Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №216/502/19 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/502/19

провадження №2/216/337/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської

області в складі:

головуючого судді - Гайтко Л.А.

за участю

секретаря судового засідання - Маленької Т.О.

Учасники розгляду справи:

Представник позивача адвокат Гайдаш Є. В.

Відповідач ОСОБА_1

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Мірошниченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , неповнолітньої ОСОБА_4 , законний представник якої є мати ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_6 , законний представник якої є мати ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , Виконавчий комітет Данилівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, Виконавчий комітет Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування,

про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , неповнолітньої ОСОБА_4 , законний представник якої є мати ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_6 , законний представник якої є мати ОСОБА_8 та просила суд :

-встановити факт спільного проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з вересня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати двокімнатну квартиру, загальною площею 42,6 кв. м., житловою площею 26,9 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу;

- визнати за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , право власності на 1\2 частини квартири, загальною площею 42,6 кв. м., житловою площею 26,9 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог позивачкою ОСОБА_8 зазначено наступне:

- між позивачкою та ОСОБА_9 утворилась родина, разом вони стали проживати з вересня 2012 року однією сім?єю без реєстрації шлюбу, мали шлюбно-сімейні відносини та вели спільне господарство;

- ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народилась дочка: ОСОБА_6 , батьком у свідоцтві про народження дитини вказаний ОСОБА_9 ;

- мешкаючи разом, позивачка та ОСОБА_9 думали про матеріальне забезпечення їхньої родини, в зв?язку з чим працювали: позивачка – бухгалтером в ТОВ «Шиманівське Стіл», ОСОБА_9 – старшим інспектором – черговий СРПП четвертого Криворізького районного відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, із спільних доходів відкладали на придбання майна;

- 09.03.2017 р. за спільні кошти позивачки та ОСОБА_9 ними було придбано двокімнатну квартиру, загальною площею 42,6кв.м, житловою площею 26,9кв.м. Дана квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- за твердженням позивачки, вказана квартира було оформлена лише на ОСОБА_9 , оскільки вони були родиною, у них уже на той момент була спільна дитина та позивачка повністю йому довіряла;

- позивачка також зазначає, що придбавши квартиру для проживання родиною, вони разом з ОСОБА_9 купували будівельні матеріали, сантехніку, двері, кахель та робили в ній ремонт, що підтверджується квитанціями про придбання будівельних матеріалів та іншими платіжними документами;

- у позовні заяві позивачка стверджує, що вони з ОСОБА_9 мали спільне господарство, спільний бюджет, спільні витрати, мали спільні права та обов?язки, разом виховували дочку ОСОБА_10 , мали спільних друзів, разом відпочивали;

- ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 помер. Після його смерті відкрилась спадщина: вищезазначена двокімнатна квартира, загальною площею 42,6кв.м, житловою площею 26,9 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- позивачка зазначає, що оскільки, спадкова квартира була придбана за їхні спільні з ОСОБА_9 кошти, накопичені за час їхнього спільного проживання, а, відтак просить суд визнати двокімнатну квартиру, загальною площею 42,6 кв. м., житловою площею 26,9 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а також визнати за позивачкою право власності на 1\2 частини вказаної квартири.

Ухвалою суду від 29.07.2020 року до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору залучено: Виконавчий комітет Данилівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, Виконавчий комітет Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, а також витребувано докази у справі.

Ухвалою суду від 10.11.2022 року до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено: ОСОБА_11 .

05.02.2025 року, на підставі Постанови Дніпровського апеляційного суду від 21.01.2025 року, якою скасовано ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області судді Бутенко М.В. від 01 листопада 2024 року про

залишення позовної заяви у цивільній справі № 216/502/19 без розгляду, та направлено справу для продовження розгляду, Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу було отримано матеріали даної цивільної справи.

У зв`язку з Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.12.2024 року № 3509/0/15-24, яким суддю ОСОБА_12 звільнено з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, канцелярією суду здійснено повторний автоматизований перерозподіл цивільної справи № 216/502/19, яка перебувала в провадженні судді Бутенко М.В. відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2025 року, справу № 216/502/19 передано для розгляду судді Гайтко Л.А. та ухвалою суду від 10.02.2025 року прийнято до свого провадження. Розгляд справи призначено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.05.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Встановлено загальний порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Гайдаш Є.В. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заперечила проти заявлених позовним вимог, просила суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мірошниченко М.В. заперечила проти позовних вимог, зазначила, що вони є необґрунтованими та безпідставними, просила суд у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, на його адресу неодноразовно направлялись повістки суду, що підтверджується документально, від відповідача ОСОБА_3 відзиву на позов, заяв та клопотань до суду не надходило.

05.08.2025 року від законного представника відповідача - неповнолітньої ОСОБА_4 - її матері ОСОБА_5 до суду надійшла заява, в якій вона просить суд розгляд даної справи здійснювати без її участі. 01.03.2019 року від законного представника відповідача - неповнолітньої ОСОБА_4 - її матері ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила суд в позові відмовити.

18.09.2025 р. та 06.11.2025 р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_13 до суду було подано заяви, в яких вона просить суд розгляд справи здійснювати за її відсутності.

21.04.2025 р. від Данилівського старостинського округу через канцелярію суду надійшов лист №56-3 від 09.04.2025 р., в якому зазначається про те, що у зв`язку із реорганізацією Данилівської сільської ради шляхом приєднання до Лозуватської сільської ради у січні 2021 року в окрузі немає виконавчого комітету.

31.10.2025 р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконавчого комітету Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області через систему “Електронний суд” надійшла заява, в якій третя особа просить суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника Виконавчого комітету Новолатівської сільської ради.

07.11.2025 року від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відомостей (актовий запис про шлюб) щодо позивачки про зміну прізвища у зв`язку із укладенням шлюбу. Як вбачається з вказаного актового запису про шлюб, прізвище позивачки ОСОБА_14 було змінено на прізвище ОСОБА_15 .

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2011 року у справі № 2-929/211 шлюб між ОСОБА_16 та ОСОБА_9 , зареєстрований 28.03.2009 року Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №124, було розірвано.

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , місце проживання ОСОБА_8 : з 12.02.2013 р. – АДРЕСА_2 , з 15.08.2018 р. - АДРЕСА_2 .

Згідно довідки №119 від 13.02.2019 р., виданої Виконавчим комітетом Новолатівської сілької ради ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 був зареєстрований в АДРЕСА_2 до дня смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . На день смерті ОСОБА_9 проживав за адресою АДРЕСА_1 (згідно акту, наданого з місця проживання).

Як вбачається з копії свідоцтва серії НОМЕР_3 від 13.03.2013 р. про народження ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 в графі “Батьки” вказано: батько ОСОБА_9 , мати ОСОБА_8 .

Згідно Акту від 18.01.2019 р. громадяни ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (мешканці будинку АДРЕСА_3 ) засвідчили, що ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 проживали за адресою АДРЕСА_4 з вересня 2012 року по квітень 2013 року без реєстрації. Даний акт засвідчений посадовою особою комунального підприємства.

Згідно Акту від 18.01.2019 р. громадяни ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 (мешканці будинку АДРЕСА_5 ) засвідчили, що ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 проживали за адресою АДРЕСА_6 з квітня 2013 року по квітень 2017 року без реєстрації. Даний акт засвідчений посадовою особою комунального підприємства.

Згідно Акту від 18.01.2019 р. громадяни ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 (мешканці будинку АДРЕСА_7 ) засвідчили, що ОСОБА_9 проживав без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), з ним проживали без реєстрації ОСОБА_8 та ОСОБА_25 . Даний акт засвідчений посадовою особою комунального підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2017 р. між ОСОБА_26 , як продавцем та ОСОБА_9 , як покупцем було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Ставніченко О.П. та зареєстровано в реєстрі за № 444, згідно п. п.1.1, 1.2 якого ОСОБА_9 придбано квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно п. 2.1 вказаного договору продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 49809 грн.

У п. 6.3 вказаного договору ОСОБА_9 , як покупець засвідчив, що він у шлюбі не перебуває і грошові кошти, що витрачаються ним на придбання квартири за цим договором не є спільною сумісною власністю та є його особистою приватною власністю (належним чином засвідчена копія договору знаходиться в матеріалах справи).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.01.2019 р. квартира загальною площею 42,6 кв. м., житловою площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_9 .

Відповідно до Висновку експертного оціночно-будівельного дослідження №01/19 від 16.01.2019 р., складеного судовим експертом Ткаленко О.М., ринкова вартість квартири АДРЕСА_8 на час складання висновку становила 217 123 грн. (Висновок знаходиться в матеріалах справи).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер (копія свідоцтва свідоцтва серії НОМЕР_4 від 04.01.2019 р. знаходиться в матеріалах справи).

Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина на належне йому майно.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 14.02.2019 р., виданого Широківською державною нотаріальною конторою у спадковому реєстрі 14.02.2019 р. зареєстровано спадкову справу, спадкодавець - ОСОБА_9 .

У листі №568/02-14 від 28.08.2020 р. Широківської державної нотаріальної контори, наданому суду на виконання ухвали від 29.07.2020 року повідомляється наступне:

-після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 у Широківській державній нотаріальній конторі 14 лютого 2019 року заведено спадкову справу №47/2019;

- заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори подала гр. ОСОБА_8 , як законний представник малолітньої ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори подала гр. ОСОБА_5 , як законний представник малолітньої ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

- заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори подала гр. ОСОБА_1 .

На підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_9 у період з вересня 2012 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу позивачка надала фото спільного відпочинку, спільних подорожей з ОСОБА_9 , а також фото спільних святкувань родинних подій, зокрема фото виписки з пологового будинку після народження спільної доньки, фото святкувань з родичами та друзями, фото проведеного спільно часу як один з одним, так і зі спільною дитиною ОСОБА_25 , а також із донькою ОСОБА_9 від попереднього шлюбу – ОСОБА_27 (знаходяться в матеріалах справи).

В матеріалах справи знаходиться довідка №4 від 11.01.2019 р., згідно якої вбачається, що ОСОБА_6 (спільна донька ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ) відвідувала КЗ «ДНЗ ясла-садок №294 КТ» КМР з 02.09.2015 р. по 31.10.2017 р., у довідці зазначається : “сім?я ОСОБА_28 благополучна, при житті батько був люблячим, відповідальним та турботливим, приймав активну участь у вихованні та навчанні доньки, був активним батьком, займався благоустроєм дитячого майданчика, батько та мати сумлінно виконували свої батьківські обов?язки, сприяли всебічному розвитку Діани”

Відповідно до довідки №66 від 09.01.2019 р. ОСОБА_6 відвідувала КЗ «ДНЗ ясла-садок №304 КТ» КМР з 01.11.2017 р., у довідці зазначається: “у вихованні дитини батько ОСОБА_9 брав активну участь, життям дитячого закладу постійно цікавився. До шкільного навчального закладу дитину почергово приводили та забирали батько і мати дитини, інколи разом. Усю доручену роботу вихователів, батько виконував сумлінно”.

У Акті від 18.02.2019 р. спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 03.01.2019 р. у Криворізькому РВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно загибелі ОСОБА_9 , зазначено цивільну дружину – ОСОБА_8 та вказується про те, що капітан поліції ОСОБА_9 мешкав спільно з цивільною дружиною ОСОБА_8 та мав з нею спільну доньку ОСОБА_6 .

Також позивачкою на підтвердження вказаного факту спільного проживання надано суду копії платіжних документів – квитанцій на підтвердження спільного з ОСОБА_9 придбання будівельних матеріалів (з метою спільного проведення ремонту у придбаній квартирі), а саме: копії рахунку №305 від 31.07.2018 р., чеку №94 від 02.08.2018 р., товарного чеку від 02.08.2018 р., заказу покупця № 13453 від 22.03.2017 р., заказу покупця №8269 від 18.03.2017р., заказу покупця №71946 від 06.11.2018р., договору - заказу від 31.07.2018р., договору №0408 від 17.09.2017 р. на проведення ремонтних робіт (замовником вказано ОСОБА_9 ), договору №б/н від 01.08.2018 р. на виконання електромонтажних робіт (замовник ОСОБА_8 ).

Згідно копії товарного чеку від 20.08.2018 р. здійснено придбання під замовлення кухні МДФ.

Згідно договору купівлі-продажу №КРЛР – 0303-25637345 (на умовах відстрочення платежу) від 17.09.2018 р., укладеного між ТзОВ “САВ-ДІСТРИБЬЮШН”, як постачальником та ОСОБА_8 , як покупцем позивачкою було придбано побутову техніку на кухню, а саме вбудовану духовку та вбудовану поверхню на загальну суму 19768,90 грн., видаткова накладна від 17.09.2018 р. додається до договору.

Крім того, позивачкою надано докази її участі у витратах по оплаті за надані комунальні послуги у квартирі та за послуги інтернету, а саме: виписка по витратам по картці НОМЕР_5 за період 01.04.2017р.-03.01.2019 р. на 23 аркушах, довідка за реквізитами, а також дублікати квитанцій: №0.0.1144934313.1 від 27.09.2018р., квитанції №0.0.1081670714.2 від 12.07.2018р., квитанції №0.0.1081670714.1 від 12.07.2018р., квитанції №0.0.1081670714.4 від 12.07.2018, квитанції №0.0.1072000354.4 від 27.06.2018р., квитанції №0.0.1072000354.1 від 27.06.2018р., квитанції №0.0.1129177750.3 від 10.09.2018р., квитанції №0.0.1129177750.2 від 10.09.2018р., квитанції №0.0.1129177750.1 від 10.09.2018р., квитанції №0.0.1129177750.4 від 10.09.2018р., квитанції №0.0.1179404398.5 від 08.11.2018р., квитанції №0.0.1179404398.2 від 08.11.2018р., квитанції №0.0.1179404398.1 від 08.11.2018р., квитанції №0.0.1179404398.6 від 08.11.2018р., квитанції №0.0.1179404398.4 від 08.11.2018р., квитанції №0.0.1179404398.3 від 08.11.2018р., квитанції №0.0.913907412.4 від 12.12.2017р., квитанції №0.0.913907412.3 від 12.12.2017р., квитанції №0.0.913907412.2 від 12.12.2017р., квитанції №0.0.913907412.5 від 12.12.2017р., квитанції №0.0.913907412.1 від 12.12.2017р., квитанції №0.0.942278238.4 від 18.01.2018р., квитанції №0.0.942278238.3 від 18.01.2018р., квитанції №0.0.942278238.2 від 18.01.2018р., квитанції №0.0.942278238.5 від 18.01.2018р., квитанції №0.0.942278238.1 від 18.01.2018р., квитанції №0.0.1002429932.1 від 03.04.2018р., квитанції №0.0.1002429932.3 від 03.04.2018р., квитанції №0.0.1002429932.2 від 03.04.2018р., квитанції №0.0.1002429932.4 від 03.04.2018р., квитанції №0.0.1002429932.5 від 03.04.2018р.; квитанції № 0.0.977338960.1 від 01.03.2018р., квитанції № 0.0.977338960.4 від 01.03.2018р., квитанції № 0.0.977338960.2 від 01.03.2018р., квитанції № 0.0.977338960.3 від 01.03.2018р., квитанції №0.0.1028151028.1 від 04.05.2018р., квитанції №0.0.1028151028.5 від 04.05.2018р., квитанції №0.0.1028151028.2 від 04.05.2018р., квитанції №0.0.1028151028.3 від 04.05.2018р., квитанції №0.0.1028151028.4 від 04.05.2018р., квитанції 0.0.1081670714.3 від 12.07.2018р.

Також в матеріалах справи знаходиться довідка №ШС000000001 від 17.01.2019 р., видана ТОВ “Шиманівський Стіл”, згідно якої вбачається, що ОСОБА_8 працює на підприємстві з 15.08.2011 р., обіймає посаду бухгалтер, її дохід за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2018 р. склав 659535,88 грн.

Згідно довідки № 1 від 15.03.2019 р., виданої ПТ “Ломбард Асінгеров і компанія” ОСОБА_8 працювала в даному товаристві на посаді внутрішнього аудитора та її дохід за період з 01.11.2014 р. по 26.06.2017 р. склав 10851,92 грн.

Крім того, позивачкою до матеріалів справи долучено копії банківських виписок за період березень 2015 р. – листопад 2016 р. про надходження на її особовий рахунок у КБ “Приватбанк” грошових коштів від її вітчима, який на той час працював у росії.

Також позивачкою до матеріалів справи долучено довідку №48.7/2-519 від 11.02.2019 р., видану Криворізьким РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, у якій зазначається про те, що грошове забезпечення дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції старшого лейтенанта міліції ОСОБА_9 за період з 17.07.2012 р. по 06.11.2015 р. складало: 2012 рік – 10796,17 грн., 2013 рік – 29329,66 грн., 2014 рік – 32826,29 грн., 2015 рік – 31876,52 грн.

Крім того, позивачкою до матеріалів справи долучено довідку №21/Д-3 від 11.02.2019 р., видану Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Дніпропетровській області, у якій зазначається про те, що грошове забезпечення старшого інспектора – чергового сектору реагування патрульної поліції №4 Криворізького районного відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_9 за період з 07.11.2015 р. по 31.12.2018 р. складало: 2015 рік – 7920 грн., 2016 рік – 66793,83 грн., 2017 рік – 102191,11 грн., 2018 рік – 106852,14 грн.

05.09.2010 р. через канцелярію суду на виконання ухвали суду про витребування доказів від Територіального сервісного центру МВС № 1243 надійшов лист № 31/4-1243-461 від 26.08.2020 р., у якому зазначається, що у відповідності до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, автомобіль ЗАЗ SENS, сірого кольору, 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_6 , 28 грудня 2017 року в ТСЦ №1245 РСЦ МВС в Дніпропетровській області був зареєстрований за ОСОБА_8 ; 02 липня 2020 року в ТСЦ № 1248 РСЦ МВС в Дніпропетровській області вказаний автомобіль за договором купівлі-продажу перереєстрований на ОСОБА_29 .

В ході судового розгляду в якості свідка була допитана ОСОБА_30 , яка пояснила, що з позивачкою ОСОБА_8 знайома з 2015 року, познайомилась, коли їхні діти ходили в один садочок, спершу познайомилась з її цивільним чоловіком ОСОБА_31 , який зранку заводив доньку до садочка, згодом познайомила ОСОБА_32 зі своїм чоловіком та вони почали товаришувати сім`ями, бували у них в гостях у їхній квартирі по АДРЕСА_3 . Їй відомо про те, що ОСОБА_33 та ОСОБА_34 спочатку спільно проживали як родина по АДРЕСА_5 до 2017 року, згодом придбали за спільні кошти квартиру по АДРЕСА_3 , вони обоє працювали, спільно робили ремонт та облаштовували придбану квартиру. У ОСОБА_35 та ОСОБА_36 були сімейні стосунки, як близькі друзі вони з чоловіком знали подробиці їхнього особистого життя, їй було відомо, що у ОСОБА_32 до стосунків з ОСОБА_37 був попередній шлюб, про непорозуміння та сварки ОСОБА_38 та ОСОБА_32 та про інші стосунки ОСОБА_32 їй не відомо.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_39 надала свідчення про те, що у 2013 році ОСОБА_40 познайомив її зі своєю дружиною ОСОБА_37 . З ОСОБА_41 вони познайомились у 2012 році, коли він був дільничним інспектором у с. Вільне. З 2012 року ОСОБА_33 та ОСОБА_34 жили разом як чоловік та дружина, у 2015 році вони разом як родина були запрошені на їхнє з чоловіком весілля, згодом ОСОБА_34 став хрещеним їхнього сина. В гостях у них були лише однин раз на ОСОБА_42 , ОСОБА_34 розповідав, що вони придбали 2-кімнатну квартиру, трішки коштів не вистачало, але перед покупкою ОСОБА_33 отримала премію на роботі, частину грошей на покупку квартири вони позичили, борг віддавали разом, у ОСОБА_38 був автомобіль. Лише після смерті ОСОБА_32 вона дізналася про те, що ОСОБА_33 та ОСОБА_34 не були офіційно одружені, їй було відомо, що у них були хороші стосунки.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_43 пояснив, що з ОСОБА_44 вони познайомились по роботі у кінці 2012 року, згодом ОСОБА_34 познайомив з ОСОБА_37 , представив як свою дружину, йому було відомо, що ОСОБА_34 і ОСОБА_33 не були одружені офіційно, а спільно проживали як чоловік та дружина з 2012 року і до дня смерті ОСОБА_32 . Йому було відомо, що ОСОБА_34 і ОСОБА_33 спільно придбали машину, квартиру по АДРЕСА_3 , вони з дружиною бували у них в гостях, ОСОБА_34 та ОСОБА_33 спільно робили ремонт у придбаній квартирі. Щодо покупки квартири свідок повідомив, що йому відомо про те, що частина грошей була у них спільна, зокрема премія ОСОБА_38 з роботи, а також вони позичали кошти.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_45 надав свідчення про те, що у 2015 році ОСОБА_34 познайомив його з ОСОБА_37 на вулиці, представив як свою дружину, подробиці їхнього сімейного життя йому не відомі. Однак йому відомо про стосунки ОСОБА_32 з ОСОБА_46 , кілька разів протягом 2017-2018 років бачив їх разом. Навесні 2017 року ОСОБА_34 позичив у нього 60 тисяч гривень на купівлю квартири.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7 засвідчила, що з ОСОБА_41 вони познайомились влітку 2015 року, спілкувались, вона тоді працювала у Данилівській сільській раді. Згодом з ОСОБА_31 вони зустрілись у квітні 2016 року на похороні дідуся ОСОБА_47 – колишньої дружини ОСОБА_32 . Згодом з травня 2016 року вони з ОСОБА_41 почали зустрічатися, він після нічної зміни на службі міг заїхати до неї. ІНФОРМАЦІЯ_9 у них з ОСОБА_31 народився спільний син, однак у свідоцтві про народження дитини ОСОБА_40 не був вказаний батьком, вони вирішили відкласти вирішення даного питання до з`ясування стосунків ОСОБА_32 з ОСОБА_48 . Свідок заявила що їй було відомо про купівлю ОСОБА_31 2-кімнатної квартири по АДРЕСА_1 , а також їй було відомо про покупку автомобіля ОСОБА_31 , який він оформив на ОСОБА_49 , хоча їй це не сподобалося. ОСОБА_34 не робив їй пропозицію одружитися, однак казав що після з`ясування стосунків з ОСОБА_37 , він запише сина на себе. Про їхні з ОСОБА_31 стосунки знали його батьки, вона привозила сина до його батьків, також про їхні стосунки знала ОСОБА_50 . Причина чому ОСОБА_34 не розходився з ОСОБА_37 це страх, що про нього подумають люди.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка відповідач ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_8 була її ученицею, у вересні 2012 року мама ОСОБА_38 прийшла до неї та повідомила про вагітність ОСОБА_38 від її сина ОСОБА_32 , згодом і ОСОБА_33 повідомила її про це. ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася донька ОСОБА_38 та ОСОБА_32 , її онука ОСОБА_10 , її запросили на пологи. З вересня 2012 року ОСОБА_33 та ОСОБА_34 орендували квартиру на ОСОБА_51 шосе, потім на АДРЕСА_3 , спільно проживали як чоловік та дружина. Перші роки спільного життя ОСОБА_38 та ОСОБА_32 були дуже хороші, однак згодом їхні стосунки погіршились, вони часто сварились, конфліктували досить гучно і зрештою там сім`ї не стало, тобто вони жили разом в одній квартирі, однак у них були відсутні спільний бюджет, спільні права та обов`язки щодо один одного. З 2016 року у ОСОБА_32 розпочалися близькі стосунки з ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_9 у них з ОСОБА_31 народився спільний син. Навесні 2017 року ОСОБА_34 позичив кошти у ОСОБА_52 , щоб придбати квартиру по АДРЕСА_3 , про вартість квартири їй не було відомо. Позичені ОСОБА_31 кошти на купівлю квартири вони з батьком ОСОБА_32 повернули, коли продали соняшник, адже займаються фермерським господарством, також давали сину кошти на придбання техніки та меблів у квартиру, точної суми коштів, яку вони з батьком давали сину ОСОБА_53 вона не пам`ятає.

В ході судового розгляду позивачка ОСОБА_2 пояснила, що перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_9 з вересня 2012 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , вони спільно проживали, у них народилася донька, вони вели спільне господарство, підтримували сімейні стосунки, мали намір зареєструвати свій шлюб у встановленому законом порядку, а також позивачка планувала зареєструвати своє місце проживання у спірній квартирі. Зазначила, що на придбання квартири по АДРЕСА_3 дійсно була позичена певна сума коштів, однак погашення даного боргу здійснювалось спільно з чоловіком ОСОБА_31 , зокрема, за рахунок заробітної плати та премій кожного з них, місце реєстрації не змінювали з особистих причин, зокрема у зв`язку з бажанням отримати у власність земельну ділянку (2 га), яке було пов`язане з місцем реєстрації, також повідомила, що автомобіль, який було придбано за час спільного проживання з ОСОБА_31 та який було оформлено на її ім`я, згодом нею був проданий та кошти від його продажу було використано нею на потреби їхньої спільної з ОСОБА_41 доньки ОСОБА_10 , про стосунки ОСОБА_32 з ОСОБА_46 їй відомо не було.

Частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, правомірною) підставою для виникнення у них певних прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Відповідно до статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються приписи глави 8 СК України.

Отже, правовими наслідками встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу є встановлення належності їм майна, набутого у власність у цей період, на праві спільної сумісної власності.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбано спірне майно.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зазначено, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю, спільний побут, взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Сімейний кодекс України не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду під час їх оцінки. Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які підтверджують наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 442/3741/21 (провадження № 61-1292св23).

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання коштів, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 07 квітня 2025 року у справі № 753/21898/20).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Таким чином, обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

У Постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; ведення спільного побуту; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю у наведеному визначенні. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю (див. постанову Верховного Суду від 15 травня 2024 року у справі № 359/8093/20, провадження № 61-9484св23).

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба

доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням необхідно розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, у свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, необхідно віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі собою, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою у разі відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Наведені правові висновки узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц.

Матеріалами справи встановлено та поясненнями свідків підтверджено, що позивачка ОСОБА_2 з ОСОБА_9 разом проживали як чоловік та дружина, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та взаємні права та обов`язки. Вказані факти підтверджуються:

-копіями актів від 18.01.2019 р. про спільне проживання за адресою АДРЕСА_4 з вересня 2012 року по квітень 2013 року, за адресою АДРЕСА_6 з квітня 2013 року по квітень 2017 року, за адресою АДРЕСА_1 з квітня 2017 року по день смерті ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 );

- свідоцтвом серії НОМЕР_3 від 13.03.2013 р. про народження спільної доньки - ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 в графі “Батьки” вказано: батько ОСОБА_9 , мати ОСОБА_8 ;

- фото спільного відпочинку, спільних подорожей з ОСОБА_9 , а також фото спільних святкувань родинних подій та свят з родичами та друзями, фото проведеного спільно часу з один з одним та зі спільною донькою ОСОБА_6 , а також з донькою ОСОБА_9 від попереднього шлюбу – ОСОБА_4 ;

-актом від 18.02.2019 р. спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 03.01.2019 р. у Криворізькому РВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно загибелі ОСОБА_9 , в якому зазначено цивільну дружину – ОСОБА_8 та вказується про те, що капітан поліції ОСОБА_9 мешкав спільно з цивільною дружиною ОСОБА_8 та мав з нею спільну доньку ОСОБА_6 ;

- поясненнями позивачки ОСОБА_2 , які були надані нею в судовому засіданні, поясненнями свідків ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , які підтвердили їх спільне проживання як чоловіка і жінки, наявність взаємних прав та обов`язків подружжя, спільного бюджету з 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 - день смерті ОСОБА_9 ;

- свідченнями відповідача ОСОБА_1 , яка підтвердила, що її син ОСОБА_9 та позивачка ОСОБА_2 з вересня 2012 року жили разом, орендували квартиру на АДРЕСА_9 , спільно проживали як чоловік та дружина, перші роки спільного життя ОСОБА_38 та ОСОБА_32 були дуже хороші, однак згодом їхні стосунки погіршились, вони часто сварились, конфліктували досить гучно і зрештою у них сім`ї не стало, тобто вони жили разом в одній квартирі, однак у них були відсутні спільний бюджет, спільні права та обов`язки щодо один одного.

Наявність між позивачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_9 взаємних прав та обов`язків, які притаманні саме подружжю та наявність між ними спільного бюджету вбачається із копій платіжних документів – квитанцій на підтвердження спільного з ОСОБА_9 придбання будівельних матеріалів (з метою спільного проведення ремонту у придбаній квартирі, копії договору №0408 від 17.09.2017 р. на проведення ремонтних робіт (замовником вказано ОСОБА_9 ), копії договору №б/н від 01.08.2018 р. на виконання електромонтажних робіт (замовник ОСОБА_8 )., копії товарного чеку від 20.08.2018 р. згідно якого здійснено придбання під замовлення кухні МДФ, копії договору купівлі-продажу №КРЛР – 0303-25637345 (на умовах відстрочення платежу) від 17.09.2018 , згідно якого придбано побутову техніку на кухню, копії банківської виписки з особового рахунку позивачки ОСОБА_2 по картці № НОМЕР_5 за період 01.04.2017р.-03.01.2019 р. про сплату рахунків за комунальні послуги та послуги інтернету.

Наявність спільного бюджету вбачається крім того із досліджених судом довідок про отримані доходи позивача ОСОБА_2 , а також довідок про розмір виплаченої заробітної плати ОСОБА_9 , тобто вказані особи працювали, отримували заробітну плату за час спільного проживання.

У Постанові Верховного суду від 25 квітня 2019 року у справі 3759/4596/18 висловлено правову позицію про те, що для встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідною умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі.

В ході судового розгляду встановлено, що за час спільного проживання, як позивачка ОСОБА_2 , так і ОСОБА_9 не перебували у іншому шлюбі, в т. ч. і не зареєстрованому з іншими особами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2011 року у справі № 2-929/211 шлюб між ОСОБА_16 та ОСОБА_9 , зареєстрований 28.03.2009 року Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №124, було розірвано.

В ході судового розгляду в якості свідка була допитана третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7 , яка пояснила, що з травня 2016 року у неї з ОСОБА_41 розпочались близькі стосунки, ІНФОРМАЦІЯ_9 у них з ОСОБА_31 народився спільний син, однак у свідоцтві про народження дитини ОСОБА_40 не був вказаний батьком.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 лютого 2011 року у справі № 214/5041/20 заяву ОСОБА_57 задоволено, встановлено факт того, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним батьком ОСОБА_58 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_58 . Зазначивши в графі батько - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На думку суду, наявність у ОСОБА_9 близьких стосунків із

ОСОБА_59 та народження спільного сина у серпні 2017 року, факт батьківства ОСОБА_9 відносно якого було встановлено у судовому порядку лише після смерті останнього, не спростовує факту спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_9 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з вересня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи викладене, суд дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позовну вимогу про встановлення факту проживання спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_9 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з вересня 2012 року по день смерті ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає, що вказана позовна вимога підглядає до задоволення, як така, що ґрунтується на вимогах закону, а також на належних та допустимих доказах.

Вирішуючи позовні вимоги щодо: визнання двокімнатної квартири, загальною площею 42,6 кв. м., житловою площею 26,9 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , право власності на 1\2 частини квартири, загальною площею 42,6 кв. м., житловою площею 26,9 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , суд враховує наступне.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.

Тобто при застосуванні ст. 74 СК України, слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Презумпція спільності права власності в силу положень статті 74 СК України поширюється й на майно, придбане в період проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Отже законодавством передбачено рівнозначну презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна та майна, придбаного жінкою та чоловіком, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, до спільної сумісної власності.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 08 червня 2016 року у справі № 6-2253цс15 зазначено, що за правилами статті 74 СК України(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при застосуванні ст. 74СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Згідно із частиною четвертою статті 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-1026цс15 від 23.09.2015 року, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, особам, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Як зазначено вище, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_9 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу у період з вересня 2012 року по 03 січня 2019 року.

09.03.2017 р. між ОСОБА_26 , як продавцем та ОСОБА_9 , як покупцем було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Ставніченко О.П. та зареєстровано в реєстрі за № 444, згідно п. п.1.1, 1.2 якого ОСОБА_9 придбано квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно п. 2.1 вказаного договору продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 49809 грн.

Як підтверджується довідкою №ШС000000001 від 17.01.2019 р., виданою ТОВ “Шиманівський Стіл”, ОСОБА_8 працювала на підприємстві з 15.08.2011 р., обіймала посаду бухгалтер, її дохід за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2018 р. склав 659535,88 грн.

Згідно довідки № 1 від 15.03.2019 р., виданої ПТ “Ломбард Асінгеров і компанія” ОСОБА_8 працювала в даному товаристві на посаді внутрішнього аудитора та її дохід за період з 01.11.2014 р. по 26.06.2017 р. склав 10851,92 грн.

З огляду на наведене, у позивачки у 2017-2018 рр. був достатній дохід для участі у придбанні вказаної квартири разом з цивільним чоловіком ОСОБА_9 за спільні кошти подружжя, в тому числі фінансова можливість повертати позичені кошти, які за свідченнями свідка ОСОБА_60 він надав ОСОБА_9 на придбання квартири.

Разом з тим, суд критично оцінює твердження відповідача ОСОБА_1 стосовно того, що позичені ОСОБА_9 кошти на придбання квартири вона з чоловіком повернули коли продали насіння соняшника, а також надавали ОСОБА_61 кошти на придбання побутової техніки та меблів у квартиру, адже належних та допустимих доказів надання ОСОБА_1 вказаних коштів ОСОБА_9 , окрім банківської виписки, у якій вказано суму переказу 21.06.2017 р. - 8100 грн. на картку ОСОБА_9 матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

У ст. 328 ЦК України визначається, що, право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За вказаних обставин, суд вважає доведеним, що спірне майно, а саме: двокімнатна квартира, загальною площею 42,6 кв. м., житловою площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , а відтак позовні вимоги слід задовольнити:

- визнати двокімнатну квартиру, загальною площею 42,6 кв. м., житловою площею 26,9 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу;

- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , право власності на 1\2 частини квартири, загальною площею 42,6 кв. м., житловою площею 26,9 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 141, 258-259 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_9 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з вересня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати двокімнатну квартиру, загальною площею 42,6 кв. м., житловою площею 26,9 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , право власності на 1\2 частини квартири, загальною площею 42,6 кв. м., житловою площею 26,9 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського Апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 09.04.2026 р.

Суддя Л. А. Гайтко