Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №577/6839/25 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/6839/25

Провадження № 2/577/175/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі головуючого судді Ярмак О.М.,

за участі секретаря судового засідання Мукосєєва І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та прохає суд зменшити розмір аліментів, які стягнуті з нього:

- рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2016 року, ухваленим у справі № 577/2042/16, на утримання доньки ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме зменшення аліментів з ? частки його щомісячного доходу (заробітку) до 1/8 частки його щомісячного доходу (заробітку), до досягнення дитиною повноліття;

- рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 березня 2017 року, ухваленим у справі № 577/1066/17, на утримання доньки ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме зменшення аліментів з ? частки його щомісячного доходу (заробітку) до 1/8 частки його щомісячного доходу (заробітку) щомісячно, до досягнення донькою повноліття.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2016 року з нього на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього доньки ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуті аліменти у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 10 травня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 березня 2017 року, з нього на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуті аліменти у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 13 березня 2017 року до досягнення дитиною повноліття.

На даний час утримувані з нього аліменти становлять 50 % його заробітку, тобто загальний розмір аліментів перевищує встановлену законом частку, що не відповідає принципам справедливості та положенням Сімейного кодексу України, відповідно до якого розмір аліментів на двох дітей повинен становити 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу).

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2019 року у справі № 577/4593/19 шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано.

На сьогоднішній день, він не має змоги сплачувати аліменти в такому розмірі, а саме по ? частки від усіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину. У зв`язку з погіршення стану здоров`я, він наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22 серпня 2024 року звільнений з військової служби. Наразі він потребує лікування, не має змоги працевлаштуватися,а тому прохає зменшити розмір аліментів, які стягнуті з нього на утримання дітей з ? частини а кожну дитину до 1/8 частини на кожну дитину.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 грудня 2025 року було відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 37).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує (а.с.44).

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку (а.с.47-48), про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Відзив на позовну заяву ОСОБА_2 наданий не був.

Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7-8).

На підставі рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2019 року, ухваленого у справі № 577/4693/19, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Вказаним рішенням суду визначено, що після розірвання шлюбу доньок ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід залишити проживати з матір`ю (а.с.12).

Крім того, рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2016 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 10 травня 2016 року, до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9).

Також рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 березня 2017 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 13 березня 2017 року, до досягнення дитиною повноліття (а.с. 10).

З метою виконання вищевказаних рішень суду у Конотопському відділі ДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції відкриті виконавчі провадження № 67283370 та № 67283677 (а.с. 27)

Статтею 192 СК України вказано, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Враховуючи зміст ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року у справі № 686/28590/23, у кожному конкретному випадку суд, з урахуванням судового розсуду, повинен навести, які саме обставини змінилися, і чому визначений розмір є необхідним і достатнім. Завдання розсуду полягає в тому, щоб знайти справедливу рівновагу між інтересами дитини та можливостями платника; конструкція «необхідний і достатній розмір аліментів» охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с. 11).

Як вбачається із свідоцтва про хворобу № 347 С від 28 липня 2024 року ОСОБА_1 визнаний непридатним для військової служби з виключенням з військового обліку (а.с. 13, 14). На даний час він не працює (а.с. 25, 26).

Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 024721 від 07 березня 2024 року ОСОБА_1 має ступінь втрати професійної працездатності 20 % (а.с.17).

За таких обставин суд приходить висновку, що стан здоров`я платника аліментів ОСОБА_1 погіршився, а його матеріальне становище змінилося.

В той же час суд враховує, що ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч.ч. 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 на утримання кожної з малолітніх доньок, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом щодо захисту прав малолітніх дітей у даному випадку.

При цьому загальний розмір аліментів, які будуть стягнуті з ОСОБА_1 на утримання двох дітей буде становити 1/3 частину його щомісячного заробітку (доходу).

В той же час ч. 2 ст. 183 СК України передбачено, що якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Аліменти з ОСОБА_1 на утримання двох дітей стягнуті на користь однієї особи – ОСОБА_2 .

За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Як орієнтує Пленум Верховного Суду України у п. 23 своєї постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», аліменти у зміненому розмірі підлягають стягненню з дня набрання рішення суду законної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід змінити (зменшити) розмір аліментів, які стягнуті з ОСОБА_1 за рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2016 року, ухваленим у справі № 577/2042/16, на утримання доньки ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 березня 2017 року, ухваленим у справі № 577/1066/17, на утримання доньки ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей: доньок ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки його щомісячного заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Керуючись ст.ст. 7, 180-183, 192 СК України, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 13, 81, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ст. ст. 263-265, 273, 280-283, 354-355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, які стягнуті з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 за рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2016 року, ухваленим у справі № 577/2042/16, на утримання доньки ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 березня 2017 року, ухваленим у справі № 577/1066/17, на утримання доньки ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітніх дітей – доньок ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частки щомісячного заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання вказаним рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Припинити нарахування та стягнення аліментів на підставі рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2016 року, ухваленого у справі № 577/2042/16, та рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 березня 2017 року, ухваленого у справі № 577/1066/17, з дня набрання вказаним рішенням суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо повне заочне рішення суду не було вручене відповідачу у день його проголошення, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Ярмак О. М.