Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №759/23168/25 — Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 759/23168/25

Провадження № 2/700/247/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №759/23168/25, провадження №2/700/247/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А H О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.08.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1704530, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на картковий рахунок в загальному розмірі 5700 грн, строком на 350 днів. 24.02.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс», було укладено договір факторингу № 01.02-04/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-04/25, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №1704530 станом на дату складання позовної заяви склала 32813,70 грн. Всупереч умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання повернути наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором, для погашення заборгованості, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання. Тому позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 32813,70 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді Лисянського районного суду Черкаської області від 06 лютого 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, просила здійснити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Судом було повідомлено відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.

Судом встановлено, що 18.08.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1704530, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на картковий рахунок у розмірі 5700 грн, строком на 350 днів, стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та нараховується у межах строку кредиту. Договір підписано електронним підписом позичальника, що був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Е642, час підписання: 17:04:00.

Відповідно до Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні позики. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек», що включено до реєстру платіжної інфраструктури НБУ.

24.02.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс», було укладено договір факторингу № 01.02-04/25, відповідно до якого ТОВ «Свеа Фінанс», набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача за договором №1704530.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-04/25, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №1704530 від 18.08.2024 становить 32813,70 грн, яка складається із:

5700,00 грн - заборгованість за основним боргом;

16164,00 грн - заборгованість по відсотках;

10949,70 грн – заборгованість за пенею.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістомс татті 1056-1 ЦК України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем було надано докази того, що відповідач ОСОБА_1 отримав суму кредиту, та неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання з виплати кредиту. Крім того, позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості відповідача.

Встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав договір №1704530 від 18.08.2024, однак умови договору порушив, що не спростовано відповідачем.

Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов`язання щодо їх повернення.

Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо стягнення процентів, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1704530 від 18.08.2024 по несплаченим процентам у загальному розмірі 16164,00 грн, що нараховані відповідно до кредитного договору.

Суд не погоджується з розміром процентів за користування кредитом, які просить стягнути позивач, з таких підстав.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

22.11.2023 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023 року, та яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до ст. 8 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», з відповідними змінами, внесеними Законом №3498-ІХ, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

В той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Позивач, не зважаючи на набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, не привів умови вказаного договору у відповідність до вимог чинного законодавства в частині нарахування щоденної процентної ставки і продовжив нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірах, що перевищували максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки, визначений законодавством.

З огляду на викладене, дії позивача безумовно порушували права відповідача порівняно з іншими споживачами фінансових послуг, а положення кредитного договору в частині нарахування щоденної відсоткової ставки були несправедливими, а тому при вирішенні даного спору розмір заборгованості за процентами підлягає зміні з урахуванням положень законодавства.

За зробленим судом розрахунком з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Свеа Фінанс» необхідно стягнути заборгованість за процентами в сумі 10891,50 грн. Такий розмір заборгованості за процентами нараховано позивачем за період з 18.08.2024 року по 20.08.2024 року включно, що становить 175,50 грн та перераховані судом за процентною ставкою 1 % в період з 21.08.2024 року по 23.02.2025 року включно (5700*1%*188 днів) в сумі 10716,00 грн, що в загальному розмірі становить суму 10891,50 грн.

Щодо стягнення неустойки за кредитним договором, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що неустойка, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1704530 від 18.08.2024, який був укладений між відповідачем та ТОВ «Селфі Кредит», в обумовлені договором строки, та враховуючи відсутність відомостей про те, що відповідач на час розгляду справи виконав свої зобов`язання за договором перед позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» підлягають до часткового задоволення та стягнення заборгованості в сумі 16591,50 грн, яка складається із 5700,00 грн основного боргу за тілом кредиту та 10891,50 грн процентів за користування кредитними коштами.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс»підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ч.1 та ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору становлять 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №63 від 22.09.2025 року.

Так, 16591,50 грн (вимоги позивача, які підлягають задоволенню) відповідає 50,56 % від заявленої ціни позову 32813,70 грн, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, що в грошовому еквіваленті становить 1224,77 грн (50,56 % від суми 2422,40 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1704530 від 18.08.2024 в розмірі 16591,50 грн (шістнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто одну гривню 50 копійок).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 1224,77 грн (одну тисячу двісті двадцять чотири гривні 77 копійок) - у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження юридичної особи: вул. Іллінська,8 м.Київ, 04070.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія БЕСАРАБ