Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №160/29109/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року Справа № 160/29109/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання – Сергієнко В.Ю., за участю: позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – Бойко Н.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.10.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови здійснення Розслідування факту отримання травмування 25.07.2023 року старшим сержантом ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 провести розслідування щодо отримання травмування 25.07.2023 року старшим сержантом ОСОБА_1 за результатами якого видати довідку про обставини травми та акт нещасного випадку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачами протиправно не здійснено розслідування факту травмування позивача. За військовослужбовцями законодавчо закріплене і гарантоване право на проходження військової служби у відповідності до чинного законодавства України; а також -гарантований захист і поновлення такого права, в тому числі - шляхом процедур судочинства.

14.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

23.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

27.01.2026 року у підготовчому судовому засіданні витребувано у позивача додаткові пояснення щодо предмету позову, у відповідача-2 витребувано інформацію щодо розгляду заяв позивача про призначення службового розслідування щодо отримання позивачем травми, у відповідача-1 положення про відповідача-2 та пояснення разом з відповідними доказами на підтвердження щодо розгляду заяви позивача від 10.07.2025 року про призначення службового розслідування та оголошено перерву у підготовчому провадженні.

16.02.2026 року від позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови здійснення Розслідування факту отримання травми 25.07.2023 року старшим сержантом ОСОБА_1 та видачі довідки про причини та обставини травми (поранення контузії каліцтва) – додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року та акту нещасного випадку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 провести службове розслідування за фактом отримання травми старшим сержантом ОСОБА_1 , за результатами якого видати довідку про причини та обставини травми (поранення контузії каліцтва) – додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року та акт нещасного випадку.

19.02.2026 року у підготовчому судовому засіданні заяву позивача про уточнення позову задоволено частково, з урахуванням ненадання відповідачами витребуваних доказів, ухвалено розглянути справу за наявними в ній доказами, оголошено перерву у підготовчому провадженні.

19.02.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду Заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог по даній справі – задоволено частково. Прийнято уточнений позов ОСОБА_1 в наступній редакції позовних вимог: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови здійснення Розслідування факту отримання травми 25.07.2023 року старшим сержантом ОСОБА_1 та видачі довідки про причини та обставини травми (поранення контузії каліцтва) – додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року та акту нещасного випадку; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 провести службове розслідування за фактом отримання травми старшим сержантом ОСОБА_1 , за результатами якого видати довідку про причини та обставини травми (поранення контузії каліцтва) – додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року та акт нещасного випадку. У задоволенні іншої частини заяви – відмовлено. Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для надання відзиву на уточнений позов – до наступного судового засідання. Продовжено строк підготовчого провадження по даній справі на 30 днів. Оголосити перерву у підготовчому провадженні.

04.03.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що період перебування військовослужбовця у відпустці (в т.ч. за станом здоров`я) не може вважатися не може вважатися час виконання ним обов`язків військової служби. При цьому, проведення розслідування та облік нещасних випадків здійснюється лише відносно військовослужбовців, які зазнали травм (шкоди здоров`ю) під час виконання ними обов`язків військової служби. З урахуванням того, що травма з позивачем сталася не під час виконання ним обов`язків військової служби, були відсутні законні підстави для проведення розслідування та обліку відповідного нещасного випадку. З огляду на викладене безпідставними є й вимоги позивача щодо зобов`язання видати довідку про причини та обставини травми (розслідування якої не передбачається). З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

05.03.2026 року сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за його відсутності, від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, у зв`язку з чим закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

31.03.2026 року у судовому засіданні позивач просив задовольнити позовні вимоги, при цьому посилаючись на доводи наведені у позові та уточненій позовній заяві.

Відповідачі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не з`явились, відповідачем-1 подано клопотання про розгляд справи без його участі.

У встановлений судом строк відповідачем-2 відзив на позовну заяву до суду не надано, про причини такого неподання суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 (наказ №56 від 24.03.2022 року) на посаді головного сержанта-командира першого відділення третього взводу роти охорони третього відділу.

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_7 №204 від 08.08.2024 року, старшого сержанта ОСОБА_1 , який на час прийняття наказу перебував у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_8 , було виключено із списків особового складу за станом здоров`я відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

10.10.2024 року рішенням МСЕК №1379, ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності та видано довідку до акту-огляду МСЕК серії 12 ААД №085290 від 10.10.2024 року, травма була пов`язана з проходження військової служби.

ОСОБА_1 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_7 заяву та документи щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ №975.

04.11.2024 року за вих. №7/28952/14 надано відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій зазначено, що в порушення вимог п. 4.8. Наказу МОУ від 14.08.2014 року №530 «Про затвердження Положення про організацію в МОУ з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у ЗСУ та членів їх сімей» (Наказ 530), документи надані не в повному обсязі, а саме відсутня копія довідки про причини та обставини травми (поранення контузії каліцтва) – додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року та акт нещасного випадку. Оскільки неповний пакет документів не може бути направлений до Департаменту соціального забезпечення МОУ, начальнику ІНФОРМАЦІЯ_7 прошу вжити всіх заходів необхідних для усунення недоліків. Після надання вами всіх необхідних документів, ІНФОРМАЦІЯ_9 буде вжито всіх заходів в межах наданих повноважень.

ОСОБА_1 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про видачу довідки про причини та обставини травми (поранення контузії каліцтва) – додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року та акт нещасного випадку.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.12.2024 року №7/33170/7, зазначено, що його документи направлені до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду по суті.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.01.2025 року №5/109, повідомлено, що до ІНФОРМАЦІЯ_7 надійшло розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_10 №7/33170/7 від 26.12.2024, отримане в ІНФОРМАЦІЯ_11 09.01.2025 р., вх. №431 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання Довідки про причини та обставини травми та Акту нещасного випадку. При цьому, раніше до ІНФОРМАЦІЯ_7 вже надходило аналогічне звернення - вх. №16719 від 05.12.2024 року та позивачу вже було повідомлено, що Довідка про причини та обставини травми та Акт нещасного випадку не можуть бути надані оскільки травма була отримана під час відпустки, коли позивач перебував у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.02.2025 року №5/89/376 повідомлено позивача, що службове розслідування не було призначено, у зв`язку з чим, підстав для надання довідки про обставини травми не має, так як довідка видається на підставі затвердженого висновку результатів службового розслідування.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.08.2025 року №422/12/172 повідомлено позивача, що військовослужбовець перебуваючи у відпустці не знаходиться на військовій службі і не виконує обов`язків військової служби. У випадках, коли військовослужбовець отримав травмування поза службовий проведення службового розслідування не передбачено.

Позивач вважає бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови здійснення розслідування факту отримання травми 25.07.2023 року старшим сержантом ОСОБА_1 та видачі довідки про причини та обставини травми (поранення контузії каліцтва) – додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року та акту нещасного випадку протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

За нормами частини третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України.

За нормами частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Згідно частини шостої статті 2 Закону №2232-ХІІ видами військової служби є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Абзацом 13 частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався.

Згідно з ч.9 ст.1 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України регламентується Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332.

Відповідно до п.1 розділу ІІ вищевказаної Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Відповідно до п.2 розділу І вищевказаної Інструкції №332 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до п.11 розділу ІІ вищевказаної Інструкції №332 обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби:

перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин;

перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;

погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником);

алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку;

використання в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині або використовуються нею;

навмисне вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження;

навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю;

самовільне залишення військовослужбовцем місця служби;

природна смерть внаслідок вроджених вад здоров`я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.

Таким чином, період перебування військовослужбовця у відпустці (в т.ч. за станом здоров`я) не може вважатися час виконання ним обов`язків військової служби.

При цьому проведення розслідування та облік нещасних випадків здійснюється лише відносно військовослужбовців, які зазнали травм (шкоди здоров`ю) під час виконання ними обов`язків військової служби.

З урахуванням того, що травма з позивачем сталася не під час виконання ним обов`язків військової служби, були відсутні законні підстави для проведення розслідування та обліку відповідного нещасного випадку.

З цих підстав суд погоджується із доводами відповідача про те, що у нього не було підстав для проведення відповідного службового розслідування, оскільки травма з позивачем сталася не під час виконання ним обов`язків військової служби, як наслідок, відсутні підстави для складення довідки за формою, визначеною додатком 5 до Положення №402.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не вирішується.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 09.04.2026 року.

Суддя М.В. Дєєв