Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №199/17090/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 199/17090/25

Номер провадження2/173/1111/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 квітня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Островерхової А.В., за участю секретаря судового засідання Прокоф`євої Н.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов вищевказаний позов.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 11.07.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5066861, який підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

28.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 28-12/2021-72, згідно з умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором № 5066861 від 11.07.2021.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, згідно з умовами якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором № 5066861 від 11.07.2021.

ОСОБА_1 не виконала умов кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість відповідача перед позивачем, що становить 106828,28 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 14621,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами – 92207,28 грн.

Також, 14.10.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 77241235, який підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами договору позики.

22.02.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 22/02/2022, згідно з умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором № 77241235 від 14.10.2021.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, згідно з умовами якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором № 77241235 від 14.10.2021.

ОСОБА_1 не виконала умов кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість відповідача перед позивачем, що становить 17223,03 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 7786,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами – 9435,76 грн.; нарахованих 3 % річних – 1,27 грн.

Тому позивач просить стягнути вказану суму заборгованості, а також судові витрати.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову. У відзиві зазначив, що вматеріалах справи відсутні первинні документи (платіжні доручення, виписки тощо), які підтверджують факт надання кредиту відповідачу. Надані позивачем копії не є належними доказами отримання коштів. Без підтвердження фактичного перерахування коштів кредитний договір не вважається виконаним, а борг — доведеним. Судова практика Верховного Суду вказує, що без первинних документів стягнення заборгованості є неможливим. Позивач не довів факт видачі кредиту, розмір заборгованості, належність рахунку/картки відповідачу. Документи про відступлення права вимоги не підтверджують реальний перехід права, оскільки відсутні належні докази та дані. Проценти нараховано поза строком кредитування, що є неправомірним. Витрати на правничу допомогу є завищеними та необґрунтованими.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив наступне.Кредити були надані на картковий рахунок позичальника. Договори укладені онлайн з електронним підписом, що є законно. Переказ коштів підтверджено квитанцією (LiqPay), довідкою платіжної системи, випискою з ПриватБанку (фактичне зарахування грошей). Позивач не є банком, тому не має класичних банківських документів, але надані документи є належними доказами. Відповідач не довів, що гроші не отримував (міг надати виписку сам). Кредити видані законно, через платіжні системи, із залученням надавачів платіжних послуг. Нарахування відсотків правомірне: передбачене договорами, включає пролонгацію (подовження строку), відповідає практиці Верховного Суду. Права вимоги законно передані іншим компаніям. Борг підтверджений, позов обґрунтований. Витрати на адвоката підтверджені документами, підлягають стягненню, якщо не доведено їх завищення. Отже, кредит отримано, борг і відсотки нараховані законно, вимоги позивача обґрунтовані.

Судом встановлено, що 11.07.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 5066861.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 20000,00 грн., кредит надається строком на 30 днів, тобто до 10.08.2021.

Згідно п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом 7500 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно п. 1.7. Договору тип процентної ставки: фіксована.

Відповідно до п. 2.3.1. Договору продовження вказаного в п. 1.3. Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних умовах, наступним чином.

Відповідно до п. 2.3.1.1. Договору позичальник має право, неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (Далі - Правила), що розміщені на веб- сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.Ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені, розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці нижче, з якої вбачається, що максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту становить 3.00% при продовженні строку на 3 дні; 5.00% при продовженні строку на 7 днів; 10.00% при продовженні строку на 15 днів.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору.

Водночас, пунктом 2.3.1.2. Договору № 5066861 визначено порядок пролонгації на стандартних (базових) умовах.

Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6. Договору.

У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Відповідно до реквізитів Договору № 5066861 від 11.07.2021, укладеного між сторонами, відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «U18191».

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 20000 грн., шляхом зарахування 11.07.2021 кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується Випискою за договором за період 11.07.2021 – 21.07.2021, наданою АТ КБ «ПриватБанк».

28.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 28-12/2021-72, згідно з умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором № 5066861 від 11.07.2021.

На підтвердження переходу прав вимоги позивач надає договір факторингу № 28-12/2021-72 від 28.12.2021, акт приймання – передавання реєстру боржників за договором факторингу від 28.12.2021, витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 28-12/2021-72, а також платіжне доручення № 0316880000 на підтвердження оплати за договором факторингу.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, згідно з умовами якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором № 5066861 від 11.07.2021.

На підтвердження переходу прав вимоги позивач надає Договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, акт прийому – передачі реєстру боржників, реєстр боржників до договору відступлення прав вимоги №10-01/2023.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 5066861 від 11.07.2021 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 106828,28 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 14621,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами – 92207,28 грн.

Крім того, 14.10.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 77241235.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: сума позики складає 7786,00 грн., позика надається строком на 64 дні, тобто до 16.12.2021. Процентна ставка (базова) 1,6%.

У розділі 7 Правил визначено порядок продовження строку користування позикою.

Так, з метою недопущення наслідків понадстрокового користування позикою сторони домовились, що у разі якщо у позичальника на дату закінчення строку позики наявна заборгованість за договором позики строк позики автоматично продовжується на чотирнадцять календарних днів.

Строк автопролонгації обчислюється з дня, що слідує за днем закінчення строку позики. При автопролонгації змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата строку дії договору позики.

Проценти під час автопролонгації нараховуються за ставками, що передбачені умовами договору позики.

Відповідно до реквізитів Договору позики № 77241235 від 14.10.2021, укладеного між сторонами, відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «v86FPcv9QK».

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй позику в сумі 7786,00 грн., шляхом зарахування 14.10.2021 кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується Випискою за договором за період 14.10.2021 – 24.10.2021, наданою АТ КБ «ПриватБанк».

22.02.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 22/02/2022, згідно з умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором № 77241235 від 14.10.2021.

На підтвердження переходу прав вимоги позивач надає Договір факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022, Акт приймання – передавання реєстру боржників за договором факторингу від 22.02.2022, витяг з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 22/02/2022, а також платіжне доручення № 33374001 на підтвердження оплати за договором факторингу.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, згідно з умовами якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором № 77241235 від 14.10.2021.

На підтвердження переходу прав вимоги позивач надає Договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, акт прийому – передачі реєстру боржників, реєстр боржників до договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 77241235 від 14.10.2021 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 17223,03 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 7786,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами – 9435,76 грн.; нарахованих 3 % річних – 1,27 грн.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 208 ЦПК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ст. 1047 договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того відповідно до абзацу 2 ч.2 ст. 639 ЦК України - Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином судом встановлено, що укладені Договори № 5066861 від 11.07.2021 та № 77241235 від 14.10.2021 відповідають формі, передбаченій ст. 207, 208, 639, 1047, 1055 ЦК України.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, судом установлено, що між відповідачем та Первісними кредиторами укладено у належній формі кредитні договори, Первісними кредиторами виконані умови кредитних договорів належним чином, надано відповідачеві кредитні кошти. Право вимоги за договорами перейшло до позивача внаслідок заміни кредитора. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів повернення нею у повному обсязі отриманих у кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, у межах визначеного сторонами строку кредитування як Первісним кредиторам, так і новим кредиторам.

Суд перевірив розрахунок заборгованості, наданий позивачем та отриманий від первісних кредиторів умовам самих кредитних договорів з огляду на узгоджений сторонами порядок нарахування процентів та їх розмір, строк, протягом якого таке нарахування проведене та визнав його вірним.

Враховуючи умови кредитних договорів, узгоджені відповідачем у частині строку та порядку нарахування відсотків, складові показники, факт продовження строку дії договорів відповідачем, принцип арифметичної вірності та послідовності, суд доходить висновку, що заборгованість, яка виникла за кредитними договорами необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», як нового кредитора, що отримав право грошової вимоги до відповідача.

При цьому, посилання представника відповідача на те, що позивачем не надано первинних документів (платіжних доручень, виписок тощо), які підтверджують факт надання кредиту відповідачу суд не бере до уваги, так як відповідно до наданих АТ КБ «ПриватБанк» виписок за договорами вбачається, що відповідачеві було перераховано грошові кошти, зазначені в укладених кредитних договорах.

Що стосується нарахованих процентів, то суд приходить до висновку, що нараховані проценти є правомірними, оскільки умовами кредитних договорів передбачена автопролонгація строку кредитування, а отже проценти нараховуються за весь фактичний період користування кредитом, включаючи продовжений строк

Також суд не погоджується з доводами представника відповідача щодо того, що позивачем не надано жодного письмового доказу на підтвердження переходу права вимоги відповідача перед первісними кредиторами до позивача, оскільки, в матеріалах справи міститься договори факторингу, належним чином засвідчені витяги з реєстру боржників до договорів факторингу, копії актів прийому передачі Реєстру боржників, а також платіжні доручення на підтвердження оплати за договорами факторингу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними позивачем наявними в матеріалах справи доказами, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором № 5066861 від 11.07.2021 у розмірі 106828,28 грн. та за Договором № 77241235 від 14.10.2021 у розмірі 17223,03 грн

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України - При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Матеріали цивільної справи містять копію Договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, витяг з Акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025, детальний опис послуг з цінами.

У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд, зменшуючи розмір заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу, за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, зазначив наступне.

"Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 3 статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 3 статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 141 цього Кодексу."

У цій справі відповідач заявив клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами в разі задоволення позовних вимог.

Тому, виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 25000 грн. є завищеними.

Зокрема суд звертає увагу, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, з огляду на ціну позову. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція сторін, зокрема ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», є сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

З урахуванням всіх вищенаведених обставин, пропорційності та співмірності понесених судових витрат відносно предмета спору, суд доходить висновку про задоволення вимоги про відшкодування відповідачем позивачеві понесених судових витрат за надання правової допомоги частково та про стягнення з відповідача на користь позивача 5000 (п`ять тисяч) грн., на відшкодування понесених витрат за надання правової допомоги.

Керуючись ст. 12, 13 ,81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за договорами - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 5066861 від 11.07.2021 у розмірі 106828 (сто шість тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 28 коп. та заборгованість за Договором позики № 77241235 від 14.10.2021 у розмірі 17223 (сімнадцять тисяч двісті двадцять три) грн. 03 коп., що разом становить 124051 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят одна) грн. 31 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя А.В. Островерхова