Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №921/728/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 921/728/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Почаївської Свято-Успенської Лаври

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2026 (повну ухвалу складено 10.02.2025, суддя Я.Я. Боровець) про повернення зустрічної позовної заяви

у справі № 921/728/25

за позовом Керівника Кременецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль

до відповідача Почаївської Свято Успенської лаври, м. Почаїв, Кременецький району, Тернопільської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Почаївська міська рада, м. Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область

про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 511 943, 30 грн

за зустрічним позовом Почаївської Свято-Успенської Лаври, м. Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область

до відповідача Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль

про визнання недійсним розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні природного газу котельнями Почаївської Свято-Успенської Лаври за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, виконаного 04.07.2025 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області

За участю представників сторін:

від позивача за зустрічним позовом – не з`явився

від відповідача за зустрічним позовом – Жмуд Н.В. (в режимі відеоконференцзв`язку)

02.02.2026 Почаївською Свято-Успенською Лаврою подано до Господарського суду Тернопільської області зустрічну позовну заяву до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області з вимогою визнати недійсним розрахунок розміру відшкодування збитків, завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря під час спалювання природного газу котельнями Лаври за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, виконаний 04.07.2025 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Світланою Лужецькою.

Господарський суд Тернопільської області в ухвалі від 09.02.2026 у справі № 921/728/25 ухвалив повернути Почаївській Свято-Успенській Лаврі зустрічну позовну заяву.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням місцевого господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області про повернення зустрічної позовної заяви від 09.02.2026 і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Тернопільської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2026, склад колегії з розгляду справи № 921/728/25 визначено: Орищин Г.В – головуюча суддя, судді Галушко Н.А, Бойко С.М.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026, склад колегії з розгляду справи № 921/728/25 визначено: головуюча суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А., Желік М.Б.

02.03.2026 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 921/728/25.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Почаївської Свято-Успенської Лаври, поданою на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2026 у цій справі.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом закон вимагає одночасної наявності двох умов: взаємопов`язаності позовів, що виявляється у виникненні їх із одних правовідносин, та доцільності їх сумісного розгляду для ефективного та правильного вирішення спору. У даному випадку, вимоги первісного і зустрічного позовів ґрунтуються на різних правовідносинах: первісний позов пов`язаний із кримінальним провадженням, а зустрічний стосується визнання недійсним розрахунку збитків державі за наднормативні викиди, що є внутрішнім документом контролюючого органу і не має ознак правочину. Відповідно, спільний розгляд позовів не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору, а задоволення зустрічного позову не виключить задоволення первісного. Крім того, зустрічний позов не відповідає процесуальним вимогам щодо взаємопов`язаності та доцільності розгляду, а посилання заявника на Конституцію України та Цивільний кодекс України не створює правових підстав для його задоволення. Враховуючи імперативний характер ч.2 ст.180 ГПК України та завдання господарського судочинства щодо справедливого і ефективного захисту прав сторін, суд постановив повернути зустрічну позовну заяву заявнику.

Позивач за зустрічним позовом не погодився з ухваленим судовим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема зазначив, що:

- зустрічний позов спрямований на оскарження розрахунку збитків, який, на думку апелянта, є недостовірним і суперечить встановленій Методиці. Задоволення цього позову повністю виключає стягнення первісних збитків, що підтверджує взаємопов`язаність позовів і доцільність їх спільного розгляду;

- відмова суду першої інстанції прийняти зустрічний позов до розгляду порушує право позивача за зустрічним позовом на доступ до суду. Право на судовий захист передбачає можливість оспорювати документи та вимоги, які порушують матеріальні права особи, включно із документами контролюючих органів;

- суд безпідставно аналізував правові підстави та спосіб захисту зустрічного позову, що суперечить практиці Верховного Суду про те, що на стадії відкриття провадження суд не оцінює обґрунтованість вимог.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області скористалася своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, та подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечила доводи позивача. Зокрема:

- позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні природного газу котельнями Почаївської Свято-Успенської Лаври за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, виконаний 04.07.2025 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Світланою Лужецькою, посилаючись на припис статті 16 Цивільного кодексу України. Водночас, вимоги за первісним позовом ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження № 42023212030000009 від 01.03.2023;

- розрахунок шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства, є внутрішнім документом контролюючого органу, він слугує лише для фіксації розміру шкоди з метою подальшого пред`явлення претензійно-позовних вимог та є одним із доказів у розумінні положень ГПК України, що є правовою підставою для цивільно-правової відповідальності. Оскарження такого розрахунку здійснюється шляхом подання заперечень, клопотань про призначення експертизи або спростування поданих доказів у разі їх безпідставності, завищення або невідповідності Методичним рекомендаціям; сам по собі розрахунок не є правочином і не створює окремих правових наслідків;

- первісний та зустрічний позови не є взаємопов`язаними, і спільний їх розгляд не є доцільним, оскільки вони виникають із різних правовідносин. Задоволення зустрічного позову не виключає задоволення первісного позову ні повністю, ні частково. Подання зустрічного позову не спрямоване на доведення відсутності матеріально-правової підстави у позивача для задоволення первісного позову.

01.04.2026 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання через заплановану участь у слідчих процесуальних діях.

В дане судове засідання в режимі відеоконференції з`явився представник відповідача, який підтримав доводи та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, порадившись на місці, відхилила заявлене апелянтом клопотання, з огляду на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні; участь представників учасників справи не була визнана обов`язковою; позиція скаржника викладена письмово в апеляційній скарзі. Крім цього, як вбачається з поданої електронної повістки, слідчі процесуальні дії, на які посилається представник скаржника, як на підставу для відкладення розгляду справи, були заплановані на 31.03.2026, тоді як до дати судового засідання – 02.04.2026 – представник позивача мав об`єктивну можливість забезпечити свою участь у судовому засіданні особисто або в режимі відеоконференцзв`язку, однак таким правом скаржник не скористався.

Колегія суддів також враховує строки розгляду апеляційної скарги, визначені процесуальним законом, а також те, що апеляційне провадження у даній справі було відкрито та справу прийнято до розгляду ще 17.02.2026, що свідчить про наявність у сторін достатньо часу для належної організації участі їх представників у судових засіданнях. За таких обставин підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши наявні докази в сукупності з апеляційною скаргою, судова колегія встановила наступне:

На розгляді Господарського суду Тернопільської області перебуває позовна заява керівника Кременецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до відповідача Почаївської Свято-Успенської Лаври за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Почаївської міської ради про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 511943,30 грн.

02.02.2026 Почаївською Свято-Успенською Лаврою подано зустрічну позовну заяву до відповідача Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання недійсним розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні природного газу котельнями Почаївської Свято-Успенської лаври за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, виконаний 04.07.2025 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Світланою Лужецькою.

У зустрічній позовній заяві заявник посилається на положення ст. 16 Цивільного кодексу України, якою встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких є визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.180 ГПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з частиною другою цієї статті, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Конструкція ч.2 ст.180 ГПК України не містить вичерпного переліку взаємопов`язаності та доцільності спільного розгляду первісного та зустрічного позовів, втім є вказівка на такі альтернативні умови, а саме: первісний і зустрічний позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Висновки про наявність умов, за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17, від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки для заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18.

У постанові від 17.12.2025 у справі № 916/2102/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що конструкція ч.2 ст.180 ГПК України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви, позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин при спалюванні природного газу котельнями Лаври за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, складений 04.07.2025 державним інспектором Державної екологічної інспекції у Тернопільській області. При цьому, первісний позов, який є предметом розгляду у Господарському суді Тернопільської області, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження № 42023212030000009 від 01.03.2023 та стосується стягнення шкоди, заподіяної державі.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що розрахунок збитків, складений Екологічною інспекцією, має виключно інформаційний характер і не є актом індивідуальної дії або нормативно-правовим актом, тобто не створює безпосередніх правових наслідків; відповідно, такий розрахунок окремо оскаржити неможливо, а захист прав суб`єкта господарювання, який не погоджується із сумою збитків, повинен здійснюватися виключно в межах судового розгляду позову Екологічної інспекції про стягнення збитків шляхом подання заперечень, клопотань про призначення експертизи та надання доказів невідповідності розрахунку Методиці або завищення його сум. Сам по собі розрахунок не створює нових правовідносин і обов`язків, а лише фіксує наявні порушення та визначає основу для цивільно-правової відповідальності у розумінні ст.ст. 73– 76 ГПК України (постанови Верховного Суду від 16.12.2021 у справі 920/266/19, від 24.11.2021 у справі №?817/1780/17).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскаржений розрахунок є внутрішнім документом контролюючого органу, який виконує функцію доказу і слугує лише для визначення розміру шкоди, заподіяної державі, з метою подальшого пред`явлення претензії або позову, не породжуючи самостійних цивільних правовідносин, і сторона, яка бажає оскаржити такий розрахунок, має можливість викладати свої заперечення та аргументи виключно у відзиві на первісний позов, а не шляхом подання окремого зустрічного позову, що відповідає вимогам законодавства, принципам процесуальної економії та практиці Верховного Суду щодо ефективного захисту прав сторін.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правомірно визначив предмет зустрічного позову як доказ у розумінні ст.ст. 73-76 ГПК України і повернув зустрічну позовну заяву. Доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої ухвали.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні вимог апеляційної скарги Почаївської Свято-Успенської Лаври відмовити.

Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2026 про повернення зустрічної позовної заяви у справі № 921/728/25 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.

Повний текст постанови складено 09.04.2026

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік