Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №371/639/25 — Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/639/25

Номер провадження № 2/371/202/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді: Геліч Т.В.

з участю секретарів судового засідання: Синявської О.О., Семерей Л.М.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

представника третьої особи: Бабкіної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради про визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дітей та усунення перешкод у спілкуванні із дітьми,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради з позовом про визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дітей та усунення перешкод у спілкуванні з дітьми.

В позовній заяві позивач вказав, що перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_5 . Від шлюбу подружжя має двох дітей. Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 07 квітня 2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано.

Після розірвання шлюбу діти подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишились проживати із відповідачкою.

Так як ОСОБА_5 почала чинити перешкоди у спілкуванні з дітьми, то ОСОБА_1 був вимушений звернутись із відповідною заявою з проханням призначити дні побачень з дітьми.

Рішенням органу опіки та піклування Миронівської міської ради Обухівського району Київської області за № 210 від 24 травня 2023 року призначено регламент побачень батька, ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 - два вихідних в місяць, а саме: у перший тиждень місяця - субота з 13.00 год. до 15.00 год., у третій тиждень місяця - неділя з 09.00 год. до 11.00 год. Побачення призначити за попередньою домовленістю обох батьків у присутності матері дітей у громадському місці, враховуючи обставини, що мають істотне значення (дні роботи батьків, стан здоров`я дітей тощо).

Не дивлячись на зазначене рішення відповідачка ОСОБА_5 його не виконує, чинить позивачу перешкоди у побаченнях із дітьми, унеможливлює їхні зустрічі, у зв`язку із чим ОСОБА_1 не може бачитися із своїми дітьми навіть у визначений час, брати участь у їх вихованні.

Так при погодженні часу та місця зустрічі із дітьми, ОСОБА_5 постійно заявляла про різні причини, що унеможливлюють зустрічі, а останнім часом взагалі перестала спілкуватись із батьком дітей, ОСОБА_1 .

Зазначені обставини спонукали позивача ОСОБА_1 звернутись до суду із відповідним позовом, щоб захистити свої права як батька малолітніх дітей.

На підставі викладеного, позивач просить зобов`язати ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_1 у вихованні тa спілкуванні з малолітніми дітьми та визначити порядок спілкування і побачення ОСОБА_1 з малолітніми дітьми - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до досягнення дітьми віку 14 років за попередньою домовленістю із матір`ю дітей ОСОБА_5 : кожну першу та третю суботу місяця з 11.00 год. до 16.00 год. та кожну другу та четверту неділю місяця з 11.00 год. до 16.00 год., а після досягнення дітьми - чотирнадцяти років - без присутності матері, кожну першу та третю суботу місяця з 11.00 год. до 16.00 год. та кожну другу та четверту неділю місяця з 11.00 год. до 16.00 год. у місці за вибором батька із обов`язком забрати дітей із місця їхнього місця проживання та повернути назад до місця проживання. Стягнути із відповідачки понесені позивачем судові витрати.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 20.05.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач ОСОБА_4 23.06.2025 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила викликати до суду свідків та зобовязати орган опіки та піклування надати до суду письмовий висновок про способи участі одного із батьків у вихованні дитини, місце та час їх спілкування.

01.07.2025 від служби у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради надійшов лист з проханням відкласти розгляд справи у зв`язку з тим, що питання надання до суду письмового висновку про способи участі одного із батьків у вихованні дитини, місце та час їх спілкування потребує розгляду на комісії з питань захисту прав дитини.

04.09.2025 від представника відповідача адвоката Одноволик І.В. надійшло клопотання про залучення доказів.

27.10.2025 представник позивача адвокат Шкребтій В.В. подав до суду уточнену позовну заяву, в якій зазначив, що відповідачка змінила прізвище на ОСОБА_10 .

Окрім цього, адвокат Шкребтій В.В. подав заяву про виклик свідків, просив викликати та допитати у якості свідка ОСОБА_11 .

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 04.11.2025 справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 24.11.2025 визнано обов`язковою участь представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служби у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради у судовому засіданні, для надання пояснень по суті заяви. Зобов`язати орган опіки та піклування виконавчого комітету Миронівської міської ради Обухівського району Київської області надати висновок про способи участі одного із батьків у вихованні дитини.

04.02.2026 від служби у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради надійшов лист з проханням перенести розгляд справи у зв`язку з тим, що питання надання до суду Висновку про визначення способу участі батька у спілкування та вихованні дітей та усунення перешкод у спілкуванні з дітьми перенесено на 23.02.2026.

Аргументи учасників справи

23.06.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву в якій повідомляє, що вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню виходячи з наступного. Згідно рішення Миронівського районного суду від 20.08.2021 року справі №371/719/21, було розірвано шлюб між позивачем та відповідачем. Ініціатором припинення сімейних відносин була відповідачка, оскільки позивач жорстоко поводився з дітьми, в сім`ї почала панувати напружена атмосфера, здійснювався постійний психологічний тиск на відповідачку та дітей з боку позивача. Незважаючи на рішення органу опіки і піклування №210 від 24.05.2023 року, яким було визначено регламент побачень батька з дітьми, позивач жодного разу не зустрічався з дітьми, про що відповідач неодноразово інформувала орган опіки та піклування. Коштів на утримання дітей в добровільному порядку позивач не надавав, тому відповідач була змушена звернутись до суду із позовною заявою про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей. За словами відповідача, позивач сплачує аліменти не регулярно та не в повному обсязі. До позову відповідач додає психологічну характеристику дітей від 16.05.2023 року, згідно якої діти під час спілкування із психологом не згадували батька, намагалися уникати розмов і навіть спогадів про нього, ставали більш тривожними, коли йшла розмова про батька.

Оскільки добровільної спільної згоди щодо визначення місця проживання малолітніх дітей відповідач з позивачем не досягли, позивач звернулась до суду з заявою про визначення місця проживання дітей з матір`ю. Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 17.01.2024 зазначений позов задоволено.

Також відповідач зазначає про факти вчинення психологічного тиску на неї та дітей. Зокрема, повідомляє про випадок проходу позивача з невідомою особою на територію домоволодіння в якому проживають відповідач та її неповнолітні діти, що спричинило психічну шкоду здоров`ю відповідачу та дітям.

В судовому засіданні 19.11.2025 було заслухано показання свідка ОСОБА_11 , якого було викликано за клопотанням представника позивача адвоката Шкребтія В.В. Свідок зазначив, що під час перебування у шлюбі позивача та відповідача, стосунки в родині були дружніми. Проте після розлучення відповідачка почала чинити перешкоди для спілкування батька з дітьми.

08.01.2026 було заслухано показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , яких було викликано за клопотанням представника відповідача адвоката Одноволик І.В. За показаннями свідків, позивач, перебуваючи у шлюбі з відповідачем, поводив себе деспотично по відношенню до дружини та дітей, чинив щодо них моральний тиск. Стверджують, що фактів створення перешкод для спілкування з батьком не було, крім випадку, коли діти хворіли.

Фактичні обставини справи.

Суд встановив такі фактичні обставини.

Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 7 квітня 2021 року було розірвано шлюб між позивачем та відповідачем. Від шлюбу мають малолітніх дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10-12)

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 15.05.2023 складеного працівниками служби у справах дітей та сім`ї, за адресою проживання матері для дітей створені належні умови. Вони забезпечені всім необхідним для життя та розвитку. Батько не спілкується з дітьми вже 2 роки, не цікавиться їх життям та здоров`ям, діти не мають бажання з ним спілкуватись (а. с. 65).

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 17.01.2024 року встановлено місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання їх матері ОСОБА_5 (а.с. 52-55).

Рішенням виконавчого комітету Миронівської міської ради Обухівського району Київської області за № 210 від 24 травня 2023 року, призначено регламент побачень батька, ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 - два вихідних в місяць, а саме: у перший тиждень місяця - субота з 13.00 год. до 15.00 год., у третій тиждень місяця - неділя з 09.00 год. до 11.00 год. Побачення призначити за попередньою домовленістю обох батьків у присутності матері дітей у громадському місці, враховуючи обставини, що мають істотне значення (дні роботи батьків, стан здоров`я дітей тощо (а.с.6).

Згідно з свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 24.05.2025 року, ОСОБА_14 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_10 » (а.с.51).

Рішенням виконавчого комітету Миронівської міської ради Обухівського району Київської області за № 138 від 25 лютого 2026 року, затверджено висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Миронівської міської ради щодо розв`язання спору про участь батька у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В зазначеному висновку зазначено, що на виконання ухвали Миронівського районного суду Київської області від 24.11.2025 року ЄУН 371/639/25 провадження № 2/371/575/25 органом опіки та піклування Миронівської міської ради на засідання комісії з питань захисту прав дитини 23.02.2026 року було винесено розгляд питання про надання висновку щодо розв`язання спору про участь батька у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заслухавши ОСОБА_1 , якому було призначено регламент побачень з дітьми (два вихідні в місяць: у перший тиждень місяця - субота з 13.00 год. до 15.00 год., у третій тиждень місяця - неділя з 09.00 до 11.00 год.; за попередньою домовленістю обох батьків у присутності матері дітей у громадському місці, враховуючи обставини, що мають істотне значення (дні роботи батьків, стан здоров`я дітей тощо), комісії стало відомо, що після призначення регламенту він з дітьми так і не спілкувався, адже мати дітей не йшла з ним на контакт та не відповідала на його телефонні дзвінки. Він виявив прохання залишити попередній регламент побачень з дітьми, але із врахуванням того, що після досягнення дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 14-ти років - зустрічі призначити без присутності матері.

З письмового звернення (пояснення) ОСОБА_15 (вхідний №477/02-20 від 23.02.2026 року) фактів порушення нею встановленого регламенту побачень ОСОБА_1 не надав. Однак вона (мати дітей) неодноразово повідомляла орган опіки та піклування Миронівської міської ради про те, що він (батько дітей) не звертався до неї з приводу побачень з дітьми.

У письмовому зверненні (поясненні) ОСОБА_15 наполягала на залишенні діючого регламенту побачень батька з дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Миронівської міської ради від 24.05.2023 року № 210 «Про призначення регламенту побачень батька з дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ».

Висновок: враховуючи вищезазначене, орган опіки та піклування виконавчого комітету Миронівської міської ради вважає за доцільне призначити батьку малолітніх дітей ОСОБА_1 з його дітьми ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступний регламент побачень:

-два вихідні в місяць, а саме: у перший тиждень місяця - субота з 13.00 год. до 15.00 год., у третій тиждень місяця - неділя з 09.00 до 11.00 год.;

-побачення призначити за попередньою домовленістю обох батьків у присутності матері дітей у громадському місці, враховуючи обставини, що мають істотне значення (дні роботи батьків, стан здоров`я дітей тощо);

-після досягнення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 14-ти років побачення батька з дітьми призначити без присутності матері (за згодою дітей), враховуючи обставини, що мають істотне значення (дні роботи батька, стан здоров`я дітей тощо).

Відповідно до рішення Миронівської міської ради від 25.02.2026 № 138 "Про затвердження висновку щодо розв`язання спору про участь батька у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 " затверджено висновок щодо розв`язання спору про участь батька у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно із яким орган опіки та піклування виконавчого комітету Миронівської міської ради вважає за доцільне призначити батьку малолітніх дітей ОСОБА_1 з його дітьми ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступний регламент побачень:

-два вихідні в місяць, а саме: у перший тиждень місяця - субота з 13.00 год. до 15.00 год., у третій тиждень місяця - неділя з 09.00 до 11.00 год.;

-побачення призначити за попередньою домовленістю обох батьків у присутності матері дітей у громадському місці, враховуючи обставини, що мають істотне значення (дні роботи батьків, стан здоров`я дітей тощо);

-після досягнення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 14-ти років побачення батька з дітьми призначити без присутності матері (за згодою дітей), враховуючи обставини, що мають істотне значення (дні роботи батька, стан здоров`я дітей тощо).

Норми права та мотиви суду.

Згідно ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків - батька і матері - у всіх правах і обов`язках відносно своїх дітей.

Зокрема, ст. 141 Сімейного кодексу України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Стаття 155 СК України встановлює, що здійснення батьками своїх прав по виконанню обов`язків мають ґрунтуватися на повній повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною 2 ст. 150 СК України зазначається, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Згідно 2 принципу Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, дитині законом та іншими засобами повинні бути забезпечені спеціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально та духовно. Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст. 18 даної Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-III від 26.04.2001 року, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя і праці.

Тобто, вище переліченими нормативно-правовими актами визначено права та обов`язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, які повинні бути непорушними незалежно від стосунків батьків між собою.

Аналізуючи доводи сторін, викладені у заявах по суті, слід звернути увагу на стійкі неприязні відносини, що склались між подружжям. Втім, це не є автоматичною підставою вважати, що відповідачка не допускає позивача до спілкування з дітьми.

Будь-які посилання позивача на факти, які свідчать про вчинення відповідачкою активних дій щодо перешкоджання спілкування позивача з дітьми, жодними письмовими або фактичними доказами не підтверджуються.

Частинами 1-4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року в справі № 357/17852/15-ц (провадження № 14-199цс19) виснувала, що положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитись на шкоду інтересам дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини.

Вирішуючи питання про встановлення способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 686/3568/22 (провадження № 61-14607св23), від 08 травня 2024 року в справі № 638/1269/23 (провадження № 61-15097св23), від 17 січня 2024 року в справі № 711/2287/21 (провадження № 61-8054св23).

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків, та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.

Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостро-емоційними і мінливими стосунки між батьками, отже, остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки.

Такі висновки узгоджуються з постановами Верховного Суду від 13 червня 2024 року в справі № 675/1124/22 (провадження № 61-1049св24), від 29 травня 2024 року в справі № 686/15230/23 (провадження № 61-3812св24), від 07 грудня 2023 року в справі № 569/14585/21 (провадження № 61-11045св23), від 15 березня 2023 року в справі № 750/1786/21 (провадження № 61-8797св22).

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року в справі № 562/1686/18 (провадження № 61-16928св20) наголосив, що під час вирішення спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та їх сукупності. Сам факт емоційно напружених відносин між колишнім (фактичним) подружжям та особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини та її право на спілкування з кожним із батьків.

Досліджуючи матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність встановленого факту заборони з боку матері спілкуватись або бачитись з дітьми, а тому встановлення обов`язкового до виконання рішення не слугуватиме меті цивільного судочинства і не призведе до ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, адже першочергово такі права порушені не були.

За таких умов, за відсутності будь-якого підтвердження зі сторони позивача власних тез про заборону спілкуватись та бачитись з дітьми, суд вважає за необхідне поставити на перший план інтереси дітей та не допустити маніпулювання ними та використання останніх як інструмент вирішення особистого конфлікту подружжя.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (ч. 2, 3 ст. 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права від протиправних дій, невизнання або їх оспорювання. Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов`язок батьків утримувати дитину.

За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У контексті наведених тез суд вважає, що задоволення позову у даному випадку не слугуватиме інтересам малолітніх дітей.

Окрім цього, висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Миронівської міської ради щодо розв`язання спору про участь батька у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженим рішенням виконавчого комітету Миронівської міської ради Обухівського району Київської області за № 138 від 25 лютого 2026 року, вже визначено регламент побачень позивача з дітьми з урахуванням його прохання.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які послались сторони як на підставу своїх вимог, оцінивши докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 136, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради про визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дітей та усунення перешкод у спілкуванні із дітьми – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складене 07.04.2026.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ