Вирок від 08 квітня 2026 р. у справі №469/960/24 — Березанський районний суд Миколаївської області

09.04.2026 Справа №469/960/24

1-кп/469/133/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року селище Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Березанка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152150000076 від 08.05.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Краснопілля Березанського району Миколаївської області, громадянина України, українця, маючого повну загальну середню освіту, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник (в режимі відео конференції) - ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 08.05.2024 року, приблизно о 15.00 годині (точну дату та час встановити під час досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 перебуваючи в полі поблизу с.Краснопілля Миколаївського району Миколаївської області від невідомих йому військовослужбовців ЗСУ (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, придбав, бойову ручну осколкову гранату оборонної дії типу Ф-1 та бойову ручну осколкову гранату наступальної дії типу РГД-5, які відносяться до бойових припасів основного призначення, споряджених вибуховою речовиною тротил, які носив та зберігав при собі до моменту наміру їх використання о 15 год. 58 хв. 08.05.2024 року на території, прилеглій до місцерозташування Краснопільського старостинського округу, розташованого за адресою: Миколаївська область, Миколаївський (Березанський) район, с. Краснопілля, вул. Шкільна, 1.

Вказані дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.263 України, як носіння, зберігання, придбання, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Кримінальне правопорушення є закінченим і вчиненим з прямим умислом.

Зазначені обставини підтверджуються наступними доказами.

Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав повністю, підтвердив вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення за викладених вище обставин та підтвердив суду, що він 08.05.2024 року, приблизно о 15.00 годині перебуваючи в полі поблизу с.Краснопілля Миколаївського району Миколаївської області від невідомих йому військовослужбовців ЗСУ, без передбаченого законом дозволу, придбав, бойові ручні осколкові гранати типу Ф-1 та типу РГД-5, які носив та зберігав при собі до моменту наміру їх використання 08.05.2024 року по АДРЕСА_2 .

Пояснив суду, що на той час він був у скрутному матеріальному становищі, і хотів звернути на себе увагу.

Всі обставини інкримінованого її кримінального правопорушення, обвинувачений визнає. У скоєному щиро розкаюється.

Оскільки обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, а також всі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, за згоди всіх учасників судового провадження із запропонованим судом обсягом дослідження доказів, з`ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового провадження обставин, які ніким не оспорюються, та переконавшись у добровільності їх позиції, роз`яснивши процесуальні наслідки такого порядку дослідження доказів, встановлені ч.3 ст.349 КПК України, а саме, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, судвизнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

У зв`язку з цим, у відповідності з положеннями ч.3. ст.349 КПК України суд ухвалив, обсяг доказів, що підлягають дослідженню в судовому засіданні, обмежити допитом обвинуваченого, дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого, а також дослідженням документів, що містять дані, необхідні для прийняття судом рішень щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні, а також дані щодо процесуальних витрат.

Проаналізувавши показання обвинуваченого, які узгоджуються з обставинами, зазначеними в обвинувальному акті, суд вважає вину ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 України, доведеною у судовому засіданні стороною обвинувачення.

Призначаючи обвинуваченому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд у відповідності з положеннями ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, відноситься до категорії тяжкихзлочинів, та особу обвинуваченого, а саме, що обвинувачений раніше не судимий (а.п.147, 156), за місцем проживання характеризується негативно, як такий що зловживає алкогольними напоями та вчиняє сварки (а.п.145), на «Д» обліку і у лікаря психіатра, нарколога не перебуває (а.п.149), має постійне місце проживання, проживає разом з дружиною та двома малолітніми дітьми (а.146), є учасником бойових дій (а.п.154), колишній військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 та приймав участь в обороні України від російської агресії (а.п.133), 04.09.2022 року отримав тяжке мінно-вибухове поранення, пов`язане з захистом Батьківщини (а.п.136-137), має інвалідність 2 групи внаслідок війни (а.п.81 на зв., 84-86),

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи відповідно до положень п.1 ч.2 ст.65 КК України ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який приймав участь в обороні України від російської агресії та отримав тяжке поранення, пов`язане з захистом Батьківщини (а.п.136-137), обставини, що пом`якшують покарання, зважаючи на відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи висновок органу пробації, який оцінює ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства, у тому числі для окремих осіб, як середній, а також середню ймовірність вчинення нового кримінального правопорушення (а.п.48 на зв.), суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, йому має бути призначене покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі, яке є безальтернативним у нижній межі санкції вказаної статті кримінального закону, що буде необхідним й достатнім заходом примусу.

Також, враховуючи зазначені вище обставини, а саме, тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, зокрема, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність обставини, що пом`якшує покарання, приймаючи до уваги позитивні дані про особу обвинуваченого, а саме, що ОСОБА_3 приймав участь в обороні України від російської агресії (а.п.133), 04.09.2022 року отримав тяжке поранення, пов`язане з захистом Батьківщини (а.п.136-137) та має інвалідність 2 групи внаслідок війни (а.п.81 на зв., 84-86), висновок органу пробації, який оцінює ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення як середній, і вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить середню небезпеку для суспільства (а.п.84-86), позицію прокурора, яка вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, суд дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, і вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирішуючи при ухваленні вироку питання щодо того, що належить вчинити з речовими доказами і документами відповідно до вимог п.12 ч.1 ст.368, абз.10 п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, суд приймає наступні рішення.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі ст.100 КПК України речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- предмет зовні схожий на пістолет з маркуванням (EKOL Viper 3), який упаковано до сейф пакету WAR 1060447;

- фрагменти об`єктів дослідження, що передані після проведення вибухово-технічної експертизи, упаковані до сейф пакету 5342613, які передані до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №8 МРУП ГУНП в Миколаївській області (а.с.129-130), після вступу вироку в законну силу – знищити згідно з п.4. ч.9 ст.100 КПК України.

- косметичку зеленого кольору з металевим ключем довжиною 7 см., упаковану до сейф пакету ВУМ 2001914, яку передано до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №8 МРУП ГУНП в Миколаївській області (а.с.111-112), після вступу вироку в законну силу – повернути законному власнику ОСОБА_3 згідно з п.1. ч.6 ст.100 КПК України;

- речовий диск «ДВД», який долучений до матеріалів кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання згідно ч.5, п.7 ч.9 ст.100 КПК України.

Відповідно до положень ч.5, п.7 ч.9 ст.100 КПК України документи, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Згідно вимог ст.ст122, 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта для проведення судової вибухово-технічної експертизи від 21.05.2024 року №СЕ-19/112-24/6564-ВТХ сумі 5300,96 гривень (а.п.116).

Оскільки на стадії досудового розслідування стосовно обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк якого сплинув 06.07.2024 року, приймаючи до уваги позитивну поведінку обвинуваченого в ході судового провадження та відсутність відповідних клопотань сторони обвинувачення, суд вважає, що підстави для обрання судом стосовно обвинуваченого запобіжних заходів відсутні.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд, –

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнитиОСОБА_3 від призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк відбування покарання обчислювати з дня приведення вироку до виконання.

На підставі ст.100 КПК України речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- фрагменти об`єктів дослідження, що передані після проведення вибухово-технічної експертизи, упаковані до сейф пакету 5342613, які передані до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №8 МРУП ГУНП в Миколаївській області (а.с.129-130), після вступу вироку в законну силу – знищити згідно з п.4. ч.9 ст.100 КПК України.

- косметичку зеленого кольору з металевим ключем довжиною 7 см., упаковану до сейф пакету ВУМ 2001914, яку передані до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №8 МРУП ГУНП в Миколаївській області (а.с.111-112), після вступу вироку в законну силу – повернути законному власнику ОСОБА_3 згідно з п.1. ч.6 ст.100 КПК України;

- речовий диск «ДВД», який долучений до матеріалів кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання згідно ч.5, п.7 ч.9 ст.100 КПК України.

Відповідно до положень ч.5, п.7 ч.9 ст.100 КПК України документи, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Відповідно до положень ст.ст.122, 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта для проведення судової вибухово-технічної експертизи від 21.05.2024 року №СЕ-19/112-24/6564-ВТХ сумі 5300,96 гривень (а.п.116).

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, отримати в суді копію вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя