Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №332/5638/25 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 332/5638/25

Провадження №: 2/336/908/2026

09.04.26

РІШЕННЯ

іменем України

09 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу ЄУН 332/5638/25 (провадження №: 2/336/908/2026) за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Новіцька Марина Миколаївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

18 листопада 2025 року із Заводського районного суду м. Запоріжжя до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, за підсудністю, надійшла цивільна справа №332/5638/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Новіцька Марина Миколаївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 12 червня 1982 року сторони зареєстрували шлюб, і проживали разом, однак шлюбні відносини між ними припиненні та спільне господарство не ведеться. Спільне життя з відповідачем не склалося у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння. Позивач вказує, що примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе.

Під час реєстрації шлюбу відповідач змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».

Від шлюбу неповнолітніх дітей сторони не мають.

Спору про поділ майна немає.

20 листопада 2025 року ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

05 січня 2026 року представник відповідача подав заяву, в якій просив надати строк на примирення тривалістю 6 місяців.

09 січня 2026 року представник позивача, через систему «Електронний суд», надав письмові заперечення в яких проти задоволення клопотання заперечував, вказав на те, що збереження шлюбу не є можливим та буде суперечити його інтересам.

09 січня 2026 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя клопотання представника відповідача про надання строку для примирення – задоволено частково. Надано сторонам у цивільній справі ЄУН 332/5638/25 (провадження №: 2/336/908/2026) за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Новіцька Марина Миколаївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, строк для примирення подружжя – 3 (три) місяці, тобто до 09 квітня 2026 року.

09 квітня 2026 року позивач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, представник надав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, повідомив, що примирення між сторонами не відбулося, позивач наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, була повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причина неявки суду не відома.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідив матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 12 червня 1982 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одружилися, про що Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Одеса), в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 499, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 12.06.1982 року.

Прізвища після одруження чоловіка та дружини ОСОБА_3 .

Сторони від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Шлюбні відносини сторін припинені. Спільне господарство не ведеться.

Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Дані положення узгоджуються з ч. 1, 2 ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, де зазначено, що чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.

Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

Можливість припинення шлюбу на підставі волевиявлення одного з подружжя є проявом принципу свободи шлюбу та рівності подружжя, закріпленого ст. 51 Конституції України та ст. 16 Загальної декларації прав людини. Так як укладення шлюбу здійснюється вільно та добровільно, то ніхто не може бути примушений до збереження подружніх відносин, якщо їх основа втрачена.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.

Відповідно до ч. 1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

У ч.ч. 3, 4 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Позивач не бажає збереження шлюбу та наполягає на його припиненні, відповідач заперечує проти цього, проте відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, що є неприпустимим.

Суд, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з вказаним позовом. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Суд надавав сторонам строк для примирення, але примирення між позивачем а відповідачем не відбулося, позивач наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до положень ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не є можливим, оскільки і після надання строку на примирення, позивач все одно наполягає на розірванні шлюбу, позов підлягає задоволенню, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Під час реєстрації шлюбу відповідач ОСОБА_2 змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на прізвище « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд вважає за доцільне ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 », оскільки відповідач не надала до суду заяву про зміну їй шлюбного прізвища на дошлюбне.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Щодо судових витрат.

Представник позивача при зверненні з даним позовом сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн., просив витрати по сплаті судового збору з відповідача не стягувати, тому суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 1, 24, 56, 104, 105, 110, 112-115 СК України, ст.ст. 2, 4, 7, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-275, 278-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Новіцька Марина Миколаївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб зареєстрований 12 червня 1982 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Одеса), про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 499, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Роз`яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Новіцька Марина Миколаївна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП не відомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Дата складання повного судового рішення 09 квітня 2026 року.

Суддя: