Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №144/1921/25 — Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1921/25

Провадження № 2/144/207/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2026 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді Германа О.С.,

за участю секретаря – Пігулі А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Теплик цивільну справу за ОСОБА_1 до Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту, -

В С Т А Н О В И В:

У грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту, в позовній заяві вказав, що звертався з заявою до Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України про зняття арешту на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1 , але ВДВС йому було надано повідомлення про те, що згідно інформації, яка перебуває у єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на СФГ « Кріль Михайло Євгенович» накладено арешт на все нерухоме майно, реєстраційний номер - 6586752 від 13.02.2008, накладений Теплицьким ВДВС, згідно інформації, яка міститься в реєстрі неможливо встановити згідно якого виконавчого провадження або виконавчого документу накладено даний арешт, в зв`язку з чим неможливо зняти даний арешт. На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном по АДРЕСА_1 , проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності на майно по АДРЕСА_1 .

Представник відповідача Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, подав заперечення відповідно до якого зазначив, що неможливо зняти арешт з майна позивача, оскільки згідно інформації, яка перебуває у єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на СФГ «Кріль Михайло Євгенович» накладено арешт на все нерухоме майно, реєстраційний номер - 6586752 від 13.02.2008, накладений Теплицьким ВДВС, згідно інформації, яка міститься в реєстрі неможливо встановити згідно якого виконавчого провадження або виконавчого документу накладено даний арешт.

Позивач в судове засідання не з`явився подав заяву, відповідно до якої просить проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , для з`ясування обставин накладення арешту на майно звернувся Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України про зняття арешту на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1 , але ВДВС йому було надано повідомлення про те, що згідно інформації, яка перебуває у єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на СФГ «Кріль Михайло Євгенович» накладено арешт на все нерухоме майно, реєстраційний номер - 6586752 від 13.02.2008, накладений Теплицьким ВДВС, згідно інформації, яка міститься в реєстрі неможливо встановити згідно якого виконавчого провадження або виконавчого документу накладено даний арешт, в зв`язку з чим неможливо зняти даний арешт.

Вищевказане зумовило звернення позивача до суду із цим позовом про усунення перешкод у здійсненні права користуватись і розпоряджатись своїм майном шляхом звільнення майна з-під арешту.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні питання про зняття арешту слід керуватися Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV в редакції від 21.04.1999 року (далі Закон 606-XIV) чинній на час накладення обтяження.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (далі Закон № 606-XIV; у редакції, чинній на момент винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження) державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону;

- повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону;

- повернення виконавчого документа (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так саме повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, після якої ніякі інші дії щодо примусового виконання рішення державним виконавцем не вчиняються.

Згідно із ч. 1 ст. 38 Закону 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 38 Закону № 606-XIV визначено: якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIIІ від 02.06.2016 року (далі Закон № 1404-VIIІ; у редакції, чинній на день розгляду питання про зняття арешту з майна) у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.

Частиною 4 ст. 59 Закону № 1404-VIIІ визначено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Водночас ч. 5 ст. 59 цього Закону передбачено, що у всіх інших випадках арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 20.03.1952 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року Законом № 475/97, положеннями Протоколів № 2, 4, 7, та 11 до Конвенції та положеннями Цивільного кодексу України (ч. ч. 1,2 ст. 319, ст. 321) закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб,

За змістом ст. 16 ЦК України- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений законом, зокрема, шляхом припинення правовідношення чи дії, яка порушує право.

Згідно з ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з положеннями ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 80 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017 року (далі Правила), строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Таким чином, у суду є всі підстави вважати, що на теперішній час відсутні будь-які правові підстави для продовження існування обмеження щодо розпорядження майном ОСОБА_1 , оскільки будь-яких виконавчих проваджень щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів, боржником у яких був би ОСОБА_1 і для забезпечення виконання яких накладався арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження немає.

З огляду на вищевказане позивач обмежений у здійсненні своїх майнових прав.

Не зняття державним виконавцем арешту з майна СФГ « Кріль Михайло Євгенович» накладено арешт на все нерухоме майно, реєстраційний номер - 6586752 від 13.02.2008, накладений Теплицьким ВДВС, за відсутності будь-якого виконавчого провадження стосовно власника цього майна порушує право позивача на вільне володіння, користування та розпорядження майном.

У цій справі суд також враховує, що арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , накладено державним виконавцем більше п`ятнадцяти років тому, у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відсутні будь-які виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правильними та доведеними аргументи позивача щодо безпідставного продовження обмеження цивільних (майнових) прав на його нерухоме майно. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам закону та не порушує прав інших осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 16, 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 4-6, 76-81, 83, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту- задовольнити повністю.

Зняти арешт з нерухомого майна по АДРЕСА_1 , накладеного постановою про арешт майна боржника Теплицьким відділом державної виконавчої служби від 13.02.2008, реєстраційний номер обтяження 6586752.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя