Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №381/6319/25 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 05 квітня 2026 р.

Справа: №381/6319/25

Суддя: Осаулова Н. А.

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/39/26

381/6319/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

відповідача 2: ОСОБА_3 ,

відповідача 3 ОСОБА_4 ,

відповідача 4 ОСОБА_5 ,

відповідача 5 ОСОБА_6 ,

законного представника

відповідача 5 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у загальному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_11 , третя особа: Перша Фастівська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської областіз позовом до Фастівської міської ради Київської області (далі – відповідач), в якому просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_12 , протягом 3 місяців з часу набрання рішенням суду законної сили.

У подальшому, ухвалою суду від 08.12.2025 року залучено до участі в справі в якості співвідповідачів ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_11 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в зоні бойових дій загинув чоловік позивача ОСОБА_12 , після смерті якого відкрилась спадщина. Свідоцтво про його смерть позивач змогла отримати лише 26 вересня 2025 року. Позивач була позбавлено можливості звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у межах шестимісячного строку у зв`язку з відсутністю належних доказів щодо смерті чоловіка. Так як ОСОБА_1 з поважних причин пропустила строк для звернення до нотаріуса із заявою, вона вимушена звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У відзиві на позовну заяву, представник відповідачки ОСОБА_13 просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до нотаріуса з вказаною заявою.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у судовому засіданні категорично заперечували проти позовних вимог, просили відмовити в повному обсязі.

Представник Фастівської міської ради Київської області у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності(ч. 1 та ч. 3 ст. 211 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А.від 06.11.2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області, третя особа: Перша Фастівська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, витребувано копії матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_12

ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу суду надійшли витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 08.12.2025 року залучено до участі в справі в якості співвідповідачів ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_11 .

Протокольною ухвалою суду від 18.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлені та підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами наступні факти.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 26.09.2025 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , являється дружиною померлого ОСОБА_12 ..

Як вбачається із Сповіщення сім`ї №458 від 09.09.2024 року, ОСОБА_1 повідомлено, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний 18.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 в Київській обл., 06 вересня 2024 року зник безвісти внаслідок стрілецького бою поблизу населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області.

За фактом зникнення безвісти ОСОБА_12 розпочато досудове розслідування №12024111310001465.

Згідно акту службового розслідування за фактом зникнення безвісти 06 вересня 2024 року, серед інших, солдата ОСОБА_12 , місце його перебування встановити не вдалося, розшукові заходи позитивного результату не дали, обставини зникнення вказують на його загибель.

У подальшому, ОСОБА_1 отримано Сповіщення сім`ї №248 від 16.09.2025 року, у якому зазначається, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний 18.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 в Київській обл., вважався зниклим безвісти з 06 вересня 2024 року. 15.09.2025 року до військової частини НОМЕР_2 надійшла копія постанови про встановлення особи трупа військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10 вересня 2025 року.

Станом на час відкриття спадщини, ОСОБА_12 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

14 жовтня 2025 року до Першої фастівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_4 , у якій вказала, що приймає спадщину після смерті свого сина ОСОБА_12 , який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (аналогічна адреса зазначена як адреса реєстрації ОСОБА_4 ). ОСОБА_4 у вказаній заяві надала згоду на включення в коло спадкоємців батька померлого ОСОБА_8 та сина ОСОБА_9 .

Також, 14 жовтня 2025 року до Першої фастівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_12 звернулись ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

24 жовтня 2025 року до Першої фастівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_12 звернулась ОСОБА_11 .

Згідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За умовами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Вимогами статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Враховуючи встановлені судом обставини судом прийшов до висновку, що у позивача виникли цивільно-правові відносини щодо спадкування за законом на майно після смерті чоловіка.

Згідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до статті 1271 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У той же час, Постановою державного нотаріуса Першої Фастівської державної нотаріальної контори Ленченко Т.О.від 27.10.2025 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Оскільки чоловік позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 була зобов`язана не пізніше 05.03.2025 року звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Разом із тим, ОСОБА_12 вважався зниклим безвісти з 06 вересня 2024 року і лише у вересні 2025 року вдалося встановити особу померлого та отримати у встановленому законом порядку свідоцтво про його смерть. Таким чином, дружина загиблого військовослужбовцябула обмежена у праві звернутись із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса у зв`язку з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд прийшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.

Сторона позивача до закінчення судових дебатів заявила, що у встановлений ст.. 141 ЦПК України строк, подасть до суду докази понесених витрат пов`язаних з розглядом справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 211, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1220, 1223, 1268, 1269, 1271, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_11 , третя особа: Перша Фастівська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_12 протягом трьох місяців з дня набрання даним рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідачі: Фастівська міська рада Київської області, код ЄДРПОУ 34446857, адреса: Київська обл., м. Фастів, площа Соборна, буд. 1;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ,РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ;

Третя особа: Перша Фастівська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02883724, адреса: Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, 4.

Суддя: Н.А. Осаулова

Повний текст рішення суду виготовлено 08.04.2026року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua