Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №182/1892/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1892/26

Провадження № 3/0182/726/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2026 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Клименко І.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ВРПП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працює, проживає у АДРЕСА_1 , за правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 13.03.2026 о 19.00 год., знаходячись на перехресті вул. Г.Чорнобиля та пр. Трубників у м. Нікополь, Дніпропетровської області, вчинив злісну непокору працівнику поліції, а саме не виконав законну вимогу співробітника поліції залишатися на місці зупинки ТЗ для складання адміністративних матеріалів та намагався піти з місця події.

Правопорушник, будучи належним чином сповіщеним про місце та час розгляду справи, до суду на 02.04.2026 не з`явився без поважних причин. Таким чином особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, жодних клопотань чи заяв про відкладення слухання справи до суду не надходило, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Тому суддя розглянула справу за наявними матеріалами за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Від надання письмових пояснень ОСОБА_1 відмовився.

Вивчивши матеріали справи, суддя враховує наступне.

Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Тобто правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Отже, злісна непокора полягає у відмові від обов`язкового виконання законних розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, що виражається у зухвалій формі і свідчить про прояв явної неповаги до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Зокрема, злісна непокора виражається, як правило, в пасивному ухилянні, ігноруванні, зневазі до вимог і розпоряджень поліцейського. Відмова особи проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.

Таким чином, суддя вважає, що дії ОСОБА_1 свідчать про наявність у діях особи ознак злісної непокори, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП доведена наявними матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення ВАД № 956676 від 13.03.2026, в якому викладені обставини вчинення правопорушення; електронним рапортом про подію.

Дії правопорушника кваліфіковані правильно.

При накладенні стягнення, суддя, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його матеріальний стан вважаю, що стягнення йому повинно бути обране у вигляді мінімального штрафу, оскільки накладене адміністративне стягнення в даному випадку буде достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Керуючись ст. 40-1, 221, 283, 284, ст. 185 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) грн. на користь держави.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби з порушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя: І. В. Клименко