Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №391/986/25 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 391/986/25

2/405/114/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2026 Подільський районний суд м. Кропивницького

в складі: головуючої судді – Шевченко І.М.

за участю секретаря – Мишевець Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2025 року позивач звернувся в Компаніївський районний суд Кіровоградської області з позовом до відповідача про стягнення боргу за розпискою.

В обґрунтування позову зазначив, що 29.09.2025 року сталося ДТП за участю позивача та відповідача, внаслідок даного ДТП, транспортному засобу, який належить позивачу було завдано пошкодження. Відразу після того, як відбулося ДТП, відповідач визнав свою провину у скоєнні зазначеної ДТП, та написав відповідну розписку, в якій зобов`язався компенсувати матеріальні збитки в розмірі 16 000 грн., викликані ремонтом автомобіля позивача. Термін повернення вказаних грошових коштів сторонами був визначений до 20 жовтня 2025 року. При цьому відповідач благав не викликати поліцію, з огляду на перспективу досудового вирішення справи, останній погодився на пропозицію відповідача. Однак, коли позивач, 21 жовтня 2025 року звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів, останній відмовився компенсувати відповідну шкоду. Станом на дату звернення до суду з указаною позовною заявою, борг відповідач не повернув. Так як відповідач умисно уникає виконання зобов`язання з відшкодування шкоди, тому просить стягнути на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 16 000 грн.

Ухвалою судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2025 року справу передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Кропивницького.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 20.01.2026 року прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. Від представника позивача – адвоката Жеребенко О.В. надійшла заява про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позов підтримує. Також подала суду заяву, в якій просила долучити до матеріалів справи оригінал розписки.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщався завчасно і належним чином. Повістка відповідачу надсилалася за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання та відповідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до п. 2. ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із змісту боргової розписки від 29.09.2025 року, остання складена відповідачем на підтвердження його обов`язку із відшкодування шкоди, заподіяної ним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шляхом пошкодження транспортного засобу, належного позивачу.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 29.09.2025 року власноручно написав розписку про добровільне відшкодування шкоди, якою підтвердив заподіяння шкоди ОСОБА_1 у розмірі 16 000 грн. і зобов`язався виплатити суму шкоди до 20.10.2025 року.

Відповідно до розписки відповідач визнає, що завдав позивачу матеріальної шкоди, яка виразилась у пошкодженні автомобіля, та зобов`язується відшкодувати цю шкоду до 20.10.2025 року. Згідно розписки розмір матеріальної шкоди складає 16 000 грн.

Водночас судом встановлено, що після закінчення строку сплати відшкодування 20.10.2025 року, відповідач не виконав своє зобов`язання за розпискою, завдані позивачу збитки не відшкодував, так як оригінал розписки знаходиться у позивача.

Предметом позову є стягнення матеріальної шкоди, згідно з виданою відповідачем розпискою від 29.09.2025 року в розмірі, обумовленому борговим документом. Оскільки взяте на себе зобов`язання відповідачем у вказаний в розписці строк не виконано, позивач вправі захищати своє порушене право.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Підставою звільнення особи від відповідальності в деліктних правовідносинах є відсутність будь-якої складової цивільного правопорушення.

Встановлено, що розпискою про добровільне відшкодування шкоди, складеною відповідачем, врегульовано порядок відшкодування шкоди.

Згідно ст. 3 ч. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стандарт доказування, тобто ступінь доведеності обставин справи сторонами є питанням досить складним для Суду, яке він вирішує у кожній справі окремо. Загальне правило, сформульоване у рішенні по справі Ireland v. the United Kingdom (5310/71, § 161, 18 January 1978) наступним чином: оцінюючи докази Суд застосовуватиме стандарт доказування «поза розумним сумнівом», але додає, що такий доказ може слідувати з співіснування достатньо сильних, чітких та узгоджених припущень або інших схожих неспростованих презумпцій факту. В цьому контексті поведінка Сторін при отриманні доказу також приймається до уваги.

Слід також наголосити, що переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд в постанові від 17.12.2020 року у справі №278/2177/15-ц зазначив, що процесуальний обов`язком суду є належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок.

Судом встановлено, що розмір завданої відповідачем шкоди узгоджено сторони та відповідач склав розписку про добровільне відшкодування, дійсність якої відповідачем не заперечується.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача, з вини якого позивачу завдана шкода в розмірі, про який сторони домовились.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля у розмірі 16 000 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

Статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч.ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Представником позивача подані до суду наступні документи, а саме:

1.Договір про надання правничої (правової) допомоги від 21.03.2026 року;

2.Акт виконаних робіт (наданих послуг);

3.Квитанція на суму 5 000 грн., а тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 5 000 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за розпискою від 29.09.2025 року в розмірі 16 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко