Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №334/10051/24 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 31.03.2026

Справа № 334/10051/24

Провадження № 2/334/97/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2026 Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Добрєва М.В.,

при секретарі Денисенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 серпня 2024 року о 10.50 годині в м. Запоріжжя, Дніпровський район, Дніпровське шосе, 30 км водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 330202 414 СПГ, реєстраційний № НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння при зміні напрямку руху здійснив виїзд на зустрічному смугу та не переконався у безпеці здійснив зіткнення з транспортним засобом Kia Sportage, реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалася в зустрічному напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих не має. Чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Згідно з постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.09.2024 року справа № 334/7163/24 ОСОБА_2 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП, накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

ОСОБА_1 є власником Kia Sportage, реєстраційний № НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію автомобіля НОМЕР_3 , в результаті ДТП її автомобіль пошкоджено, їй завдано матеріальну шкоду.

Станом на 29 серпня 2024 року була застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ГАЗ 330202 414 СПГ, реєстраційний № НОМЕР_1 в ТДВ СК «КРЕДО» страховий поліс № 221515797, що підтверджується копією полісу електронної бази МТСБУ.

Згідно із полісом страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована договором.

Згідно полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 160000 гривень, франшиза 3200 гривень.

Згідно полісу забезпечений транспортний засіб ГАЗ 330202 414 СПГ, реєстраційний № НОМЕР_1 , поліс на момент ДТП діяв.

Позивач звернулась до ТДВ СК «КРЕДО», було проведено оцінку автомобіля Кіа Sportage, реєстраційний № НОМЕР_2 для визначення суми матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням вказаного автомобіля.

05 листопада 2024 року страхова компанія ТДВ СК «КРЕДО здійснила виплату позивачу в рамках ліміту страхової відповідальності 160000 гривень за мінусом франшизи 3200 гривень в розмірі 156800 гривень, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 05.11.2024 року.

При цьому, з боку відповідача не було жодних пропозицій щодо вирішення питання про відшкодування завданої мені шкоди пошкодженням належного мені автомобіля, Kia Sportage, реєстраційний № НОМЕР_2 позасудовим порядком.

Вартість ремонтних робіт для відновлення пошкодженого автомобіля Кіа Sportage, реєстраційний № НОМЕР_2 згідно акту виконаних робіт від 30.10.2024 року, акту надання послуг від 30.10.2024 року ФОП ОСОБА_3 склала 327 496 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 повинен сплати позивачу в рахунок відшкодування завданої їй матеріальної шкоди пошкодженням автомобіля Kia Sportage, реєстраційний № НОМЕР_2 з урахуванням здійсненого страховиком страхового відшкодування 327 496 - 156 800 = 170 696 гривень.

Позивач зверталась до відповідача з пропозицією добровільно здійснити виплату невідшкодованої страховою компанією вартості ремонту, однак їй було відмовлено здійснювати вказану виплату.

З огляду на вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 170696 гривень, судові витрати.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 16 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Позивач до суду не з`явився, від представника позивача адвоката Шутака Ю.В. до суду надійшла заява про слухання справи без його та позивача участі, позов підтримують.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Кущ Є.Є. зазначив, що він не погоджується із вартістю відновлюваних робіт, які зазначила відповідач у позові, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволені у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Згідно вимог ч. 1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.09.2024 року справа № 334/7163/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, а саме у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди 20.09.2024 року, в результаті якої ОСОБА_2 було спричинено матеріальну шкоду, пов`язану з пошкодженням транспортного засобу Kia Sportage, реєстраційний № НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, винність відповідача у пошкодженні транспортного засобу позивача та спричиненні збитків встановлена судовим рішенням.

Відповідно із довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 05.11.2024 року, ОСОБА_1 отримала від ТДВ СК «КРЕДО» виплату в рамках ліміту страхової відповідальності 160000 гривень за мінусом франшизи 3200 гривень в розмірі 156800 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Частиною 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини 3 статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підтвердження розміру завданих збитків позивачем надані: акт виконаних робіт від 30.10.2024 року, акт надання послуг від 30.10.2024 року ФОП ОСОБА_3 , відповідно до яких загальна вартість робіт (послуг) склала 327496 гривень.

Вказані докази на думку суду є належними та допустимими.

Щодо незгоди представника відповідача із вартістю відновлюваних робіт, наданих позивачем суд зазначає наступне, так представник відповідача, у судовому засіданні висловив незгоду із вартістю відновлюваних робіт автомобіля Kia Sportage, реєстраційний № НОМЕР_2 , вважаючи її завищеною. Однак, судом встановлено, що будь-яких належних та допустимих доказів на спростування відновлюваних робіт, визначеного у переліку робіт, наданого позивачем, відповідачем надано не було.

Згідно з частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не скористався своїм правом на клопотання про призначення судової автотехнічної чи товарознавчої експертизи, не надав альтернативного звіту про оцінку транспортного засобу або висновку спеціаліста. Таким чином, голе заперечення відповідача без надання відповідних доказів не є достатньою підставою для відхилення судом поданого позивачем розрахунку шкоди.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля була застрахована в ТДВ «СК «КРЕДО», страховою компанією була виплачена суму страхового відшкодування.

Різниця між сумою страхового відшкодування та фактичними збитками становить 170696 гривень.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, вважає, що позовна вимога про стягнення збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 170696 гривень підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір в сумі 1706,96 гривень, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10-13, 76-89, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 170696 (сто сімнадцять тисяч шістсот дев`яносто шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1706,96 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового

Суддя: Добрєв М. В.