Вирок від 08 квітня 2026 р. у справі №337/1876/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

09.04.2026

ЄУН 337/1876/26

Провадження №1-кп/337/339/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026082070000095 від 01.02.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, учасника бойових дій, має інвалідність 3-ї групи, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2026 приблизно о 14:30 год. ОСОБА_6 , маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , перебуваючи на сходовому майданчику 9-го поверху 8-го під`їзду будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, з причин раптово виниклих неприязних відносин, за допомогою предмету, маючого колото-ріжучі властивості, який утримував у правій руці, наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар в область черевної порожнини, чим спричинив останньому проникаюче одиночне сліпе поранення живота (рана на передній черевній стінці в гіпогастрії) з ураженням здухвинної кишки, брижі здухвинної кишки, дотичним пораненням зовнішньої здухвинної артерії, розвитком гематоми в праві здухвинній ділянці, що спускається до заочеревинного простору, гемоперитонеуму 1 ст. (згустки крові в черевній порожнині в гіпогастрії та в правій здухвинній ділянці), яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав в повному обсязі, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, не оспорював їх, від дослідження в судовому засіданні доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування відмовився та пояснив, що дійсно 31.01.2026 приблизно о 14:30 год, перебуваючи біля своєї квартири на сходовому майданчику 9-го поверху 8-го під`їзду будинку АДРЕСА_2 , між ним та потерпілим ОСОБА_4 , який є його другом, виник словесний конфлікт, в ході якого він сходив до своєї квартири, де взяв кухонний ніж, повернувся до сходового майданчику та наніс цим ножом, який тримав в правій руці, ОСОБА_4 один удар в область живота.Відразу після цього він став надавати потерпілому першу медичну допомогу, але останній повідомив, що піде додому і вони розійшлись. Після цього він побачив забуті потерпілим у під`їзді телефон та павербанк, тому вийшов за ним з під`їзду, щоб віддати ці речі, і біля під`їзду побачив потерпілого, а поруч працівників поліції та працівників швидкої допомоги. Під час лікування потерпілого, він надав йому всю необхідну допомогу у придбанні ліків, допомагав матеріально. Засуджує свою поведінку, щиро кається, шкодує про скоєне та просить не призначати йому реальне покарання у вигляді позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні теж не оспорював обставин, викладених в обвинувальному акті, та пояснив, що дійсно між ним та ОСОБА_6 , з яким він товаришує та до якого 31.01.2026 прийшов за павербанком в стані алкогольного сп`яніння, приблизно о 14.30 год. на сходовому майданчику 9-го поверху 8-го під`їзду будинку №4 по вул. Світла в м. Запоріжжі стався словесний конфлікт, в ході якого обвинувачений вдарив його один раз ножом в живіт. Після цього обвинувачений став надавати йому першу медичну допомогу, але він вирішив, що може дійти додому. Далі точно подій не пам`ятає, але в подальшому він опинився у лікарні, де пролежав 11 днів, а після продовжив лікування вдома. Під час лікування обвинувачений надавав йому всю необхідну допомогу, у тому числі годував, переводив кошти на карту для придбання необхідних ліків. Обвинувачений вибачився перед ним та він прийняв його вибачення. Вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання без ізоляції від суспільства.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що в ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а тому визнання обвинуваченим своєї вини, на думку суду, є цілком виправданим.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України повністю, інші учасники не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого та потерпілого.

Суд вважає встановленим та доведеним, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, а також суд враховує особу обвинуваченого, який молодого віку, але є особою з інвалідністю 3-ї групи, учасником бойових дій, не працевлаштований, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, але з 2005 року неодноразово був оглянутий лікарем-психіатром, востаннє 05.02.2025, діагноз: розлад особистості та поведінки з тривожно депресивною симптоматикою, в 2025 році двічі перебував на стаціонарному лікуванні, востаннє 04.07.2025 по 06.07.2025 з діагнозом: посттравматичний стресовий розлад, психічні розлади та розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, гостра алкогольна інтоксикація, з 2022 року неодноразово оглядався лікарем наркологом, востаннє 13.09.2025, діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіноїдів, алкоголю, вживання зі шкідливими наслідками, має постійне місце проживання та реєстрації.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючої покарання обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому за ч.1 ст.121 КК України покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією цієї статті.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, суд в даному випадку не знаходить.

Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин даної справи, даних про особу обвинуваченого, позиції сторін , суд вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Суд вважає, що застосування в даному випадку до обвинуваченого іспитового строку в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених обов`язків, під загрозою реального відбування призначеного покарання у випадку порушення умов випробування, буде мати на нього більший виховний вплив, ніж реальне відбування покарання.

Тривалість іспитового строку суд визначає теж з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу обвинуваченого, наявності обставин, що пом`якшують та відсутності обставин, що обтяжують покарання, та вважає, що такий строк повинен становити два роки.

На переконання суду визначений судом іспитовий строк є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого з метою захисту інтересів суспільства, та протягом якого можливо забезпечити дієвий контроль за поведінкою обвинуваченого та виконанням покладених на нього обов`язків.

При цьому, суд вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов потерпілим не заявлений.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта з проведення судової експертизи № СЕ-19/108-26/2283-Д від 04.02.2026 у розмірі 1337,10 грн суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

З метою забезпечення кримінального провадження, на підставі ст.181, п.2 ч.4 ст.374 КПК України, враховуючи особу обвинуваченого, призначене показання, суд вважає, що підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, строк дії якого визначено ухвалою суду від 01.04.2026 до 01.06.2026 включно, немає. У зв`язку з цим запобіжний захід ОСОБА_6 слід залишити тим самим - домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , на раніше визначених умовах, до набрання вироком законної сили, але не більше ніж до 01.06.2026 включно.

Відповідно до ч.5, 7 ст.72 КК України, до строку покарання, призначеного ОСОБА_6 у вигляді позбавлення волі, слід зарахувати строк попереднього ув`язнення день за день та перебування його під цілодобовим домашнім арештом із розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Арешт на майно, накладений ухвалами слідчого судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 03.02.2026 у справі № 337/639/26, провадження № 1-кс/337/63/2026, № 1-кс/337/64/2026, № 1-кс/337/68/2026 слід скасувати, оскільки потреба у таких заходах забезпечення кримінального провадження відпала.

Керуючись ст. 368, 370, 374, 377 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст.75, 76 КК України, ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного судом покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку - 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: DVD-диски, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12026082070000095 від 01.02.2026 – залишити в матеріалах кримінального провадження; 5 змивів РБК, ніж зі слідами РБК, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів ВП №5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області – знищити; військові берці зеленого кольору зі слідами РБК, кофту спортивну зеленого кольору, кофту флісову зеленого кольору, труси чоловічі сімейні, чорні штани чоловічі тактичні, футболку чорного кольору з малюнком планети, шкарпетки темно-зеленого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_4 та знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів ВП №5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області – повернути ОСОБА_4 ; кофту сірого кольору з нашаруванням РБК, штани сірого кольору з нашаруванням РБК, які належать обвинуваченому ОСОБА_6 та знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів ВП №5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області – повернути ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави у рахунок відшкодування витрат на залучення експерта 1337 (одну тисячу триста тридцять сім) гривень 10 копійок.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалами слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2026 у справі № 337/639/26: предмет, схожий на ніж з дерев`яною рукояткою коричневого кольору, з нашаруваннями РБК на лез (провадження 1-кс/337/63/2026); кофту сірого кольору з нашаруванням РБК, штани сірого кольору з нашаруванням РБК (провадження №1-кс/337/64/2026); військові берці зеленого кольору зі слідами РБК, кофту спортивну зеленого кольору, кофту флісову зеленого кольору, труси чоловічі сімейні, чорні штани чоловічі тактичні, футболку чорного кольору з малюнком планети, шкарпетки темно-зеленого кольору (провадження 1-кс/337/68/2026).

Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 з 21:00 години до 06:00 години наступного дня та покладанням обов`язків: прибувати за першою вимогою до суду; повідомляти суд чи прокурора про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками - залишити тим самим до набрання вироком законної сили, але не більш ніж до 01.06.2026 включно.

Зарахувати в строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення з 01.02.2026 по 02.02.2026 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі та строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 03.02.2026 по 01.04.2026 з розрахункутри дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не було скасовано, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, потерпілому.

Суддя ОСОБА_1