Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №625/46/26 — Коломацький районний суд Харківської області

Справа № 625/46/26

Провадження № 2/625/73/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року Коломацький районний суд Харківської області у складі: головуючого судді - Лосєва Д.К.,

за участю секретаря - Калюжної Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідачки на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що вони разом із відповідачкою мають спільну дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні якого згідно судового наказу Коломацького районного суду Харківської області виданого 03 лютого 2026 року у справі №625/27/26 з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти в розмірі частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи із 27 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Також позивач зазначив, що позивачка у заяві про видачу судового наказу не зазначила про те, що він має ще одну дитину від першого шлюбу – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та на утримання якої відповідно до судового наказу від 10 квітня 2024 року у справі №612/306/24 виданого Близнюківським районним судом Харківської області з позивача стягуються аліменти у розмірі частини з усіх видів його доходу.

Крім того, позивач зазначає, що на його утриманні також перебуває його мати ОСОБА_1 , яка є особою з інвалідністю 3 групи, а також є пенсіонером, через що є непрацездатною та не має достатніх доходів для самостійного забезпечення та перебуває на повному матеріальному утриманні позивача.

Разом з цим позивач зазначає, що він проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 29 липня 2025 року та має посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_2 , а на теперішній час він проходить реабілітацію у шпиталі, після отриманого в бою поранення.

З огляду на вказані обставини позивач просив суд зменшити розмір аліментів, стягуваних із нього на підставі судового наказу.

Відповідною ухвалою, постановленою суддею Коломацького районного суду Харківської області 17 лютого 2026 року, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження за вказаною вище заявою і розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання.

19 березня 2026 року судом закрито підготовче провадження у справі і справу призначено до судового розгляду до 11 години 45 хвилин 09 квітня 2026 року, про що постановлено відповідну ухвалу.

Будь-які процесуальні дії, як то забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо, не вчинялися.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Мироненко Н.Ю.. не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду заяву в якій просила суд розглядати справу за її відсутності, проти задоволення позову заперечувала. Також у заяві відповідачка зазначила, що дитина проживає разом із нею та повністю знаходиться на її забезпеченні, допомога з боку позивача повністю відсутня. Той факт, що позивач сплачує аліменти на іншу дитину не звільняє його від обов`язку утримувати їх спільну дитину. Також зазначила, що утримання матері покладається не лише на позивача а й на його брата і не може ставитись вище за інтереси дитини.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому, відповідно до частини третьої названої статті Кодексу якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

При цьому суд розглядає справу у загальному порядку, оскільки підстави для заочного розгляду справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 43-44).

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24-25).

Судовим наказом Близнюківського районного суду Харківської області від 10 квітня 2024 року у справі № 612/306/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 квітня 2024 року і до повноліття дитини. (а.с. 27-28).

З відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що 29 травня 2024 року відкрито виконавче провадження № 75029610, боржником у якому є ОСОБА_1 , а стягувачем ОСОБА_5 (а.с. 26).

Судовим наказом Коломацького районного суду Харківської області від 03 лютого 2026 року у справі № 625/27/26 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 27 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 40-41).

ОСОБА_1 є військовослужбовцем, учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_3 від 26 вересня 2023 року (а.с. 13).

Також суд вважає за можливе зазначити, що на позивач перебував на лікуванні після поранення, про що свідчать: довідка про поранення від 31 жовтня 2025 року за №1571/6073; довідка військово-лікарської комісії №2025-1104-1520-4800-0 від 05 листопада 2025 року (а.с. 15-23).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150,180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина 3статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батькаі (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 1статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Проте, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 19 червня 2024 року у справі № 686/22677/23 (провадження № 61-5022св24), від 31 липня 2024 року у справі № 278/2599/23 (провадження № 61-2222св24).

Ураховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Аліменти у новому розмірі мають сплачуватись з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідне роз`яснення міститься у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», а також зазначену правову позицію наразі підтримує Верховний Суд у своїх правових висновках, зокрема, в постановах від 30 жовтня 2019 року в справі № 462/4973/15-ц, від 16 серпня 2018 року у справі № 583/1454/17, від 31 липня 2019 року в справі № 725/1490/17.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого судовим наказом Коломацького районного суду Харківської області від 03 лютого 2026 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку. Крім того, ОСОБА_1 має другу дитини – дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявність якої при видачі судового наказу від 03 лютого 2026 року судом не враховувалась. На старшу дитину з ОСОБА_1 також стягнуто аліменти судовим наказом від 10 квітня 2024 року у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів.

Наявність дитини від іншого та стягнення на її утримання аліментів відповідно до судового рішення є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних аліментів.

Оскільки утримання дитини є обов`язком обох батьків, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, який перебуває на службі у Збройних Силах України, розмір його заробітної плати, наявність у відповідача на утриманні другої дитини, на яку також стягнуто аліменти, суд вважає за необхідне заявлені позивачем вимоги задовольнити, зменшивши розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня набрання рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 141, 150, 179, 180, 181, 192 СК України, ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 на підставі судового наказу від 03.02.2026 року №625/27/26 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня набрання рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 09 квітня 2026 року.

Суддя: Д.К. Лосєв