Вирок від 08 квітня 2026 р. у справі №448/1072/15-к — Залізничний районний суд м. Львова

справа № 448/1072/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015140230000455 від 24.07.2015 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, м. Самбора, Самбірського району, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_4 , на початку липня 2015 року вступив в злочинну змову із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, спрямовану на придбання з метою подальшого збуту на території України наркотичних засобів «Субутекс», які містять речовину «бупренорфін». З метою реалізації цієї злочинної змови ОСОБА_4 надав особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, кошти сумі 3930 Євро на придбання наркотичних засобів «Субутекс». Після отримання коштів особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою незаконного придбання для подальшого збуту наркотичних засобів залишила територію України, та маючи умисел на контрабанду наркотичних засобів, в особливо великих розмірах, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, діючи умисно з корисливих мотивів 22.07.2015 року о 00:56 годин покинула територію України та виїхала в Республіку Польща. В подальшому, перебуваючи за межами України, при не встановлених органом досудового розслідуванням обставинах, незаконно придбала у невстановленої слідством особи з метою подальшого незаконного збуту ОСОБА_4 1050 таблеток «Субутекс - бупренорфін», які являються наркотичними засобами.

24.07.2015 року особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, незаконно перемістила через митний кордон України в ПП «Шегині» Львівської митниці з приховуванням від митного контролю, 1050 таблеток «Субутекс», що відповідно до висновку експерта № 3/943 від 24.07.2015 року містять речовину бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальною масою 8,4 грам, що згідно наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 року становить особливо великий розмір.

ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів в особливо великих розмірах, з метою їх придбання 24.07.2015 прибув у м. Мостиська, де на території АЗС «МАНГО», що на вул. Галицькій за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, під час зустрічі отримав від неї з метою подальшого збуту 150 блістерів із надписом «Субутекс», які були імітаційними наркотичними засобами. ОСОБА_4 , вважаючи, що отримав наркотичні засоби «Субутекс» поклав їх на переднє сидіння автомобіля марки «Ауді» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому прибув на зустріч та в подальшому був затриманий працівниками міліції.

Позиції сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.

Позиція обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні частково визнав свою вину у вчиненні інкримінованих дій, наполягаючи що придбав таблетки для власного використання без мети збуту. Пояснив, що у 2014 році потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, після чого проходив лікування та страждав від сильних головних болів, у зв`язку з чим почав вживати таблетки, поступово збільшуючи їх дозу. Повернувшись в Україну, до лікарів не звертався, при цьому зрозумів що «присів» на таблетки. Він домовився зі знайомим йому ОСОБА_7 про придбання 200 таблеток та передав за них 3900 євро. Через певний час останній повідомив, що перебуває на кордоні, та вони домовилися про зустріч на автозаправній станції. Після отримання пакунку з таблетками обвинувачений поклав його у свій автомобіль, після чого приблизно через 5–7 хвилин був затриманий. Він не знає, чому ОСОБА_7 придбав більшу кількість таблеток, ніж було обумовлено, та передав їх йому. Пакунок був запечатаний, і йому не було відомо, яка саме кількість таблеток у ньому знаходиться. Крім того повідомив, що у 2023 році проходив реабілітацію від залежності у реабілітаційному центрі в м. Чернівці.

Позиція сторони захисту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що обвинувачений, перебуваючи в Італії, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, після якої його почали турбувати постійні та сильні головні болі. У результаті чого почав вживати вказані таблетки, тому що вони йому допомагали, внаслідок чого отримав певну залежність від них.

Повернувшись в Україну, він не зміг отримати такі таблетки, оскільки вони перебувають в обмеженому обігу, у зв`язку з чим звернувся до свого сусіда ОСОБА_8 з проханням придбати для нього для власного вживання «Субутекс» у кількості 200 таблеток, передавши для цього грошові кошти у розмірі 3 900 євро.

Зазначив, що обсяг таблеток, який був придбаний ОСОБА_8 , у розмірі 1 400 штук не залежав від волевиявлення обвинуваченого. Стверджує, що твердження сторони обвинувачення щодо наявності мети збуту не відповідають дійсності, оскільки обвинувачений придбав таблетки виключно для власного вживання у кількості 200 таблеток.

З огляду на викладене просив перекваліфікувати дії обвинуваченого на ч. 2 ст. 309 КК України. При призначенні покарання слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши положення ст. 75 КК України.

Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні наполягав на вказаній кваліфікації дій обвинуваченого, просив суд визнати його винним у вчиненому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією майна.

Досліджені судом докази та заслухані показання свідків

Крім часткового визнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю підтверджуються показаннями свідків, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_9 який у 2015 році обіймав посаду старшого оперуповноваженого ГУ НП у Львівській області у підрозділі боротьби з наркозлочинністю.

Крім того свідок поясненив, що у 2015 що у 2015 році проводилися оперативно-розшукові заходи, у ході яких була отримана інформація про те, що ОСОБА_10 передав 4 000 євро громадянину Грицьку, який виїхав на територію Європейського Союзу з метою придбання наркотичних засобів. Щодо ОСОБА_6 орієнтовно за пів року до описаних подій, була заведена оперативно-розшукова справа за підозрою у причетності до незаконного обігу наркотичних засобів з метою їх збуту. В межах цієї справи, на підставі відповідних дозволів, проводилися оперативно-технічні заходи, зокрема аудіо- та відеоконтроль, а також зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. За результатами таких заходів складалися відповідні протоколи, які у подальшому були розсекречені прокурором. Під час проведення зазначених заходів було зафіксовано спілкування між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , в ході якого обговорювалися обставини придбання та передачі наркотичних засобів, а також передача грошових коштів. ОСОБА_8 повідомляв про час свого повернення на територію Українию. Наприкінці липня 2015 року ОСОБА_8 прибув на пункт пропуску «Шегині», де під час митного огляду в його транспортному засобі було виявлено та вилучено 1050 таблеток наркотичного засобу, що були приховані у продуктах харчування, зокрема у пачках пластівців на задньому сидінні автомобіля марки «Mercedes-Benz» сріблястого кольору, яким керував ОСОБА_8 . Таблетки, зі слів ОСОБА_8 , призначалися для подальшої передачі ОСОБА_6 , з яким він попередньо домовився та від якого отримав грошові кошти. Після викриття ОСОБА_8 погодився на співпрацю з правоохоронними органами, у зв`язку з чим було проведено контроль за вчиненням злочину. У подальшому наркотичні засоби були замінені на імітаційні, після чого було організовано зустріч між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на виїзді з м. Мостиська. Під час зустрічі ОСОБА_6 , який прибув на автомобілі марки «Audi», отримав від ОСОБА_8 імітаційні засоби та одразу після цього був затриманий працівниками правоохоронних органів. У подальшому було проведено обшук, під час якого вилучено відповідні предмети. За міркуванням свідка, висновок про наявність у діях ОСОБА_6 мети збуту наркотичних засобів було зроблено, зокрема, з урахуванням значної кількості таблеток, їх вартості (близько 6 євро за одну таблетку), а також обставин домовленостей між учасниками.

- показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив суду, що влітку 2015 року він працював в обласному управлінні по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів, та на той час у підрозділі наявні були матеріали щодо двох осіб, які готувалися до вчинення злочину. ОСОБА_6 мав передати грошові кошти ОСОБА_8 , а останній привезти йому наркотичні засоби з-за кордону. Коли ОСОБА_8 повертався з Франції на автомобілі марки «Mercedes-Benz», він був зупинений на пункті пропуску прикордонниками та направлений на огляд, у ході якого було виявлено та вилучено більше тисячі таблеток, які в подальшому направлено на експертизу. ОСОБА_8 погодився на співпрацю з правоохоронними органами та на проведення контрольованого постачання, чітко вказавши, що вказані наркотичні засоби призначалися для ОСОБА_6 . Наркотичні засоби були замінені на імітаційні в аналогічній кількості та у відповідному пакуванні, після чого поміщені у багажне відділення автомобіля. Зустріч між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 відбулася на автозаправній станції на виїзді з м. Мостиська, точну назву не пам`ятає. Іх автомобілі знаходилися поруч, ОСОБА_8 відкрив багажне відділення, після чого ОСОБА_6 узяв коробку з вмістом та помістив її у свій автомобіль, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів. Потім працівники поліції виїхали до м. Самбір, де було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , у ході якого вилучено марихуану у невеликій кількості.

- показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що була заведена оперативно-розшукова справа була заведена з метою документування незаконного обігу наркотичних засобі та створена спільна група з митниками та прикордонниками. Коли ОСОБА_8 в`їжджав на територію України, його автомобіль було зупинено, оглянуто та вилучено 1050 таблеток «Субутекс», які знаходилися у салоні автомобіля, зокрема у коробках з-під «Nesquik», що на той час відповідало кваліфікації за ч. 3 статті 307 КК України. ОСОБА_8 заїхав в Україну автомобілем марки «Mercedes-Benz» на італійських номерних знаках, через пункт пропуску «Шегині» у районі м. Мостиська. ОСОБА_8 написав заяву про добровільну співпрацю та повідомив, що вказані таблетки призначалися для ОСОБА_6 . Наркотичні засоби були вилучені та замінені на імітаційні, які було поміщено у багажне відділення транспортного засобу, а ОСОБА_8 було обладнано технічними засобами. Зустріч між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 відбулася на автозаправній станції (синього кольору) поблизу м. Мостиська у напрямку до м. Львова.

- показання свідка ОСОБА_13 , головного державного інспектора Львівської митниці, про те, що влітку 2015 року на пункті пропуску «Шегині» було орієнтування на транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» на італійській реєстрації, який підлягав направленню на поглиблений огляд. Близько опівночі вказаний автомобіль прибув на пункт пропуску та був направлений у бокс для огляду. Під час огляду серед продуктів харчування, зокрема пластівців, було виявлено блістери з таблетками. Огляд проводився ним спільно з прикордонниками та іншими працівниками. Наркотичні засоби були виявлені працівниками митниці та прикордонної служби, а працівники оперативних підрозділів прибули пізніше.

- показаннями свідка ОСОБА_14 , який повідомив, що у той час працював молодшим інспектором прикордонної служби та пояснив, що на пункті пропуску «Шегині-Медика» надійшла інформація про можливе переміщення наркотичних засобів та було орієнтування на транспортний засіб. Після прибуття автомобіля він доповів про це та транспортний засіб, у якому перебувало дві особи, було направлено на поглиблений огляд. Пояснив, що під час огляду у пакеті була виявлена коробка з вівсяними пластівцями, у якій знаходилися таблетки «Субутекс», про що він доповів старшому зміни. Після виявлення предмети залишалися на місці до прибуття слідчо-оперативної групи.

- показаннями свідка ОСОБА_15 який пояснив, що у 2015 році був начальником відділення інспекторів прикордонного підрозділу. Отримав інформацію про можливе переміщення наркотичних засобів від заступника начальника відділу з оперативно-розшукової діяльності ОСОБА_16 . Інформація була доведена змінам. Транспортний засіб прибув на пункт пропуску «Шегині», у ньому перебувало двоє осіб, за кермом був не власник автомобіля. Огляд проводився прикордонним нарядом спільно з митною службою. після чого він отримав доповідь від прикордонного наряду, у складі якого перебував свідок ОСОБА_14 , що під час огляду транспортного засобу було виявлено таблетки «Субутекс». Виявлені таблетки знаходилися у пакуванні серед продуктів харчування, точну кількість не пам`ятає. Після виявлення наркотичних засобів проінформовано районний відділ поліції, управління розвідки та ІНФОРМАЦІЯ_2 , які прибули з протоколом огляду місця події.

Окрім цього, вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України також підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, зокрема:

- рапортом ст. о/у УБНОН ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_9 від 24.07.2015 в якому останній доповів т.в.о. начальника Мостиського РВ ГУ МВСУ у Львівській області про те, що ним, спільного з працівниками УБНОН ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 спільно з офіцерами оперативно-розшукового відділу ЗХРУ ДПС України, 24.07.2015 о 05:30 в автомобільному пункті пропуску «Шегині» під час проведення оперативно-розшукових заходів під час огляду автомобіля «Мерседес», н.з. НОМЕР_2 , в якому знаходився водій ОСОБА_19 та власник автомобіля – ОСОБА_8 на задньому сидінні в паперових двох упаковках з дитячого харчування виявлено 150 пачок таблеток «Субутекс», в кількості 7 таблеток в одному блістері. В судовому засіданні допитані як свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 підтвердили обставини, наведені у рапорті (арк. 109 Том № 4).

- протоколом огляду місця події в ПП «Шегині» від 24.07.2015 з фототаблицею, відповідно до яких в`їзд на зазначену територію здійснюється через контрольно-пропускний пункт. На відстані 6 метрів до боксу для огляду розташований автомобіль марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_3 сірого кольору, на момент огляду в даному автомобілі відсутній водій. З ліва відносно автомобіля у лівому ближньому куті є металевий стіл, на якому знаходиться два мобільні телефони, один із них марки «Samsung» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_4 та мобільний телефон марки «Sony» ІМЕІ: НОМЕР_5 із абонентськими номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 . У лівому дальньому куті столу розташовані картонні коробки, одна із яких має назву «Coco pops», інша - «Frosties», які розпаковані, поліетиленові пакети зазначених коробок відкриті, у них знаходяться пластівці. Біля зазначених коробок розташований білий поліетиленовий пакет, на якому знаходяться блістери в кількості 150 штук, під назвою «Subutex», в одному блістері сім таблеток, в загальній кількості 1050 таблеток, сім слідів узору. Під час огляду вилучені виявлені вищеописані речі (арк. 111-119 Том №4).

- актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, згідно яких огляд транспортного засобу проводився з 4:53 24.07.2015 до 5:30 24.07.2015, в ході якого в салоні автомобіля н.з. НОМЕР_3 , на задньому сидінні у поліетиленовому пакеті серед продуктів харчування в двох коробках з під вівсяних пластівців марок «Frosties» та «Coco pops» було виявлено приховані від митного контролю таблетки «Subutex» в блістерах загальною кількістю 1050 таблеток (150 блістерів по 7 таблеток) (арк. 110 Том №4).

- висновком експерта № 3/943 від 24.07.2015, згідно з яким надані таблетки, що знаходяться в сто п`ятдесяти блістерах з написами: «Subutex», містять бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Загальна маса бупренорфіну становить 8,4 грама (арк. 139-141 Том №4).

- протоколом огляду імітаційних засобів від 24.07.2015, проведеного слідчим СВ Мостиського РВ ГУМВС України в Львівській області в присутності понятих, блістерів в загальній кількості 150 штук, одна сторона блістери зеленого кольору, інша сторона блістерів – срібного кольору, на яких містяться надписи чорним кольором «Субутекс» в кількості 15 упаковок загальна кількість блістерів 150 штук. Блістери, які оглядаються будуть використовуватися як імітаційні засоби наркотичного засобу «Субутекс» та будуть вручені гр. ОСОБА_8 з метою документування протиправної діяльності ОСОБА_4 (арк. 121 Том № 4).

- постановою про визнання речовими доказами від 24.07.2015, оглянутих імітаційних засобів та квитанцією про передачу на зберігання в камеру зберігання речових доказів Мостиського РВ (арк. 122, 123 Том № 4).

- постановою про проведення контролю за вчиненням злочину та даними протоколу за результатами проведення НСРД контролю за вчиненням злочину, згідно з яким ОСОБА_8 написав заяву від 24.07.2015 про конфіденційне співробітництво з працівниками поліції з метою документування злочинної діяльності ОСОБА_20 , а саме придбання з метою збуту наркотичного засобу – бупренорфін-субітекс. Контроль за вчиненням злочину проведено у формі контрольованої поставки імітаційних засобів. Зафіксовано, що 24.07.2015 під час зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на автозаправці в м. Мостиська ОСОБА_8 передав пакунок ОСОБА_4 , в якому знаходилися імітаційні засоби, після чого ОСОБА_4 поклав їх на переднє сидіння автомобіля, на якому прибув на зустріч (арк. 120 Том № 4).

- протоколом про проведення контролю за вчиненням злочину від 24.07.2015, згідно з яким слідчим на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину шляхом контрольованої поставки наркотичних засобів, із їх повною заміною на інші

імітаційно-несправжні наркотичні засоби, на підставі контролю за вчиненням злочину по кримінальному провадженні № 12015140230000455 від 24.07.2015 було проведено контрольоване постачання імітаційних засобів таблеток «Субутекс». 24.07.2015 року о 09:30 годині було виготовлено та в період з 10:00 год. до 10:30 год. оглянуто імітаційні засоби, якими являються блістери в загальній кількості 150 штук, одна сторона блістера зеленого кольору, інша сторона блістера срібного кольору і на яких містяться надписи чорним кольором «Субутекс» та о 12:00 вручено ОСОБА_8 , які помістив у багажне відділення свого автомобіля марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_3 та по телефону домовився про зустріч із ОСОБА_4 в м. Мостиська на вул. Галицькій на території АЗС «МАНГО», де мав передати дані наркотичні засоби. Через 15 хвилин ОСОБА_8 , прибув на АЗС «МАНГО», що за вищезазначеною адресою, де став очікувати приїзду ОСОБА_4 . Біля 12:45 години на АЗС «МАНГО», що за адресою м. Мостиська вул. Галицька приїхав автомобіль марки «Ауді», А-6 р. н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_21 , у якому на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_4 , який після прибуття на АЗС вийшов із автомобіля «Ауді», та підійшов до автомобіля «Мерседес», де із багажного відділення дістав імітаційні наркотичні засоби «Субутекс», які в подальшому поклав на переднє сидіння автомобіля «Ауді» А- 6 р. н. НОМЕР_8 , після чого ОСОБА_4 був затриманий працівниками міліції, а імітаційні засоби були вилучені і опечатані (арк. 127 Том №4).

- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 24.07.2015, підстава затримання – особу застали під час вчинення злочину (арк. 147-151).

- протоколом огляду місця події на автозаправці «Мостнафта», з фототаблицями від 29.07.2015. Безпосереднім місцем події є автостоянка поблизу кафе-бару. На стоянці знаходиться автомобіль марки «Audi», реєстраційний номер НОМЕР_1 . За даними протоколу під час огляду виявлено 150 блістерів із імітаційним засобом «Субутекс-бупренорфін», автомобіль «Мерседес», р.н. НОМЕР_3 , сірого кольору, автомобіль «Audi», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, мобільний телефон марки «Samsung», мобільний телефон марки «Sony». Виявлені під час огляду речі вилучені (арк. 129-136 Том №4).

- протоколом про результати проведення оперативно-розшукового заходу візуальне спостереження від 03.08.2015, проведене на підставі ухвали апеляційного суду Львівської області №02887т від 23.07.2015, згідно з якими спостереження проводилося з 8.00 24.07.2015 до 13.00 24.07.2015. О 11.40 год. при виїзді з м. Львова в напрямку м. Городка, на автомобілі «Ауді», чорного кольору, н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_21 під візуальне спостереження був прийнятий ОСОБА_4 , який використовуючи методи самоперевірки на вказаному автомобілі приїхав на АЗС «МосНафта», що знаходиться на вул. Галицькій, при в`їзді в м. Мостиська, Львівської області. Близько 12.45 год., прибувши на дану АЗС, спостережувані вийшли з автомобіля та підійшли до автомобіля «Мерседес», сірого кольору, н.з. НОМЕР_3 . до якого о 12.46 год., з приміщення кафе підійшов ОСОБА_8 . Привітавшись ОСОБА_8 відкрив багажне відділення автомобіля «Мерседес», н. з. НОМЕР_3 , звідки ОСОБА_4 дістав згорток, замотаний в чорний поліетиленовий пакет, який поклав в салон автомобіля «Ауді» н. 3. НОМЕР_1 , на якому прибув на зустріч, після чого почав про щось розмовляти з присутніми (арк. 244 Том №4);

- протоколом про результати здійснення оперативно-технічного заходу від 03.08.2015, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж- мобільного телефону, проведеного на підставі ухвали апеляційного суду Львівської області від 01.07.2015 № 02535 т, які розсекречено. Оперативно-технічний захід проводився у період з 09.07.2015 до 21.07.2015, зафіксовано як з різних абонентських номерів різні невстановлені досудовим розслідуванням особи телефонували до обвинуваченого ОСОБА_4 , а також зафіксовані розмови обвинуваченого з ОСОБА_8 . Суть розмов зводилася до домовленостей про зустрічі і про придбання у ОСОБА_22 наркотичних засобів під завуальованими назвами «чаю; ти би нам дав; хрєні; нецензурні висловлювання, за грошові кошти», на що ОСОБА_22 погоджується, зазначає, що залишить у пошті, в машину закине. Також зафіксована розмова ОСОБА_8 про виїзд і придбання наркотичних засобів для ОСОБА_4 на його замовлення, про обсяги, про грошові кошти, мова йде про суму 3 тисячі євро, про заробітки, про зустрічі. Також зафіксована розмова з ОСОБА_19 , який каже, що він їхав шофером, що ОСОБА_23 і ОСОБА_10 «дерибанили свої теми по своєму», ОСОБА_23 зазначає у розмові з ОСОБА_22 , що треба буде дзвонити чуваку, заказати наперед, тому що ми в той раз будемо брати багато. ОСОБА_10 з ОСОБА_23 в розмові пропонує розповсюджувати (продавати) по району; говорить що всі заробляють на н/з і він також хоче заробити та інше, розмова про гроші - три з половиною. 21.07.2015 відбулася розмова ОСОБА_10 з ОСОБА_23 , що останній перетне кордон - набере (арк. 245-252 Том № 4);

- протоколом про результати проведення оперативно-розшукових заходів аудіо, відеоконтролю, від 03.08.2015, проведеного на підставі ухвали апеляційного суду Львівської області від 23.07.2015 № 02887. Оперативно-розшукові заходи проводилися з 12.01 до 12.51 24.07.2015, за час контролю зафіксовано зустріч ОСОБА_24 (довіреної особи) та ОСОБА_4 , під час ОСОБА_25 передав пакунок ОСОБА_4 , в якому знаходилися імітаційні наркотичні засоби. Також проводився аудіо контроль, ОСОБА_24 чекає на зустріч з ОСОБА_4 в кафе, домовилися про зустріч на заправці. ОСОБА_24 з`ясовує чому ОСОБА_10 неодноразово йому телефонує, запитує чи привіз гроші, каже, що за пару днів віддасть гроші, ОСОБА_24 каже, що взяв тобі той ОСОБА_26 уточнює скільки він дав йому грошей, ОСОБА_4 відповідає, що 4000, без 70 євро. І каже, що має ще дати 270 євро. 12.48 підійшли працівники поліції і почали затримання (арк. 253-254 Том №4).

- заявою ОСОБА_21 про дозвіл на огляд автомобіля марки «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_9 (на польській реєстрації) (арк. 128 Том №4).

- протоколом огляду транспортного засобу марки «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_1 від 15.08.2015, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_27 від 14.08.2015. За даними протоколу огляду під час огляду виявлено автомобіль «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_1 (польська реєстрація), темно-синього кольору, співвласником якого є ОСОБА_21 . Під час огляду транспортного засобу жодних заборонених предметів не виявлено (арк. 158-159 Том № 4).

- постановою про визнання речовим доказом – оглянутого автомобіля марки «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який повернутий співвласнику ОСОБА_21 на зберігання та заявою ОСОБА_21 про отримання автомобіля (арк. 160-162 Том №4).

- протоколом огляду предмету від 10.09.2015, разом з фототаблицями, під час якого виявлено і вилучено 150 блістерів із надписами «Subutex», в кожному із блістерів міститься по сім таблеток, всього 1050 таблеток (арк. 93-96 Том №5).

- постановою про визнання речовим доказом оглянутого наркотичного засобу «Субутекс» 10.09.2015, в кількості 150 блістерів та здано на зберігання УМЗ ГУМВС України в Львівській області, що підтверджується квитанцією про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу № 010107 (арк.93-98 Том №5).

- протоколом огляду предмету від 15.09.2015, за даними якого виявлено дві картонні коробки із дитячого харчування пластівців, які відриті та у яких містяться пластівці, пластикова пляшка, надпис нерозбірливо, фрагмент металевої труби, в отвір якої вміщено металевий наперсток та перемотано ізоляційною стрічкою (арк. 78, 79 Том №5).

- постановою про визнання речовим доказом оглянутого мобільного телефону, двох картонних коробок та поліетиленової пляшки із наперстком та квитанцією про здачу речових доказів (двох картонних коробок та поліетиленової пляшки із наперстком) на зберігання в камеру зберігання речових доказів Мостиського РВ (арк. 80, 81 Том №5).

- протоколом огляду предмету від 15.09.2015, в саме мобільного телефону чорного кольору марки «Samsung», який визнаний речовим доказом в даному кримінальному провадженні і зданий у камеру зберігання речових доказів Мостиського РВ (арк. 82-84 Том №5).

- протоколом огляду предметів та постановою про визнання їх речовими доказами: оглянутого паспорта для виїзду за кордон ОСОБА_8 та посвідчення водія на ім`я ОСОБА_8 , паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_4 та технічний паспорт на автомобіль марки «Volkswagen» та здані у камеру зберігання речових доказів Мостиського РВ (арк. 85-88 Том №5).

- протоколом огляду предметів – електронних носіїв в кількості 5 шт. та постановою про визнання речовими доказами електронних носіїв в кількості 5 штук оглянутих 25.09.2015, які долучені до матеріалів кримінального провадження (арк. 239, 242, 243 Том №4).

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Мотиви суду.

Органами досудового слідства дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст.307 КК України, а саме ОСОБА_4 незаконно придбав, зберігав з метою збуту наркотичні засоби в особливо великих розмірах, тобто своїми діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів в особливо великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб.

Так, суд зазначає, що за змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.

Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд при розгляді кримінального провадження досліджує докази як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, аналізує їх та дає оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 368 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною 1 ст. 85 КПК України встановлено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Суд вказує, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 307 КК України підтверджується обсягом досліджених у судовому засіданні доказів, які підтверджують вину обвинуваченого у скоєному та не викликають у суду сумнівів, оскільки доведена поза розумним сумнівом.

Оцінюючи здобуті у справі та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, зокрема ними встановлюється подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та інші обставини які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України та становлять предмет доказування. Вказані докази передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством. При цьому досліджені докази є узгодженими між собою та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають, а їх сукупність та взаємозв`язок є достатнім для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд не бере до уваги покликання сторони захисту про те, що не встановлено суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме, умислу на збут наркотичного засобу, оскільки такий був придбаний ОСОБА_4 виключно для власного його вживання та доводи сторони захисту про те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4 міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та необхідність перекваліфікації його дій з ч. 3 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України з таких мотивів.

Згідно усталеної судової практики, кримінальна відповідальність за ст. 307 КК України настає лише у тому разі, коли відповідні протиправні дії вчинялися зі спеціальною метою збуту, а вчинення протиправних дій з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекурсорами без такої мети утворює склад злочину, передбачений ст. 309 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що суб`єктивна сторона кримінального правопорушення - це його внутрішня сторона, а саме, психічне ставлення особи до суспільно небезпечного діяння, що вона вчиняє, та його суспільно небезпечних наслідків. Зміст суб`єктивної сторони складу злочину якраз і характеризують такі ознаки, як вина, мотив і мета вчинення злочину.

Разом із тим, сукупністю доказів встановлюється об`єктивна сторона складу злочину, а саме, дії особи, їх конкретна реалізація. У той же час умисел на вчинення злочину тісно пов`язаний із вольовим ставленням особи до суспільно небезпечних наслідків свого діяння, визначає направленість дій, результат, до якого прагне особа, і встановлюється шляхом аналізу скоєного особою конкретного діяння та усіх його обставин.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити, крім іншого, як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і зокрема: великий чи особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину.

Отже, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно і т. ін.), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут.

Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові № 203/337/19 від 07.04.2021 і зазначив, що мета вчинення кримінального правопорушення згідно зі ст. 91 КПК України є однією з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні шляхом збирання, перевірки та оцінки доказів. Аналогічна позиція міститься у постановахі ККС ВС від 21.06.2018 справа № 712/13128/16-к та від 03.07.2018 справа № 482/498/15-к.

Відповідно до пояснень обвинуваченого стосовно отримання травми голови в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце в Італії 11 грудня 2014 року, такі мають підтвердження медичними документами (т.7, а.с. 33-38). За позиція сторони захисту, наслідки травми, зумовили необхідність вживання наркотичних засобів. Разом з тим, жодні медичні показання або рекомендації до таких висновків не призводять. Вживання наркотичних засобів в таких обставинах це свідомий вибір ОСОБА_4 . Також за позіцією сторони захисту з приводу кількості вилучених таблеток «Субутексу» наявнийексцесс виконавця (ст. 29 КК України), що в цілому спростовуються наявним доказми у справі.

Так «поза розумним сумнівом» стороною обвинувачення в судовому засіданні було доведено: наявність домовленості ОСОБА_4 з ОСОБА_8 про обсяги і ціну на придбання наркотичних засобів; великий обсяг вилучених наркотичних засобів - 1050 таблеток «Субутексу», який є надмірним розміром для вживання однією особою; їх упакування по 7 таблеток у 150 блістерах; надання ОСОБА_4 . ОСОБА_8 значної суми коштів у розмірі 3930 Євро на придбання наркотичного засобу «Субутекс» у вказаному обсязі, що підтверджується заявою ОСОБА_8 про конфіденційне співробітництво та показаннями свідків, які підтвердили, що ОСОБА_8 повідомляв, що вилучений наркотичний засіб в повному обсязі ОСОБА_8 придбав саме для ОСОБА_4 ; наявність відомості про мету збуту ОСОБА_4 наркотичних засобів різним особам і в різних місцях (поштовий ящик, автомобіль), що містяться в протоколах НРСД; фактів замовлення невстановленими досудовим розслідуванням особами наркотичних засобів ОСОБА_4 , розмови яких зафіксовані та отримання прибутку від збуту. Значна сума 3930 Євро, передана на придбання наркотичного засобу ОСОБА_4 . ОСОБА_8 сама по собі спростовує версію сторони захисту про придбання лише для власного вживання і тільки 200 таблеток «Субутексу».

Крім того, проти обмеження власним вживанням вилучених наркотичних засобів, свідчать факти про обєм вживання наркотичних засобів, повідомлені обвинуваченим експерту. Так за даними висновку судово-психіатричної експертизи, проведеної 14.09.2015 року ОСОБА_4 повідомляв, що у 2014 році, після травми голови в Італії протягом тижня майже щодня вживав марихуану. Також протягом цього часу від болю голови вживав субутекс – нюхав по таблетки. Після повернення в Україну вживав маріхуану 1 раз в тиждень. Курив від болю голови. З січня до вересня 2015 року в Україні вживання субутексу заперечує.

Наведені обставини у їх взаємозв`язку дають суду дійти висновку, що незаконне придбання, зберігання ОСОБА_4 наркотичних засобів в особливо великих розмірах здійснювалося з метою збуту і доводи сторони захисту щодо перекваліфікації дій обвинуваченого на ч. 3 ст. 309 КК України, у зв`язку з відсутністю у обвинуваченого ОСОБА_4 мети збуту наркотичних засобів, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам і на переконання суду, направлені на уникнення обвинуваченим ОСОБА_4 покарання за вчинення особливо тяжкого злочину.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб і його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 307 КК України.

Призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

На підставі вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як особливо тяжкий злочин, та особливості й обставини його вчинення; особу винного, його ставлення до скоєного - вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, визнав частково, не розкаявся, що свідчить про відсутність у нього щирого жалю з приводу вчиненого злочину та осуду своєї поведінки, дані про його особу: раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, неодружений, утриманців не має, згідно наданої характеристики ЖЕКу №1 за місцем проживання ОСОБА_4 , за час проживання в місті Самборі скарг з боку мешканців та сусідів на нього не поступало; на обліках в Самбірському наркологічному відділі Самбірської ЦРЛ не знаходиться та в Самбірському психіатричному відділі Самбірської ЦРЛ не знаходиться. За даними висновку спеціальної медичної, наркологічної комісії № 159 від 14.09.2015 експертна комісія приходить до висновку, що ОСОБА_4 з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання декількох психоактивних речовин (маріхуана та субутекс) пов`язане зі шкодою на здоров`я. Не рекомендовано застосування ст. 96 КК України (арк. 74 Том №5). За даними висновку судово-психіатричного експерта № 684 від 14.09.2015 у період інкримінованих дій ОСОБА_4 психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим чи іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав та міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На даний час ОСОБА_4 психічним захворюванням не страждає та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (арк. 75, 76 Том № 5). Судом також враховується інформація, надана стороною захисту, про те що в ГО «Реформація» (м.Чернівці) ОСОБА_4 з 01.09.2023 року проходить реабілітаційний процес та курс психо-емоційної корекції внаслідок наркозалежності (т. 6, а.с. 204).

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про призначення покарання в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 307 КК України, яке буде необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, із призначенням додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Підстав для застосування до ОСОБА_4 ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає, з огляду на відсутність у справі сукупності обставин, що пом`якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, і за переконання суду, виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Визначене покарання, на думку суду, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 року; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 року).

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку:

Щодо зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання.

Згідно з ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII), що діяла станом на 20.06.2017 року, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув?язнення, здійснюється з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

З 21.06.2017 року набрали чинності зміни до згаданої норми КК України, внесені законом «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» від 18.05.2017 року №2046-VIII, відповідно до яких термін попереднього ув?язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі з розрахунку день за день або за правилами, передбаченими в ч.1 ст.72 КК України.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 29.08.2018 року (справа №663/537/17), якщо особа вчинила злочин в період з 24.12.2015 року до 20.06.2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).

Якщо особа вчинила злочин в період до 23.12.2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч.1 ст.5 КК України).

Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21.06.2017 року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч.2 ст.5 КК України не допускається.

Враховуючи наведене правове регулювання та виходячи з такого правового висновку Великої Палати Верховного Суду, на підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838-VІІІ від 26.11.2015 року слід зарахувати обвинуваченому у строк покарання строк попереднього ув?язнення з розрахунку один день попереднього ув?язнення за два дні позбавлення волі весь строк його попереднього ув?язнення у даній справі.

Щодо процесуальних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З огляду на зазначене, із обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені судові витрати на залучення експерта у розмірі 998 грн 40 коп., за проведену хімічну експертизу в сумі 384 грн, за проведену хімічну експертизу в сумі 614,40 грн.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Щодо вирішення питання запобіжного заходу суд зазначає.

24.07.2015 ОСОБА_4 був затриманий.

Ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 27.07.2015 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 250 розмірів мінімальної заробітної плати, який неодноразово продовжувався.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 17.02.2016 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави - 100 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 137800 гривень.

29.02.2016 року ОСОБА_4 звільнений з під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_28 .

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.02.2024 надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (арк. 132 Том №5) та про оголошення в розшук ОСОБА_4 та звернення застави внесеної за обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_28 у розмірі 137800 грн. в дохід держави та зараховано заставу до спеціального фонду Державного бюджету України (арк. 133-135 Том №5).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 22.03.2024 року застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 06.02.2025 року ухвалено обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою до 30.03.2025 року з визначенням застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень.

11.02.2025 року ОСОБА_4 звільнений з під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_29 .

Вирішуючи питання внесеної застави суд виходить з того, що відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З огляду на викладене, застава, яка була внесена відповідно до ухвали Львівського апеляційного суду від 06.02.2025 року, має бути повернена заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу у виді застави.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 124, 128, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев’ять) років з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 починається з моменту фактичного звернення вироку до виконання.

У строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 24.07.2015 року до 29.02.2016 року, з 22.03.2024 року по 11.02.2025 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави та покладені на нього обов`язки. визначені ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити до вступу вироку у законну силу.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 00 коп., за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (Висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру у Львівській області МВС України № 3/943 від 24.07.2015 року).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати у розмірі 614 (шістсот чотирнадцять) грн 40 коп., за результатами проведення хімічної експертизи (Висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру у Львівській області МВС України № 3/1195 від 14.09.2015 року).

Речові докази у кримінальному провадженні:

- імітаційні засоби, які згідно з квитанцією передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Мостиського РВ – залишити в камері зберігання речових доказів Мостиського РВ (арк. 122, 123 Том № 4);

- наркотичний засіб «Субутекс», в кількості 150 блістерів, які здано на зберігання УМЗ ГУМВС України в Львівській області, що підтверджується квитанцією про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу № 010107 – залишити в камері зберігання речових доказів УМЗ ГУМВС України в Львівській області, (арк. 93-98 Том №5);

- технічний паспорт на автомобіль марки «Volkswagen», який зданий у камеру зберігання речових доказів Мостиського РВ повернути ОСОБА_4 (арк. 85-88 Том №5);

- електронні носії в кількості 5 шт. залишити у матеріалах кримінального провадження (арк. 239, 242, 243 Том №4).

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок суду складений та підписаний суддею у нарадчій кімнаті 09.04.2026 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: