Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №444/1309/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1309/26

Провадження № 2/444/1395/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г. І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 через представника, адвоката Козакевича Р. В., звернулася в суд із позовом до відповідача Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 0,85 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території колишньої Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області, а на сьогоднішній день Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, право на яку ОСОБА_2 мала на підставі сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 160933, виданого Лавриківською сільською радою 27 червня 1997 року та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 933.

Позовні вимоги мотивують тим, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла після її смерті спадщину, оскільки постійно проживала разом з нею на день відкриття спадщини, тобто на день її смерті, не відмовився від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після смерті спадкодавця.

Однак спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 0,85 га умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка позивач не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім`я померлої ОСОБА_2 , оскільки вона втратила цивільну правоздатність та дієздатність внаслідок смерті.

А тому вважають, що право позивача на дану земельну частку (пай) підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок просять задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 24 березня 2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, підготовче судове засідання призначено на 06 квітня 2026 року о 09 год. 45 хв.

Витребувано з Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином засвідчену (прошиті та пронумеровані, скріплені гербовою печаткою всі аркуші) копію спадкової справи № 262/2025, яка зареєстрована 03 жовтня 2025 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 та її представника, адвокат Козакевич Р. В., в підготовче судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак подали на адресу суду письмову заяву, у якій просять справу розглядати у відсутності позивача та без участі представника позивача, адвоката Козакевича Р. В. Зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять такі задовольнити, не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Добросинсько-Магерівської сільської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог, при вирішенні справи покладаються на думку суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак з Жовківської ДНК на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог, при вирішенні справи покладаються на думку суду.

На виконання вимог ухвали із Жовківської державної нотаріальної контори на адресу суду надійшла засвідчена копія спадкової справи № 262/2025, яка зареєстрована 03 жовтня 2025 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, її представнка, представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, тобто фактично визнав позовні вимоги, покладається при вирішенні справи на думку суду, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Лавриків, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 04 червня 2002 року.

З сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 160933, який виданий 27 червня 1997 року Лавриківською сільською радою Львівської області та зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 933, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення Лавриківської сільської ради № 1 від 23 листопада 1995 року було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 1,19 га, а по уточнених даних 0,85 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Лавриківської сільської ради Львівської області. Землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 23 липня 2015 року було складено відповідний актовий запис № 30, що підтверджується викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 , яке повторно видане Жовківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 22 жовтня 2021 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

А тому, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай).

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Нормою ст. 1217 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Із заповіту, який 22 червня 2015 року посвідчений Поріцьким Т. В., сільським головою Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 68, вбачається, що ОСОБА_2 на випадок її смерті зробила таке заповітне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 , тобто позивачу.

По даних виконавчого комітету Лавриківської сільської ради заповіт заповідачем не змінено і не скасовано, що підтверджується записом старости Лавриківсько старостинського округу № 3 Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області Сало С. В. від 07 червня 2021 року.

Чинність даного заповіту підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори).

Викладеним у довідці за вихідним № 90, яка видана 30 січня 2026 року Лавриківським старостинським округом № 3 Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, стверджується, що ОСОБА_2 до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

З довідки за вихідним № 91, яка видана 30 січня 2026 року Лавриківським старостинським округом № 3 Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_1 , 1964 року народження, постійно проживала разом з ОСОБА_2 до дня смерті, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарство.

Тобто, ОСОБА_1 прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала з нею на день її смерті, не відмовилася протягом шестимісячного строку після смерті спадкодавця від прийняття спадщини,.

Суд враховує, що позивач ОСОБА_1 03 жовтня 2025 року звернулася в Жовківську державну нотаріальну контору Львівської області із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_2 .

Внаслідок звернення ОСОБА_1 у Жовківській державній нотаріальній конторі Львівської області 03 жовтня 2025 року було зареєстровано після смерті ОСОБА_2 спадкову справу № 262/2025, номер у Спадковому реєстрі 74679070, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 82763094 від 03 жовтня 2025 року.

Однак, Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України листом № 893/01-16 від 03 жовтня 2025 року відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку /пай/, площею 0,85 га, що розташований на території Лавриківської сільської ради Львівського району Львівської області, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як позивачем не було подано в нотаріальну контору оригінал правовстановлюючого документа нового взірця на вищевказаний земельний пай та роз`яснено про необхідність звернення в судові органи для оформлення права на вищевказаний земельний пай в порядку спадкування.

Як зазначено стороною позивача у позовній заяві, сертифікат нового зразка на земельну частку (пай) у ОСОБА_1 відсутній.

Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)» затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Сертифікат саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.

Згідно ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак суд враховує, що позивачем не може бути пред`явлено для оформлення спадщини належної форми документа, оскільки ОСОБА_2 померла, а тому втратила цивільну правоздатність та дієздатність, а за життя не зробила необхідних дій.

Отже ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла після її смерті спадщину, оскільки постійно проживала разом з нею на день відкриття спадщини, тобто на день її смерті, не відмовився від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після смерті спадкодавця.

Однак спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 0,85 га умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка позивач не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім`я померлої ОСОБА_2 , оскільки вона втратила цивільну правоздатність та дієздатність внаслідок смерті.

Водночас право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) підтверджувалося сертифікатом на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка.

Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази суд приходить до висновку, що право позивача на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 0,85 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території колишньої Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області, а на сьогоднішній день Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, право на яку ОСОБА_2 мала на підставі сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 160933, виданого Лавриківською сільською радою 27 червня 1997 року та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 933.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 06 квітня 2026 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.