Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №711/3297/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/3297/26

Номер провадження 1-кп/711/380/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026255330000170 від 06.03.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , судимого: вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.11.2025 за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, -

у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 04.03.2026, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, за допомогою застосунку «Телеграм», придбав один поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною та одне упакування біло-чорного кольору, всередині якого містився один поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною.

Вказаний один поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною та одне упакування біло-чорного кольору, всередині якого містився один поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною, ОСОБА_4 , за виниклим умислом на незаконне зберігання психотропної речовини, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, незаконно, без мети збуту, зберігав при собі у правій зовнішній кишені куртки, з метою особистого вживання.

У подальшому, ОСОБА_4 , 06.03.2026, близько 16 години 18 хвилини, перебуваючи за адресою: місто Черкаси, вулиця В`ячеслава Чорновола, 245/1, зупинений працівниками поліції, де під час спілкування повідомив, що має при собі заборонені до обігу речовини, та по прибуттю працівників слідчо-оперативної групи Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, у присутності двох понятих, в ході проведення затримання в порядку ст. 2982 КПК України, самостійно та добровільно видав, діставши із правої зовнішньої кишені куртки один поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною та одне упакування біло-чорного кольору, всередині якого містився один поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною, які містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, загальна маса якої становить 0,757 г, яку останній придбав та зберігав для власного вживання, без мети збуту.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що факти викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Він дійсно за допомогою застосунку «Телеграм» придбав один поліетиленовий пакет з психотропною речовиною для власного вживання, без мети збуту, але в той же день був затриманий працівниками поліції. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив та повністю визнав, просив суворо не карати, надавши шанс на виправлення. Також просив врахувати що під час досудового розслідування він визнавав свою провину, зробивши для себе належні висновки, засуджує свою поведінку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 ч. 3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України -незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, особою з інвалідністю не являється, раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, характеризується за місцем проживання з позитивної сторони, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, вибачився та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Частина перша статті 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу, виправних робіт, пробаційного нагляду або обмеження волі. Обираючи дану міру покарання, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 57 КК України покарання у вигляді виправних робіт не застосовується до непрацездатних. А призначаючи покарання у вигляді штрафу, суд згідно із ч. 2 ст. 53 КК України, повинен враховувати і майновий стан винного. Обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, а тому для його виправлення не доцільно застосовувати штраф, навіть в мінімальному розмірі, тому, що є обґрунтовані ризики, що призначене судом покарання не буде виконане, а також пробаційний нагляд, оскільки даний вид покарання не створить відносно обвинуваченого належного виховного впливу.

З урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, зурахуванням того, що ОСОБА_4 раніше судимий, суд призначає йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі, що сприятиме досягненню мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправленню обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1 КК України до обвинуваченого суд не вбачає.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Аналогічна позиція викладена у постановах Об`єднаної палати ККС ВС від 25.06.2018 справа № 511/37/16-к та від 01.06.2020 справа № 766/39/17, постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24.05.2018 справа № 310/3080/16-к, постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 128/5484/13-к.

Оскільки ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.11.2025, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України, з урахуванням правил ч. 1 ст. 72 КК України, згідно яких при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий виходячи з співвідношення одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 71 К України, призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України, особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до положень ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 2 228 грн. 50 коп.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, із застосуванням правил складання покарань, визначених ч. 1 ст. 72 КК України, до покарання призначеного за цим вироком, що згідно п.п. «б» п.1 ч.1 ст.72 КК України, відповідає 6 (шести) місяцям позбавлення волі, частково приєднати невідбуту частину основного покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.11.2025 у виді 3 (трьох ) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, а також, відповідно до ч. 3 ст. 71 КК України, приєднати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 (трьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання після набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта - висновок № СЕ-19/124-26/2675-НЗПРАП від 17.03.2026 в розмірі 2 228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 50 (п`ятдесят) коп.

Речові докази по справі: психотропну речовину, яка поміщена у сейф-пакет №5618588 та зберігається в камері речових доказів Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1