Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №367/654/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/654/26

Провадження №3/367/382/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2026 року Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., за участю секретаря судового засідання Педенко О.С.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якому роз`яснено положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, його захисника Штундера Я.Г.,

представника потерпілого Поліщука Р.М.,

вивчивши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за статтею 124 КУпАП, –

установив:

до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа з протоколом (серія ЕПР1 №561477 від 07.01.2026) про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний матеріал передано для розгляду судді Білогруд О.О.

Дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення та заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Штундера Я.Г, представника потерпілого Поліщука Р.М., суддею встановлено таке.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 561477 від 07.01.2026, 07.01.2026 о 21:05 у місті Ірпені по вулиці Соборна, 97/1, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Рено Кліо, номерний знак НОМЕР_1 , під час здійснення маневру повороту ліворуч не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай Елантра, номерний знак НОМЕР_2 , який здійснював обгін, після чого Хюндай відкинуло на узбіччя в припаркований автомобіль Джип Гранд чеоркі, номерний знак НОМЕР_3 . Вказаними діями ОСОБА_1 допустив порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), а саме: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху». Відповідальність за вказане правопорушення передбачена статтею 124 КУпАП.

28.01.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, у яких зазначено, що ОСОБА_1 категорично не погоджується із складеним щодо нього протоколом, водій ОСОБА_1 рухався на автомобілі «Рено» по вулиці Соборній прямо, завчасно увімкнув покажчик повороту ліворуч, приблизно за 50 метрів, та почав зменшувати швидкість руху для здійснення повороту ліворуч для заїзду в магазин. Уважно подивившись, що зустрічних транспортних засобів немає, в попутному напрямку ніхто обгін не виконує, автомобіль «Хюндай» рухався позаду в його смузі руху, водій ОСОБА_1 зменшив швидкість руху до 5-10 км/год та почав виконувати маневр повороту ліворуч, майже закінчивши маневр повороту ліворуч отримав удар в передню ліву частину автомобіля від водія «Хюндай». Водій ОСОБА_1 виконав вимоги п. 9.2 ПДР України та увімкнув покажчик повороту ліворуч завчасно, поступово зменшуючи швидкість, переконався, що зустрічних транспортних засобів немає та немає автомобілів, які б здійснювали маневр обгону, почав маневр повороту ліворуч, а лише після цього водій Хюндай почав також маневрувати. Вказав, що зазначені обставини підтверджуються характером пошкоджень транспортних засобів, місцем зіткнення, яке розташовується на зустрічній смузі руху ближче до бордюрного каменю, а також поясненнями самих водіїв. Зазначив, що згідно зі схемою ДТП ширина проїжджої частини становить 9,4 метри, тобто по 4,7 метрів в кожному напрямку, автомобіль «Рено» був розташований на відстані 2,8 метрів від лівого краю проїжджої частини, тобто майже по центру зустрічної смуги, а від удару автомобіль посунуло праворуч. Також ОСОБА_1 вказав, що причиною ДТП стало порушення ОСОБА_2 пункту 10.1 ПДР України, просив закрити провадження у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Також до заперечень було долучено фотознімки з місця ДТП.

У судовому засіданні 28.01.2026 від ОСОБА_1 та його захисника Штундера Я.Г. надійшло клопотання про витребування відеозапису з камер відеофіксації дорожньої обстановки місця, де трапилася ДТП, яке було задоволено судом. Судом направлено запит до ГУНП в Київській області від 28.01.2026, у відповіді на який зазначено, що на перетині вулиць Соборна та Івана Драча у місті Ірпінь Бучанського району Київської області відсутні відеокамери, які належать ГУНП в Київській області та відеокамери інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики Київської області, володільцем інформації якої є ГУНП в Київській області. Також 04.02.2026 судом було здійснено запит до Комунального підприємства «Муніципальна варта» Ірпінської міської ради, у відповіді на який зазначено, що записи загальноміської системи відеоспостереження, балансоутримувачем якої є КП «Муніципальна варта» Ірпінської міської ради, зберігаються протягом 10 днів, на момент надходження запиту записи за 07.01.2026 відсутні.

24.02.2026 до суду надійшли пояснення від потерпілого ОСОБА_3 , у яких зазначено, що дії автомобіля Рено Кліо, НОМЕР_1 , не були передбачуваними на дорозі, він завчасно не увімкнув покажчик лівого повороту до початку здійснення маневру ліворуч, не переконався, що це буде безпечно. Указав, що всупереч пунктів 10.1, 10.4 ПДР, перед початком повороту ліворуч, водій Рено Кліо ОСОБА_1 не переконався у безпечності повороту ліворуч та не переконався у відсутності автомобіля Хюндай Елантра, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , тому просить притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. Також надав суду копію техпаспорта на авто Хюндай Елантра, номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3

26.02.2026 справу було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті у кримінальній справі № 367/9890/25.

У судовому засіданні 12.03.2026 представник потерпілого Поліщук Р.М. зазначив, що після ДТП ОСОБА_2 віддав автомобіль ОСОБА_3 , сповістив про ДТП, після чого перестав виходити на зв`язок. Звернув увагу суду на те, що в цьому випадку найголовнішим є характер пошкоджень автомобілів, які були фактично один біля одного, майже на одному рівні, якщо особа вже повернула б, то були б пошкоджені ліве переднє дзеркало, бампер, фара, але ліва сторона та двері не були пошкоджені. Також наголосив на тому, що суцільна смуга була відсутня, а у випадку якщо особа планує повертати, вона має пересвідчитись, що відсутні перешкоди. Просив ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі.

У судовому засіданні 12.03.2026 ОСОБА_1 зазначив, що в день, коли сталася ДТП, на вулиці була ожеледиця, перший сніг, він рухався з невеликою швидкістю, увімкнув покажчик повороту та почав поворот, коли відбулась ДТП виїхав майже наполовину на зустрічну смугу, якщо врахувати те, що сніг звузив проїжджу частину. Припустив, що водій ОСОБА_2 не помітив його покажчик повороту та вирішив обігнати, або помітив та вирішив проскочити, бо рухався дуже швидко. Зазначив, що у тому випадку, якщо б ОСОБА_2 рухався трішки позаду, як зазначив представник потерпілого, не було б таких великих пошкоджень.

У судовому засіданні 12.03.2026 захисник ОСОБА_4 зазначив, що людина, яка здійснює поворот, має контролювати перед та зустрічну смугу, те, що відбувається позаду – не має контролювати. Крім того, вказав на те, що ОСОБА_2 неодноразово порушував ПДР, просив урахувати його девіантну поведінку, жодних доказів, що ОСОБА_1 не вмикав покажчик повороту немає. ОСОБА_2 мав зупинитись та надати змогу ОСОБА_1 здійснити маневр, а не обганяти його. ОСОБА_1 повільно загальмував, повертав, контролював всю обстановку навколо, не порушував вимоги пункту 10.1 ПДР, а всі сумніви мають трактуватись на його користь.

24.03.2026 справу було знято з розгляду у зв`язку з оголошенням на території Бучанського району Київської області повітряної тривоги.

У судовому засіданні 03.04.2026 захисник Штундер Я.Г. зазначив, що жодних доказів вини ОСОБА_1 немає, у ДТП винувата інша особа, яка не з`являлась у судові засідання, та рухалась в день ДТП з перевищенням швидкості у стані алкогольного сп`яніння. Будь-яких належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 не надано, протокол сам по собі не може бути доказом винуватися, а оскільки докази винуватості відсутні, то наявний сумнів, який повинен трактуватися на користь особи, як те визначає національне законодавство. Також зазначив, що характер ушкодженяь автомобіля, яким керував ОСОБА_1 свідчить про те, що тертя не було, був саме прямий удар. Також звертав увагу, що стосовно іншого учасника ДТП складено протоколи за статтею 124 КУпАП та частиною першою статті 130 КУпАП, тобто саме він порушив правила дорожнього руху, крім того він керував у стані алкогольного сп`яніння та без відповідного посвідчення водія. Якби такого не було, то не було б і дорожньо-транспортної пригоди.

У судовому засіданні 03.04.2026 ОСОБА_1 зазначив, що підтримує свого захисника, на фото видно лінію розмітки, де зупинився його автомобіль після зіткнення, тому можна зробити висновки, що він вже майже завершував маневр.

У судовому засіданні 03.04.2026 представник потерпілого Поліщук Р.М. зазначив, що є підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, протоколи про адміністративні правопорушення було складено на двох осіб, що не виключає винуватості ОСОБА_1 , який при здійсненні повороту не переконався у безпечності здійснення цього маневру.

На неодноразові виклики у судові засідання інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 не з`являвся, будь-яких клопотань, заяв не подавав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас положенння статті 252 КУпАП передбачають, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом досліджено документи, надані органами поліції, ОСОБА_1 та його захисником, потерпілим ОСОБА_3 , зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №561477 від 07.01.2026; копію постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6480337 від 07.01.2026, яким ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП; копію схеми місця ДТП від 07.01.2026; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 561472 від 07.01.2026; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №561588 від 08.01.2026; копію рапорту від 08.01.2026, копію постанови серії ББА № 412206 від 07.01.2026 про притягнення до ОСОБА_2 до відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП; письмові пояснення ОСОБА_2 від 07.01.2026, фото з місця ДТП; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_2 .

Щодо твердження сторони захисту про відсутність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення судом ураховується таке.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами, далі – Правила дорожнього руху) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила.

Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з приписами пункту 2.3.б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

У пункті 10.1 Правил дорожнього руху визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони. У випадку відсутності будь-якої зі складових, то адміністративна відповідальність не наступає.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП є: 1) дія або бездіяльність щодо порушення Правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження, зокрема транспортних засобів; 2) суб`єктом є, зокрема, водій транспортного засобу; 3) суб`єктивна сторона може проявлятися у формі умислу чи необережності.

Тобто, для установлення наявності у діях водія транспортного засобу складу адміністративного правопорушення необхідно установити наявність допущення цим водієм правил дорожнього руху, внаслідок чого пошкоджено транспортні засоби, а також установити причинно-наслідковий зв`язок між таким порушеннням та наслідком у виді пошкодження, зокрема, транспортного засобу.

Згідно зі статтями 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не вправі вийти за межі протоколу та самостійно розширити фабулу (об`єктивну сторону) адміністративного правопорушення, зазначену у протоколі, чи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це істотно порушує право особи на захист та не узгоджується з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v.Russia), заява №36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08).

Судом установлено, що дорожньо-транспортна пригода трапилася за участі водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 . Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди не убачається, що в указаному місці наявний пішохідний перехід, перехрестя та/або наявні дорожній знак "Обгін заборонено" чи дорожня розмітка "вузька суцільна лінія"/"широка суцільна лінія". ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі Рено Кліо, мав намір здійснити маневр повороту ліворуч через зустрічну смугу для в`їзду на паркувальний майданчик. Під час здійснення цього маневру він повинен був, крім іншого, виконати вимоги пункту 10.1 та пересвідчитись у тому, що цей маневр буде безпечним та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

Воднас інші учасники дорожнього руху відповідно до пункту 1.4 Правил дорожнього мають право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Таким чином, оскільки дорожньо-транспортна пригода трапилася не у місці, де заборонено обгін, то твердження захисника, що ОСОБА_1 не зобов`язаний був пересвідчуватися та контролювати наявність позаду нього транспортних засобів не заслуговує на увагу, так як Правила дорожнього руху навпаки покладають обов`язок на водіїв впевнитися, що відповідний маневр буде безпечний, тобто пересвідчитися, що інші учасники дорожнього руху відсутні з усіх сторін.

Водночас Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29.06.2007) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до положень статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху, зокрема водії, повинні, серед іншого, знати і неухильно дотримувати вимог вказаного Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

ОСОБА_1 інкриміновано порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху за те, що він під час зміни напрямку руху не переконався у безпечності свого маневру і як наслідок допустив зіткнення з іншим транспортним засобом.

При цьому, відомості про швидкість з якою рухалися учасники дорожньо-транспортної пригоди у суду відсутні, матеріали справи не містять.

Таким чином, на думку суду, саме обставини, установлені у судовому засіданні, та наявні у матеріалах справи свідчать про те, що навіть при наявності чи відсутності у діях іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди порушення правил дорожнього руху, внаслідок чого пошкоджено транспортні засобі, у ОСОБА_1 як водія, який мав намір здійснити маневр зміни напрямку руху, був обов`язок пересвідчитись у відсутності перешкод і лише потім вчинити такий маневр. На думку суду, ОСОБА_1 такого здійснено не було і він розпочав маневр повороту вліво не пересвідчившись, що на смузі на яку він мав намір рухатися наявний інший транспортний засіб. Про указане також свідчить і характер ушкоджень у транспортних засобах, зокрема у транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , на передній частині автомобіля (відомості зі схеми: передній бампер, ліва передня блокфара, ліве переднє криво, дзеркало заднього виду, а також фото).

При цьому, на думку суду, наявність чи відсутність увімкненого світлового покажчика повороту вліво у ОСОБА_1 у цьому випадку для встановлення порушення ним пункту 10.1 Правил дорожнього руху значення не має, оскільки навіть у разі його увімкнення він повинен був дотримуватися вимоги, визначеної у пункті 10.1 Правил.

Оскільки суд розглядає справу в межах протоколу, то наявність порушень Правил дорожнього руху іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди судом не досліджується та оцінка його діям не надається. Предметом цього судового провадження є дослідження та установлення саме наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху, внаслідок чого пошкоджено транспортні засоби.

З огляду на викладене, аналізуючи досліджені докази, оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, заслухавши позицію сторони захисту та потерпілого, суддя дійшла висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за статтею 124 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна і тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Згідно зі статтею 23 КУпАП, якою визначено мету адміністративного стягнення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, а також характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь вини та його ставлення до вчиненого, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті, а саме п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 328 гривень. Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 665 гривень 60 копійок.

Підстав, які надають право на пільги щодо сплати судового збору, передбачених Законом України «Про судовий збір», судом не встановлено, тому судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Ке6руючись статтями 23, 27, 33-35, 40-1, статтями 124, 221, 283 та 284 КУпАП, суддя –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, які необхідно сплатити в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання – три місяці з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.

Суддя О.О. Білогруд