Суд: Томашпільський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 29 березня 2026 р.
Справа: №146/819/24
Суддя: Скаковська І. В.
Справа № 146/819/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" березня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Іванової Ю.А.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Крижопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини,
ВСТАНОВИВ:
В травні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Томашпільського районного суду із позовом до ОСОБА_3 , про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини, в обґрунтування якого вказав, що в липні 2021 року зареєстрував шлюб із відповідачкою ОСОБА_3 , та після державної реєстрації змінив своє прізвище на прізвище дружини ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач народила дитину ОСОБА_5 . Починаючи з 06 липня 2020 року позивач перебував на військовій службі за контрактом та станом на 24 лютого 2022 продовжував перебувати у складі ЗСУ. 21 грудня 2022 року він отримав поранення після чого більше двох місяців перебував в госпіталі та продовжував перебувати на реабілітації. Фактичні шлюбні відносини між ним та відповідачкою припинились у жовтні 2023 року, після того як йому стало відомо, що вона зраджує. Він вважає, що кровне споріднення між ним та ОСОБА_5 відсутнє, а батьком дитини є інший чоловік, у зв`язку з чим просить виключити відомості про нього як батька з актового запису про народження дитини, яка народилась у відповідачки ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду Томашпільського районного суду від 03 червня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче провадження.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 01 липня 2024 року по справі було призначено судово молекулярно-генетичну експертизу.
09 квітня 2025 року на адресу суду надійшов лист від Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру про те, що 25 жовтня 2024 року ОСОБА_6 з`явився, а ОСОБА_3 та дитина не з`явились, відбір зразків здійснено не було.
09 квітня 2025 року ухвалою Томашпільського районного суду провадження відновлено.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 02 червня 2025 року по справі призначено повторно експертизу, справу зупинено.
11 листопада 2025 року на адресу суду надійшов лист від Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, в якому зазначено, що 27 жовтня 2025 року зразків здійснено не було, оскільки ОСОБА_2 з`явився, а ОСОБА_3 , та дитина ОСОБА_5 на відбір не з`явилися до Вінницького НДЕКЦ МВС.
17 листопала 2025 року провадження у справі відновлено.
В судовому засіданні представник позивача – адвокат Зянько Н.Г. позов підтримала, просила задовольнити. Зазначила, що відповідачка на експертизу не з`явилась.
Відповідачка ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні 01 липня 2024 року позов не визнала.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій просить розглянути справу без присутності представника відділу .
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 19 складеного 23 березня 2022 Піщанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Хмельницький) внесено відомості, матір`ю зазначено – ОСОБА_3 , а батьком ОСОБА_7 (а..с.14).
Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2024 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 розірвано. Після розірвання шлюбу відновлено відповідачу ОСОБА_7 дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » (а.с.16-17).
11 листопада 2025 матеріали справи повернуто до суду без виконання ухвали Томашпільського районного суду Вінницької області від 02 червня 2025 року про призначення молекулярно-генетичної експертизи, у зв`язку з неприбуттям ОСОБА_3 до експертної установи.
У відповідності до ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 24, 12 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (ст. 136 СК України).
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 89 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч.2 ст. 128СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
У частині п. ст. 44ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Враховуючи, що відповідачка, яка була повідомлена про дату,час та місце проведення судово молекулярно - генетичної експертизи, не з`являлася для забору біологічних зразків разом із дитино, такі дії ОСОБА_3 свідчать про її ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 серпня 2020 року по справі № 478/690/18, судом встановлено, що у разі не доведення відповідачем наявності поважних підстав, які перешкоджали їй з`явитися разом із дитиною до експертної установи для забору відповідних зразків її та дитини, надають суду можливість визнати факт, який відповідачем (її представником) заперечується.
Так, Верховний суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що у разі підтвердження факту ухилення відповідача від прийняття участі в призначеній судово-генетичній експертизі та від надання експертам зразків своєї крові та крові дитини, внаслідок чого проведення призначеної експертизи не відбулось і ці обставини позбавили позивача надати суду докази з приводу визначення кровної спорідненості між ним та дитиною, суд повинен застосовувати положення ст. 109 ЦПК України, оскільки тест ДНК станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; доказова цінність такого тесту переважає будь-який доказ на підтвердження, або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини підлягають задоволенню..
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 44, 65, 76, 80, 81, 82, 109, 133, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 122, 124, 126, 127, 136 СК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Крижопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини, задовольнити.
Виключити із актового запису № 19 від 23 березня 2022 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , вчиненого Піщанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Хмельницький) даних про те, що батьком ОСОБА_5 є ОСОБА_7 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: І. В. Скаковська
Повний текст рішення виготовлено 08 квітня 2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua