Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №361/15065/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/15065/25

Провадження № 3/361/4776/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2026 м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Червонописький В.С., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Броварського РУП ГУНП в Київський області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

27.11.2025 о 17:47 за адресою: вул. Незалежності, 1, с. Зазим`я, водій ОСОБА_1 керував т/з Тесла Модел х д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки т.з. в установленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатору «Drager» 6820 (0170), результат 1.52 проміле, чим порушено вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сідашов О.В. у судовому засіданні та письмовому клопотанні до суду просив винести постанову про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що факт керування транспортним засобом не доведений жодним належним та допустимим доказом. Початок фіксування боді камера поліцейського не відповідає події з 17 години 47 хвилин (час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідно до Протоколу). Також факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не зафіксований, що є фундаментальним для кваліфікації діяння. До матеріалів справи не долучено запису з відеореєстратора службового автомобіля, який єдиний міг би об`єктивно підтвердити чи спростувати факт руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Поряд із цим, поліцейські під час складання протоколу жодного разу не роз`яснили ОСОБА_1 того, що щодо нього складається протокол про адміністративне правопорушення, яке полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Вказане роз`яснення ОСОБА_1 здійснено лише після роздрукування Протоколу. Натомість ОСОБА_1 вважав, що поліцейським не подобається, що він перебуває у публічному місці в стані алкогольного сп`яніння і саме це намагаються зафіксувати працівники поліції, оскільки побачили його з пляшкою пива на вулиці. ОСОБА_1 у Протоколі зазначив, що він не погоджується з протоколом, що відображено і на відеозаписі. Водночас, поліцейським було виписано направлення на медичний огляд до КНП Броварська БКЛ БРР БМР, проте, у порушення п. 9 Розділу II вказаної Інструкції ОСОБА_1 не доставлено до вказаного закладу охорони здоров`я, про що також відсутня відмітка у вказаному направленні. Процедура огляду на стан сп`яніння та фіксації відмови від нього чітко регламентована ст. 266 КУпАП та Інструкцією. У даній справі ці вимоги були грубо порушені. Відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі. Під час складання вказаного Протоколу поліцейський не роз`яснив ОСОБА_1 його прав користування юридичною допомогою адвоката. Таким чином, ОСОБА_1 був позбавлений, щонайменше, права на захист при складанні Протоколу.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 525453 від 27.11.2025, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківку газоаналізатора «Drager» 6820 (0170), результат 1.52 проміле, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КпАП України, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно приписів п. 2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимог ст. 266 КУпАП та зазначених актів чинного законодавства передбачають дві альтернативні форми огляду на стан сп`яніння: огляд поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів; огляд лікарем закладу охорони здоров`я. У разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським із волевиявленням водія проходити такий огляд у закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я.

При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

Суддею досліджено відеозапис нагрудних боді-камер поліцейських. Вбачається, що під час зачитання змісту протоколу ОСОБА_1 не вказував на обставину, що він не керував транспортним засобом та не заперечував факту керування та зупинки.

Враховуючи наведе, суддя критично ставиться до заперечень адвоката, адже вони протирічать дійсним обставинам справи.

Відповідно до п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.

У матеріалах справи відсутні будь-які письмові пояснення ОСОБА_1 під час складання протоколу.

На переконання суду, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до нього. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснені його процесуальні права та обов`язки.

Формальна констатація деяких порушень вимог щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не оспорював сам факт події, дату, час та місце, які були зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та за відсутності інших підстав, жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння, але водночас призведе до порушення права на судовий розгляд протягом розумного строку, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму.

При дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, істотних порушень з боку працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.

З відеозаписів цілком зрозуміло, що події відносяться саме до цієї справи та відбулися саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Тому, суд доходить висновку, що працівники поліції діяли в межах наданих їм повноважень.

Слід зазначити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancisv.theUnitedKingdom») від 29 червня 2007 року).

ОСОБА_1 реалізував своє право володіти транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами чинного законодавства.

Будь-яких переконливих доводів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій та/або могли б бути підставами для закриття провадження в справі за відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, при розгляді даної справи судом не встановлено.

А відтак, вищевказані доводи, наведені адвокаом Сідашовим О.В. при наданні пояснень під час розгляду справи в цілому розцінюються судом як такі, що направлені на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому, обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, на переконання суду відсутні.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , його особу та ступінь вини, раніше протягом року до часу вчинення вищезазначеного правопорушення не піддавався адміністративному стягненню за вчинення аналогічного правопорушення.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

За такої сукупності обставин у справі, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді та розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 гривні.

Керуючись ст. ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп) судового збору на користь держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, а в разі її оскарження з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.

Суддя В.Червонописький