Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №148/2259/25 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2259/25

Провадження №2/148/114/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яремчук Артур Вікторович, до Шпиківської селищної ради про визнання права власності за на спадкове майно,-

встановив:

У вересні 2025 адвокат Яремчук А.В. звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 з вказаною вище позовною заявою. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 мала у власності 1/3 частини житлового будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала їй як члену колгоспного двору, відповідно до рішення виконавчого комітету Шпиківської селищної ради від 20 лютого 2004 року №42 «Про оформлення права приватної власності на кожного члена колишнього колгоспного двору по АДРЕСА_2 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2 , але не встигла за життя її оформити. Після смерті матері позивача, ОСОБА_3 , відкрилася спадщина за законом, в тому числі і на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 . Чоловік покійної ОСОБА_3 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач - син покійної є спадкоємцем першої черги майна своєї матері, окрім нього відсутні інші спадкоємці. ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері, звернувшись у визначений законом строк з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Сухомлин О.А.

Разом з тим, нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 з посиланням на відсутність документів, які б підтверджували право власності спадкодавця на неї.

Позивач бажає реалізувати своє право на спадщину, однак не може це зробити, оскільки після смерті спадкодавця відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, а саме на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала його бабі, та яку в порядку спадкування прийняла його мати.

В зв`язку з чим адвокат Яремчук А.В. просить визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається із 1/3 частини житлового будинку, який розташований, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки в іншиї спосіб позивач не може захистити свої права.

В судовому засіданні представник позивача заяву підтримав, посилаючись на обставини, викладені у ній. Суду пояснив, що 20.02.2004 року виконавчий комітет Шпиківської селищної ради прийняв рішення про оформлення право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 членам колишнього колгоспного двору в рівникх частках, а саме: бабі позивача ОСОБА_2 , його матері ОСОБА_3 та батьку ОСОБА_4 . Своє право власності мати позивача та батько на 2/3 будинку оформили в 2009 році та отримали свідоцтва про право власності, а баба позивача не оформила свого права, так як померла в 2008 році. Таким чином, відсутність правовстановлюючого документу на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка належала бабі позивача ОСОБА_2 , та яку успадкувала його мати, не дозволяє позивачеві оформити свої спадкові права на частину будинку після смерті останньої. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Шпиківської селищної ради в судове засідання не з`явився. Від нього до суду надійшло письмове клопотання з проханням розглядати справу без нього, заперечень до позову не має.

Вислухавши пояснення представник позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області 17.06.2008, судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 96 років в смт. Шпиків Тульчинського району Вінницької області (а.с. 10).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області 02.12.2010, судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 74 років в смт. Шпиків Тульчинського району Вінницької області (а.с. 10 зв.бік).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Шпиківською селищною радою 11.12.2024, судом також встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 84 років в с-щі Шпиків Тульчинського району Вінницької області (а.с. 11).

Згідно копії свідоцтва про народження, заповненого російською мовою, серії НОМЕР_4 , виданого 04.01.1969 Шпиківською селищною радою, встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьком згідно свідоцтва є ОСОБА_4 , а матір`ю - ОСОБА_3 (а.с. 9 зв.бік).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №81547225 від 17.06.2025 судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 25.11.2008 заведена спадкова справа (а.с. 9).

Згідно Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №81547795 від 17.06.2025 суд установив, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , 19.12.2024 заведена спадкова справа (а.с. 8).

Як слідує із відповіді приватного нотаріуса Тульчинської державної нотаріальної контори Сухомлин О.А. від 17.06.2025 №190/02-14, ОСОБА_1 являється спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та була спадкоємицею за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11 зв.бік).

Згідно копії Архівного витягу, виданого Тульчинською районною військовою адміністрацією 09.07.2025 №01-41/1794, рішенням 9-тої сесії 21-го скликання Шпиківської селищної ради народних депутатів Тульчинського району Вінницької області від 24 липня 1992 року «Про затвердження земельних ділянок під будівництво індивідуальних житлових будинків та під городництво і садівництво», вирішено затвердити земельні ділянки під будівництво житлових будинків та під городництво, сінокосіння гр. смт. Шпикова. /список додається/, п. 7. ОСОБА_4 - 0,39 га - городництво 109 (а.с. 12).

Відповідно до копії Інформаційної довідки, виданої Тульчинською районною військовою адміністрацією 09.07.2025 №01-41/1795 у документах Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області за 2000-2016 роки, рішення про присвоєння (уточнення) поштової адреси по АДРЕСА_3 , відсутнє (а.с. 12 зв.бік).

Водночас, як слідує із довідки, виданої адміністратором відділу «Центру надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Шпиківської селищної ради, згідно розпорядження голови №17-р від 29.01.2016 «Про перейменування вулиць смт. Шпикова та с. Винокурня» на виконання ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки" АДРЕСА_4 (а.с. 197).

З копії рішення виконавчого комітету Шпиківської селищної ради №28 від 20.02.2004 «Про оформлення права приватної власності на кожного члена колишнього колгоспного двору по АДРЕСА_2 » слідує, що розглянувши заяву членів колишнього колгоспного двору ОСОБА_2 , виконком вирішив: 1. Оформити право приватної (спільної, часткової) власності на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 на кожного члена колишнього колгоспного двору в рівних частках за: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; 2. Видати свідоцтво про право приватної власності в рівних частках ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 13 зв.бік-14).

З копії рішення виконавчого комітету Шпиківської селищної ради №27 від 19.03.2009 «Про оформлення права приватної власності на кожного члена бувшого колгоспного двору в АДРЕСА_1 » судом встановлено, що розглянувши заяву члена бувшого колгоспного двору ОСОБА_3 про оформлення права приватної власності на житловий будинок та господарські будівлі в АДРЕСА_1 в зв`язку з припиненням існування колгоспного двору, керуючись Законом України від 16.12.1993 «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про власність», згідно якого право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні та згідно якого загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору застосовуються з 1 липня 1990 року, виконком селищної ради вирішив: 1.Оформити право приватної власності на 2/ 3 частини житлового будинку житловою площею кв.м., з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 на членів бувшого колгоспного двору - ОСОБА_3 ; - ОСОБА_4 ; 2. Видати свідоцтво про право приватної власності на 2/3 частини житлового будинку громадянам: - ОСОБА_3 ; - ОСОБА_4 , взамін свідоцтва виданого виконкомом Шпиківської селищної ради 07.05.1976 року за № 84 (а.с. 14 зв.бік-15).

Згідно копії довідки від 25.12.2024 №43, виданої ОСОБА_1 КП «Тульчинське МБТІ», слідує, що право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012, згідно архівних даних зареєстровано за власниками: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 05.06.2009, виданого виконавчим комітетом Шпиківської селищної ради на підставі рішення виконавчого комітету Шпиківської селищної ради від 19.03.2009 №27 по 1/3 частці. ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку будинку не оформлено (а.с. 15 зв.бік).

З копії звіту ОСОБА_5 про незалежну оцінку вартості 1/3 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , слідує, що станом на 09.09.2025 вартість даного об`єкту складає 98311 грн. (а.с. 41-49).

Згідно копії технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_6 на замовлення ОСОБА_1 , площа земельної ділянки усього під забудовою – 199,3 м.кв., під основною будівлею – 122,1 м.кв., під господарськими, допоміжними будівлями та спорудами – 77,2 м.кв. Загальна площа будинку- 88,4 кв.м., з них: житлова- 48,5 кв.м., допоміжна – 39,9 кв.м. (а.с. 16 зв. бік – 18).

З копії спадкової справи № 82/2024, відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 приватним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Сухомлин О.А., судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв її син ОСОБА_1 , звернувшись до ОСОБА_7 з заявою про прийняття спадщини від 19.12.2024 (а.с. 73). Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , або претендували на неї, не встановлено. Також з матеріалів спадкової справи вбачається, що заповіту ОСОБА_3 не залишила.

Факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після матері ОСОБА_3 підтверджується виданими йому свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченого 21.08.2025 приватним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Сухомлин О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 3164, на земельну ділянку, що розташована на території Шпиківської селищної ради, Тульчинського району, Вінницької області, площею 2,4220 гектарів в межах згідно з планом, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю ЯЛ №190487, виданого 29 липня 2010 року та свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченого нотаріусом Сухомлин О.А. 07.07.2025 на недоотриманий розмір пенсії за грудень 2024 року в сумі 4 443 грн. 91 коп., яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі довідки, виданої 23 червня 2025 року Головним управлінням пенсійного фонду України у Вінницькій області, Управлінням з питань виплат за № 0200-0402-8/69537 (а.с. 27- зв. бік - 28 зв.бік).

З копії спадкової справи № 846/2008, відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла її дочка ОСОБА_3 , звернувшись до Тульчинської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини від 25.11.2008 (а.с. 158). Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , або претендували на неї, не встановлено. Дочка ОСОБА_2 – ОСОБА_8 спадщину після смерті матері не прийняла, про що свідчить копія її заяви від 25.11.2008 (а.с. 159). Також з матеріалів спадкової справи вбачається, що заповіту ОСОБА_2 не залишила.

Встановлено судом і те, що згідно постанови приватного нотаріуса Тульчинської державної нотаріальної контори Сухомлин О.А. від 21.08.2025 №271/02-31, позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 на 1/3 (одну третю) частку житлового будинку під номером сто сорок п`ять ( АДРЕСА_1 , на підставі ст. 46 Закону" України «Про нотаріат», глави 7, п. 1, 2 глави 8, п. «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю правоустановчого документу, який би підтверджував право власності спадкодавця на дану частину будинку. (а.с. 8).

Вирішуючи спір, що склався між сторонами, суд виходить із такого.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Аналіз даних законодавчих норм дає підстави зробити висновок про те, що умовою переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житлові будинки, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набрав чинності 03.08.2004, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим законом за умов, якщо реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Виникнення права власності на будинки споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Частина 2 ст. 123 ЦК УРСР 1963 року визначала, що розмір частки члена колгоспного двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Отже, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена колгоспного двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

З досліджених доказів, суд доходить висновку, що право власності на спірну 1/3 частину будинку по АДРЕСА_1 виникло у ОСОБА_2 , а також у ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до набрання чинності Законом України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки вказаний будинок належав колгоспному двору і виникнення права власності на такі житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Факт належності будинку по АДРЕСА_1 на праві привавтної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як членам колишнього колгоспного двору, підтверджується рішенням виконавчого комітету Шпиківської селищної ради № 28 від 20.02.2004 року "Про оформлення права приватної власності на кожного члена колишнього колгоспоного двору", яке досліжено та оцінюється судом в сукупності з іншами доказами. Зі змісту даного рішення слідує, що селищна рада не надавала у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вказаний будинок, а лиша прийняла рішення щодо переоформлення права власності, яке вже належало особам - членам колишнього колгоспного двору та видачі їм свідоцтв про право власності.

Також суд враховує, що своє право власності по 1/3 частини на даний будинок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оформили в 2009 році та отримали відповідні свідоцтва про право власності, а ОСОБА_2 не встигла документально оформити своє право власності, оскільки 2008 року померла.

Частиною першою статті 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина перша статті 1297 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, визнання права в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим виникає цивільно-правовій спір.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 належало право власності на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , яке вона не оформила.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадщину, до складу якої входило і право на спірну 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , прийняла її дочка ОСОБА_3 , звернувшись до Тульчинської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак не формила своїх спадкових прав.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 єдиним спадкоємцем є її син ОСОБА_1 , який спадщину прийняв, в тому числі і право вланості на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , оскільки у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з відповідною заявою.

Позивачу ОСОБА_1 приватним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Сухомлин О.А. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/3 (одну третю) частку житлового будинку АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правоустановчого документа на спірну 1/3 частину житлового будинку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, беручи до уваги, що в судовому засіданні позивачем доведено факт прийняття ним спадщини після смерті мами ОСОБА_3 , а також факт прийняття останньою за життя спадщини після смерті баби ОСОБА_2 , до якої зокрема входило і право власності на 1/3 житлового будинку АДРЕСА_1 ,а також не встановлено того, щоб хтось інший, крім позивача, зі спадкоємців прийняв спадщину, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає можливим задовольнити позов, оскільки в оформленні спадкових прав позивачу нотаріусом відмовлено і в інший спосіб своє право він захистити не в змозі.

Судові витрати суд залишає за позивачем, оскільки таке прохання він висловив в позовній заяві та воно підтримане представником в судвоому засдіанні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 13, 76-81, 89, 95, 206, 211, 247, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 1216-1218, 1220, 1222,1223, 1261, 1266, 1268-1270, 1272, 1296 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 09.04.2026.

Суддя Л.А. Штифурко