки про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, виданої командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими ОСОБА_3 брав безпосередню участь у здійсненні зазначених заходів.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24.12.2025 року матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» про визнання протиправними та скасування рішення - передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду, за підсудністю.
Ухвалою суду від 06.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що рішення Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» про відмову позивачам у встановленні факту безпосередньої участі загиблого ОСОБА_3 в заходах, необхідних для забезпечення оборони України є протиправним та підлягає скасуванню.
Міністерством у справах ветеранів України надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що рішення міжвідомчої комісії про відмову у встановленні факту участі у заходах, необхідних для оборони України є обґрунтованим, прийнятим у межах повноважень. У зв`язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а також, враховуючи що Законом №3551-ХІІ зазначену комісію було розформовано, просив замінити відповідача у справі - на Міністерство у справах ветеранів України.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Позивачка, ОСОБА_1 , є дружиною загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , та представником інтересів їхньої спільної неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок поранення, одержаного під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України у період воєнного стану, здійснюючи доставку продуктів харчування, ліків для людей, які переховувались від постійних обстрілів на станціях метро "Студентська" та "Героїв праці", а також мешканцям району "Північна Салтівка". Вказаний факт встановлений рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 06.05.2025 року у справі №696/1519/24, яке набрало законної сили 06.06.2025.
У подальшому, 06.06.2025, позивачка від свого імені та від імені спільної із загиблим ОСОБА_3 неповнолітньої доньки, звернулась із заявою на адресу Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Міжвідомча комісія) щодо встановлення факту безпосередньої участі загиблого ОСОБА_3 у вказаних заходах. До зазначеної заяви додано документ, що посвідчує особи заявниць, свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 , свідоцтво про шлюб між заявницею, ОСОБА_1 , та загиблим, ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , свідоцтво про народження їхньої доньки, ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , копію акту СМЕ №10-12/1005-С/22, рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 06.05.2025.
24.07.2025, рішенням Міжвідомчої комісії, оформленим протоколом №5, у заявниці затребували додаткові документи, які б підтвердили безпосередню участь загиблого ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, а саме довідку про безпосередню участь загиблого у таких заходах, видану командиром (начальником) військової частини (органу/підрозділу) Збройних Сил України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими брав безпосередню участь в окреслених заходах ОСОБА_3 .
На думку позивачки, рішення Кам`янського районного суду Черкаської області по справі №696/1519/24, має співмірне із витребуваною довідкою юридичне значення для встановлення факту безпосередньої участи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Отже на виконання вимог Міжвідомчої комісії вона повторно скерувала на її адресу перелік документів, сформований при первинній подачі заяви.
Протоколом Міжвідомчої комісії від 02.10.2025 №6 позивачці відмовлено у встановленні факту безпосередньої участі ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Вказана відмова мотивована відсутністю документів, що містять підтвердження факту безпосередньої участі ОСОБА_3 у заходах, відповідно до підпункту 1 пункту 9 Порядку встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 №685, а саме довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, виданої командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими брав безпосередню участь у здійсненні зазначених заходів.
Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернулась з даним позовом до суду.
Стосовно заміни відповідача у справі, суд зазначає наступне.
Відповідачем надано до суду копію доказу надсилання відзиву на адресу позивача. Натомість, від позивача до суду не надходило будь-яких клопотань про заміну сторони відповідача у справі.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина 5 статті 48 КАС України).
Згідно частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Судом встановлено, що предметом спору у даних спірно-правових відносинах є визнання протиправним та скасування рішення. Натомість, позивачем вимоги зобов`язального характеру не заявлені.
Свою позицію щодо заміни відповідача у справі Міністерство у справах ветеранів України обґрунтовує тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2025 №1360 скасовано Порядок №685 та припинено здійснення наданих повноважень із встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Міжвідомчою комісією з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Суд зазначає, що оскаржуване рішення від 02.10.2025 ухвалено саме Міжвідомчою комісією, до набрання чинності зазначених законодавчих змін, на які посилається Міністерство у справах ветеранів України.
Як встановлено пунктом 9 розділу V Положення про міжвідомчу комісію з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого Наказом Міністерства у справах ветеранів України від 16.08.2023 №199, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.09.2023 за № 1626/40682 (втратив чинність 11.12.2025), Міжвідомча комісія забезпечує самопредставництво у судах через голову міжвідомчої комісії, а також без окремого доручення через визначених головою міжвідомчої комісії членів міжвідомчої комісії.
Натомість, ані відповідачем, ані Міністерством у справах ветеранів України не наведено жодних чинних законодавчих норм, якими встановлено правонаступництво Міністерства у справах, що належали до повноважень зазначеної Міжвідомчої комісії.
Враховуючи, що спірне рішення, яке підлягає, на думку позивача, скасуванню, ухвалювалось членами Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд не знаходить підстав для задоволення клопотання Міністерства у справах ветеранів України про заміну відповідача у справі.
По суті спірних правовідносин слід зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни визначається Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі – Закон України №3551-XII), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до п. 6 ст.10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать: сім`ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2023 р. № 685 затверджено Порядок встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Порядок № 685, у редакції, що діяла на момент звернення позивачів із заявою на адресу Міжвідомчої комісії).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 685, дія цього Порядку поширюється на:
1) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період воєнного стану внаслідок самооборони під час виконання завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану (пункт 16 частини другої статті 7 Закону).
2) членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (пункт 6 частини першої статті 10- Закону).
Згідно із пунктом 3 Порядку №685 рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, приймається міжвідомчою комісією з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - безпосередня участь у заходах), деяких категорій осіб відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - міжвідомча комісія), яку утворює Мінветеранів.
Положення про міжвідомчу комісію та її персональний склад затверджує Мінветеранів. До складу міжвідомчої комісії включаються фахівці Міноборони, МВС, МОЗ, Національної поліції, Національної гвардії, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, СБУ (за згодою), Служби зовнішньої розвідки (за згодою). Також можуть включатися фахівці інших державних органів (за згодою їх керівників) та представники громадських організацій (за згодою).
Відповідно до підпункту 1 пункту 9 Порядку № 685 міжвідомча комісія відмовляє у встановленні факту безпосередньої участі у заходах у разі, коли відсутні документи, що містять підтвердження факту безпосередньої участі у заходах, або в поданих документах відсутні докази, які підтверджують факт безпосередньої участі у заходах.
Як встановлено судовим розглядом, згідно Акту судово-медичної експертизи №10-12/1005-С/22, причиною смерті ОСОБА_3 стали проникаюче уламкове поранення грудної клітки та наскрізні уламкові поранення правого стегна з відкритими багатоуламковими переломами стегнової кістки та ушкодженнями кровоносних судин.
Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 06.05.2025 по справі №696/1519/24 встановлено, що ОСОБА_3 загинув внаслідок поранення, одержаного під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України у період воєнного стану, під час здійснення доставки на власному автомобілі продуктів харчування, ліків для людей, які переховувались від постійних обстрілів в районі метро "Студентська", "Героїв праці", житлового масиву "Північна Салтівка".
Згідно приписів частини 4 статті 78 КАС України, обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
А отже, ОСОБА_3 згідно рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 06.05.2025 по справі №696/1519/24 визнаний загиблим унаслідок поранення, одержаного під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України у період воєнного стану, і ця обставина доказуванню в даній справі не підлягає.
Відповідно до Положення про міжвідомчу комісію з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів України від 16.08.2023 № 199, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.09.2023 за № 1626/40682, на міжвідомчу комісію покладено прийняття рішень про встановлення (відмову у встановленні) факту безпосередньої участі у заходах.
Згідно підпунктом 1 та 2 пункту 1 розділу ІІ Положення № 199 основним завданням міжвідомчої комісії є прийняття рішень про встановлення (відмову у встановленні) факту безпосередньої участі у заходах для:
1) осіб з інвалідністю, зазначених у пункті 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
2) членів сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 10-1 Закону.
Таким чином, питання встановлення факту безпосередньої участі у заходах для членів сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 10-1 Закону, належить до повноважень міжвідомчої комісії.
Пунктом 3 розділу ІІІ Положення № 199 передбачено, що міжвідомча комісія відмовляє у встановленні факту безпосередньої участі у заходах на підставах визначених пунктом 9 Порядку № 685.
Пунктом 5 Порядку №685 визначені документи які подаються для встановлення факту безпосередньої участі у заходах особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах.
Так, для встановлення факту безпосередньої участі у заходах особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, кожен повнолітній член сім`ї, зазначений у підпункті 2 пункту 2 цього Порядку (його уповноважена особа), подає особисто чи надсилає поштою Мінветеранів письмову заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах за формою згідно з додатком. За малолітніх чи неповнолітніх дітей заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах подає інший з їх батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник. Неповнолітні діти за письмовою згодою іншого з їх батьків, опікуна, піклувальника або іншого законного представника також можуть самостійно подати заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах.
До заяви додаються такі документи:
копія паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства — копія паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), а у разі подання документів законним представником чи уповноваженою особою — копії документа, що посвідчує особу тієї особи, від імені якої подається заява, а також документа, який надає повноваження законному представнику чи уповноваженій особі представляти таку особу, оформленого відповідно до законодавства;
копія свідоцтва про смерть особи;
копія свідоцтва про народження особи — для батьків загиблого (померлого);
копія свідоцтва про шлюб — для дружини (чоловіка);
копія свідоцтва про народження дитини — для дитини;
висновок судово-медичної експертизи, що засвідчує факт смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, або копії первинної медичної облікової документації, форми яких затверджені МОЗ;
довідка про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ та/або іншого утвореного відповідно до закону військового формування та правоохоронного органу, у взаємодії з якими особа брала безпосередню участь у заходах у період воєнного стану;
свідчення (заява) командира підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа, або свідчення (заяви) не менше ніж двох свідків, які разом з особою брали безпосередню участь у заходах, про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, — у разі відсутності довідки, передбаченої абзацом дев`ятим цього пункту.
До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, справжність підпису на яких засвідчено нотаріально або командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) та печаткою військової частини (органу, підрозділу), в якій (якому) особи проходять військову службу, які брали безпосередню участь заходах, за період, за який вони свідчать;
інші документи, які містять докази та підтверджують факт безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану;
рішення суду яким встановлено, що особа загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану, — у разі відсутності документів, передбачених абзацами восьмим — десятим цього пункту.
У разі коли відомості, зазначені у документах, подання яких передбачено абзацами третім — сьомим цього пункту, містяться в інформаційно-комунікаційних системах, такі документи не подаються, а в заяві зазначаються відповідні відомості.
У такому випадку відомості, зазначені у документах, визначених абзацами третім — сьомим цього пункту, отримуються без участі особи, зазначеної у підпункті 2 пункту 2 цього Порядку, на підставі зазначених у заяві відомостей шляхом доступу Мінветеранів до відповідних інформаційно-комунікаційних систем або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії інформаційно-комунікаційних систем через систему електронної взаємодії таких систем згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 606 “Деякі питання електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів”.
Відповідно до пунктів 6 - 11 Порядку №685 Міжвідомча комісія розглядає подані документи, надсилає у разі потреби необхідні запити за підписом її голови, уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах або рішення про відмову у встановленні факту безпосередньої участі у заходах.
Міжвідомча комісія відмовляє у встановленні факту безпосередньої участі у заходах у разі, коли:
1) відсутні документи, що містять підтвердження факту безпосередньої участі у заходах;
2) виявлено факт подання недостовірної інформації про безпосередню участь у заходах або подання недостовірних даних про особу;
3) наявний обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період безпосередньої участі у заходах;
4) особи, які подали документи, перебували у складі збройних формувань або окупаційної адміністрації Російської Федерації, інших незаконних збройних формувань (пункт 9 Порядку №685).
Стосовно посилань відповідача на застосування норм і приписів пункту 5 Закону України №3551-ХІІ, а також Порядку №740 у межах спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Згідно підпункту 4 пункту 2 Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №740 (далі - Порядок №740), надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України - публічна (електронна публічна) послуга, що надається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за заявою, поданою в паперовій або електронній формі, за результатами розгляду якої приймається рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
За приписами пункту 4 Порядку №740, підставою для надання заявникам статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є, зокрема, для заявників з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 10-1 Закону: свідоцтво про смерть; довідка за формою згідно з додатком 1, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа, яка загинула (померла), брала безпосередню участь у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в районах їх проведення, або довідка (копія, витяг) галузевого державного архіву, іншої архівної установи, яка містить достатні докази про безпосередню участь особи у бойових діях при проведенні зазначених заходів, - у разі коли військову частину (орган, підрозділ) розформовано; висновок судово-медичної експертизи (за наявності), виданий відповідно до законодавства, або лікарське свідоцтво про смерть.
Судовим розглядом встановлено, що позивачі належать до категорії, визначеної пунктом 6 статті 101 Закону України №3551-ХІІ, тобто, сім`ї осіб, які загинули, померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Натомість у спірних правовідносинах предметом спору є встановлення факту безпосередньої участі загиблого ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, а питання надання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 статусу членів сім`ї загиблого не є предметом розгляду у вказаному спорі.
Суд звертає увагу сторін, що приписами пункту 5 Порядку №687 встановлено, серед іншого, що до уваги беруться свідчення (заяви) осіб, справжність підпису на яких засвідчено нотаріально або командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) та печаткою військової частини (органу, підрозділу), в якій (якому) особи проходять військову службу, які брали безпосередню участь заходах, за період, за який вони свідчать; інші документи, які містять докази та підтверджують факт безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану; рішення суду яким встановлено, що особа загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану, — у разі відсутності документів, передбачених абзацами восьмим — десятим цього пункту.
Тобто, у разі відсутності у заявника зазначеної довідки, виданої командиром військової частини, у взаємодії з якою особа брала безпосередню участь у заходах оборони/свідчень командира підрозділу, у підпорядкуванні якого перебувала особа, заявником може подаватися рішення суду, яким встановлено, що особа загинула внаслідок поранення, одержаного під час безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану, що в даному випадку і було надано позивачами.
Проте, Міжвідомчою комісією при наявності рішення суду яким встановлено, що особа загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану, прийнято рішення, оформлене протоколом Міжвідомчої комісії від 02.10.2025 №6, про відмову позивачам у встановленні факту безпосередньої участі ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Вказана відмова мотивована лише відсутністю довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, виданої командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими брав безпосередню участь у здійсненні зазначених заходів, що в даному випадку не узгоджується з положеннями приписів пункту 5 Порядку №687, оскільки у позивачів наявне рішення суду, яким встановлено, що особа загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, рішення Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» оформлене протоколом № 6 від 02.10.2025 про відмову ОСОБА_1 та Левченко Ярославі Сергіївні в інтересах ОСОБА_2 у встановленні факту безпосередньої участі у заходах ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю довідки про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, виданої командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими ОСОБА_3 брав безпосередню участь у здійсненні зазначених заходів, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
З огляду на викладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» оформлене протоколом № 6 від 02.10.2025 про відмову ОСОБА_1 та Левченко Ярославі Сергіївні в інтересах ОСОБА_2 у встановленні факту безпосередньої участі у заходах ОСОБА_3 .
Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 07.04.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук`яненко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua