Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №524/140/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/140/26

Провадження №2/524/2039/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2026 року Автозаводський районний суд м Кременчука в складі головуючого судді Предоляк О.С., при секретарі судового засідання Косенка Р.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В

У січні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначають, що 28.04.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 28.04.2023 -100000631, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн., строком на 28днів з дати його надання. Фіксована незмінна процентна ставка1,2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, денна процентна ставка- загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитними коштами протягом всього строку на який надається кредит та застосовується у розмірі 900грн

Свої зобов`язання за кредитним договором фінансова установа виконала належним чином, надавши позичальнику кредит у розмірі 6000 грн., що підтверджується квитанцією про перерахування коштів.

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 9168,01грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн., процентам в розмірі 2268, 01 грн. нараховані за період з 28.04.2023 по 25.05.2023 року, комісія - 900 грн

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 28.04.2023 -100000631від 28.04.2023 року у розмірі у розмірі 9168, 01 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 18.02.2026 року відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні

11.03.2026 року представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Фабро Є.А. в системі «Електронний суд» сформовано відзив на позовну заяву. Вважає доведеним розмір позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості на суму 6000 грн – тіло кредиту. Зазначає, що відповідач перебуває у фактичних шлюбних відносинах з військовослужбовцем ОСОБА_2 , який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та користується пільгами, як член сім`ї(дружина) військовослужбовця, передбаченими п 15 ч 1 ст 14 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На час укладення договору та настання строку повернення кредиту діяв особливий період та воєнний стан, які тривають і на сьогодні. Позивач не довів, що комісія пов`язана з реальними витратами, а тому вона є прихованими процентами та згідно ст. 8 ЗУ «Про споживче користування» такі платежі включаються до загальних витрат за кредитом і підпадають під заборону нарахування в період дії пільг.

16.03.2026 року представником позивача ТОВ «Споживчий центр» - Ларіоновим К.О. в системі «Електронний суд» сформований відповідь на відзив. Наполягають на задоволенні позовних вимог.. Наполягає на задоволенні позовних вимог. Позивач стверджує, що відсутність копії військового квітка не дозволяє встановити дату прийняття на військову службу та період проходження військової служби. Відповідач не надав документів, які б підтверджували його участь станом на час строк дії кредитного договору у захисті незалежності, суверенітеті та територіальної цілісності України тому права на відповідну пільгу, як особа, яка прийнята на військову службу за контрактом відповідач не має. Наголошує, що загальні витрати за споживчим кредитом є спів мірні, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування позивачем не здійснювались та такі вимоги не заявлялись. Відповідач ознайомлена з умовами кредитування, які фінансова установа надає оплатно, у тому числі з порядком та строками сплати процентів та комісії і зобов`язується ії виконувати. За відсутності доказів оскарження к умов договору щодо комісії відсутні підстави для відмови у стягнення вказаного платежу з відповідача.

Представником відповідача надані додаткові пояснення. Наголошує щодо необхідності застосування спеціальної норми, якою є п 15 ст 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військо службовців та членів їх сімей» та відмовити у стягненя з відповідача процентів та комісій як члену сім`ї (дружині )військовослужбовця..

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 28 квітня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 28.04.2023 -100000631, який складається із пропозиції про укладення кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» (оферти), додатку до анкети та заявки відповідача ОСОБА_1 від 28.04.2023 року, відповіді про прийняття пропозиції (акцепт) та підтвердження укладення електронного договору.

Даний договір містить відмітку про підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р924, надісланим кредитодавцем позичальнику у вигляді смс-повідомлення на його мобільний номер, який вказувався при реєстрації на сайті.

Відповідно до умов договору, позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн., строк, на який надається кредит -28 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 25.05.2023 року. Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1,2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, денна процентна ставка- загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитними коштами протягом всього строку на який надається кредит та застосовується у розмірі 900 грн.

Згідно із розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість відповідача за кредитним договором складає 9168,01грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн., процентам в розмірі 2268, 01 грн. нараховані за період з 28.04.2023 по 25.05.2023 року, комісія - 900 грн.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У справі встановлено, що для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Отже, договір про надання фінансового кредиту підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на вебсайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого позивачем надіслано відповідачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідачка і використала для підтвердження підписання кредитного договору, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки, цей правочин відповідно до Закону України Про електронну комерцію вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Без здійснення вказаних дій відповідачкою кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада2021року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Отримання в кредит коштів в розмірі 6000 грн. ОСОБА_1 , не заперечує.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6000 грн. є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Щодо розміру заборгованості за процентами.

Так, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором розмір нарахованих процентів за кредитним договором № 28.04.2023 -100000631

становить 1620 , 80 грн за період з 28.04.2023 року - 1008 грн., з 11.05.2023 до 25.05.2023 року 612, 80 грн.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України", введено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1- 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частина 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року (далі - Закон №2011-ХІІ), в редакції, чинній на час укладення договору кредиту, передбачала, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафна санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Оскільки ОСОБА_2 у період нарахування члену сім`ї військовослужбовця – ОСОБА_1 кредитором відсотків за користування кредитними коштами, тобто у період з 28.04.2023 по 25.05.2023 року був військовослужбовцем, у тому числі і на час укладення кредитного договору, який припав на час дії особливого періоду, є учасником бойових дій, тому відповідно до частини 15 статті 14 Закону №2011-ХІІ позивач не мав права нараховувати відповідачу, як члену сім`ї військовослужбовця відсотки за користування позикою за відповідним договором.

Щодо доводів позивача у відповіді на відзив.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» від 01 березня 2014 року, яке введене в дію Указом Президента України № 189/2014 від 02 березня 2014 року, констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.

Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» внесені зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено пунктом 15 наступного змісту: військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 та триває по теперішній час.

Згідно посвідчення серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій . Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України. Дата видачі 08 червня 2023 року..

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У постановах від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі № 521/7927/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що в частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Надані представником відповідача документи суд розцінює як такі, що підтверджують наявність у члена сім`ї (дружини) військовослужбовця пільг щодо нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом в розумінні пункту 15 частини першої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи викладе, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення відсотків з 28.04.2023 по 25.05.2023 за кредитним договором № 28.04.2023 -100000631 у розмірі 1620, 80 грн. , не підлягають задоволенню, оскільки на ОСОБА_1 поширюється положення п. 15 частини першої ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», щодо не нарахування процентів за користування кредитом.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості по сплаті комісії у розмірі 900 грн суд зазначає наступне.

Частинами 1,3ст.509ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту. Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому, держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг). У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗакономУкраїни «Про споживче кредитування»-10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статі12 Закону.

Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає ЗаконУкраїни «Про споживче кредитування»

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21, провадження №61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Договором позичальнику встановлено плату за надання кредиту ( п 10 договору).

Враховуючи те, що відповідачу встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить до висновку про те, що застосованими є нормативні приписи, відповідно до яких нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача (ч.8ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення комісії по сплаті кредиту у розмірі 900 грн не підлягають задоволенню

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік. За ч 2 ст 8 вказаного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його спалти на підставі, зазначеній у частині пергій цієї статті.

Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан відповідача для звільнення сторони покладається саме на ініціатора.

Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення такої особи від сплати судового збору.

Інформація про отриману відповідачем щомісячну допомогу у розмірі 860 грн (соціальні виплати) не характеризує її загальний майновий стан. Відповідач не підтвердила отримання нею соціальних виплат у розмірі, про який вказує у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, натомість щодо відсутності у неї, крім зазначеного доходу, іншого доходу, заощаджень, права власності на нерухоме майно, оплатного права користування ним, права власності на транспортні засоби тощо не надає та не зазначає. Зокрема не надала довідку про доходи з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2025 рік, довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформацію про наявність у власності чи оренді транспортних засобів, нерухомого майна, наявність заощаджень, а також інші відомості, що характеризують саме майновий стан. Подібну правову позицію підтвердив Верховний Суд в ухвалі від 20 жовтня 2025 року у справі №214/5490/24.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково на суму 6000 грн стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1565, 33грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81,89,141,178,258,259,263-265,268,273,275,279, ,354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за договором № № 28.04.2023 -100000631від 28.04.2023 року у розмірі 6000 грн. та у поверхня сплаченого судового збору у розмірі 1565, 33 грн.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032 м. Київ, вул. Саксаганського , буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833);

Відповідач – ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Суддя Олена Предоляк