Вирок від 08 квітня 2026 р. у справі №508/305/26 — Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/305/26

Номер провадження 1-кп/508/26/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року селище Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Миколаївка, обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162260000132 від 26.02.2026 року, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Алуниш Ришканського району, Молдова, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 та його мати ОСОБА_5 спільно проживають за адресою: АДРЕСА_1 , тобто перебувають у сімейних відносинах.

Протягом тривалого часу ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою спільного проживання, систематично вчиняв психологічне насильство стосовно ОСОБА_5 .

Так, 30.07.2025 року близько 15:10 год. ОСОБА_4 , за спільним місцем мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_5 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою.

У подальшому, у продовження своїх умисних протиправних дій, спрямованих на вчинення домашнього психологічного насильства, 07.10.2025 року близько 13:00 год., ОСОБА_4 , за місцем мешкання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, висловлювався на адресу своєї матері ОСОБА_5 грубою нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Крім того, у продовження своїх умисних протиправних дій, спрямованих на вчинення домашнього психологічного насильства, 02.11.2025 близько 17:00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, виражався на адресу своєї матері ОСОБА_5 нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

У продовження своїх умисних протиправних дій, спрямованих на вчинення домашнього психологічного насильства, 24.12.2025 року близько 14:00 год., ОСОБА_4 , за місцем мешкання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, виражався нецензурною лайкою на адресу своєї матері ОСОБА_5 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Як вбачається із вищевикладеного, 30.07.2025, 07.10.2025, 02.11.2025, 24.12.2025, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, усвідомлюючи перевагу у фізичному розвитку, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчиняв психологічне насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 , у зв`язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за вказаними фактами.

24.02.2026, приблизно о 17:00 год., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо своєї матері ОСОБА_5 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на вчинення домашнього насильства, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, знову вчинив сварку із ОСОБА_5 , в ході якої ображав її грубою нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вчинивши своїми діями домашнє насильство.

Систематичні протиправні дії ОСОБА_4 , з огляду на кількість вчинених правопорушень впродовж певного періоду часу, призвели до психологічних страждань ОСОБА_5 , погіршення якості її життя, що виразилось у зміні в психоемоційному стані та соціальному функціонуванні.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчиненні психологічне насильство щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся у скоєному. Надав показання, що дійсно мали місце обставини, викладені у обвинувальному акті.

Потерпіла в судове засідання не з`явилася, матеріали справи містять заяву останньої про розгляд справи у її відсутність, за результатом розгляду покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході дізнання та досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються, що дає можливість визнати винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є доведеною та кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Призначаючи покарання, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Судом враховано обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжкого злочину, особу обвинуваченого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Крім того, суд також враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку в психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, не працює, не одружений та доходить висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе із призначенням покарання в межах санкції ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду.

На думку суду, саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

Цивільний позов у провадженні потерпілою не заявлений.

Речові докази відсутні.

Арешт на майно не накладався. Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання не вбачається.

Відповідно до частини першої статті 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.

Таким чином, призначення покарання у виді пробаційного нагляду, не є перешкодою для застосування обмежувальних заходів, а законом про кримінальну відповідальність встановлені виняткові випадки, за наявності яких судом такі заходи можуть не застосовуватися.

Згідно ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.

Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника; сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах гендерної рівності, взаєморозуміння; взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.

У даному випадку, відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 3ст. 91-1 КК України суд застосувує до особи, яка вчинила домашнє насильство, обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-377, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років пробаційного нагляду та на підставі п.п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду рахувати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався, до вступу вироку в законну силу не обирати.

Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників, у порядку п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, на строк 3 місяці.

Документи надані сторонами кримінального провадження - залишити в матеріалах судового провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.

Повний текст вироку складено 09.04.2026 року.

Суддя ОСОБА_6