Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №199/6106/24 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: усунення перешкод у користуванні майном

Дата: 16 березня 2026 р.

Справа: №199/6106/24

Суддя: ЯКИМЕНКО Л. Г.

Справа № 199/6106/24

(2/199/305/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

17.03.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Попружко Д.О.,

Представника позивача Григоренко А.В., представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи Приватне підприємство «Рябінушка», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном,-

В С Т А Н О В И В:

Дніпровська міська рада звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи Приватне підприємство «Рябінушка», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що за інформацією, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, міській раді стало відомо, що 07.06.2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною як державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №42356212 за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю літ. А-1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2312655512101), яка скаладається з: А-1- нежитлова будівля, А(1)-1- прибудова, А(2)-1- прибудова, А(3)-1- прибудова, а(4)-1- прибудова, а(5)-ганок, №1-6-1/2 споруд, загальною площею 310,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу від 07.06.2021 року, серія та номер: 2201, укладений між приватним підприємством «РЯБІНУШКА» (ЄДРПОУ 20199452) та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г.

Того ж дня, 07.06.2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною як державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 42356822 за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2312622812101), який складається з нежитлової будівлі літ. Б складається з: №1-6-1/2 споруд, загальною площею 104,9 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу від 07.06.2021 року, серія та номер: 2204, укладеного між приватним підприємством «РЯБІНУШКА» (ЄДРПОУ 20199452) та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г..

Як вбачається із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відчужене вищевказане нерухоме майно належало приватному підприємству «РЯБІНУШКА» на підставі Реєстраційного посвідчення, виданого 12.08.1996 року Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації.

До того ж, листом від 16.02.2023 №1354 КП «ДМБТІ» ДМР повідомило, що в інвентаризаційній справі за адресою АДРЕСА_1 , містяться відомості про право власності: основна будівля літ. А-1 загальною площею 249,7 кв.м, сарай літ. Б за ТОВ ПКП «РЯБІНУШКА» на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №600 від 18.04.1996, про що видане реєстраційне посвідчення від 12.08.1996 та зроблено запис в реєстрову книгу №Р-9 за реєстровим №57.

При цьому, відповідно до плану земельної ділянки, що міститься в інвентаризаційній справі, місце розташування будівлі сараю літ. Б не співпадає з місцем розташування цієї будівлі, яке зазначено у плані земельної ділянки, що міститься у технічному паспорті від 10.01.2019 виготовленим ФОП ОСОБА_3 ..

Позивач зазначає, що реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об`єкти.

Крім цього, на час проведення державної реєстрації прав діяв Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1243, який визначав основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва.

Згідно зазначеного Порядку, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об`єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об`єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Проте, 07.06.2021 не звертаючи уваги на вищезазначені положення законодавства України, за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2312655512101) - нежитлова будівля літ. А-1, А (3)-1-прибудова, а(4)-1 -прибудова та на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2312622812101) нежитлова будівля літ. Б загальною площею 104,9 кв.м, №1-6-1/2 споруд.

Окрім того, представник позивача зазначає про відсутність доказів того, що спірне нерухоме майно було в установленому законом порядку введено в експлуатацію та відповідає архітектурно-будівельним нормам, оскільки відповідно до листа управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 12.06.2024 N?4/1-331, відповідно до даних реєстру будівельної діяльності відсутні відомості щодо видачі/реєстрації управлінням документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом спірного об?єкта. Вищезазначене надає можливості дійти до думки про небезпеку для життя та здоров?я людей, які перебувають у спірному об?єкті нерухомого майна.

Також, департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради листом від 21.02.2023 N? 4/11-92, повідомив, що станом на цей час за запитуваним параметром « АДРЕСА_1 » у Базі виявлено наступні рішення міської ради:

- від 07.10.2009 N?129/50 «Про передачу земельної ділянки по вул. Петрозаводській у районі буд. N?291 (Амур-Нижньодніпровський район) в оренду ПП «Рябінушка», код ЄДРПОУ 20199452, для будівництва багатофункціонального комплексу з реконструкцією станції технічного обслуговування автомобілів;

- від 05.12.2012 N? 63/29 «Про поновлення права користування земельною ділянкою по вул. Петрозаводській у районі буд. N?291 (Амур-Нижньодніпровський район) ПП «Рябінушка», код ЄДРПОУ 20199452, будівництва багатофункціонального комплексу з реконструкцією станції технічного обслуговування автомобілів;

Листом від 12.06.2024 N?4/1-331 управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було повідомлено, що відсутні відомості щодо видачі/реєстрації Управлінням документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради листом від 14.02.2023 N?3/310-01.1-19/88, повідомив, що станом на 14.02.2023, документи щодо реєстраційних дій державного реєстратора Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В. (реєстраційні дії від 11.03.2021, 16.03.2021), приватного нотаріуса ДМНО Батової Л.Г. (реєстраційні дії від 07.06.2021) на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 2312655512101, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) на зберігання не надходили.

Також, Дніпровська міська рада звернулась до Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради з проханням надати інформацію стосовно того, чи проводилась державна реєстрація права власності на нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом від 16.02.2023 N? 1354 КП «ДМБТІ» ДМР повідомило, що за адресою: АДРЕСА_1 , містяться відомості про право власності: основна будівля літ.А-1 загальною площею 249,7 кв.м, сарай літ. Б за ПП «Рябінушка» на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів N?600 від 18.04.1996, про що видано реєстраційне посвідчення від 12.08.1996 та зроблено запис в реєстрову книгу N?Р-9 за реєстровим N?57.

На підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів N?600 від 18.04.1996 було введено в експлуатацію станцію технічного обслуговування автомашин і торгівельного комплексу загальною площею 174,3 кв.м по АДРЕСА_1 .

Також, листом Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 22.02.2023 N? 3/15-95 повідомлено, що адреса АДРЕСА_1 , жодному об`єкту нерухомості та території міста не присвоювалась, відповідні розпорядчі документи, на підставі яких була присвоєна адреса, відсутні.

Таким чином, із наведеного вище вбачається, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , будь-яким фізичним або юридичним особам не надавалась під будівництво, право власності чи користування на неї також не надавалось, розпорядчі документи про присвоєння адреси відсутні.

Таким чином, на думку позивача, ОСОБА_2 , у силу положень ст. 331 ЦК України, не було набуто право власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2312655512101) - нежитлова будівля літ. А-1, А (3)-1-прибудова, а(4)-1-прибудова та на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2312622812101) нежитлова будівля літ. Б загальною площею 104,9 кв.м, №1-6-1/2 споруд та зареєстровано право власності на новостворену річ з порушеннями норм діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України без введення в експлуатацію.

Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просив суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно побудованих нежитлових приміщень літ. А (3)-1-прибудова, а(4)-1-прибудова (реєстраційний номер 2312655512101), та нежитлової будівля літ.Б, яка складається із: 1-6-1/2-споруд, загальною площею 104,9 км.м (реєстраційний номер 2312622812101), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_2 , а також припинити право володіння ОСОБА_2 , на об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлових будівель літ. А (3)-1-прибудова, а(4)-1-прибудова (реєстраційний номер 2312655512101), та нежитлової будівля літ.Б, яка складається із: 1-6-1/2-споруд, загальною площею 104,9 км.м (реєстраційний номер 2312622812101), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду письмові пояснення (заперечення на позовну заяву), відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що 07 червня 2021 року між ним та ПП «Рябінушка», як продавцем, було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ.Б, яка складається з:1-6-1/2 споруд, загальною площею 104,9 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., зареєстрованого в реєстрі за №2204.

Отже, він не є забудовником вищевказаних нежитлових приміщень, а став їх власником на підставі правочинів.

Таким чином, вважає, що пред`явлення Дніпровською міською радою даного позову не відповідає критеріям правомірності втручання держави у право на мирне володіння майном відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки право власності на спірне майно набуте мною на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, тобто я є власником зазначеного майна у визначений законом спосіб.

Крім того, просив суд звернути увагу, що у постанові Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 712/9407/20, наведено висновок про те, що позов про знесення самочинного будівництва може бути пред`явлений до особи, яка здійснила це будівництво, а оскільки, він не є особою, яка здійснила самочинне будівництво, став власником нежитлових приміщень за цивільно-правовими угодами, і не може бути відповідачем у справі.

При цьому позивач повинен довести, що таке будівництво порушує його права, тобто довести причинно-наслідковий зв`язок між завданням шкоди самочинним будівництвом і діями відповідачів та неможливості усунути такі порушення іншим способом (здійснити укріплення, переобладнання, тощо), ніж знесення самочинного будівництва, що є крайнім заходом і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Знесення ж нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови".

Зазначає, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , належало ПП «Рябінушка» на підставі реєстраційного посвідчення від 12.08.1996 року, яке було видане на підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів №600 від 18.04.1996 року.

07.10.2009 Дніпровською міською радою було прийнято рішення №129/50 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду ПП «Рябінушка», код ЄДРПОУ 20199452, для будівництва багатофункціонального комплексу з реконструкцією станції технічного обслуговування автомобілів.

05.12.2012 Дніпровською міською радою було прийнято рішення №33/29 «Про поновлення права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 в оренду ПП «Рябінушка», для будівництва багатофункціонального комплексу з реконструкцією станції технічного обслуговування автомобілів.

Отже, вищевказаними рішеннями Дніпровська міська рада передала земельну ділянку по АДРЕСА_1 в оренду ПП «Рябінушка», для будівництва багатофункціонального комплексу з реконструкцією станції технічного обслуговування автомобілів.

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що 12.09.2013 року між Територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради та ПП «Рябінушка» було укладено договір оренди №1411, на підставі якого вказана земельна ділянка була передана в оренду ПП «Рябінушка» на 15 років.

Вважає доводи позивача, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 , будь-яким фізичним чи юридичним особам не надавалась під будівництво, право власності чи користування не неї також надавалось, є безпідставними та не відповідають дійсності.

Натомість, земельна ділянка по АДРЕСА_1 використовувалась ПП «Рябінушка» із 1996 року, а в 2009 році Дніпровською міською радою було погоджено можливість використання земельної ділянки для будівництва багатофункціонального комплексу з реконструкцією станції технічного обслуговування автомобілів.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача Григоренко А.В. позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Стеценко (Білоус) А.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала пояснення аналогічні, викладеним у письмових запереченнях, дії позивача вважає недобросовісними, оскільки будь-якого самочинного будівництва позивач не здійснював, тому просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи Приватного підприємства «Рябінушка» у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 07.06.2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною як державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №42356212 за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю літ. А-1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2312655512101), яка скаладається з: А-1- нежитлова будівля, А(1)-1- прибудова, А(2)-1- прибудова, А(3)-1- прибудова, а(4)-1- прибудова, а(5)-ганок, №1-6-1/2 споруд, загальною площею 310,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначено позивачем у позовній заяві та не спростовано стороною відповідача, нежитлові будівлі, нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 належало ПП «Рябінушка» на підставі реєстраційного посвідчення від 12.08.1996 року (Том 1 а.с. 156), яке було видане на підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів №600 від 18.04.1996 року (том 1 а.с. 151).

Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради листом від 21.02.2023 N? 4/11-92, повідомив, що за параметром «вул. Петрозаводська, 291» виявлені наступні рішення міської ради: від 07.10.2009 N?129/50 «Про передачу земельної ділянки по вул. Петрозаводській у районі буд. N?291 (Амур-Нижньодніпровський район) в оренду ПП «Рябінушка», код ЄДРПОУ 20199452, для будівництва багатофункціонального комплексу з реконструкцією станції технічного обслуговування автомобілів; від 05.12.2012 N? 63/29 «Про поновлення права користування земельною ділянкою по вул. Петрозаводській у районі буд. N?291 (Амур-Нижньодніпровський район) ПП «Рябінушка», код ЄДРПОУ 20199452, будівництва багатофункціонального комплексу з реконструкцією станції технічного обслуговування автомобілів. (Том 2 а.с. 69-70)

Відповідно до листа КП «ДМБТІ» ДМР від 16.02.2023 N? 1354, за адресою: АДРЕСА_1 , містяться відомості про право власності: основна будівля літ.А-1 загальною площею 249,7 кв.м, сарай літ. Б за ПП «Рябінушка» на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів N?600 від 18.04.1996, про що видано реєстраційне посвідчення від 12.08.1996 та зроблено запис в реєстрову книгу N?Р-9 за реєстровим N?57. (Том 2 а.с. 71).

Також, на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів N?600 від 18.04.1996 було введено в експлуатацію станцію технічного обслуговування автомашин і торгівельного комплексу загальною площею 174,3 кв.м по АДРЕСА_1 .

Позивачем надано копію листа Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 22.02.2023 N? 3/15-95, де повідомлено, що адреса АДРЕСА_1 жодному об`єкту нерухомості та території міста не присвоювалась, відповідні розпорядчі документи, на підставі яких була присвоєна адреса, відсутні. (Том 2 а.с. 69).

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено що, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Нормою ст.182 ЦК України передбачена обов`язкова державна реєстрація права власності на нерухомі речі, його виникнення, перехід та припинення. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

За змістом частин першої, другої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною четвертою статті 376 ЦК України встановлено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно з вимогами цивільного законодавства України самочинно збудовані будівлі не є об`єктом цивільних прав, відповідно, не можуть вільно відчужуватися.

Згідно зі статтею 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном застосовується принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в ч.1 ст. 317 ЦК України, у тому числі й право володіння.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено принципи державної реєстрації, відповідно до яких, зокрема речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом; правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 911/1455/19.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у ряді рішень зауважує, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою. Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно "суспільний інтерес"; в) чи є такий захід пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Тлумачення та застосування національного законодавства - прерогатива національних судів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ.

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, тобто дотримання "справедливого балансу", враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Згідно копії інвентарної справи на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.137-176), спірна будівля збудована у 1995 році, тобто до моменту укладання договору оренди на земельну ділянку від 20.09.2013 року між Дніпровською міською радою та ПП «Рябінушка» (т.2 а.с.79-83).

При цьому, 07.06.2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною як державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №42356212 за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю літ. А-1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2312655512101), яка скаладається з: А-1- нежитлова будівля, А(1)-1- прибудова, А(2)-1- прибудова, А(3)-1- прибудова, а(4)-1- прибудова, а(5)-ганок, №1-6-1/2 споруд, загальною площею 310,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином судом встановлено, що право власності на спірне майно відповідачем ОСОБА_2 набуте на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, тобто відповідач є власником зазначеного майна у визначений законом спосіб та є добросовісним набувачем даного нерухомого майна. Представник позивача у судовому засіданні не надала жодного доказу та не вказала, яка саме будівля за адресою: АДРЕСА_1 , є самовільно збудованою саме відповідачем ОСОБА_2 .. Крім цього, як зазначила представник відповідача, на даний час на розгляді у Дніпровській міській раді перебуває заява ОСОБА_2 про передачу йому земельної ділянки та укладання договору оренди.

Будь-яких доказів на підтвердження оскарження рішень органів місцевого самоврядування чи оскарження їх дій чи бездіяльності, позивачем до суду не надано. Договори, на підставі яких відповідач набув право власності на земельну ділянку не оскаржувалися. Усі об`єкти відповідачем набуті виключно на підставі договору. До укладання договору купівлі-продажу будівлі належали на праві власності ПП «Рябінушка».

Поряд із цим, позивач, заявляючи відповідні вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самочинно побудованих нежитлових приміщень, а також припинення права володіння відповідача на об`єкт нерухомого майна у порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надав жодного доказу про те, що саме відповідачем здійснювалось будівництво вищевказаного нерухомого майна, у тому числі інформації про період його будівництва, тип: капітальна споруда чи тимчасова, наявність технічної можливості його демонтажу та вплив демонтажу на сусідні розташовані об`єкти нерухомого майна.

Як зазначалося вище, у судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не є забудовником будівель, а спірний об`єкт набув на підставі договору купівлі-продажу.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає що у судовому засіданні позивачем не доведено ані факту порушення права Дніпровської міської ради, а ні ознак самочинно побудованих нежитлових приміщень, наявних за адресою: АДРЕСА_1

Недоведеність позовних вимог є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог як стосовно усунення перешкод у користуванні власністю так і вимог про припинення права власності, які є похідними від вимог про захист права власності.

Оскільки право власності на спірне майно набуте відповідачем у визначений законом спосіб, а також, він не є забудовником та будь-якого відношення до будівництва попереднім власником будівель на земельній ділянці не має, набув право власності на спірне майно лише у 2021 році у встановленому законом порядку, тому суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, що узгоджується з правовим висновком, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 712/9407/20.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст..ст.319, 33, 334, 376, 391, суд, –

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи Приватне підприємство «Рябінушка», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.Г. Якименко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua