Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №477/430/26 — Вітовський районний суд Миколаївської області

Справа № 477/430/26 Провадження № 3/477/298/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 р. м. Миколаїв

Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Полішко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2026 року на адресу суду надійшла справа про адміністративне правопорушення №477/430/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 11 лютого 2026 року, серії ВАД, №724589, та встановлено під час розгляду справи 11 лютого 2026 року близько 01-20 години ОСОБА_1 , знаходячись за місцем проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , виражався на її адресу нецензурною лайкою, застосовував фізичне насильство, бив та душив, чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру, повторно протягом року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи судом повідомлений своєчасно.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була присутня при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлена про розгляд справи Вітовським районним судом Миколаївської області.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до статті 268 КУпАП явка особи при розгляді цієї справи не визначена як обов`язкова.

З огляду на вказане, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Диспозиція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. І відповідно необхідно подати докази на підтвердження завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, встановлені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». У цьому Законі визначені такі поняття як – «кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі» та «особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі». Закон передбачає, що одна з осіб – кривдник займає активну позицію та вчиняє домашнє насильство щодо постраждалої особи, яка є жертвою цього насильства. Тобто, чітко визначені ролі кривдника та постраждалого. Разом з тим Закон не передбачає, що постраждала особа може одночасно бути кривдником особи, що вчинила домашнє насильство щодо постраждалого.

Крім цього, з гідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Дослідивши матеріали справи, а саме: старшого інспектора-чергового ЧЧ ВП №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області щодо надходження 11 лютого 2026 року о 01-21 годині повідомлення зі служби 102, про те, що від ОСОБА_2 надійшло повідомлення, що 11 лютого 2026 року близько 01-20 годині за адресою: АДРЕСА_1 син вчинив щодо неї фізичне насильство, душив її; протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 11 лютого 2026 року до відділення поліції №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, з огляду на який ОСОБА_2 просить прийняти заходи до її сина ОСОБА_1 , який вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного характеру; письмові пояснення потерпілої від 11 лютого 2026 року, в яких вказала, що її син ОСОБА_1 вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме умисно з перевагою сили хапав за руки, шию, штовхав, виражався на її адресу грубою, нецензурною лайкою; письмові пояснення свідка ОСОБА_3 від 11 лютого 2026 року в який підтвердила той факт, що її чоловік ОСОБА_1 вчинив щодо своєї матері домашнє насильство психологічного характеру, а саме з перевагою сили штовхав її, виражався нецензурною лайкою; 11 лютого 2026 року, серії АА, № 606871, інспектором ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області винесений терміновий заборонний припис стосовно кривдника, з огляду на який ОСОБА_1 заборонено протягом п`яти діб у період часу з 02-30 години 11 лютого 2026 року по 02-30 години 16 лютого 2026 року в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 , приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими у справі доказами, та тягне адміністративну відповідальність, передбачену частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Враховуючи особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, вважаю можливим накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у максимальному розмірі.

Крім цього, на підставі ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню з порушника на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ч. 3 ст. 173-2, ст.ст. 283, 284 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. рахунок (UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір

Штраф перераховувати на рахунок (UA758999980313060106000014230, Одержувач Миколаїв. ГУК/Миколаївськ. р-н/21081100; ЄДРПОУ одержувача 37992030, Банк одержувача Казначейство України (ЕАП); код класифікації 21081100)- штраф.

Постанова може бути оскаржена через Вітовський районний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В.Полішко