Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №161/17834/24 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №161/17834/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді – Мисько Х.М.,

з участю секретаря судового засідання – Козака Ю.Р.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Мукан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 1680390 від 18.09.2021 року в розмірі 15 900,00 грн.та суму сплаченого судового збору у сумі 2422,40 грн.

Позов мотивуєтим, що ТзОВ «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності. 18.09.2021 року між сторонами у справі укладено договір про споживчий кредит № 1680390 від 18.09.2021 року, в електронній формі. За умовами пункту 1.1. такого договору, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 5 300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Пунктом 1.3. такого договору встановлено, що позика надається строком на 19 днів. Відповідно до пункту 1.4. такого договору, дата перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення договору про споживчий кредит між позичальником і позикодавцем. Позивачем ТзОВ «ВЕЛЛФІН» в порядку, встановленому пунктом 1.4. такого договору, на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 була перерахована сума позики в розмірі 5300,00 грн., що підтверджується повідомленням №943/09 від 24.09.2024 року ТзОВ «Платежі Онлайн», котре надає позивачеві ТзОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів. Таким чином, позивачем ТзОВ «ВЕЛЛФІН» належним чином виконані умови договору про споживчий кредит, в той час як відповідачем ОСОБА_1 отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за договором про споживчий кредит зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів. Згідно підпункту 1.5.1 такого договору, нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 1.8 процента від суми позики, але не менше ніж 50 гривень 00 копійок за перший день користування позикою; 1.8 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього договору При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів відповідно до пунктів 1.1, 1.5 такого договору. Загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТзОВ «ВЕЛЛФІН» станом на 24.09.2024 року становить 15 900,00 грн., з яких: 5 300,00грн. - основний борг; 10600,00 грн. - заборгованість по відсоткам. Просить позовну заяву задовольнити.

Ухвалою суду від 31.10.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

11.12.2024 року відповідач ОСОБА_1 скерувала на адерсу суду відзив на позовну заяву, в якому проти вимог позову заперечила повністю.

В обгрунтування відзиву покликається на те, що матеріали справине містять підтверджень, які саме Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомилась і погодилась з ним, заповняючи формуляр заяви про прийняття пропозиції у елетронній формі додоговору про споживчий кредит від 18.09.2021 року №1680390.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10.02.2025 року клопотання представника відповідача Мукана Івана Васильовича в інтересах позивача ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача надати відповідь на поставлені питання, в порядку ч.1 ст. 93 ЦПК України - задоволено.

17.02.2025 року на виконання ухвали Галицького районного суду м. Львова від 10.02.2025 року, представником відповідача надано відповіді на поставлені запитання.

Відповідно до вимог Постанови Правління Національного банку України від 08.06.2017 року №49 «Про затвердження Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» та Постановою Правління Національного банку України від 11.06.2021 року «Про внесення змін до Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» №49, надаємо відповідь щодо документального підтвердження наданої позичальнику інформації.

Стосовно надання інформації щодо умов кредитування, повідомляємо, що Заявник, який має намір отримати позику, самостійно може ознайомитись з умовами укладання договору на Сайті Товариства https://creditup.com.ua/. В день укладення договору позичальник отримує текст кредитного договору, який включає: Загальну вартість кредиту; Строк кредитування; Розмір процентної ставки; Загальні витрати за кредитом; Реальну річну процентну ставку; Інформацію про можливі комісії та інші витрати. Фактом ознайомлення позичальника з умовами кредитування підтверджено його підписом у договорі. (арк. 12 кредитного договору).

Стосовно графіку погашення платежів або детального розрахунку щомісячного платежу позичальника за кредитним договором, повідомляємо, що графік платежів є невід`ємною частиною кредитного договору, наданий позичальнику в момент підписання договору, а також додатково до позовної заяви будо долучено Розрахунок заборгованості за Договором позики.

Даючи відповідь на поставлене третє питання, а саме: деталізований розрахунок суми всіх видів заборгованості позичальника за кредитом, відсотками, пені, штрафу, з вказівкою періодів нарахування та проведення сплати відповідачем відповідних платежів, згідно яких вбачаються терміни прострочення відповідних грошових зобов`язань, згідно умов кредитного договору, повідомляємо, що у вищевказаному Розрахунку заборгованості за Договором позики було надано всі необхідні дані, такі як: Дата кредиту; Тіло кредиту на початок; Відсоток кредиту на початок; Додатковий відсоток кредиту на початок; Нарахування відсотків по кредиту; Нарахування додаткових відсотків по кредиту, Сплачено тіло кредиту; Сплачено відсоток по кредиту; Сплачено додатковий відсоток по кредиту; Залишок тіла кредиту; Залишок відсотків по кредиту; Залишок додаткових відсотків по кредиту.

Крім того, представником відповідача також долучено до матеріалів справи додатковий розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що 08 жовтня 2024 року, за кредитним договором було внесеною грошові кошти в розмірі 900 (дев`ятсот) гривень 00 копійок, саме тому загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 17.02.2025 рік становить 15 55,00 грн., з яких: 5 300,00 грн. – основний борг; 9 700,00 грн. - відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідь на поставлене питання, щодо детальної розшифровки сукупної вартості кредиту і реальної процентної ставки за ним, абсолютного подорожчання кредиту, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, які виникають на користь третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та видачі кредиту, повідомляємо, що сукупна вартість кредиту та реальна процентна ставка визначаються відповідно до положень Закону України "Про споживче кредитування" та нормативних актів Національного банку України. Сукупна вартість кредиту включає суму основного боргу, відсотки за користування кредитом, комісії та обов`язкові платежі, передбачені кредитним договором. Реальна річна процентна ставка розраховується з урахуванням усіх витрат позичальника, пов`язаних із кредитом, та є показником загального фінансового навантаження. Абсолютне подорожчання кредиту визначається як різниця між загальною сумою платежів позичальника та сумою отриманого кредиту. Додатково зазначаємо, що детальна розшифровка сукупної вартості кредиту, раніше додана до матеріалів справи у вигляді Договору про споживчий кредит (арк. 12) та в розрахунку

заборгованості.

Щодо виписки по всім розрахунковим рахункам, відкритих фінансовою установою для обслуговування кредиту за кредитним договором, представник відповідача повідомляє наступне: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» є макрофінансовою організацією, а не банківською установою, саме тому в компанії відсутні окремі розрахункові рахунки, відкриті клієнтам для обслуговування кредитів за кредитними договорами. Погашення кредитів здійснюється через інші платіжні канали(наприклад, через платіжні системи, термінали або банківські рахунки, з якими укладено відповідні угоди для прийому платежів). Враховуючи це, виписки по рахунках, відкритих для обслуговування кредитів, не ведуться, а кредити обліковуються на загальному рахунку з відкритими субрахунками для кожного клієнта. Проте, це не рахунки, якими розпоряджається клієнт.

Стосовно реєстрів аналітичного та бухгалтерського обліку та обліку виданих кредитів та нарахованих процентів, а також по поверненню суми кредиту і сплаті процентів, повідомляємо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» керується чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про банківську таємницю», інформація, що стосується реєстрів аналітичного та бухгалтерського обліку, обліку виданих кредитів, нарахованих процентів, а також повернення суми кредиту та сплати процентів, є конфіденційною і не підлягає розкриттю без погодження з клієнтом або відповідних правових підстав, а отже, як вбачається, в заданому питанні відсутні конкретизуючи дані, стосовно якого саме кредитного договору (номер кредитного договору, дата укладання кредитного договору та сторони укладання кредитного договору) задається питання. Відповідно до цього, надання детальної інформації про облікові реєстри і операції є обмеженою законом або умовами договору з клієнтом. У разі потреби, Товариство може надати загальні дані або звітність у межах дозволеного законодавством, але без порушення правил банківської таємниці.

У відповідь на поставлене питання розпорядження фінансової установи (бухгалтерії за підписом керуючого банком, начальника кредитного відділу та ін.) про видачу кредиту, про пролонгацію кредиту тощо, повідомляємо: Зазначені документи мають характер внутрішньої документації і доступні лише в межах організації, якщо інше не передбачено законодавством або відповідними договорами з клієнтами. Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.

У відповідь на запитання щодо статистичної звітності фінансової установи стосовно кредитування, повідомляємо, що запитувана статистична звітність не стосується обставин, які мають значення для справи та не є безпосередньо пов`язаними з обставинами даної справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Згідно поданої заяви просить розглядати справу у його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача Мукан І.В. судовому засіданні проти вимог позову заперечили частково. Зазначили, кожен окремо, що відповідач заперечує проти позову, в частині стягнення відсотків за користування кредитом. Крім того, просили, у випадку задоволення позовних вимог, розстрочити виконання рішення суду, у зв`язку із тяжким матеріальним становищем відповідача.

Заслухавши думку відповідача та предсатвника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 3 ч. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 18.09.2021 року між сторонами у справі укладено договір про споживчий кредит № 1680390 від 18.09.2021 року, в електронній формі.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірних правовідносин порядок отримання та надання позики регламентувалось Правилами надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», затверджених наказом директора ТОВ «ВЕЛЛФІН» № 60 від 30.12.2020 року, які розміщуються на офіційному веб-сайті Позивача https://creditup.com.ua (надалі - Правила).

Згідно п. 4.1, 4.2 Правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на Сайті Товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення Заявки на Сайті Товариства шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення.

Згідно із п. 4.8-4.10 Правил, підтвердженням згоди Заявника на отримання позики є направлена розгляд Товариством Заявка про надання позики з одночасною перевіркою банківської платіжної картки. Дійсність банківської платіжної картки перевіряється за допомогою резервування довільної, заздалегідь невідомої Заявнику суми від 1 до 99 копійок та послідуючим зазначенням у відповідному полі Особистого кабінету, Заявником точної суми, що була зарезервована. Точну, зарезервовану суму Заявник може дізнатися шляхом звернення у банк, який емітував платіжну картку. Заявнику пропонується звернутись у банк, використавши засоби СМС-повідомлень, засоби телефонного зв`язку, тощо. Відповідність зазначеної суми, підтверджує належність рахунку перерахування позики Заявнику та згоду Заявника на отримання позики.

Відповідно до п. 6.6, п.68 вищевказаних Правил, для підписання електронної форми Договору про споживчий кредит, Заявник здійснює вхід на Сайт Товариства та за допомогою Логіну та Паролю входить Особистого кабінету. Заявник підписує, а також підтверджує ознайомлення та згоду з усіма істотними умовами Договору про споживчий кредит з моменту підтвердження Електронним підписом одноразовим ідентифікатором у Особистому кабінеті, доступ до якого здійснено з використанням унікального Логіну та унікального Пароля Особистого.

Письмова копія електронної заявки відповідачки, заповнена для отримання позики, містить всі ідентифікуючі дані починальниці ОСОБА_1 , також в цій заявці зазначена банківська карта позичальника № НОМЕР_1 .

Таким чином, реєстрація відповідачки на сайті позивача, подання нею заповненої заявки на отримання позики із зазначенням номеру банківської картки для перерахування коштів, підтвердження позивачем заявки на отримання позики у передбачений Правилами спосіб, вчинення відповідних дій щодо отримання позики, свідчить про те, що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання позики, а Договір про споживчий кредит було укладено та підписано в електронній формі, що в силу приписів ст.ст. 6, 627 ЦК України, ст.ст. 11, 12 Закону «Про електронну комерцію» вважається таким, що прирівнюється до договору у письмовій формі.

За умовами пункту 1.1. такого договору, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 5 300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Пунктом 1.3. даного договору встановлено, що позика надається строком на 19 днів.

Відповідно до пункту 1.4. такого договору, дата перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення договору про споживчий кредит між позичальником і позикодавцем.

Відповідно до інформаційної довідки вих. №943/09 від 24.09.2024 року, ТзОВ «Платежі Онлайн», за договором з позивачем ТзОВ «ВЕЛЛФІН», надав відповідачеві ОСОБА_1 споживчий кредит у розмірі 5300,00 грн. на її банківський рахунок через систему платежів Platon.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 1680390 від 18.09.2021 року відповідача ОСОБА_1 , остання порушувала графік обов`язкових платежів, жодного разу не здійснивши обов`язковий платіж чи будь-яку інше погашення отриманого кредиту протягом усього його строку дії.

Крім того, представником відповідача також долучено до матеріалів справи додатковий розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що 08 жовтня 2024 року, за кредитним договором було внесеною грошові кошти в розмірі 900 (дев`ятсот) гривень 00 копійок, саме тому загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 17.02.2025 рік становить 15 550,00 грн., з яких: 5 300,00 грн. – основний борг; 9 700,00 грн. - відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відтак, позивач ТзОВ «ВЕЛЛФІН» виконав свої зобов`язання, надавши відповідачеві ОСОБА_1 кошти за договором про споживчий кредит у встановленому розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак останній в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов`язань у наведеній частині, у зв`язку з чим допустив спірну заборгованість. При цьому, розмір спірної заборгованості за вищевказаним договором про споживчий кредит відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків не наведено та суду не було подано.

Згідно зі ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12,81 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4ст.263 ЦПК України).

У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (ст.ст.526,530 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За умовамист.629 ЦК України,договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст.1054ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст.1048 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ЦК України).

Як регламентовано ст.13 Закону «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України"Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України"Про електронну комерцію").

18 вересня 2021 року між позивачем (кредитодавцем) та відповідачем (позичальником) укладено договір, у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», про споживчий кредит № 1680390 шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатораrz5000.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

За умовами договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 5300.00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти.

За обумовленими та погодженими на власний розсуд сторонами визначено наступні умови: строк позики 19 днів; розмір основних процентів складає: 1,8% від суми позики, але не менше ніж 50 грн за перший день користування позикою; 1,8% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 висловлено правову позицію, щост.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 року № 223 «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» передбачено, що одним із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби пластикові банківські картки, які емітовані у установленому законодавством порядку та використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. платіжна картка містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу.

Судом установлено, що кредитодавцем умови укладеного договору виконано та надано відповідачу 5300,00 грн. кредиту на карту відповідача НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» про проведення успішної транзакції №943/09.

Отримавши кредит, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконувала, а відтак, згідно з розрахунком позивача має заборгованість у сумі 15900,00 грн, яка складається із такого: заборгованість за кредитом 5300,00 грн; заборгованість за нарахованими відсотками 10600,00 грн.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача. Відповідачем наведений розрахунок, проведений у відповідності до умов договору, не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано. З огляду на таке, у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем за тілом кредиту.

З урахуванням презумпції правомірності правочину, взятих на себе відповідачем зобов`язань за кредитним договором, які ним не виконувалися належним чином, та обов`язковості договору для сторін, доводи позивача щодо стягнення суми боргу у зазначеному розмірі з відповідача є підставними та позов підлягає до часткового задоволення. Порушене відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Що стосується вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами поза строками кредитування у розмірі 8882,8 грн.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Велика Палата Верховного Суду Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 наголосила на тому, що в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договору, а у разі прострочки позичальником виконання зобов`язань зі своєчасного повернення кредиту права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

За таких обставин, після спливу визначеного договором строку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинено.

Отже, суд погоджується з позицією сторони відповідача про те, що слід відмовити у стягненні відсотків після закінчення строку дії договору № 1680390 від 18.09.2021 року,оскільки матеріали справи не містять доказів пролонгації строку кредитування після 07.10.2021року з боку відповідача, відсутні докази звернення позичальника про продовження строку користування кредитом та додаткові угоди, укладення яких передбачено пунктом 6.7 договору.

Оскільки після спливу визначеного договором позики строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за період з 07.10.2021 у розмірі 8882,8 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання відповідача ОСОБА_1 про розстрочення суми боргу на 12 місяців, суд зазначає таке.

Згідно з ст. 129 - 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Так, ОСОБА_1 стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі у відповідача на даний час немає, у зв`язку із відсутністю постійного доходу та скрутним матеріальним становищем, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фіичних- осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу №1305-26/09230, станом на 26.03.2026 року, відповідно до якої суми нарахування за період з липня 2025 року по жовтень 2025 року – відсутні, станом на грудень 2025 року – відомості відсутні, просить суд про розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.

В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Відповідно до положень ч. 1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши всі обставини справи, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом частково, з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 1069,08 грн.

Керуючись ст.ст.141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором споживчогот кредиту №1680390 від 18.09.2021 року у розмірі 7017,2 грн.

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду - задоволити.

Розстрочити виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 02.12.2025 року у цивільній справі № 461/161/17834/24 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 7012,2 грн. за договором про споживчий кредит № 1680390 від 18.09.2021 року, строком на дванадцять місяців, шляхом сплати рівними платежами, а саме по 584 грн., 76 коп. щомісяця.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» судовий збір в сумі 1069,08 гривень.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09.04.2026 року.

Учасники у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (03061, м.Київ, вул.Героїв Севастополя, 48, ЄДРПОУ:39952398).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 )

Суддя Х.М.Мисько