Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №160/1287/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 рокуСправа №160/1287/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про результати проходження ним військово-лікарської комісії від 29.06.2023 року та про виключення його з військового обліку, у зв`язку із визнанням непридатним до військової служби на підставі ст.22 "а" та ст.14 - "б" графи II Розкладу хвороб Положення про військову лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402-2008, 466-2011;

- зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про результати проходження ним військово-лікарської комісії від 29.06.2023 року та прийняти рішення про виключення його з військового обліку, у зв`язку із визнанням непридатним до військової служби на підставі ст.22 "а" та ст.14 - "б" графи II Розкладу хвороб Положення про військову лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402-2008, 466-2011.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що за висновком військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.06.2023 року, його було визнано непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку на підставі ст.22 "а" та ст.14 - "б" графи II Розкладу хвороб Положення про військову лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 року за № 1109/15800. 08.08.2025 року позивач направив поштовим листом до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву з проханням виключити його з військового обліку, як особу, яку за висновком військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.06.2023 року, визнано непридатним до військової служби за ст.22 "а" та 14 "б" графи II Розкладу хвороб Положення про військову лікарську експертизу в Збройних Силах України, про що внести відповідні відомості до його військового-облікового документу та до Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних, призовників та резервістів. Згідно із інформацією відстеження поштового відправлення треку Укрпрошта відповідач отримав вищенаведену заяву, але до цього часу він так і не отримав жодної відповіді на своє звернення. Зазначені обставини й стали підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачу позовна заява з додатками та ухвала суду від 26.01.2026 року доставлені до його електронного кабінету 20 та 26 січня 2026 року, що підтверджується відповідними довідками наявними матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивача відповідно до картки обстеження та медичного огляду на підставі ст.22 "а" та 14 "б" графи II Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.

Позивач 08.08.2025 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, зокрема виключити його з військового обліку, як особу, яку за висновком військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.06.2023 року, визнано непридатним до військової служби за ст.22 "а" та 14 "б" графи II Розкладу хвороб Положення про військову лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 та зареєстрованого Міністерством юстиції України від 17.11.2008 року за № 1109/15800, про що внести відповідні відомості до військового-облікового документу і до Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних, призовників та резервістів.

Заяву з описом вкладення та додатками направлено позивачем поштою - 08.08.2025 року на адресу відповідача.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2016 року № 1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно із ст.3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Відповідно до ст.5 Закону № 1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Частиною 1 статті 6 Закону № 1951-VIII передбачено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

В силу ч.3 ст.13 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Згідно із ч.1 ст.14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (ч.3 ст.14 Закону №1951-VIII).

Таким чином, встановлене законодавцем право призовника, військовозобов`язаного та резервіста звертатися в порядку до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру пов`язано з обов`язком органу ведення Реєстру (яким в даному випадку є відповідач) розглянути таку заяву, перевірити відповідність персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним і привести відомостей Реєстру у відповідність з персональними даними призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що керуючись приписами ст.9 Закону №1951-VIII 08.08.2025 року позивач засобами поштового зв`язку звернувся до відповідача із заявою про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку.

Однак, вищевказана заява позивача відповідачем розглянута не була. Докази зворотного матеріали справи не містять.

Відтак, за встановлених у справі обставин та правового регулювання суд вважає, що у спірних відносинах відповідачем допущена бездіяльність, яка полягає у не розгляді заяви позивача від 08.08.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення його з військового обліку.

Також суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про результати проходження ним військово-лікарської комісії від 29.06.2023 року та про виключення його з військового обліку.

Як вже було зазначено, позивач 08.08.2025 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, зокрема виключити його з військового обліку, як особу, яку за висновком військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.06.2023 року, визнано непридатним до військової служби за ст.22 "а" та 14 "б" графи II Розкладу хвороб Положення про військову лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 та зареєстрованого Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 року за № 1109/15800, про що внести відповідні відомості до військового-облікового документу та до Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних, призовників та резервістів.

Заяву з описом вкладення та додатками направлено поштою - 08.08.2025 року на адресу відповідача, проте докази відповіді на заяву в матеріалах справи на теперішній час відсутні.

Так, під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Аналізуючи вищевикладене суд доходить висновку, що саме бездіяльністю відповідача, а не діями порушуються права позивача, оскільки відповідачем фактично не приймалося жодних рішень за наслідками розгляду заяви від 08.08.2025 року.

Що стосується позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про результати проходження ним військово-лікарської комісії від 29.06.2023 року та прийняти рішення про виключення його з військового обліку, у зв`язку із визнанням непридатним до військової служби на підставі ст.22 "а" та ст.14 - "б" графи II Розкладу хвороб Положення про військову лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402-2008, 466-2011, суд зазначає наступне.

Так як під час розгляду цієї справи встановлено, що відповідачем подана позивачем заява фактично не розглядалася та відповідно не приймалося жодних рішень за наслідками її розгляду (про задоволення такої заяви чи про відмову в її задоволенні), а тому обираючи найбільш ефективний спосіб захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та зобов`язання відповідача лише розглянути заяву позивача від 08.08.2025 року щодо виключення з військового обліку та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

А тому, у задоволенні решти позову позивачу слід відмовити.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 1311,20 грн.

Тому судовий збір у розмірі 655,60 грн (1 331,20 грн : 2) підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних відшкодувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.08.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2025 року щодо виключення з військового обліку та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 655,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма