Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №733/37/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/179/26

Єдиний унікальний №733/37/26

Рішення

Іменем України

09 квітня 2026 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі головуючого судді – Вовченка А.В.,

при секретарі - Мошенець Л.М.,

за участю позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката –Сала О.П., в режимі відеоконференції

відповідача –Коваленка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сало Олександр Петрович, до Ічнянської міської ради та ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача – Головний сервісний центр МВС про визнання права власності на транспортний засіб

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сало О.П., звернулася до суду з позовом до Ічнянської міської ради та ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача –Головний сервісний центр МВС про визнання права власності на транспортний засіб у якій просить визнати за нею , право власності на транспортний засіб марки Volkswagen, модель caravelle.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка на день смерті постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя, 08.11.2021 року, ОСОБА_3 за митною декларацією UA100150/2021/389864 ввезла на митну територію України легковий автомобіль, з пошкодженнями, марки VOLKSWAGEN, модель - CARAVELLE, що був у використанні, календарний рік виготовлення - 1996, модельний рік виготовлення - 1997, ідентифікаційний номер кузова (шасі) - НОМЕР_1 , колір - червоний, номер двигуна - н/в, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2370 см3, потужність двигуна - 57 kw, тип кузова - фургон.

Право власності на вказаний автомобіль у сервісному центрі № 7442 ОСОБА_3 оформити не встигла у зв`язку із поганим станом здоров`я та подальшою смертю.

На підставі заяви про прийняття спадщини, поданої Позивачем, приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Варзагером С.В.

заведено спадкову справу № 70/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка на випадок своєї смерті залишила заповіт, за яким все майно заповіла Позивачці.

Видача свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу проводиться на підставі документів на право власності на транспортний засіб, які у Позивача станом на день звернення до суду відсутні, тому позивач змушена звернутися до суду.

Ухвалою суду від 08 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху. На виконання ухвали суду позивачем надана виправлена позовна заява.

Ухвалою суду від 26 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання з витребуванням від приватного нотаріуса копії спадкової справи №70/2025, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

У підготовчому засіданні 20 лютого 2026 року за клопотанням представника позивача замінено первісного відповідача – Гмирянський старостинський округ на Ічнянську міську раду Прилуцького району та залучено як третю особу Головний сервісний центр МВС .

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головний сервісний центр МВС України надав суду наступні пояснення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них , мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (надалі - Порядок №1388).

Цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх (пункт 2 Порядку №1388).

Згідно пункту 3 Порядку № 1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати

податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Пунктом 7 Порядку №1388 визначено, що власники транспортних засобів та особи, які експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Зауважує, що на момент ввезення ОСОБА_3 транспортного засобу вказана норма була у такій редакції: «Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, встановленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється».

Згідно відомостей є Єдиного державного реєстру транспортних засобів відсутня інформація про державну реєстрацію транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель – CARAVELLE, ідентифікаційний номер кузова (шасі) – НОМЕР_1 .Отже вказаний автомобіль підлягає державній реєстрації.

Пунктом 10 Порядку №1388 визначено, що перша державна реєстрація транспортних засобів в Україні проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану певної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов`язковим вимогам правил та нормативів, що підтверджується сертифікатом відповідності, виданим згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, або відомостями реєстру сертифікатів затвердження типу і виданих виробниками сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів та обладнання.

Водночас зауважує, що відповідно до Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортних засобів передбачає , що реєстраційні дії щодо транспортних засобів здійснюються з метою державного обліку та контролю за використанням автомобілів , а не посвідчення права власності та користування транспортними засобами.

Згідно висновку , якого дійшов Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року (справа №278/3640/18), виходячи з аналізу положень Порядку №1388, Цивільного кодексу України, видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує.

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання з`явився представник позивача адвокат Сало О.П., який вимоги,

викладені у позовній з`яві підтримав. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в дане судове засідання не з`явився. В заяві, поданій через канцелярію суду просив розгляд справи проводити без його участі .Проти позову не заперечує, на даний автомобіль не претендує.

Представник відповідача Ічнянської міської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив суд ухвалити законне рішення на підставі зібраних доказів без його участі.

Представник третьої особи Головного сервісного центру МВС з поясненнях на позовну заяву просив розгляд справи проводити без їх участі.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08 листопада 2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за митною декларацією UA100150/2021/389864 ввезла на митну територію транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель – CARAVELLE, що був у використанні, календарний рік виготовлення - 1996, модельний рік виготовлення -1997, ідентифікаційний номер кузова (шасі) – НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, однак за життя державну реєстрацію зазначеного транспортного засобу в сервісному центрі не здійснила.

На підставі заяви про прийняття спадщини, поданої позивачем, приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Варзагером С.В. заведено спадкову справу № 70/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка на випадок своєї смерті залишила заповіт, за яким все майно заповіла позивачу. 01.11.2025 року ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельні ділянки.

Позивач для подальшого розпорядження транспортним засобом просить суд визнати за нею право власності на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель – CARAVELLE, що був у використанні.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою статті 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 391 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2, ст. 328 ЦК України).

Відповідно до статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи, що, відповідно до ст. 328 ЦК України, набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд, при застосуванні цієї норми, повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 13 Європейської конвенції визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02). Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Аналогічні положення за змістом закріплені у ст. 5 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд зазначає, що відсутність у спадкодавця права власності на майно та доказів щодо законності належного користування спірним майном виключає можливість включення цього майна до складу спадщини.

Суд наголошує, що заповіт як односторонній правочин може охоплювати лише ті права, які належать особі на момент відкриття спадщини. Відсутність права власності у заповідача означає відсутність правових наслідків такого розпорядження щодо відповідного майна.

Враховуючи викладене, також приймаючи до уваги те , що спадкодавець яким є ОСОБА_3 , не набула право власності на транспортний засіб законним шляхом у зв`язку з чим суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, то відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 258, 259, 265, 268, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сало Олександр Петрович, до Ічнянської міської ради та ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача – Головний сервісний центр МВС України про визнання права власності на транспортний засіб - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.04.2026 року.

Суддя А. В. Вовченко