Вирок від 08 квітня 2026 р. у справі №588/477/26 — Тростянецький районний суд Сумської області

справа № 588/477/26

провадження № 1-кп/588/89/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

потерпіла ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026205490000028 від 17.03.2026 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тростянець Сумської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, офіційно не працює, не одружений, без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 28.04.2011 Тростянецьким районним судом Сумської області за ч.4 ст. 184, п. 6 ч.2 ст.115 КК України, на підставі ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 14 років, додаткове покарання конфіскація майна, звільнений 05.07.2023 року у зв`язку з відбуттям строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 13.03.2026 близько 18 години в приміщенні кімнати-кухні будинку домогосподарства розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під час спільного вживання алкогольних напоїв, між ним та раніше знайомою йому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раптово виникла словесна сварка. В ході даного конфлікту ОСОБА_4 встав з дивану, наблизився до ОСОБА_5 яка сиділа на табуреті біля столу та вичерпавши словесні методи впливу, з метою спричинення невизначеного ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, взяв ОСОБА_5 кістю лівої руки за волосся та кулаком правої руки наніс три удари в область лівого ока та два удари цією ж рукою в область правого плеча, після чого конфлікт закінчився.

Внаслідок своїх умисних протиправних дій ОСОБА_4 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №138 від 18.03.2026 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження: в ділянці нижньої повіки ліворуч з переходом на ліву щоку синець невизначної форми, в ділянці плечового суглобу праворуч синець невизначеної форми, в ділянці плеча праворуч по задній поверхні у верхній третині синець невизначеної форми.

Дані тілесні ушкодження по тривалості розладу здоров`я кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я, так як мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше, як шість днів.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за частиною 1 статті 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Під час досудового розслідування за ініціативою потерпілої ОСОБА_5 між сторонами кримінального провадження - потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 була укладена угода про примирення від 23 березня 2026 року. За змістом указаної угоди ОСОБА_4 визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні. Також за умовами угоди про примирення потерпіла не має претензій до обвинуваченого щодо відшкодування матеріальних та моральних збитків.

Сторони погодились на призначення ОСОБА_4 покарання частиною 1 статті 125 КК України у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

В угоді передбачені, як наслідки її укладення та затвердження, визначені статтею 473 КПК України, так і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Розглядаючи угоду про примирення, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог частини 3 статті 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК України, у вчиненні якого відповідно до угоди ОСОБА_4 визнав себе винним, ураховуючи положення статті 12 КК України належить до кримінальних проступків, а кримінальне провадження належить до проваджень приватного обвинувачення, яке було розпочато за заявою ОСОБА_5 .

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений обставин пред`явленого обвинувачення не оспорив, підтримав угоду повністю, визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та пояснив, що повністю розуміє права, передбачені частиною 5 статті 474 КПК України, надані йому законом, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, погодився на призначення узгодженого покарання, просив затвердити угоду, шкодував про вчинене.

Потерпіла ОСОБА_5 підтримала угоду про примирення, вказала, що претензій до ОСОБА_4 не має, наслідки затвердження угоди їй зрозумілі, ОСОБА_4 вибачався перед нею та шкодував про вчинене. Зазначила, що вона є інвалідом ІІІ групи.

Обвинуваченому та потерпілій судом роз`яснено, що у разі затвердження угоди обмежуються їх права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, зокрема, роз`яснено, що вирок обвинувачений може оскаржити лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Також потерпілій роз`яснено, що наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за це кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Шляхом опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з частиною 6 статті 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор ОСОБА_3 також підтримав укладену угоду, просив суд її затвердити, та вказав, що узгоджена міра покарання відповідає вимогам закону.

В угоді про примирення погоджене покарання у виді громадських робіт. Відповідно до частини 3 статті 46 Кримінального кодексу України громадські роботи не призначаються особам, які досягли пенсійного віку.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років. В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений стажу для отримання пенсії у віці 60 років не має, пенсійне посвідчення не отримував у зв`язку з тим, що право на пенсію за віком не набув. Отримує державну соціальну допомогу на догляд за матір`ю, яка потребує постійного догляду. Отже, не є особою яка досягла пенсійного віку.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що зміст угоди відповідає вимогам статті 471 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зобов`язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені частиною 7 статті 474 КПК України.

Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 67 КК України вчинення кримінального проступку щодо особи з інвалідністю.

Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_4 раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, вживає алкогольні напої, офіційно не працює, але здійснює догляд за матір`ю, яка потребує постійного догляду.

Ураховуючи викладене, узгоджена сторонами угоди про примирення міра покарання у виді громадських робіт відповідає закону про кримінальну відповідальність, особі обвинуваченого та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Відтак, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про примирення із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявлено. Підстав для його застосування суд не вбачає.

Керуючись статями 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 23 березня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному 17.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026205490000028, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винним у пред`явленому обвинуваченні за частиною 1 статті 125 КК України та призначити йому узгоджене покарання у вигляді громадських робіт строком на 80 (вісімдесят) годин.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Відповідно до частини 15 статті 615 КПК України після складання та підписання повного тексту вироку оголошено його резолютивну частину.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та потерпілій.

Суддя ОСОБА_1