Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №638/3529/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/3529/26

Провадження № 3/638/1297/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі судді Латки І.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

в с т а н о в и в:

11 лютого 2026 року о 19:58 год. за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, вул. Михайла Петренка, водій ОСОБА_1 керував транспортним ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, що вчинено повторно протягом року, а саме 26.10.2025 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП постановою серії ЕНА 6017161. Таким чином, своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання для надання пояснень ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. Таким чином особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП України про день, час та місце розгляду справи не з`явилася, про причини неявки не повідомила, тому суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, положення ст. 268 КУпАП, яка не вимагає обов`язковою участі особи при розгляді справ за ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді та підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 5890040 від 11.02.2026;

- довідкою начальника САП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Руслана Спорника від 12.02.2026;

- копією постанови ЕНА № 6017161 від 26.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- відеозаписом з портативного нагрудного відеореєстратора TEKSAR BDC-43-GWCP S/N:1113026157/65;

- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 589035 від 11.02.2026 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- копією постанови ЕНА № 6650657 від 11.02.2026 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП;

- рапортом інспектора ВРПП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 11.02.2026.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 5890040 від 11.02.2026.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Згідно з п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п.1.3 ПДР України).

Пункт 2.1.а) ПДР України зобов`язує водія мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР України).

За керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, передбачена адміністративна відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП.

Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 . Обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, не встановлені

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк на п`ять років, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Водночас суд позбавлений можливості застосувати додаткове альтернативне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що транспортний засіб ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 .

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 126, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом на строк на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя І.П. Латка