Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №465/4909/25 — Франківський районний суд м. Львова

Суд: Франківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 07 квітня 2026 р.

Справа: №465/4909/25

Суддя: Ванівський Ю. М.

465/4909/25

2/465/2062/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

08.04.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

з участю секретаря судового засідання Лозинського Т.-Р.А.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

встановив:

позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначає, що 28 березня 2024 року між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) укладено договір процентної позики № 2704/AN. Відповідно до п. 1.1 Договору, Позикодавець передає у власність позичальнику власні грошові кошти у розмірі 117 000 (сто сімнадцять тисяч) грн., де на 28 березня 2024 року курсом https://minfin.com.ua/currency/ 1 (один) USD дорівнює 39 грн (тридцять дев`ять) грн., а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму позики у такій же валюті по курсу на дату повернення, а також сплатити проценти в розмірі та порядку, встановлених договором. Відповідно до п. 2.1. договору, за цим договором позичальник зобов`язаний сплачувати проценти від суми позики в розмірі: 12% (дванадцять відсотків) щомісяця до дня фактичного повернення позики. Відповідно до п.3.1. договору, позика повинна бути повернута не пізніше 30 березня 2025 року. Цей строк може бути продовжено за згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою сторін до цього договору. Також, відповідач відповідно до умов договору зобов`язаний був сплачувати 12 % від суми позики щомісячно до дати повернення позики, тому 12 % від 117 000,00 грн становить 14 040,00 (проценти розраховувалися по формулі 117 000,00 х 12 х 100 = 14 040,00 грн.). Так як, у період з 28 березня 2024 року до 30 березня 2025 року пройшло 12 місяців, а з 30 березня 2025 року до дати подачі даної позовної заяви 2 місяці, разом 14 місяців то загальна заборгованість по сплаті процентів за користування становить 196 560,00 грн. (14 х 14 040,00 грн). Таким чином, сума заборгованості становить 321 018,90 грн, що складається з 124 458,90 грн. суми позики в еквіваленті 3 000,00 доларів США на дату повернення, 196 560,00 грн. суми процентів за користування позикою. Просить позовні вимоги задолити.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 01.12.2025 відкрито у справі спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила такі задоволити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, заслухавши думку представника позивача, приходить до висновку про підставність позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 25.03.2024 року було укладено договір процентної позики №2704/AN.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Позикодавець передає у власність позичальнику власні грошові кошти у розмірі 117 000 (сто сімнадцять тисяч) грн., де на 28 березня 2024 року курсом https://minfin.com.ua/currency/ 1 (один) USD дорівнює 39 грн (тридцять дев`ять) грн а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму позики у такій же валюті по курсу на дату повернення, а також сплатити проценти в розмірі та порядку, встановлених Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, за цим Договором Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти від суми позики в розмірі: 12% (дванадцять відсотків) щомісяця до дня фактичного повернення позики.

Відповідно до п. 2.4. Договору, позикодавець передає всю позику одноразово.

Відповідно до п.3.1. Договору, позику повинна бути повернута не пізніше 30 березня 2025 року. Цей строк може бути продовжено за згодою Сторін, яка оформлюється додатковою угодою Сторін до цього договору.

Відповідно до п 3.2 Договору, позика повинна бути повернута одноразово в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.4. Договору, позичальник сплачує належні Позикодавцю проценти щомісяця, не пізніше 30 числа, та до дня повернення позики включно.

Відповідно до п. 5.1. Договору, договір набирає чинності з дати укладення та діє до моменту виконання Сторонами в повному обсязі своїх обов`язків згідно з цим договором.

Відповідачем жодних доказів на спростування доводів позивача зазначених у позові або ж сплати останній боргу за договором позики, до суду не подано.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.01.2019р. по справі №373/2054/16-ц зробила правовий висновок, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тобто, відповідно до положень цивільного законодавства, сторони самостійно, на свій розсуд визначають умови договору, виконання яких в подальшому є для сторін обов`язковим. Відповідач ОСОБА_3 , укладаючи договір позики, погодився з його умовами, що були письмо зафіксовані: сумою грошових коштів, строком повернення. Однак свої зобов`язання не виконав та не повернув позивачці борг в обумовлений строк.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача на його користь суми боргу за договором позики.

Окрім цього, на підставі ст.141 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню також сплачений ним при зверненні до суду з позовною заявою судовий збір в розмірі 2 568 грн. 15 коп.

Керуючись нормами ст. 2, 5, 12, 141, 209, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_2 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задоволити.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 321 018,90 (триста двадцять одна тисяча вісімнадцять гривень) 90 копійок, яка складається з 124 458,90 грн. – суми позики та 196 560,00 грн.- суми процентів за користування позикою.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 2 568 (дві тисячі п`ятсот шістдесят вісім) грн. 18 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом передбачених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 08 квітня 2026 року.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Фізична особа – підприємець ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Ванівський Ю.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua