Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №175/5404/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/5404/26

Провадження № 2-о/175/68/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" квітня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Краснокутської Н.С., за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., заявника ОСОБА_1 представника заявника – адвоката Ігнатова Є.Є., заінтересованої особи ОСОБА_2 , представника заінтересованої особа – адвоката Петренко І.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження цивільну справу № 175/5404/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, у якій заявник просить суд: видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) строком на 6 (шість) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 та покласти на нього такі обов`язки, а саме:

- заборонити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_2 , та в будь-якому іншому місці, де б не проживала;

- заборонити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) наближатися на 500 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 );

- заборонити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

- заборонити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) або контактування з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

В обґрунтуванні заяви про видачу обмежувального припису зазначено про те, що заявник та заінтересована особа перебувають на стадії розірвання шлюбу між ними (справа № 175/2114/26). Останнім часом заявник та її син проживають у сестри її чоловіка (заінтересованої особи) за адресою: АДРЕСА_2 , тому що нормальне спілкування та проживання з її чоловіком неможливе. ОСОБА_2 (заінтересована особа) систематично вчиняє домашнє насильство відносно заявника ОСОБА_1 , яке полягає у тому що у стані алкогольного сп`яніння приїздить до місця мешкання заявника та влаштовує різного роду сварки, ображає словесно, здійснює приниження честі та гідності перед спільною дитиною, чергує під будинком, застосовує фізичне насилля до заявника. Усі вищеперераховані дії заінтересованої особи відбуваються при свідках, родичах. За фактом вчинення домашнього насилля заявниця неодноразово зверталася до органів Національної поліції України з метою притягнення винного до відповідальності, передбаченої законом. На теперішній час заявник хвилюється за своє життя та життя спільної дитини. У зв`язку з вищеперерахованими обставинами заявниця звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано у провадження судді Краснокутської Н.С.

26.03.2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та цією ж ухвалою справу було призначено до розгляду у порядку окремого провадження з визначенням дати судового засідання на 30.03.2026 року, об 16:30 год., у зв`язку із заявою заінтересованої особи ОСОБА_2 , справа перенесена на 06.04.2026, об 15:00 год.

06.04.2026 року від заінтересованої особи ОСОБА_2 , представника заінтересованої особа – адвоката Петренко І.Ф. надійшов відзив на заяву.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Ігнатов Є.Є. просили не надавати їм час на ознайомлення з відзивом, просили розглядати справу, адвокат Ігнатов Є.Є. з відзивом не погодився, наполягав на задоволенні заяви про видачу обмежувального припису в повному обсязі.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Ігнатов Є.Є. у судовому засіданні підтримали вимоги викладені у заяві щодо обставин справи.

Заявник пояснила, що її чоловік ОСОБА_2 неодноразово вчиняє щодо неї домашнє насильство, яке виявляється в психологічному тиску на неї, погрозах, фізичних проявах шляхом нанесення їй тілесних ушкоджень, на підтвердження долучила копію постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19.01.2026 року про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ст. 173 КУпАП., ще дві справи знаходяться на розгляді в апеляційному суді, а також долучила фотографії. Пояснила, що вони з чоловіком знаходяться на стадії розірвання шлюбу, який слухається в суді. Чоловіка боїться, тому що він коли приїжджає до місця їх мешкання з дитиною, постійно виникають сварки. Перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чоловік проявляє до неї агресію, після чого вона викликає працівників поліції, все це бачать неповнолітні дитина. Доводи заяви підтримала, просила її задовольнити в повному обсязі.

Представник заявника адвокат Ігнатов Є.Є. заяву підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в заяві, просив заяву про видачу обмежувального припису задовольнити в повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні частково погодився із заявою про видачу обмежувального припису, просив задовольнити частково та видати обмежувальний припис строком два місяці. Вину частково визнав, однак пояснив, що в їх життя з дружиною втручається його сестра, яка мешкає в їх спільній квартирі, і хоче себе квартиру забрати, а тому впливає на його дружину та намагається їх посварити. В них з дружиною є спільна маленька дитина - син, якого він хоче бачити, а вони йому не дають, тому у нього виникають такі емоційні реакції. Просив видати обмежувальний припис строком два місяці.

Адвокат заінтересованої особи ОСОБА_2 - Петренко І.Ф. в судовому засіданні підтримала відзив на заяву, надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві, пояснила, що її довіритель є діючим військовослужбовцем, документи додані до відзиву, характеризують його позитивно, як за місцем проживання так і за місцем служби, свою дружину та дитину дуже любить, у зв`язку із зміною в судовому засіданні думки свого підзахисного, просить також задовольнити заяву про видачу обмежувального припису частково, а саме видати обмежувальний припис строком на два місяці.

Суд, заслухавши сторін у справі, дослідивши докази на предмет належності, допустимості, достатності та достовірності, переглянувши фотографії в телефоні заявника, встановив наступне.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2025/018810690 від 16.12.2025 року, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з листом від ГУ НП в Дніпропетровській області № 390454-2025 від 28.11.2025 (909826), заявниці було повідомлено про те, що її заяву про вчинення домашнього насильства було зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень за № 20654, 20653 від 24.11.2025 року та проведено перевірку. За результатами проведення перевірки було складено протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. ст. 173-2 КУпАП, протокол серії ВАД № 871823, за ст. 173 КУпАП, протокол серії ВАД № 871824.

Відповідно до довідки за результатами розгляду звернення громадянки ОСОБА_1 від 26.12.2025 року, працівниками поліції було проведено перевірку та направлено матеріали перевірки до сектору документального забезпечення ВП № 2 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області.

Згідно з протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 03.02.2026 року, 03.03.2026 року за місцем мешкання заявника її чоловік вчинив конфлікт, в ході якого погрожував фізичною розправою.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 958172 від 13.02.2026 року, ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство відносно заявниці, за результатами вчинення даного правопорушення його дії було кваліфіковано за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.

Згідно з долученими копіями фотознімків, заявниця потерпала від вчинення домашнього насильства, яке полягала у фізичному насиллі щодо неї.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 175/20327/25 від 19.01.2025 року, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ст. 173 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у загальному розмірі 340 грн.

Вирішуючи питання про часткове задоволення заяви про видачу обмежувального припису, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать обмежувальний припис стосовно кривдника.

Відповідно до п.1, 2 ч. 1 ст. 26 Закону право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають постраждала особа або її представник; у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - зокрема батьки.

Як зазначено у ч. 3 ст. 26 Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що оцінка ризиків – це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Як видно з фактичних обставин справи, що відповідає приписам пункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2229-VIII, ОСОБА_2 вчиняв психологічне, фізичне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_1 .

Окрім того, доказами, що підтверджують факти вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 , які в свою чергу свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, є заяви ОСОБА_1 до поліції щодо фактів вчинення домашнього насильства, притягнення ОСОБА_2 за цими фактами до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ст. 173 КУпАП.

Відтак, суд дійшов висновку, що з боку ОСОБА_2 мало місце домашнє насильство, а саме: його форми психологічне та фізичне насильство, яке знайшло свій прояв у висловлюваннях в адресу ОСОБА_1 нецензурними словами, погрозами фізичної розправи, нанесенням ударів по обличчю, що вбачається із фотознімків, чим було завдано шкоди здоров`ю постраждалої.

Оцінюючи ризики повторного вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 відносно заявниці, суд враховує, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до органів поліції з заявами про вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного характеру та вчинення насильницьких дій відносно неї, а тому ризик наступного вчинення аналогічних дій високий.

Частиною 2 ст. 26 цього Закону визначено, заходи тимчасового обмеження прав кривдника, які визначаються обмежувальним приписом, такими зокрема є: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 28.04.2020 у справі №754/11171/19, тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом № 2229-VIII, є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосування такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність втручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи.

Разом з тим, суд звертає увагу, що заявниця просить видати обмежувальний припис, відповідно якого ОСОБА_2 буде позбавлений можливістю користуватись житлом, в якому йому на праві власності належить 1/2 частки за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом враховано, що застосування обмежувального припису являє собою істотне втручання у зміст права на повагу до приватного життя та права на житло. Отже, застосування таких заходів слід оцінювати в контексті відповідності їх принципу нагальної необхідності таких заходів у демократичному суспільстві (легітимність мети та пропорційність). Зміст принципу пропорційності полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право людини на повагу до житла та до приватного життя, й інтересами особи, яка зазнає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право на повагу до житла несе надмірний тягар.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що заявницею надано належні та достатні докази, які дозволяють суду встановити, що вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства є високою, а побоювання останньої щодо особистої безпеки виправданими.

Водночас, суд звертає увагу на те, що обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосування такого заходу суд, на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства, має оцінити пропорційність втручання у права і свободи особи, враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 28 квітня 2020 року у справі № 754/11171/19 (провадження № 61-21971св19).

Враховуючи надані заявницею докази, з огляду на встановлені судом обставини, для недопущення повторних випадків домашнього насильства, а також, оцінивши існуючі ризики, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно заінтересованої особи шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов`язків, зокрема, встановлених п. 1, 4, 5, 6 ч. 2 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та враховуючи принцип пропорційності, відповідність вимог заявника, суд вважає за необхідне видати обмежувальний припис строком на три місяці.

Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

З огляду на вищезазначене, керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», положеннями глави13розділуVI ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису – задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) строком на 3 (три) місяці, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 та покласти на нього такі обов`язки, а саме:

- заборонити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_2 , та в будь-якому іншому місці, де б не проживала;

- заборонити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) наближатися на 500 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 );

- заборонити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

- заборонити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) або контактування з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Встановити строк обмежувального припису 3 (три) місяці.

Повідомити про прийняте рішення Дніпровське районне управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також Підгородненську міську раду Дніпровського району Дніпропетровської області.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текс судового рішення складено та підписано суддею 09.04.2026 року.

Суддя Н. С. Краснокутська