Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №477/1965/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

Справа № 477/1965/25

Провадження № 2/477/656/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді Полішко В.В., з секретарем –Хлибовою Г.Є.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області в заочному порядку за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства суму сплаченого страхового відшкодування - 121419,92 грн., а також судові витрати: судовий збір 3028,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 11 лютого 2022 року в м. Миколаєві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Volkwagen T4, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Тoyota, державний номер НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП було завдано майнову шкоду власнику транспортного засобу Тoyota, державний номер НОМЕР_2 .

Постановою Ленінського районного суду Миколаївської області від 16 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні вказаного правопорушення та накладено адміністративне стягнення. На підставі частини 2 статті 38 КУпАП справу щодо відповідача закрито.

На момент дорожньо-транспортної пригоди діяв Договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-00958923 від 09 квітня 2021 року, який був укладений між Приватним акціонерним товариством Страхова група «ТАС» та ОСОБА_3 .

На підставі звернення потерпілої особи, полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та на підставі вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем складено страховий акт/наказ та визначено розмір страхового відшкодування у сумі 121419,92 грн., які були виплачені потерпілій особі.

Тому, відповідно до діючого законодавства після проведення страхового відшкодування, у ПАТ «Страхова група «ТАС» виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 .

Оскільки в добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати спричинену шкоду, позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.

28 січня 2026 року представник позивача в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судові засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомив, відповідно до частини 7, 11 статті 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений судом належним чином про час і місце розгляду справи. Відзив відповідачем не подано.

Оскільки доказів у матеріалах справи достатньо для ухвалення рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

На підставі ухвали суду від 28 січня 2026 року справа розглядається в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив наступне.

Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників, суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники (юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, страховики (страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Закону України «Про страхування», особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, а також Моторне (транспортне) страхове бюро України та потерпілі (треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації наземного транспортного засобу, зазначеного у чинному Договорі, або, залежно від умов Договору, будь-якого наземного транспортного засобу, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Статтею 6 Закону 1961-IV визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

11 лютого 2022 року близько 12-00 години у м. Миколаєві на перехресті вул. 1 Лінія та вул. 11 Поздовжня, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkwagen T4, державний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки та не слідкував за її зміною, при виїзді на перехресті не надав перевагу в русі транспортному засобу Тoyota, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався з правого боку, та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим було завдано матеріальні збитки.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2022 року винуватим у скоєнні ДТП визнано відповідача ОСОБА_1 , його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Провадження у справі закрито щодо ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 38 КУпАП.

Частиною 6 статті 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з вимогами частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 900 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника).

За правилами статей 979, 988 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речову право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використанням, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підстава, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналізуючи викладене, положення статей 22, 979, 1166, 1187 ЦК України, слід дійти висновку, що відшкодуванню позивачу підлягають ті витрати (реальні збитки), які він фактично поніс.

В той же час, згідно з положеннями статті 22 Закону 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

З огляду на положення пункту 12.1 статті 12 вказаного Закону 1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту від 09 квітня 2021 року № № FO-00958923, транспортний засіб марки Тoyota, державний номер НОМЕР_2 , страхувальником якого є ОСОБА_3 , застрахований в ПАТ «СГ «ТАС».

Строк дії договору з 00-00 години 10 квітня 2021 року по 23-59 годину 09 квітня 2022 року.

Страхова сума становить 610000,00 грн.

Потерпілий ОСОБА_3 11 лютого 2022 року звернувся до позивача з заявою на виплату страхового відшкодування. Справа № 04128/19/2022/111, а також заявою про настання події.

Розмір матеріального збитку визначений згідно з розрахунку №ПС-1-00045 від 30 червня 2022 року становить 156334,90 грн.

З огляду на страховий акт від 11 липня 2022 року № 13135/19/922 комісією зроблено висновок, про те, що на підставі наявних документів вказана подія кваліфікована, як страховий випадок та виплатити страхове відшкодування ОСОБА_3 у сумі 121419,92 грн.

Перерахування страхувальнику вказаної суми підтверджується платіжним дорученням від 13 липня 2022 року №277162.

Відповідачем добровільно не сплачена позивачу сума страхового відшкодування, сплаченого ПрАТ «Страхова група «ТАС», та яка має бути сплачена безпосередньо відповідачем.

Згідно зі статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач повністю виконав зобов`язання по виплаті страхового відшкодування, а тому має право вимагати в порядку регресу стягнення з відповідача суму страхового відшкодування, яку одержано ОСОБА_3 та яку відповідно до закону мав сплатити відповідач.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Також, відповідно до статі 141 ЦПК України, оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Керуючись статями 258, 259, 263, 265, 282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (ЄДРПОУ 30115243) в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування 121 419 (сто двадцять одна тисяча чотириста дев`ятнадцять) грн. 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (ЄДРПОУ 30115243) судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Вітовський районний суд Миколаївської області.

Повне найменування сторін:

позивач – приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», адреса: пр. Перемоги, 65, м. Київ, 03117, ЄДРПОУ 30115243;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Суддя В.В.Полішко