Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №404/13293/25 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/138/26 Головуючий у суді І інстанції: Бурко Р.В.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

з участю:

представника особи, яка притягається до відповідальності – адвоката Язан О.О.,

представника потерпілого адвоката Майорова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький, в режимі відео конференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 10 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки на запит суду не надано)

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124,

Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та закрито провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Фортечного районного суду м. Кропивницького

від 10 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Сitroen Berlingo», державний номер НОМЕР_1 , рухався в м. Кропивницький по вул. Героїв Земляків, згідно висновку експерта № СЕ-19/105-25/16363-ІТ від 01.12.2025 р. за фактом ДТП від 09.10.2025р., на перехресті з вул. Леваневського, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Сitroen Berlingo», державний номер НОМЕР_1 , виконуючи маневр повороту ліворуч, не надав дорогу транспортному засобу «Mazda 626», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який наближався до перехрестя з правого боку, в результаті допустив з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 16.12, 2.3.б Правил дорожнього руху України, за що передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою закрити провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом було залишено поза увагою той факт що експерту навмисно були надані хибні та спотворені вихідні данні які стали підставою для надання хибного та не об`єктивного висновку.

Так, експерту не надавались для аналізу та дослідження ні протокол ОМП, а ні пояснення його пояснення, що також свідчить про не повноту проведеного висновку.

Також, в постанові зазначено, що долученим до протоколу відеозаписом, який був переглянути судом та встановлено: «за 5 секунд до ДТП почав рух через перехрестя транспортний засіб «Сіїгоеп Вегііпео», при цьому згідно пояснень ОСОБА_1 саме в цей час він і помітив, що по головній дорозі рухається транспортний засіб «Магсіа 626». а тому у своїй сукупності підтверджують обставини встановлені в суді».

Суд не правильно виклав його показання та хибно зазначив, що за 5 секунд до ДТП він помітив, що по головній дорозі рухається транспортний засіб «Mazda 626».

У судовому засіданні він такого ніколи не говорив, а говорив лише про те що з моменту коли він розпочав рух і до зіткнення минуло 4-5 секунд, і автомобіль «Mazda 626»він помітив у дзеркало заднього огляду якраз в момент удару.

На думку апелянта швидкість даного автомобіля «Mazda 626» складала орієнтовно 80-90 км/год. Оскільки навіть в процесі виконання мною повороту ліворуч він бачив дорогу з правого боку мінімум на 60-70 м із-за останнього автомобіля, якого він перед цим пропускав з лівої сторони, і на вказаній ділянці дороги жодного транспортного засобу не було, тобто якби водій автомобіля «Mazda 626» рухався на даній ділянці дороги з дозволеною швидкість 50 км/год. то ніякого ДТП не відбулось.

Також, час його руху з моменту початку руху до удару пройшло орієнтовно 4 секунди. Швидкість мого руху під час виконання даного маневру складала 10-20 км/год.

Більш того, його показання повністю узгоджуються з проведеною за заявою Його адвоката судовою автотехнічною експертизою за № 11104250 від 24.11.2025 року, вказаний висновок був проведений на основі протоколу ОМП із схемою, пояснень свідка та учасників пригоди, а також на основі двох відеозаписів моменту ДТП.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – без змін, з таких підстав.

В суді апеляційної інстанції адвокат Язан О.О. підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 та просив її задовольнити.

Значив, що ОСОБА_2 надаються пояснення з метою уникнення адміністративної відповідальності, а саме щодо дозволеної швидкості руху його транспортного засобу, що не відповідає пошкодженням та відстані на яку відкинуло автомобіль «Сіїгоеп Вегііпео» після удару. Також, експерту в ході проведення експертизи не було надано усі необхідні матеріли справи, а також вихідні дані з метою проведення експертизи.

Щодо обставин справи повідомив, що ОСОБА_1 знаходився на другорядній дорозі та повертав не ліво по напрямку руху його транспортного засобу. Оглядовість його була 60-70 метрів, оглядовість ніхто не обмежував. Впевнившись у безпеці виконання маневру ОСОБА_1 почав його виконувати. Вказав, що ДТП відбулось вже коли транспортний засіб ОСОБА_1 вже фактично завершив маневр повороту.

В суді апеляційної інстанції представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат - Майоров С.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Значив, що експерту для проведення експертизи надавались усі матеріали. В той же час, експертиза проведена адвокатом Язаном О.О. не може вважатися належаним доказом, оскільки експертом вирішення питання, які перебувають поза межами його експертної спеціальності.

Щодо обставин справи, пояснив, що в матеріалах справи наявний відеозапис моменту ДТП, з якого вбачається з досліджених матеріалів ОСОБА_1 пропускав колону зліва,яка після проїзду перехрестя перекрила йому оглядовість з правого боку, та замість пропустити ще один транспортний засіб який рухався з правої сторони, почав рух. Своїми діями створив сам собі небезпеку для руху, оскільки проїжджаюча колона перекривала йому оглядовість. В даному випадку безпосередньо дії ОСОБА_1 , які виразились в намаганні встигнути проїхати перед транспортним засобом, який рухався по головні дорозі у смуги руху, яку ОСОБА_1 необхідно було перетнути є причиною ДТП, та як наслідок транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.

Згідно положень ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, можуть бути лише водії транспортних засобів. При цьому пошкодження таких засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення правил дорожнього руху.

При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 529747 від 02.12.2025, яким підтверджується та зафіксовано, що саме 09.10.2025, мало місце правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1

- протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 09.05.2024, відповідно до якого, огляд проводився в світлу пору доби; загальна видимість та конкретна видимість з робочого місця водія + 200 метрів; локалізація пошкоджень на транспортних засобах: «Mazda 626», пошкоджена капот, передні крила, передні освітлювані прилади, передній бампер, лобове скло,передній номерний знак, радіатор охолодження, а «Сitroen Berlingo» пошкоджені задні крила, задній бампер, задні освітлювані прилади, задня кришка багажнику, задній номерний знак;

- письмовими показаннями ОСОБА_1 відповідно до яких останній під`їхавши до перехрестя він зупинився так як був рух транспорту з лівого боку, надавши перевагу в русі він впевнився що з правого боку на достатній відстані жодного транспорту не має. Оскільки він впевнився безпеці свого маневру то розпочав рух. Виїхавши на перехрестя та здійснюючи поворот на ліво він ще раз подивився праворуч та із-за останнього якого він пропускав перед цим,він проглянув проїжджу частину на відстань не менше 60-70м та оскільки ближче не було інших транспортних засобів, то він продовжив рух та розпочав проїжджати пішохідний перехід в цей час він почув писк гальм та сильний удар в задню частину мого автомобіля.

Вказані пояснення свідчать про те, що ОСОБА_1 постійно не контролював дорожню обстановку, не побачив автомобіль, який приближався з правого боку по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких кожен окремо підтвердив, що водій «Сitroen Berlingo» здійснюючи поворот не надав перевагу у русі «Mazda 626»;

В той же час суд апеляційної інстанції не бере до уваги висновки експертів № СЕ-19/105-25/16363-ІТ від 01.12.2025 та висновок експерта № 11104250 від 24.11.2025, оскільки експерти фактично суперечать один одному, що свідчить про можливу їхню заінтересованість.

- фотографіями з місця ДТП, з яких можливо встановити пошкодження транспортних засобів.

- відеозаписами з місця події.

Так, з відеозапису наданого адвокатом Язаном О.О. вбачається, що автомобіль ОСОБА_2 рухався зі швидкістю вищою за швидкість попутних транспортних засобів.

З відеозапису, на якому зафіксовано факт ДТП вбачається, що ОСОБА_1 виконував на перехресті поворот ліво. На відеозаписі зафіксовано рух маршрутки та 4 інших транспортних засобів, з лівої сторони по ходу руху транспортного засобу ОСОБА_1 , в подальшому відстань між усі 5 транспортними засобами скорочується.

На 00.07 секунді відеозапису зафіксовано, як транспортний засіб виїхав на перехрестя, до транспортного засобу ОСОБА_1 з лівої сторони наближався інших транспортний засіб, а з правої сторони зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 .

На 00.08 секунді відеозапису зафіксовано, як транспортні засоби з лівої сторони та з правої наближаються до «Сitroen Berlingo», та водій ОСОБА_1 повинен був їх побачити. При цьому водій ОСОБА_1 перебував на середині перехрестя та мав можливість пропустити автомобіль «Mazda 626» під керуванням ОСОБА_2 .

Момент ДТП на 00.09 секунді відеозапису фактично зафіксований не чітко, оскілки відрізок у часток дороги закритий деревом.

Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № СЕ-190/105-25/16363-П від 01.12.2025 року в даній дорожній обстановці та при наданих вихідних даних, водій автомобіля CITROEN-Berlingo (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді шляхом виконання вимог п. 16.12 Правил дорожнього руху, для виконання яких у нього були відсутні перешкоди технічного характеру.

В даній дорожньо-транспортній ситуації та при заданих вихідних даних, дії водія автомобіля CITROEN-Berlingo (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 шо не відповідали вимогам п. 16.12 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору знаходились у причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо-транспортної Пригоди.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого

ст. 124 КУпАП доведена повністю.

Що стосується доводів захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, необхідно зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті виконання ОСОБА_1 маневру повороту ліворуч на перехресті з другоряднохї дороги відбулось ДТП.

При цьому адвокат Язан О.О. просить закрити провадження у справі по відношенню до його підзахисного за відсутності складу правопорушення, з підстав того, що експерт належним чином не врахував швидкість руху «Mazda 626», а також пояснення ОСОБА_1 .

Разом з тим, необхідно зазначити про те, що пояснення ОСОБА_1 суперечить відеозапису ДТП наявного в матеріалах справи.

Так ОСОБА_1 надав пояснення про те, що виїхавши на перехрестя та здійснюючи поворот на ліво він ще раз подивився праворуч на відстань не менше 60-70 м не було інших транспортних засобів та розпочав проїжджати пішохідний перехід в цей час він почув писк гальм та сильний удар в задню частину мого автомобіля.

Однак, з відеозапису наявного в матеріалах справи можливо встановити, що ОСОБА_1 починаючи з 00.07 по 00.09 фактично виконував маневр, з 00.07 по 00.09 момент ДТП на відеозаписі вже зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 з незначною швидкістю, тобто ОСОБА_1 мав можливість виявити автомобіль, який рухається по головній дорозі мав перевагу у русі та надати йому дорогу.

Окремо необхідно зазначити про те, що як вбачається з протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди від 09.05.2024 загальна видимість та конкретна видимість з робочого місця водія + 200 метрів.

ОСОБА_1 надав пояснення про те, що він бачив не менше 60-70 м, що у свою чергу не узгоджується з даними протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди від 09.05.2024, оскільки загальна видимість з робочого місця водія + 200 метрів.

За змістом п. 2.3.б. Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

За умовами п. 16.11 Правил дорожнього руху на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху

Згідно п. 16.12 на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.

У відповідності до п. 12.3 Правил дорожнього руху уразі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Таким чином, з дослідженого відеозапису та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути створення умов, що призвели до ДТП.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 рухався на зелений сигнал світлофору, в матеріалах справи наявний відеозапис, з якого можливо зробити висновок про те, що за письмових пояснень ОСОБА_1 останній міг бачити наближав шився до нього транспортний засіб ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про доведеність фатку вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

А тому, враховуючи те, що порушення вимог п. 2.3 б, 16.12 Правил дорожнього руху, які ставляться в провину ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції, доказів протилежного стороною захисту не надано, прихожу до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та відсутність в діях його вини, як такі, що надані з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

Навіть якщо і врахувати швидкість ОСОБА_2 99 км/год., що в перерахунку складає 27.5 м/с, пояснення ОСОБА_1 щодо обставин виконання ним маневру, а також час між перебування ОСОБА_1 на середині перехрестя та ДТП становив 2 секунди 00.08-00.09 (27.5 м/с х 2 = 55), ОСОБА_1 за умови належного виконання п. 2.3 б ПДР України мав можливість бачити транспонуй засіб під керування ОСОБА_2 та в подальшому вчинити дії на уникнення зіткнення.

Також судом не можуть бути враховані доводи клопотання про необхідність призначення інженерно-транспорної (атотехнічної) експертизи, оскільки як вже було вище встановлено, враховуючи докази наявні у матеріалах справи, а також дорожню обстановку транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 не мав жодної переваги руху над транспортним під керуванням ОСОБА_2 .

При цьому, ступінь вини ОСОБА_2 може бути предметом експертних досліджень, однак жодним чином не впливає на вину ОСОБА_1 у тому числі на виконання ним обов`язку передбаченими вимогами п. 2.3 б, 16.12 Правил дорожнього руху.

Інших будь яких переконливих доказів до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції, які-б могли вплинути на правильність прийнятого рішення адвокат Язан О.О. не надав.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а доводи з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, є непереконливими через їх необґрунтованість та безпідставність, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених по справі об`єктивних, належних, допустимих доказів, які є послідовними, достатньо вагомими, чіткими, узгодженими між собою, а тому достовірними, достатніми та відповідають критеріям якості доказів, встановленим в рішеннях Європейського суду з прав людини в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 липня 2011 року та в справі «Яременко проти України» від 12 вересня 2008 року, а тому не викликають сумнівів у суду та покладені в основу постанови.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ст. 124 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Враховуючи те, на момент ухвалення судового рішення сплинув строк передбачений ст.38 КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності апеляційний суд погоджується з думкою судді суду першої інстанції, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.7ч.1 ст.247 КУпАП.

В той же час статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні.

При цьому, будь-яких норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.

Водночас, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.

Тобто, для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі саме за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Таким чином, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, необхідно встановити наявність або відсутність вини особи відносно якої складені протоколи про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ст. 124 кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 10 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук