Вирок від 07 квітня 2026 р. у справі №526/795/26 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/795/26

Провадження № 1-кп/526/210/2026

В И Р О К

іменем України

08 квітня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 12026170560000161 від 11.03.2026 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з середньою освітою, особи з інвалідністю ІІІ групи, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,

де сторонами є: прокурор ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

10 березня 2026 року, тобто в умовах воєнного стану, введеного України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, зокрема: Указом Президента від 12.01.2026 № 793/2026, на 90 діб з 05 години 30 хвилин 03.02.2026, ОСОБА_3 знаходився на альтанці двору багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно з ОСОБА_5 спільно вживали алкогольні напої, помітив на столі гаманець останнього, в якому знаходилися грошові кошти. Після чого, коли потерпілий ОСОБА_6 відійшов у підвальне приміщення, ОСОБА_3 , скориставшись відсутністю власника грошових коштів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, взяв вищевказаний гаманець з грошовими коштами в сумі 4100 гривень, поклавши до кишені своєї куртки, та з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4100 гривень.

В подальшому, ОСОБА_3 після викрадення чужого майна, прибувши до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , відкрив гаманець, де окрім грошових коштів, виявив банківську картку емітовану в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні послуги», примітки до ст. 358 КК України, є офіційним документом, та, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з метою привласнення офіційного документу, з корисливих мотивів, залишив її в себе.

Наступного дня, 11.03.2026 з метою розрахунку за товари вказаною банківською карткою, ОСОБА_3 прибув до магазину «Оптовичок» за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с. Сари, вул. Центральна, 12, де здійснив спробу такого розрахунку за товари, але зважаючи на відсутність достатньої суми грошових коштів на банківському рахунку, який обслуговується викраденою банківською карткою, здійснив розрахунок частиною грошових коштів, які було викрадено у ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав беззастережно та підтвердив обставини, вказані в обвинувальному акті. В скоєному щиро розкаюється.

На підставі ст. 349 ч. 3 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про те, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану; за ч. 1 ст. 357 КК України як привласнення офіційного документу з корисливих мотивів.

Згідно зі ст. 65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 скоєно кримінальне правопорушення, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку та тяжкого злочину.

Враховуючи його вік та стан здоров`я, обвинувачений за місцем проживання характеризується з задовільного боку, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

В якості обставин, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди, завданої своїми протиправними діями.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд враховує вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

З врахуванням викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та оцінюючи поведінку ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що ступінь їх небезпечності для суспільства не перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому суд дійшов до висновку про призначення покарання, яке буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції статті з застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде в повній мірі відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання –

за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі,

за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_3 визначити у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді особистого зобов`язання з раніше призначеними обов`язками відносно ОСОБА_3 до набранням вироком законної сили вважати продовженим.

Речові докази –

банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 та грошові кошти у загальному розмірі 3 670 (три тисячі шістсот сімдесят) грн., які повернуті під розписку ОСОБА_5 – залишити останньому,

письмові докази та відомості про особу, які надані прокурором – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Головуючий: ОСОБА_1