Вирок від 08 квітня 2026 р. у справі №473/154/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/154/26

Номер провадження1-кп/473/161/2026

ВИРОК

іменем України

"09" квітня 2026 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

учасники процесу:

прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

його захисник адвокат ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №62025150010006768 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженець м.Вознесенськ Миколаївської області, громадянин України, з професійно-технічною освітою, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працював поліцейським Департаменту поліції охорони в Миколаївській області, зараз працює на Новій Пошті, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ст.366-3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 , будучи призначеним з 25.09.2024 на посаду поліцейського взводу № 1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки батальйону Управління поліції охорони в Миколаївській області та припинивши 31.01.2025 службу в органах Національної поліції України, звільнившись із займаної посади, будучи суб`єктом декларування, відповідно до п п.«з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно, будучи повідомленим про необхідність подання декларації у встановленому Законом України «Про запобігання корупції» порядку, перебуваючи за місцем реєстрації та фактичного проживання за адресою АДРЕСА_2 , маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов`язковість своєчасного декларування після звільнення та подання щорічної декларації (після звільнення) за минулий рік до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, станом на 15.10.2025 не подав декларацію шляхом реєстрації та внесення необхідних відомостей на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за встановленою формою протягом 30 днів після звільнення, у період з 01.02.2025 по 03.03.2025 (не пізніше 30 днів з дня припинення діяльності) до Єдиного державного реєстру декларацій осіб.

Дії ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковані за ст.366-3 КК України як умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

09 квітня 2026 року між прокурором ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю його захисника адвоката ОСОБА_7 була укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з угодою обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.366-3 КК України, та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні. Цією угодою визначено покарання ОСОБА_6 за ст.366-3 КК України у вигляді штрафу у розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500 із розстрочкою сплати штрафу на один рік із сплатою щомісяця по 3541,67 грн. та з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 1 рік.

В підготовчому засіданні учасники угоди просили затвердити угоду на визначених в ній умовах.

Враховуючи те, що умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для її затвердження, оскільки пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України визначено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно п.2 ч.1 ст.468 КПК України між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

Згідно із п.2-1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

2-1) корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

Згідно із ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.366-3 КК України, а саме умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам. Цей злочин є нетяжким. Обвинувачений раніше не судимий, працює, має родину, малолітню дитину та міцні соціальні зв`язки, у вчиненому каявся та вказав, що здатний сплатити штраф з розстрочкою.

Судом роз`яснено, що наслідком затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора та обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку, окрім випадків, визначених ч.4 ст.394 КПК України, а для обвинуваченого відмова від здійснення права на справедливий судовий розгляд.

Обвинувачений ОСОБА_6 розуміє свої права, визначені ч.4 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, пояснив, що він в змозі виконати умови угоди в повному обсязі, а також розуміє інші наслідки, які будуть застосовані відносно нього у разі затвердження угоди про визнання винуватості.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, угода укладена на добровільних засадах. Відсутні підстави для відмови в затвердженні угоди, які передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

Також угода про визнання винуватості погоджена із заступником керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_8 , що відповідає вимогам ч.2 ст.470 КПК України.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 09 квітня 2026 року, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 та призначити останньому покарання, узгоджене сторонами угоди.

З огляду на дані про сімейний та майновий стан обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає за можливе застосувати розстрочку штрафу, оскільки згідно із ч.4 ст.53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Речові докази та процесуальні витрати в провадженні відсутні.

Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ст.ст.374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 09 квітня 2026 року між прокурором ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю його захисника адвоката ОСОБА_7 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.366-3 КК України, та призначити йому покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 (сорок дві тисячі п`ятсот) гривень з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 1 (один) рік.

ОСОБА_6 розстрочити сплату штрафу на один рік (12 місяців) із сплатою щомісяця 3541,67 гривень.

Вирок може бути оскаржений лише з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його оголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1