Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №710/34/26 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/34/26 Провадження № 2/710/272/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Щербак О.В.,

за участю:

секретаря судових засідань – Кисличенко Л.А.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – Коцар О.С.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Шпола цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Шполянського районного суду Черкаської області із позовом до ПАТ « ВФ « Україна», в якому просить зобов`язати Приватне акціонерне товариство “ВФ Україна” усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий № 7125783600:01:002:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом звільнення вказаної земельної ділянки від споруд стільникового радіотелефонного зв`язку стандартів GSM -900/DCS 1800/UMTS-2100 ПрАТ «ВФ Україна» пусковий комплекс № КІЕ СНК LEB.

В обгрунтування позову зазначив, що 01.08.2018 між ОСОБА_3 (орендодавцем) та ПрАТ «ВФ Україна» (орендарем) було укладено договір оренди нерухомого майна № _LEB, згідно п. 1.1 якого орендодавець передавав, а орендар приймав в строкове платне користування технологічний майданчик, загальною площею 120 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно план-схеми (додаток № 2).

03.08.2022 між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. На підставі цього договору позивач набув право власності на земельну ділянку кадастровий № 7125783600:01:002:0009 загальною площею 2100 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На вказаному технологічному майданчику і, відповідно, на зазначеній земельній ділянці відповідачем було споруджено телекомунікаційний об`єкт. Після переходу права власності на земельну ділянку до позивача договір оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем укладено не було, а земельна ділянка фактично не була звільнена від майна відповідача (базової станції мобільного зв`язку). Тобто з моменту набуття позивачем права власності на земельну ділянку кадастровий № 7125783600:01:002:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на ній перебуває споруда - базова станція мобільного зв`язку КІЕ СНК LEB, власником якої є відповідач. При цьому будь-яких договорів щодо використання цієї земельної ділянки між позивачем та відповідачем не укладено.

Вважає, що будь-які правові підстави для перебування вказаної базової станції мобільного зв`язку на земельній ділянці позивача в даний час відсутні. Коштів за використання земельної ділянки ПрАТ «ВФ Україна» позивачу не сплачує. Вказане свідчить, що належна позивачу земельна ділянка кадастровий № 7125783600:01:002:0009 зайнята майном ПрАТ «ВФ Україна», що позбавляє позивача можливості здійснювати своє право власності щодо цієї земельної ділянки (користуватись нею, зводити на ділянці будівлі або споруди, передавати її в оренду іншим особам тощо). 01.11.2022 позивач письмово повідомив відповідача про зміну власника земельної ділянки та запропонував укласти новий договір оренди.

25.11.2022 відповідач направив позивачу лист про відмову від укладення договору оренди. 21.06.2023 позивач повторно звернувся до керівника ТЦ Черкаси ПрАТ “ВФ “Україна” Тєлєгіна О.А. з пропозицією про укладення договору оренди нерухомого майна або підписання додаткової угоди до договору оренди нерухомого майна № _LEB від 01 серпня 2018 року, який було підписано з попереднім власником ОСОБА_3 .. Однак, відповіді на цей лист відповідач не надав. 07.11.2025 рекомендованим листом № 1800100655594 позивач ще раз направив відповідачу пропозицію про укладення договору оренди земельної ділянки. Поштове відправлення було отримано відповідачем 11.11.2025 . Однак договору оренди відповідач і досі не уклав.

14.01.2026 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

04.02.2026 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

18.03.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про подовження строку на подання відзиву та повернення до стадії підготовчого провадження.

Відповідно до ухвали суду від 01.04.2026 ( повний текст 03.04.2026) відмовлено у задоволенні наведених клопотань представника відповідача.

У судовому засіданні 01.04.2026 із занесенням до протоколу судового засідання постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі на підставі пунктів 2 та 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник позивача, адвокат Стратілатов К.Г., підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача, адвокат Коцар О.С., у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Зазначила, що вказаний позов є безпідставним та повторним, вважає його зловживанням процесуальним правом з метою перешкоджання господарській діяльності, нанесення шкоди та збитків суб`єкту критичної інфраструктури – оператору електронних комунікацій, в корисливих протиправних інтересах, під час дії військового стану, колишнього інженеру з договірної роботи ПрАТ «ВФ Україна» - ОСОБА_1 , таким що поданий до неналежного відповідача. Вказала, що Черкаським районним управлінням ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове слідство у кримінальній справі №12025250310000418 за ст. 190 (ч. 2) КК України, щодо реєстрації права власності на неіснуючий об`єкт нерухомого майна, поверх місця будівництва базової станції, шляхом підробки документів та зловживання службовим становищем колишнім співробітником ПрАТ «ВФ Україна». Звертала увага на те, що рішенням від 08.04.24 у справі 710/46/24 встановдено відстуність порушення прав власника земельної ділянки. Відповідачем доведено, що декларація була видана та зареєстрована, а вежа мобільного зв`язку побудована, задовго до виникнення права власності у ОСОБА_1 . Тобто, всі претензії щодо не повідомлення позивача колишнім власником земельної ділянки, про наявність укладеного 01.08.2018 договору №_LEB оренди нерухомого майна, за яким ОСОБА_3 передала ПрАТ «ВФ Україна» у строкове платне користування технологічний майданчик, позивач має право пред`явити саме до ОСОБА_3 .. Відповідач не здійснював жодних дій щодо спірної ділянки, в тому числі будівництва чи розміщення будь-якого обладнання в день реєстрації чи після договору купівлі-продажу № 4479 від 23.08.2022. Відповідач не несе відповідальності за відчужене майно ОСОБА_3 .. Також вказала, що в обґрунтування своїх «НОВИХ» позовних вимог ОСОБА_1 зазначає відсутність правових підстав перебування обладнання відповідача в зв`язку з несплатою йому орендних платежів. Однак, рішенням від 08.04.24 у справі 710/46/24 встановлено відстуність порушення прав власника земельної ділянки, оскільки відповідачем доведено, що декларація була видана та зареєстрована, а вежа мобільного зв`язку побудована, задовго до виникнення права власності у ОСОБА_1 .. Також ані ФОП ОСОБА_4 , ані ОСОБА_1 не були та не є стороною Договору оренди нерухомого майна №_LEB від 01.08.2018 укладеного між відповідачем та ОСОБА_3 , отже позивач не наділений будь-якими правами орендодавця за цим договором в розумінні ст. 785 ЦКУ чи ст. 34 Закону України «Про оренду землі», в тому числі і щодо вимог з приводу повернення майна з оренди. Крім того, майно орендоване за договором оренди нерухомого майна №_LEB від 01.08.2018 повернуто орендодавцю. Більш того, нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу є беззаперечним доказом того, що неврегульованих питань щодо земельної ділянки не залишилося. Також зазначила, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.11.2024 у справі № 925/914/24 за позовом фізична особа – підприємець ОСОБА_1 про стягнення орендних платежів з ПрАТ «ВФ Україна» за користування земельної ділянки кадастровий номер 7125783600:01:002:0009, відмовлено. Додатково зазначила, що посадовою інструкцією інженера з договірної роботи ОСОБА_1 02.02.2015, встановлені його прямі та безпосередні обов`язки: виконує роботу з оформлення і переоформлення договорів, веде та оновлює інформаційні бази договорів по розміщенню технологічного обладнання об`єктів мережі; здійснює прошивку всіх укладених договорів. Взаємодіє з зовнішніми організаціями і контролюючими органами: виконує поточну роботу з Державними контролюючими та регулюючими органами в межах питань по розміщенню технологічного обладнання ТЦ; забезпечує пошук потенційних місць розміщення об`єктів і контрагентів з подальшим оформленням нових договірних стосунків; перевіряє і погоджує місця розміщення BS (базових станцій) по ТЦ Черкаси (Черкаська область), в тому числі вибрані підрядниками, згідно з нормативами і цілями компанії. Оформлює закупівельну документацію . Таким чином, просила у позові ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі; закрити провадження по справі в зв`язку з повторним зверненням та відсутністю предмету спору; захистити оператора електронних комунікацій, суб`єкта критичної інфраструктури – ПрАТ «ВФ Україна» від протиправної недобросовісної поведінки з боку колишнього працівника; винести окрему ухвалу щодо зловживання процесуальними правами щодо повторного звернення з позовом рішення вже по якому винесене та набрало законної сили, надіслати подання до правоохоронних органів щодо порушення кримінальної справи щодо створення перешкод у господарській діяльності суб`єкта критичної інфраструктури у військовий час та завдання шкоди національній безпеці України.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

01.08.2018 між ОСОБА_3 (орендодавцем) та ПрАТ «ВФ Україна» (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна № _LEB, згідно з п. 1.1 якого орендодавець передавав, а орендар приймав в строкове платне користування технологічний майданчик, загальною площею 120 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно план-схеми (додаток № 2) ( а.с.6-8,10).

Відповідно до акта приймання-передачі об`єкта оренди від 06.08.2018 орендодавець передав , а орендар прийняв об`єкт за договором оренди № _LEB від 01.08.2018 технологічний майданчик за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 9).

Відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке адресоване Державній архітектурно будівельній інспекції України, зареєстровано 30.10.2018 ІУ 061183030241, Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» повідомило про початок виконання будівельних робіт, а саме будівництво мережі стільникового радіотелефонного зв`язку стандартів GSM -900/DCS-1800/UMTS-2100 ПрАТ «ВФ України», пусковий комплекс № КІЕ СНК LEB. Місце розташування об`єкта будівництва кадастровий номер 7125783600:01:002:0009 АДРЕСА_1 . Вид будівництва нове будівництво. Земельна ділянка використовується для будівництва на підставі Договір № LEB від 01.08.2018 без серії, кадастровий номер 7125783600:01:002:0009. Площа земельної ділянки не вказана. (а.с.11-13).

Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта за класом наслідків ( відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрованої Державною архітектурно будівельної інспекції України від 28.03.2019 № ІУ141190870283, за адресою: кадастровий номер 7125783600:01:002:0009, АДРЕСА_1 . Інформація про об`єкт будівництво мережі стільникового радіотелефонного зв`язку стандартів GSM -900/DCS-1800/UMTS-2100 ПрАТ «ВФ України», пусковий комплекс № КІЕ СНК LEB. Інформація про замовника Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна». Інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою Договір № LEB від 01.08.2018 року без серія, кадастровий номер 7125783600:01:002:0009 ( а.с.14,15).

03 серпня 2022 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О., зареєстрований в реєстрі за № 4479.

Згідно з п. 1.1 вищевказаного договору купівлі-продажу продавець продав та передав у власність покупця, а покупець купив та прийняв від продавця земельну ділянку площею 0,2100 га, кадастровий номер 7125783600:01:002:0009, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і сплатив за неї обумовлену грошову суму.

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №47500960, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №306509115 від 04 серпня 2022 року ( а.с.18).

01 листопада 2022 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому зазначив, що у зв`зку з купівлею земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ,на якій встановлено телекомунікаційне обладнання ПрАТ «ВФ Україна», просить підписати з ним договір оренди нерухомого майна з 01 листопада 2022 року (а.с. 33).

25 листопада 2022 року відповідач направив позивачу лист за № GR-22-08604, в якому повідомив про відмову від пропозиції щодо укладення будь-яких договорів з позивачем. в тому числі щодо об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.34).

21 червня 2023 року позивач повторно звернувся до керівника ТЦ Черкаси ПрАТ «ВФ Україна» з пропозицією про укладення договору оренди нерухомого майна або підписання додаткової угоди до договору оренди нерухомого майна № _LEB від 01 серпня 2018 року, який було підписано з попереднім власником ОСОБА_3 ( а.с.35) .

Зазначений лист отриманий відповідачем 21 червня 2023 року, про що міститься відповідна відмітка та відтиск печатки ПрАТ «ВФ Україна» (для документів).

07 листопада 2025 року позивач направив на адресу ПрАТ «ВФ Україна» лист зокрема з пропозицією про укладення договору оренди землі ( а.с.36,37).

Відповідно фіскального чеку про поштове відправлення №1800100655594 та згідно з трекінгом поштових відправлень, вказаний лист отриманий відповідачем 11 листопада 2025 року.

Відповідно до акту обстеження від 08.07.2025, складеного ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , з додатками фото, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7125783600:01:002:0009, знаходиться телекомукаційна споруда – вежа (базова станція) мобільного зв`язку ( а.с. 40-46).

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що вказані докази є неналежними та не свідчать про те, що це саме та земельна ділянка і , що на ній розташована вежа, оскільки доказів на спростування розташування вказаного об`єкта на вказаній земельній ділянці суду не надала. Ухилення представника відповідача від відповіді на питання представника позивача та головуючого у справі , чи розташована на земельній ділянці телекомунікаційна споруда, яка належить відповідачеві, свідчить про недобросовісність поведінки представника відповідача у судовому засіданні та при встановлені обставин у справі. Крім того, наявність телекомунікаційної споруди на земельній ділянці позивача підтверджується зокрема наступними доказами.

Із звернення Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) №68/ВС/03-1017 від 30.11.2022 вбачається, що « … згідно інформації, наведеної у вищезгаданому листі, ФОП ОСОБА_1 , як колишній співробітник ПрАТ «ВФ Україна», користуючись конфіденційною та комерційною інформацією в особистих цілях з порушенням трудового. дисциплінарного, цивільного, господарського, земельного та кримінального законодавства України, без повідомлення орендаря та з ознаками шахрайських дій уклав ряд договорів про купівлю земельних ділянок (як нерухомого майна).

Зокрема, наразі відомо про такі ділянки, де розміщені базові станції

ПРАТ «ВФ Україна»:…

- АДРЕСА_1 ….

Відповідно до Закону України «Про електронні комунікації» та Порядку оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2004 N? 812, НУ здійснює оперативно-технічне управління електронними комунікаційними мережами всіх постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які в умовах воєнного стану незалежно від форми власності використовуються забезпечення потреб національної безпеки, оборони, охорони правопорядку….

У зв`язку з вищевикладеним, шахрайські дії ФОП ОСОБА_1 можуть призвести до порушення роботи важливого сегменту системи зв`язку у Черкаській області..» ( а.с. 48).

Із відповіді від 26 червня 2025 року Департаменту сервісних послуг Державної інспекції архітектури та містобудування України слідує, що : «… шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності та його архівній складовій частині, за параметром пошуку «кадастровий номер – 7125783600:01:002:0009» та адреса « АДРЕСА_1 » встановлено, що наявна інформація про зареєстровану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України декларацію прор готовність об`єкта до експлуатації від 28.03.2019 №ІУ141190870283 «Будівництво мережі стільникового радіотелефонного зв`язку стандартів GSM-900/DCS-1800/UMTS-2100 ПрАТ «ВФ Україна», пусковий комплекс №КІЕ СНК LEB»; замовник ПАТ «ВФ Україна» ( ЄДРПОУ 14333937)…» ( а.с. 47).

Також установлено, що рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 25 березня 2024 року у справі №710/1364/23 за позовом ПрАТ «ВФ Україна» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу від 03 серпня 2022 року земельної ділянки з кадастровим номером 7125783600:01:002:0009 , у задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення, згідно з постановою Черкаського апеляційного суду від 04 липня 2024 року залишене без змін.

Суд відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що об`єкт технологічний майданчик , який перебував в оренді Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» на підставі договору оренди № _LEB від 01 серпня 2018 року , не є ідентичним об`єкту, який є предметом договору купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 7125783600:01:002:0009, оскільки площа технологічного майданчику є значно меншою за площу земельної ділянки, яка є предметом договору купівлі - продажу. Предмет договору оренди фактично є лише однією зі складових об`єкта нерухомого майна, який був предметом спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Також судом установлено, що відповідно до рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ « ВФ Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Державна інспекція архітектури та містобудування України про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

ОСОБА_1 обгрунтовував позовні вимоги тим, що зведений відповідачем нерухомий об`єкт на орендованому технологічному майданчику є самочинним, оскільки технологічний майданчик був наданий відповідачу для встановлення обладнання базової станції мобільного зв`язку з метою здійснення господарської діяльності, тобто для розміщення об`єкта рухомого майна. Ураховуючи наведене, просив усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою шляхом переобладнання нерухомого об`єкта в рухоме.

Вказані підстави та предмет позову є відмінними від підстав та предмету у справі, яка перебуває на розгляді.

Судом при розгляді вказаної справи встановлено, що оскільки відповідачем отримано дозвіл на проведення будівельних робіт, тому будівництво не є самочинним. Побудова була здійснена на технічному майданчику, який знаходиться на земельній ділянці, яка належала на момент подачі Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, на праві власності ОСОБА_3 і перебувала у користуванні ПрАТ «ВФ Україна» Договір № LEB від 01.08.2018.

Відповідачем доведено, що декларація була видана та зареєстрована, а вежа мобільного зв`язку побудована, задовго до виникнення права власності у ОСОБА_1 ..

Також, установлено, що відповідно до рішення Господарського суду Черкаської області від 12 листопада 2024 року у справі № 925/914/24 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ПрАТ «ВФ Україна» про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за період з 01 листопада 2022 року по 30 червня 2024 року, пені, інфляційних втрат та 3% процентів річних, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №_LEB від 01 серпня 2018 року, відмовлено у задоволенні позову.

Господарським судом установлено, що оскільки право оренди земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщено технологічний майданчик, не зареєстровано, то відповідно і обов`язку зі сплати орендних платежів на момент звернення позивача до суду у відповідача не виникло.

За приписами ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, між сторонами виник спір щодо користування відповідачем земельною ділянкою, яка належить на праві власності позивачеві, та яку займає технологічний майданчик, на якому розташоване нерухоме майно, яке належить відповідачеві.

Позивач уважає, що оскільки відповідач не укладає з ним договір оренди земельної ділянки , то його право власності порушене і підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку від об`єкту нерухомості.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до приписів ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За обставин цієї справи встановлено, що позивач придбав земельну ділянку, на якій розташований технологічний майданчик, на якому ПрАТ «ВФ Україна» зведений об`єкт нерухомого майна до придбання позивачем земельної ділянки, який, у свою чергу не є самовільним будівництвом, що встановлено рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2024 року і яке має преюдиційне значення у цій справі.

Отже, на земельній ділянці , яка належить позивачеві розташований об`єкт нерухомого майна, який належить відповідачеві.

Тобто фактично ПрАТ « ВФ Україна» користується земельною ділянкою, яка належить позивачеві.

При цьому відповідач на пропозицію позивача відмовився укласти договір оренди, а на подальшу пропозиції позивача щодо укладення договору оренди не відповідає, відповідно договір оренди не підписав.

Однак, оскільки майно зведене (побудоване) правомірно , що встановлено рішенням суду, не укладення відповідачем договору оренди не є підставою для знесення законно побудованого нерухомого майна, а тому вимога про звільнення земельної ділянки від об`єкту пускового комплексу № КІЕ СНК LEB є неналежним способом захисту прав власника земельної ділянки.

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Положеннями глави 83 Цивільного кодексу України урегульовані відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.09.2018 у справі №925/230/17, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18.

Отже, належним способом захисту прав власника за обставин, встановлених у цій справі є стягнення коштів у порядку ст. 1212 ЦК України, а також позивач не позбавлений права звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом зобов`язання відповідача укласти договір оренди.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо неналежного відповідача у справі, оскільки продавець земельної ділянки мала попередити покупця про наявність договору оренди та зведеного на орендній ділянці землі нерухомого майна, а тому всі претензій позивача мають бути пред`явлені до попереднього власника.

Так, дійсно відповідно до приписів ст. 659 ЦК України продавець зобов`язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

Поряд із тим, договір купівлі-продажу дійсний, право власності позивача зареєстроване у встановленому законом порядку, таким чином наразі позивач є власником земельної ділянки, а відповідач є власником нерухомого майна , яке розташоване в межах належної позивачеві земельної ділянки, тому відповідно є користувачем такою без правових підстав.

У частині доводів відповідача щодо наявності підстав для постановлення судом окремої ухвали.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Згідно з ч. 2 ст. 262 ЦПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 ЦПК України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Тлумачення частини першої статті 262 ЦПК України свідчить, що суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо під час вирішення спору встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказано, що «постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору».

Отже, правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 990/131/22, провадження № 11-137заі23).

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 262 ЦПК України не встановлено процесуального обов`язку суду постановляти окрему ухвалу. Постановлення окремої ухвали є правом суду у разі встановлення судом підстав для окремої ухвали.

Судом не встановлено за наслідками розгляду справи в діях позивача порушень законодавства, які містять ознаки кримінального правопорушення, або зловживання процесуальними правами. З огляду на позицію позивача, якщо у відношенні нього здійснено дії, які мають ознаки кримінального чи кримінальних правопорушень, суд роз`яснює, що відповідач має право відповідно до положень ст. 214 КПК України самостійно звернутися із заявою про кримінальне правопорушення до відповідних правоохоронних органів.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати понесені позивачем, суд залишає на рахунку позивача.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 08.04.2026.

Суддя О.В. Щербак